Панкратова Людмила медіа-юрист ГО Інститут розвитку регіональної преси

Панкратова Людмила, медіа-юрист, ГО Інститут розвитку регіональної преси ДОСТУП ДО ПУБЛІЧНОЇ ІНФОРМАЦІЇ: НА ЩО ЗВЕРТАТИ УВАГУ ПРИ ПІДГОТОВЦІ ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗАПИТІВ

Питання 1. Публічна інформація у роботі журналістів. 2. Види інформації за режимом доступу. 3. Яка інформація не може бути засекречена та обмежена у доступі. 4. Як правильно подати запит на публічну інформацію: правила написання та подання запитів. 4. Оскарження відмови у наданні публічної інформації: до Уповноваженого ВР з прав людини; до суду (особливості) 5. Судова практика по доступу до публічної інформації.

Основні переваги нового закону Закон України «Про доступ до публічної інформації» набрав чинності 9 травня 2011 року. Положення Закону, які розпорядники інформації не можуть обійти за жодних умов: − можливість подати запит на отримання інформації у будь-якій довільній формі як поштою, так і факсом, а також електронною поштою або шляхом заповнення відповідної форми на вебсайтах офіційних сайтів розпорядників інформації; − суттєве зменшення терміну надання відповіді на запит — до 5 робочих днів у порівнянні з 10 робочими днями за старим законом; − впровадження обов’язку розпорядника оприлюднювати на офіційних веб-сайтах значний масив інформації про свою діяльність; − забороною засекречення інформації про витрачання коштів та майна державного та місцевих бюджетів, державного та комунального майна.

Публічна інформація Стаття 1 Закону про ДПІ 1. Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. 2. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Гарантії забезпечення права на доступ до публічної інформації, ст. 3 Закону ДПІ Право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб'єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.

Принципи забезпечення доступу до публічної інформації Стаття 4. Принципи забезпечення доступу до публічної інформації 1. Доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб'єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.

Забезпечення доступу до інформації, ст. 5 Закону Доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.

Інформація за режимами доступу 1) конфіденційна інформація (персональні дані особи); 2) таємна інформація - доступ до якої обмежується відповідно до частини другої статті 6 цього Закону, розголошення якої може завдати шкоди особі, суспільству і державі. Таємною визнається інформація, яка містить державну, професійну, банківську таємницю, таємницю досудового розслідування та іншу передбачену законом таємницю (Закон про державну таємницю) 3) службова інформація.

Службова інформація, ст. 9 Закону 1. Відповідно до вимог частини другої статті 6 цього Закону до службової може належати така інформація: 1) що міститься в документах суб'єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов'язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; 2) зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці. 2. Документам, що містять інформацію, яка становить службову інформацію, присвоюється гриф "для службового користування". Доступ до таких документів надається відповідно до частини другої статті 6 цього Закону. 3. Перелік відомостей, що становлять службову інформацію, який складається органами державної влади, органами місцевого самоврядування, іншими суб'єктами владних повноважень, у тому числі на виконання делегованих повноважень, не може бути обмеженим у доступі.

Інформація про особу Стаття 10. Доступ до інформації про особу 1. Кожна особа має право: 1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом; 2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; 3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону; 4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів; 5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

Умови обмеження доступу до інформації (трискладовий тест), стаття 6 Закону ДПІ І. Відповідно до закону. ІІ. При дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Практичні питання щодо “трискладового тесту” 1. Обов”язок застосувати “трискладовий тест” покладається на розпорядника інформації. 2. Вся інформація вважається “публічною”, допоки розпорядник не доведе, що вона може бути обмеженою у доступі. 3. Якщо розпорядник не застосував “тест”, є великі шанси виграти справу в суді.

Яка інформація не може бути обмеженою в доступі, ч. 5, 6 ст. 6 Закону 6. Не може бути обмежено доступ до інформації про: - розпорядження бюджетними коштами, - володіння, користування чи розпорядження державним, комунальним майном, у тому числі до копій відповідних документів, - умови отримання цих коштів чи майна, - прізвища, імена, по батькові фізичних осіб та найменування юридичних осіб, які отримали ці кошти або майно. Обмеження зазначеної інформації допустимо у крайніх випадках і лише з дотриманням частини 2 ст. 6 Закону: обмеження встановлене законом та дотримується сукупність вимог трискладового тесту. Не належать до інформації з обмеженим доступом відомості, зазначені у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданій відповідно до Закону України "Про запобігання корупції", крім відомостей, зазначених в абзаці четвертому частини першої статті 47 вказаного Закону.

