ПАНТЕЛЕЙМОН КУЛІШ “Ч О Р Н А Р А Д А” n ПЕРШИЙ ІСТОРИЧНИЙ РОМАН В УКРАЇНСЬКІЙ ЛІТЕРАТУРІ
Я молитись мушу За Україну, за народну душу. Вона в мені і житиме вовік. . . Пантелеймон Куліш
Історія написання роману n n n Працював над романом із 1843 по 1857; Написано два варіанти твору: російською та українською мовами; У 1939 році на Україні вперше побачив світ роман “Чорна рада”
n “Спасибі тобі, Богу, милий друже мій великий, за твої подарунки і особливо — за “Чорну раду”, — писав Кулішеві Тарас Шевченко, — я вже її двічі прочитав, прочитаю і третій раз і все-таки не скажу більш нічого, як спасибі”.
Історична основа роману “Чорна рада” n n 1663 р- зречення Ю. Хмельницьким гетьманства; Україна розкололася на дві частини: Лівобережну та Правобережну
Історична основа роману “Чорна рада” n n 27 -28 червня на околиці Ніжина відбулася “чорна рада”; Гетьманом Лівобережної України було обрано Івана Брюховецького
“ЧОРНА РАДА” n ради, що носили характер заколотів, державних переворотів, були підступними стосовно правлячого гетьмана.
Гетьман Лівобережної України Iван Брюховецький
Іван Брюховецький n n n Уперше ім’я цієї людини в історії звучить як Іванець, що свідчить про його низьке походження і становище слуги при Хмельницькому. Брюховецький втерся в довір’я Юрасеві Хмельниченкові, який послав його на Запорожжя, щоб прихилити низовців і заволодіти булавою, яка була тоді у Виговського. Уже восени 1659 року одержує в низовників досі не існуючий на Запоріжжі титул кошового гетьмана, Перед Ніжинською радою Брюховецький пообіцяв запорожцям, що дозволить безкарно грабувати майно Сомка, Золотаренка та їх прибічників. Але, як тільки Іванець досяг мети, він наказав своїх політичних ворогів знищити фізично. Сомкові й Золотаренкові прилюдно було відрубано голови. При владі Брюховецький протримався п’ять років.
Іван Мартинович Брюховецький (Іванець) Зовнішність: n коротка старенька свитина; n «полотняні штані» ; n чоботи шкапові, протоптані; n «шабля при ньому горіла од золота; да й та на йому була мов чужа» ; n «і постать, і врода в його була зовсім не гетьманська» ; n «наче собі чоловічок простенький, тихенький» .
Риси характеру: n n n n лукавий і підступний; хитрий і підлий; вразлива, мстива і властолюбива людина; здатність до демагогічного маскування перед народом; облудний; - «чарівник-чорнокнижник» ; «наче собі чоловік простенький, тихенький» ; «ніхто не подумав би, що в сій голові вертиться щонебудь, опріч думки про смачний шматок хліба да затишну хату» ;
Риси характеру: n n n втирався у довір’я простолюду, на який опирався в боротьбі за гетьманство; намагався справити вигідне враження, бути малопомічним, скромним; «по душі були темному людові тії лукавії ухватки, тії тихі, солодкі речі, те нібито убожество, що всяк за його поліз би хоть на ніж» ; «химерний, морочив голови людськії, мов не своєю силою» ; «мов який чарівник-чорнокнижник, ходив поміж миром, сіючи свої чари» ; політичний авантюрист без честі й совісті.
Iван Брюховецький на українській марці
Яким Сомко n n Рік народження Якима Семеновича Сомка невідомий. У часи визвольної боротьби проти Польщі Сомко став прилуцьким полковником. Коли ж помер Богдан Хмельницький, Сомко прагнув зібрати «чорну» раду, намагаючись здобути булаву Після поразки на Ніжинській “чорній”раді Сомко просив притулку й оборони в російських представників - Ромодановського й Гагіна, але ті видали його Іванцеві, який не забарився приректи в’язня на смерть.
