Патогенні гриби Лабораторна діагностика мікозів ВНМУ ім М

Патогенні гриби. Лабораторна діагностика мікозів. ВНМУ ім. М. І. Пирогова Кафедра мікробіології

Класифікація n n n Царство: Mycota (Fungi) Відділи: Eumycota (істинні гриби) Myxomycota (гриби-слизовики) Класи: Досконалі гриби: Chytridiomycetes Hyphochytridiomycetes Oomycetes Zygomycetes Ascomycetes Basidiomycetes Недосконалі гриби Deuteromycetes

Ультраструктура клітини грибів n належать до надцарства еукаріотів, тому клітина гриба містить: ¨сформоване ядро (від 1 до 10 ); ¨мітохондрії, ендоплазматичний ретикулюм;

Ультраструктура клітини грибів ¨мембранні утворення: лізосоми, фагосоми, хітосоми, сегресоми; ¨клітинну оболонку, побудовану з вуглеводного матриксу, хітину та ергостеролу

Морфологія грибів n Дріжджі і дріжджоподобні гриби n Міцелярні гриби n Диморфні гриби (при 25 -280 С – міцелярні форми, при 370 С – дріжджові форми)

Морфологія дріжджоподібних грибів n Мають вигляд ізольованих клітин округлої чи овальної форми. n Іноді утворюють псевдоміцелій

Морфологія міцелярних грибів n n Структурна одиниця тіла гриба – гіфа (розгалужена мікроскопічна трубка), які, переплітаючись, утворюють міцелій (вегетативний та повітряний). Гіфи містять перегородки - септи

Біологічні особливості n 1. 2. 3. 2 цикли развитку: Статевий (всі гриби, крім дейтероміцетів) Безстатевий (всі гриби) Способи розмноження: Брунькування (дріжджові гриби) Дроблення міцелію (вегетативний спосіб) Спорами

Види спор n n 1. 2. 3. 4. 5. Статеві спори (ендоспори): зигоспори, аскоспори, базидіоспори Нестатеві спори або конідії (екзоспори): Бластоспори (дріжджі) Хламідоспори (дріжджі) Артроспори (дерматоміцети) Конідіоспори (мікро- та макроконідії) Алейрії (дерматоміцети)

Культуральні властивості n Хемогетеротрофи n Факультативні анаероби або аероби n Оптимальна температура 25 -300 С n Оптимальне р. Н 6, 0 -6, 5 n Швидкість росту: n 24 - 48 год (дріжджі) n 2 - 4 тижні (дейтероміцети)

Cередовища для культивування грибів n Середовище Сабуро (мальтозний агар або бульйон) n Сусло-агар с додаванням вуглеводів n Рисовий відвар n Овочеві відвари

Культуральні властивості Гладенькі, білі, сметаноподібні (по типу бактеріальних) – дріжджові гриби та диморфні гриби при t=370 С n Щільні шкіроподібні, гладенькі або ворсисті n Бархатисті n Гіпсовидно-мучнисті дейтероміцети n Бугристі n Пухнасті, ватоподібні – міцелярні гриби n

Колонії грибів на поживних середовищах

Резистентність n Чутливі до високих температур n Чутливі до дії кислот: 3 -7% оцтової кислоти, 1 -2% саліцилової та бензойної кислоти n Чутливі до 5% хлорного вапна, 10% формаліну n Спори помірно стійкі до дії УФО, висушування

Фактори патогенності n Ферменти патогенності (кератинази, протеази, ліпази) n Токсини (термостабільні), напр. , афлатоксини, фузаріотоксини n Алергени (сприяють формуванню ГЧУТ) n Капсула (деякі диморфні гриби)

Епідеміологія мікозів n. В залежності від способу інфікування мікози діляться на 2 групи: n Екзогенні мікози – людина інфікується спорами грибів із зовнішнього середовища або при контакті з хворою людиною або твариною n Ендогенні мікози (опортуністичні)

Фактори, що сприяють розвитку ендогенних мікозів n нераціональне або тривале лікування антибіотиками, сульфаніламідами n тривале застосування препаратів з імунодепресивною дією, гормональні препарати n ендокринні порушення та захворювання (цукровий діабет)

Фактори, що сприяють розвитку ендогенних мікозів n онкологічні захворювання n імунодефіцити n хронічні захворювання ШКТ, гіпо- та авітамінози n професійні умови

Класифікація мікозів n Глибокі (вісцеральні, системні мікози) ¨Бластомікоз, пневмоцистоз, кокцидіоз, криптококоз, гістоплазмоз та ін. n Підшкірні мікози (субкутанні) ¨Мадуромікоз, споротрихоз, хромобластомікоз n Епідермомікози: Дерматомікози

n Кератомікози (поверхневі) ¨Різнобарвний лишай, біла п‘єдра, чорна п‘єдра n Опортуністичні мікози слизових оболонок, легень, менінгеальних оболонок (кандидомікози, аспергільоз, пеніцильоз, фікомікоз, криптококоз, пневмоцистоз)