УВАГА! (ч. 7 ст. 6 Закону ДПІ) Обмеженню доступу підлягає інформація, а не документ. Якщо документ містить інформацію з обмеженим доступом, для ознайомлення надається інформація, доступ до якої необмежений.

Захист особи, яка оприлюднює інформацію ст. 11 Закону ДПІ Посадові та службові особи не підлягають юридичній відповідальності, незважаючи на порушення своїх обов'язків, за розголошення: інформації про правопорушення або відомостей, що стосуються серйозної загрози здоров'ю чи безпеці громадян, довкіллю, за умов, що: особа керувалася добрими намірами та мала обґрунтоване переконання, що інформація є достовірною, а інформація містить докази правопорушення або стосується істотної загрози здоров'ю чи безпеці громадян, довкіллю.

Суб'єкти відносин Суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань доступу до публічної інформації розпорядників інформації.

Розпорядники інформації, ч. 1 ст. 13 Закону Розпорядниками інформації визнаються: 1) суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Особи, прирівняні до розпорядників, ч. 2 ст. 13 Закону До розпорядників інформації, зобов'язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, прирівнюються суб'єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією). Примітка: На розпорядників інформації, зазначених у пунктах 2, 3, 4 попереднього слайду та в цьому слайді, вимоги щодо оприлюднення та надання інформації поширюються лише в частині оприлюднення та надання відповідної інформації за запитами.

Обов'язки розпорядників інформації Розпорядники інформації зобов'язані: 1) оприлюднювати інформацію про свою діяльність та прийняті рішення; 2) систематично вести облік документів, що знаходяться в їхньому володінні; 3) вести облік запитів на інформацію; 4) визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо; 5) мати спеціальні структурні підрозділи або призначати відповідальних осіб для забезпечення доступу запитувачів до інформації; 6) надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Строки оприлюднення інформації розпорядниками Інформація підлягає обов'язковому оприлюдненню невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів з дня затвердження документа. У разі наявності у розпорядника інформації офіційного веб-сайту така інформація оприлюднюється на веб-сайті із зазначенням дати оприлюднення документа і дати оновлення інформації. 3. Проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття. 4. Невідкладному оприлюдненню підлягає будь-яка інформація про факти, що загрожують життю, здоров'ю та/або майну осіб, і про заходи, які застосовуються у зв'язку з цим.

Плата за надання інформації. - - Інформація на запит надається безкоштовно (ст. 21 Закону). Якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. Граничні норми, встановлені Кабінетом Міністрів України згідно з Постановою № 740 від 13 липня 2011 року, наступні: за копіювання та друк 1 сторінки формату А 4 та меншого формату — 0, 1 відсотка мінімальної заробітної плати за виготовлення 1 сторінки; документів формату А 3 та більшого розміру, в т. ч. двохсторонній друк — 0, 2 відсотки мінімального розміру заробітної плати за виготовлення 1 сторінки; за копіювання та друк документів будь-якого формату, якщо в документах поряд з відкритою інформацією міститься інформація з обмеженим доступом, що потребує її відокремлення або приховування, — від 0, 3 до 0, 5 розміру мінімальної заробітної плати за 1 сторінку

Коли плата за надання інформації не стягується У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується. Однак, запитувач повинен аргументувати, що запитувана інформація є суспільно значимою. Законодавство України не встановлює плату за електронні копії (документи) або плату за копії на дисках. Плата встановлена лише за копіювання та друк.

Запит на інформацію, ст. 19 Закону Запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. 2. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. 3. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. 4. Письмовий запит подається в довільній формі.

Вимоги до запиту Запит на інформацію має містити: 1) ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Строк розгляду запитів на інформацію Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту. У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту. Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим. У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.

Плата за надання інформації Інформація на запит надається безкоштовно. У разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір фактичних витрат визначається відповідним розпорядником на копіювання та друк в межах граничних норм, встановлених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо розпорядник інформації не встановив розміру плати за копіювання або друк, інформація надається безкоштовно. ! При наданні особі інформації про себе та інформації, що становить суспільний інтерес, плата за копіювання та друк не стягується.

ПРАВИЛА ПОДАННЯ ІНФОРМАЦІЙНИХ ЗАПИТІВ

1. Обов’язкові реквізити запиту. При поданні запиту необхідно вказати наступну інформацію згідно з частиною 5 статті 19 Закону: - ім'я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв'язку, якщо такий є; - загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; - підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі. При недотриманні вказаних вимог розпорядник інформації може відмовити у задоволенні запиту. Пам’ятаємо! Ім’я треба вказувати повністю: прізвище, ім’я та по батькові. Також не забувайте вказувати телефонний номер (можна редакційний). Закон не передбачає обов’язкового додавання до запиту жодних документів (копії паспорта чи посвідчення журналіста, свідоцтва про реєстрацію ЗМІ тощо).