Сомко Я ким Семе нович n n (? — † 1663) — наказний гетьман Лівобережної України (1660 — 1663) із переяславського міщанського роду, шваґер (шурин) Богдана Хмельницького (сестра Сомка — Ганна була першою дружиною Xмельницького)
Доведіть, що образ Сомка в романі є літературним n Ø Ø Ø Літературний образ Молода людина; Борець за незалежність України; Кришталево чиста та порядна людина n Ø Ø Ø Історичний образ Літня людина Прихильник союзу з Росією; Небезгрішний у політиці
Яким Сомко n n n Портрет і зовнішність героя: «воїн уроди, возраста і красоти зіло дивної» ; «високий, огрядний собі пан» ; «кругловидний, русявий» ; «голова в кучерях, як у золотому вінку» ; «очі ясні, веселі, як зорі» ; «чи ступить, чи заговорить, то справді по-гетьманськи» . Риси характеру, вдачі: взірець лицарства, мужності, відвертості, благородства; «щирий і незлобливий» ; не любив жартів; «щира козацька душа» ; «гордий, пишний і розумом високий» .
n n n n Політичні погляди: не мириться із запорозьким демократизмом, бунтарством сіроми; відстоює ідею міцної державної влади, сильної гетьманської руки; у нього на думці, якби одігнати ляхів до Случі; прагне об’єднати обидві частини України і триматися договору про возз’єднання з Росією; мужньо приймає смерть, відмовившись від можливого порятунку, бо «погибає Україна!» Яким Сомко для Пантелеймона Куліша. спрощений, надуманий, схематичний герой; рупор, через який письменник проголошує свої погляди про старшинську зверхність над народними масами, висловлює свої поняття кращих рис вдачі гетьмана.
За жанром “Чорна рада”історичний роман n n Історичний роман – роман, у якому відтворюються події минулих часів, розповідається про життя видатних діячів. Мета історичного роману – передати загальний колорит зображуваної епохи, висловити ідеї цікаві для сучасного читача. Розповідь про справжні події може доповнюватися художнім вимислом
n Тема: зображення суспільнополітичних умов на Україні у часи Руїни після смерті Б. Хмельницького і обирання нового гетьмана на «чорній раді» , що відбулася 1663 року в Ніжині.
n Ідея: викриття і засудження доби Руїни, яка призвела до соціального розладу між селянами і поміщиками, міщанами і шляхтою, міщанами і козаками, низовим козацтвом, «черню» і козацькою старшиною; також засудження підступності, брехні, жаги до збагачення, прагнення заволодіти гетьманською булавою будьяким шляхом (І. Брюховецький); заклик до єднання за «цілість України» , яку намагаються «розідрати надвоє» .
Основна думка: n n зображуючи минуле, автор прагнув збагнути й оцінити сучасне; народ — рушійна сила у визначенні своєї подальшої долі; «усяке багатство, усяка слава — усе воно суєта суєт» ; «нема там добра, де нема правди» .
Проблематика роману n n n n історична доля України, її державний устрій, місце в історії, шляхи, якими має йти український народ; взаємини між панством, старшиною і простолюдом, біднотою; проблема незалежності України; патріотизм і зрада; роль державного діяча; ставлення влади до народу; проблема батьків і дітей; проблема кохання та подружнього щастя; людина і народна мораль; стосунки між Україною і Росією; вірності обов’язку, козацької честі; козацтва, Запорозької Січі, її місце в історії; любов і ненависть; цінність людського життя; «усякому єсть своя кара і награда од бога» .
Основний конфлікт роману — n суперечності між козацькою старшиною, виразниками інтересів і поглядів якої є Сомко, Шрам, і широкими народними масами — селянською біднотою, міщанством, козацькою голотою, очолюваними Брюховецьким.
Дві сюжетні лінії — соціальна та любовна. n Перша —це події, пов’язані з вибором гетьмана на «Чорній раді» в Ніжині, поразка Сомка, Шрама та їхніх прихильників, друга — любовна, романтична, причому вона складніша, ніж звичайний любовний трикутник. Тут Леся, а з другого боку — Петро, гетьман Сомко, відчайдушний козак-запорожець Кирило Тур, історія з викраданням, відмова Тура від Лесі.
