Патогенні гриби Лабораторна діагностика мікозів МК ВНМУ ім

Патогенні гриби. Лабораторна діагностика мікозів. МК ВНМУ ім. М. І. Пирогова Кафедра мікробіології

Класифікація n n n Царство: Mycota (Fungi) Відділи: Eumycota (істинні гриби) Myxomycota (гриби-слизовики) Класи: Досконалі гриби: Chytridiomycetes Hyphochytridiomycetes Oomycetes Zygomycetes Ascomycetes Basidiomycetes Недосконалі гриби - Deuteromycetes

Морфологія грибів Дріжджі і дріжджоподобні гриби n Міцелярні гриби n Диморфні гриби (при 25 -280 С – міцелярні форми, при 370 С – дріжджові форми) n

Морфологія дріжджоподібних грибів

Морфологія міцелярних грибів

Ультраструктура клітини гриба n належать до надцарства еукаріотів, тому клітина гриба містить: ¨ сформоване ядро (від 1 до 10 ); ¨ мітохондрії, ендоплазматичний ретикулюм; ¨ мембранні утворення: лізосоми, фагосоми, хітосоми, сегресоми; ¨ клітинну стінку, побудовану з вуглеводного матриксу, хітину та ергостеролу

Біологічні особливості n 1. 2. 3. 2 цикли развитку: Статевий (всі гриби, крім дейтероміцетів) Безстатевий (всі гриби) Способи розмноження: Брунькування (дріжджові гриби) Дроблення міцелію (вегетативний спосіб) Спорами

Види спор n n 1. 2. 3. 4. 5. Статеві спори (ендоспори): зигоспори, аскоспори, базидіоспори Нестатеві спори або конідії (екзоспори): Бластоспори (дріжджі) Хламідоспори (дріжджі) Артроспори (дерматоміцети) Конідіоспори (мікро- та макроконідії) Алейрії (дерматомицети)

Культуральні властивості Хемогетеротрофи n Факультативні анаероби або аероби n Оптимальна температура 25 -300 С n Оптимальне р. Н 6, 0 -6, 5 n Швидкість росту: n 24 -48 год (дріжджі) n 2 -4 тижні (дейтероміцети) n

Cередовища для культивування грибів n Середовище Сабуро (мальтозний агар або бульйон) n Сусло-агар с додаванням вуглеводів n Рисовий відвар n Овочеві відвари

Культуральні властивості Гладенькі, білі, сметаноподібні (по типу бактеріальних) – дріжджові гриби та диморфні гриби при t=370 С n Щільні шкіроподібні, гладенькі або ворсисті n Бархатисті n Гіпсовидно-мучнисті дейтероміцети n Бугристі n Пухнасті, ватоподібні – міцелярні гриби n

Резистентність Чутливі до високих температур n Чутливі до дії кислот: 3 -7% оцтової кислоти, 1 -2% саліцилової та бензойної кислоти n Чутливі до 5% хлорного вапна, 10% формаліну n Спори помірно стійкі до дії УФО, висушування n

Фактори патогенності Ферменти патогенності (кератинази, протеази, ліпази) n Токсини (термостабільні), напр. , афлатоксини, фузаріотоксини n Алергени (сприяють формуванню ГЧУТ) n Капсула (деякі диморфні гриби) n

Епідеміологія мікозів n. В залежності від способу інфікування мікози діляться на 2 групи: n Екзогенні мікози – людина інфікується спорами грибів із зовнішнього середовища або при контакті з хворою людиною або твариною n Ендогенні мікози (опортуністичні)

Фактори, що сприяють розвитку ендогенних мікозів n n n n нераціональне або тривале лікування антибіотиками, сульфаніламідами тривале застосування препаратів з імунодепресивною дією, гормональні препарати ендокринні порушення та захворювання (цукровий діабет) онкологічні захворювання імунодефіцити хронічні захворювання ШКТ, гіпо- та авітамінози професійні умови

Класифікація мікозів Глибокі (вісцеральні, системні мікози) ¨Бластомікоз, пневмоцистоз, кокцидіоз, гістоплазмоз та ін. n Підшкірні мікози (субкутанні) ¨Мадуромікоз, споротрихоз n Епідермомікози ¨Дерматомікози n

Кератомікози (поверхневі) ¨Різнобарвний лишай, біла п‘єдра, чорна п‘єдра n Опортуністичні мікози слизових оболонок, легень, менінгеальних оболонок (кандидамікози, аспергільоз, пеніцильоз, фікомікоз, криптококоз, пневмоцистоз) n

Дерматомікози Для людини патогенні біля 40 видів. n Роди: n Microsporum ( 16 видів ) n Epidermophyton ( 2 види ) n Trichophyton ( 24 види ) n

Епідеміологія дерматомікозів 3 групи дерматоміцетів: Антропофільні (T. rubrum, T. tonsurans та ін. ) – людина n 1. інфікується від хворої людини 2. 3. Зоофільні (M. canis, T. verrucosum та ін. ) – людина інфікується від тварин Геофільні (M. gypseum, M. fulvum та ін. )- людина інфікується спорами із зовнішнього середовища (грунт)