2. Запитувач – фізична чи юридична особа? Мають право подавати запит про отримання інформації фізичні особи, юридичні особи та об’єднання громадян без статусу юридичної особи. Не мають права подавати запити суб’єкти владних повноважень (ст. 12 Закону). Ми рекомендуємо подавати запити або від журналіста особисто, при цьому можна не зазначати, що Ви журналіст, або від юридичної особи — редакції або засновника ЗМІ. Ви можете вказати, що ви журналіст і інформація потрібна для висвітлення певної теми, однак це не є обов’язковою вимогою. Якщо запит подано від редакції засобу масової інформації, це треба робити на бланку організації. Підписує такий запит редактор видання, засновник, або керівник юридичної особи

3. Кому подавати запит? Визначайте розпорядників інформації відповідно до статті 13 Закону. Основні категорії розпорядників такі: 1) суб'єкти владних повноважень — органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету АР Крим, — стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб'єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, — стосовно інформації, пов'язаної з виконанням їхніх обов'язків; 4) суб'єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, — стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Однак, це не вичерпний перелік розпорядників Також за запитами надавати інформацію повинні суб'єкти господарювання (незалежно від форми власності), які володіють: інформацією про стан довкілля; інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров'ю та безпеці громадян; іншою інформацією, що становить суспільний інтерес.

4. Подавайте декілька запитів Якщо важко визначити розпорядника інформації, ви маєте право подати запит одночасно до двох, трьох або більше установ. Різні установи можуть надавати різні відповіді, але це допоможе отримати більш чітку картину щодо інформації, яка вас цікавить. Уникайте надмірної деталізації при визначенні розпорядників інформації — не шукайте відділ, який має інформацію, що вас цікавить, звертайтесь до установи або організації. Можна вказати кілька адресатів, наприклад, подати запит і до мера міста, і до міської ради. Закон передбачає, що у випадку, якщо розпорядник не володіє запитуваною інформацією, від направляє запит за належністю протягом 5 робочих днів із обов’язковим повідомленням про це запитувача.

5. Нагадуйте про ваше право на інформацію Законодавство не вимагає посилатися на закон про доступ, однак ми рекомендуємо це зробити, оскільки це демонструє юридичні права, нагадує про обов’язки розпорядників інформації, а також показує вашу юридичну обізнаність у питанні доступу, а також готовність оскаржувати неправомірну відмову. Пам’ятаємо! Ви не повинні вказувати, для чого вам потрібна інформація, ані пояснювати причини запиту або як ви будете використовувати цю інформацію.

6. Чітко формулюйте запитання у запиті. Необхідно чітко та конкретно сформулювати запит щодо інформації або документів, які вам потрібні. Ми рекомендуємо відповідати на питання юридичної «формули» стосовно дії законів: 1) у часу; 2) у просторі; 3) щодо кола осіб. Відповідаючи на ці три запитання при складанні запиту ви завжди сформулюєте чіткі, короткі та максимально конкретні запитання. Добре сформульований запит надає розпорядникам інформації менше підстав для відхилення запиту через нечітке формулювання. В одному запиті не просіть занадто багато інформації, оскільки це пов’язано з ризиком подовження строку розгляду запиту до 20 робочих днів. Краще розділити ваші питання за тематикою і присвячувати один запит одній темі.

7. Вказуйте зручний для вас формат отримання відповіді Щоб уникнути витрат на копіювання та друк, зазначте у запиті, що ви хочете отримати інформацію в електронному форматі. Так ви зможете уникнути зайвих витрат, окрім випадків, коли інформація недоступна в електронному форматі, хоча на сьогодні можливо сканувати документи, які ще не були оцифровані, а пізніше надіслати їх електронною поштою як додаток. Відповідно до статті 19 Закону, запит можна подати в усній, письмовій чи іншій формі, — поштою, факсом, телефоном чи електронною поштою