Колорит доби Руїни допомагає створити мова твору
Композиція (18 розділів) n Композиційний прийом — подорож героїв. Цей прийом дає змогу показати широку панораму народногожиття, різні стани, верстви населення, ознайомити і героїв твору, і читачів із тим, як і чим живе й дихає народ, складними соціальними проблемами тогочасності.
Сюжетні елементи n n Експозиція: зображення історичної епохи, у якій відбуватимуться події твору, знайомство з головними героями роману. Зав’язка: прагнення Шрама підтримати на раді Я. Сомка, подолати розбрат і безлад серед козацтва. Кульмінація: проведення «чорної ради» , за підсумками якої І. Брюховецький — гетьман, Я. Сомко — в’язень. Розв’язка: смерть Я. Сомка, І. Шрама; одруження Петра з Лесею.
Герої твору n Історичні — Я. Сомко, І. Брюховецький, Васюта, Шрам, М. Гвинтовка, Вуяхевич; вигадані — Кирило Тур і його товариш, божий чоловік, Черевані, Петро й Леся.
Іван Шрам n n n n Портрет і зовнішність: сива борода; шаблюка під рясою; пістолі за поясом; на виду шрами. Особиста доля, соціальний стан: син поволоцького попа; учився в Київський братській школі; «зимовник дикого степу на Низу» ; «жінка бранка туркеня» ; проповідував слово правди божої рибалкам і чабанам запорозьким; реєстрове його прізвище Шрам, оскільки його пошрамовано вздовж і впоперек; два сини під час Хмельниччини полягли в боях за визволення України; «побував він на полі й на порі з низцями» ; «як піднявсь на ляхів Хмельницький, то мав з його велику користь і підмогу» ; особа, що має історичний прототип.
Риси характеру і вдачі: n n n n чесний і скромний; стійкий і наполегливий; патріот; «гарячий був чоловік» ; людина цільної, мужньої, суворої вдачі; байдужий до збагачення, власного добробуту; небайдужий до долі країни, її народу; загартований і пошматований у боях воїн; терпимий і витриманий.
Політичні погляди: n n n n поборник об’єднання України; прихильник міцної гетьманської влади; веде боротьбу на Правобережжі проти шляхетсько-польського ставленика Тетері; на Лівобережжі — щоб підтримати Сомка на чорній раді; вступає в суперечки з міщанами; турбується долею України; боровся за незалежність рідного краю у війську Б. Хмельницького; засуджує народні бунти.
Івана Шрам для Пантелеймона Куліша: n ідеалізує старшинську свідомість, честь і звичаї… n непримиренне ставлення до «черні» ; n ідея старшинського аристократизму.
Петро Шраменко n n n n Портрет і зовнішність дужий, молодий козак; «орел не козак» ; привабливий. Риси характеру: чесний і сміливий; відважний і благородний; вірний і добрий; здатний щиро кохати; «добрий син і щирий козак» .
n n n Особливості вдачі: батько-авторитет; звик коритися моралі та закону; ніхто не скаже про нього лихого слова.
Кирило Тур Портрет і зовнішність: n «здоровенний козарлюга» ; n очі «так і грають» , «враг його знає — глянеш раз: здається, супиться, глянеш удруге: моргне довгим усом так, наче зараз і підніме тебе на сміх» ; n кремезна постать з розкішними вусами; n широка, буйна натура прагне простору, незвичайних пригод, одчайдушних вчинків.