Патогенез Ураження шкіри та її придатків (волосся, нігті) n Формування запальної реакції на шкірі n Формування ГЧУТ n n Імунітет Нестійкий, n Ненапружений n

Види дерматомікозів n Епідермофітії : ураження шкіри, міжпальцевих проміжків, стоп, нігтів, складок шкіри ¨руброфітія (T. rubrum) ¨епідермофітія пахова (E. flocosum) ¨епідермофітія стоп (T. interdigitalis)

Види дерматомікозів n Трихофітії: ураження шкіри, волосся, нігтів ¨ антропофільні(T. tonsurans, T. violaceum) ¨ зоофільні (T. mentagraphytis) n Мікроспорії: переважно вражається волосся ¨ антропофільні (M. ferrugineum) ¨ зоофільні (M. canis) n Фавус (парша) : ураження шкіри, волосся ¨ T. schoenleinii

Лабораторна діагностика n Матеріал для дослідження: лусочки ураженої шкіри, волосся, шматочки нігтів n Мікроскопічний метод: n обробка матеріалу 5 -10% лугом для розчинення кератину n мікроскопія нефарбованих або фарбованих розчином Люголя мазків n виявлення міцелярних форм і спор гриба (характерний вигляд для певного роду)

Морфологічні відмінності n n Microsporum – міцелій тонкий, поодинокі перегородки, розміщення спор в волосині мозаїчне (екзотрикс або ендотрикс) Epidermophyton – короткий, розгалужений міцелій в шкірі, наявність артроспор Trichophyton – тонкий, розгалужений або товстий сегментований міцелій, спори в волоссі розміщуються паралельними ланцюжками (екзотрикс або ендотрикс) Парша (фавус) – в волоссі тонкий сегментований міцелій, пухирці повітря, скупчення ліпідів

Лабораторна діагностика n Культуральний (мікологічний) метод ¨ недолік: тривалість дослідження (4 -6 тиж. ) ¨ диференціація грибів за морфологією, культуральними та ферментативними властивостями Алергічний метод n Флюоресценція при УФО n ¨ Microsporum

Кандиди Види: C. albicans, C. tropicalis, C. crusei, C. psilosis та ін. (біля 20 видов) n Викликають ендогенні мікози (опортуністичні) n В нормі входять до складу нормальної мікрофлори ШКТ, верхніх дихальних шляхів, зовнішнього слухового проходу, піхви n

Класифікація кандидозів n Поверхневі ¨ кандидози слизових оболонок ротової порожнини або піхви (молочниця) ¨ кандидоз шкіри (ураження великих складок) ¨ кандидоз нігтів n Генералізовані: на фоні імунодефіциту (пневмонії, гастрити, гепатити, сепсис) n Вісцеральний: кандидоз ШКТ (дизбіоз) n Алергічна форма – на фоні первинного ураження виникають нові вогнища ураження, в яких відсутні збудники (кандидамікіди)

Кандидоз слизової оболонки порожнини рота

Кандидоз шкіри

Методи лабораторної діагностики поверхневих кандидозів n Матеріал для дослідження: сирнистий наліт Мікроскопічний метод ¨ мазок, фарбування за Грамом (Грам (+)) ¨ виявлення псевдоміцелію, клітин, що брунькуються Культуральний метод ¨ посів матеріалу на середовище Сабуро, сусло-агар ¨ диференціація кандид за цукролітичними властивостями

Лабораторна діагностика генералізованих та вісцеральних кандидозів n Культуральний метод n Серологічний метод (РЗК, РА, РНГА) n Алергічний метод – внутрішньошкірні проби з кандида-алергеном

Плісняві гриби n Роди: Penicillum n Mucor n Aspergillus n Викликають опортуністичні мікози, переважно легеневої локалізації n

Морфологія пліснявих грибів

Морфологія аспергіл

Культуральні властивості пліснявих грибів

Лабораторна діагностика Культуральний метод n Матеріал для дослідження: мокротиння, n промивні води бронхів, секційний матеріал n Критерії мікологічного діагнозу: багатократне виділення пліснявих грибів у великому титрі із матеріалу (виключення випадкової контамінації) n Ідентифікація збудника за морфологічними, культуральними, біохімічними властивостями n Серологический метод (РА, РЗК, РНГА)

Лікування Особливості лікування: n При поверхневих мікозах лікування, переважно, місцеве n При глибоких мікозах лікування пероральне або парентеральне n При хронічних опортуністичних мікозах (кандидомікозах) допускаєтся застосування аутовакцин n

Класифікація протигрибкових препаратів Полієнові антибіотики (ністатин, леворин) n Гризеофульвін n Флуцитозин n Похідні імідазолу (кетоконазол, клотримазол, метронідазол, міконазол, буфаназол, оксиконазол) n

Класифікація протигрибкових препаратів Похідні триазолу (флуконазол, ітраконазол) n Аліламіни (нафтиридин, толциклат, толнафтат, тербинафін) n Циклопірокс n Антисептики: антифунгін, препарати йоду n Сангвіритин n Ундециленова кислота n