8. Просіть надати доступ до документів. Про ознайомлення з документами треба просити, якщо вам необхідно ознайомитись з оригіналами документів або дуже великим масивом документації тощо. Ознайомлення з документами є безкоштовним, а розпорядники інформації зобов’язані визначати спеціальні місця для роботи запитувачів з документами чи їх копіями, а також надавати право запитувачам робити виписки з них, фотографувати, копіювати, сканувати їх, записувати на будь-які носії інформації тощо відповідно до статті 14 Закону. Запити поштою, електронною поштою та особисто. Якщо ви направляєте запит поштою, відправляйте рекомендованим листом з повідомленням. Зберігайте квитанцію, яка є доказом подання запиту. Ви можете відстежити своє повідомлення через сайт Укрпошти http: //ukrposhta. ua/ua/vidslidkuvatiformaposhuku. Якщо ви надсилаєте електронну пошту, налаштуйте функцію автоматичного «звіту про доставку» . Просте електронне повідомлення з автоматичним звітом про доставку буде вважатися належним доказом згідно з українським законодавством, особливо, якщо запит подано з сайту розпорядника інформації через форму, яка запропонована. Запити, подані в електронній формі, реєструються в журналах надходження так само, як і запити, що надійшли поштою. Якщо ви подаєте запит особисто до приймальні установи, необхідно зробити дві копії і вимагати проштампувати печаткою установи копію, яка залишається у вас. Це буде доказом подання запиту.

9. Нагадайте про відповідальність за відмову у наданні інформації В кінці запиту ми рекомендуємо обов’язково нагадувати, що порушеннями Закону є: - ненадання відповіді на запит; - ненадання інформації на запит; - безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію; - неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону; - надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації; - несвоєчасне надання інформації; - необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом; - нездійснення реєстрації документів; - навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

Відповідальність за ненадання інформації За порушення Закону встановлена дисциплінарна відповідальність, адміністративна відповідальність у вигляді штрафу (стаття 212 -3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУп. АП) та цивільно-правова відповідальність, в тому числі відшкодування моральної шкоди. Також у запиті треба зазначити, що у випадку порушення вашого права на інформацію, ви змушені будете захищати свої права у передбаченому законом порядку.

Притягнення до адміністративної відповідальності. Ви можете вимагати притягнення винних осіб до адміністративної відповідальності за порушення права на інформацію відповідно до ст. 2123 КУа. АП. Звертаємо увагу журналістів, що у законодавстві України відбулися зміни, згідно з якими скарги (заяви) на відмову у наданні інформації з вимогою притягнення до адміністративної відповідальності подаються не до прокуратури, як це було раніше, а до офісу Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Згідно з пунктом 8 -1 частини 1 статті 255 КУп. АП у справах про правопорушення, передбачені статтею 212 -3 КУп. АП (крім порушень права на інформацію відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ), протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені особи секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини.

Робота Уповноваженого ВР з прав людини

Відмова в наданні інформації Розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов'язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені Законом фактичні витрати, пов'язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачені Законом України “Про доступ до публічної інформації”. Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Відстрочка в наданні інформації Відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення. У рішенні про відстрочку в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім'я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату надсилання або вручення повідомлення про відстрочку; 3) причини, у зв'язку з якими запит на інформацію не може бути задоволений у встановлений цим Законом строк; 4) строк, у який буде задоволено запит; 5) підпис.

Оскарження порушення права на доступ до публічної інформації Рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Особи, на думку яких їхні права та законні інтереси порушені розпорядниками інформації, мають право на відшкодування матеріальної та моральної шкоди в порядку, визначеному законом.

Додаткові ресурси для подання запитів

Зразки документів https: //irrp. org. ua/tag/zrazky/ - зразки документів https: //irrp. org. ua/noviy-shablon-skargischodo-porushennya-prava-na-dostup-dopublchnoyi-nformacyi/ - зразок скарги до уповноваженого https: //irrp. org. ua/zrazok-zapitu-napublchnu-nformacyu/ - зразок запиту

Відкриті ресурси http: //spending. gov. ua/ - офіційний портал публічних фінансів України https: //public. nazk. gov. ua/ - реєстр декларацій http: //firtka. if. ua/? action=show&id=98518 – список всіх реєстрів України

Судова практика по доступу до інформації ПЛЕНУМ ВИЩОГО АДМІНІСТРАТИВНОГО СУДУ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА 30. 09. 2013 № 11 Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України від 13 січня 2011 року № 2939 -VI "Про доступ до публічної інформації http: //zakon 2. rada. gov. ua/laws/show/v 0 011760 -13

Інформація про ГО ІРРП ГО ІНСТИТУТ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНОЇ ПРЕСИ НАДАЄ БЕЗКОШТОВНУ ЮРИДИЧНУ ДОПОМОГУ ЖУРНАЛІСТАМ http: //irrp. org. ua/ ЗРАЗКИ ДОКУМЕНТІВ, СУДОВА ПРАКТИКА ПІДРУЧНИКИ, ПРЕЗЕНТАЦІЇ, ВЕБІНАРИ КОНТАКТИ: Панкратова Людмила 093 -102 -1081 pankratovalyudmyla@ukr. net