Риси характеру та вдачі: n n n відвага і волелюбність; сильний, енергійний, незламний; ярий захисник запорозької честі; поважне ставлення до гетьмана; високе благородство і щирість; мужність під час кари киями; здатний до самопожертви; запорозька рівність і безкорисливість; добрий товариш і побратим; химерний запорожець; зневага до буденного життя; меткий розум; глибока релігійність.
n n n n Поведінка: іноді зухвале ставлення до інших; непередбачувана, часто нелогічна; випадки ігнорування законів Січі (викрадення нареченої гетьмана); діє за покликом серця; почуття власної гідності. Соціальне в характеристиці героя: батько — запорожець, мати і сестра — звичайні селяни; заперечує патріотичні почуття в самому собі, але вчинки запорожця свідчать про прямо протилежне; зневажає щоденний побут, родинний затишок.
n n n n n Джерела створення образу: химерний козак Мамай; перекази про характерництво запорожців; героїчні мотиви народних дум; пісні про волелюбних представників козацтва. Казкові якості, притаманні герою: вміння заворожити двері й людей; здатний утекти із замкненого приміщення. Мова персонажа: говорить «загадками» ; пересипає її приказками, прислів’ями, пісенними зворотами; містить уривки з пісень і дум.
Пугач — «січовий дід» n n n n Риси характеру героя : гордість і щира правдивість; порядність і справедливість; відвертий порадник; діє по велінню совісті й правди; людська доброта; вимогливість до порушників звичаїв; суворий і водночас співчутливий.
Пугач — захисник минувщини Риси характеру героя : носій і захисник давніх демократичних порядків, традицій і звичаїв; n дотримання козацького законодавства; n підтримка демократичних порядків, рівності між людьми, соціальної справедливості; n прагнення приборкати гнобителів народу, обмежити владу панства, припинити урядову сваволю; n «січовий дід» — своєрідний суддя.
Михайло Черевань n n n n n Риси характеру героя: жага до збагачення; улесливість і хитрість; безсовісний, корисливий; любов до дочки; втрата почуття милосердя; бездушність і жорстокість. Суспільно-політичні погляди: брав участь у визвольній боротьбі українського народу протии Польщі; хутір для героя — Україна; відсутність патріотизму.
Божий чоловік Портрет і зовнішність героя: n сліпий старець; n темний на очі; n латана свитина і без чобіт; n довга, до самого пояса, борода … процвіла сивинами.
Риси вдачі та характеру n n n - високоморальний; щирий і безкорисливий; далекий від усього суєтного, мізерного, дріб’язкового; доброта і поважне ставлення до людей; індивідуальність, натхненність, патріотизм; духовний аристократизм; виявляє зверхність над народом, своїми моральними якостями вивищується над ним.
Герой і суспільство n n n n національно зріла людина; натхненне виконання дум та історичних пісень; сум за долею України; допомога козакам лікувати їх рани; його сутність визначає дух, а не шлунок; «душа його жила не на землі, а на небі» ; уславлює часи Хмельниччини; не відвідує чорну раду.
n n Фільм знято за однойменним романом українського письменникакласика Пантелеймона Куліша. Основні події фільму розгортаються у тяжкі для України історичні часи. Після смерті Б. Хмельницького загострюється боротьба за гетьманську владу між Якимом Сомком й Іваном Брюховецьким, кульмінацією запеклого політичного протистояння стає Чорна рада (1663).
Прислів’я і приказки n n n n n «Гора з горою не зійдеться, а чоловік з чоловіком зійдеться» . «Ще поспіють з козаками на торг» . «Удар ти лихом об землю!» . «Дівка, кажуть, як верба: де посади, там і прийметься» . «Лучче мені проміняти шаблю на веретено, аніж напасти вдвох на одного!» «Здоров’я почало брати гору, наповняло козацьке тіло, як вода колодязь» . «Де два козаки, там вони третього самі судять» . «Тоді скажеш гоп, як перескочиш» . «Усе й розкотиться, як горох із жмені» . «Сіль тобі на язик, печина в зуби» .
n n n n «Аж мороз пішов поза шкурою» . «Хоч греблі гати, хоч мости, вода прорветься» . «Ти йому образи, а він тобі луб’я» . «Січовикові без ложки, що без люльки, ходити не годилось» . «Чоловік не скотина, більш відра не вип’є» . «Вдаримо, може, ще раз лихом об землю» . «Своя сорочка до тіла ближче» . «Усякому єсть своя кара і награда од бога» .
