Панас Мирний: життєвий та творчий шлях ”
Панас Якович Рудченко народився 13 травня 1849 році в м. Миргороді на Полтавщині в родині бухгалтера повітового скарбництва.
З дитинства захоплювався чарівним світом народних пісень, казок, легенд, які розповідала йому бабуся Оришка
Навчався в початкових школах Миргорода та Гадяча (щороку відзначався похвальними листами за сумлінне навчання)
Вчителі радили батькові далі вчити здібного школяра в гімназії, а згодом і в університеті. Однак батько послав сина в чотирнадцятирічному віці «на власний хліб» . Так з раннього віку і до останніх днів життя довелося Панасові Рудченку тягнути лямку чиновницької служби.
З 1863 року розпочинає служити в канцеляріях Гадяча, Прилук, Миргорода. Одноманітна й нецікава робота стає тягарем для Панаса Яковича, і він починає захоплюватися творами Т. Шевченка, В. Шекспіра, російських класиків XIX століття Саме на цей час припадають перші проби пера.
Брат Іван допоміг опублікувати зразки усної народної творчості, що зібрав Панас Якович Рудченко: «Народні південноруськи казки» (1869, 1870); «Чумацькі народні пісні» (1874)
Уперше твори Панаса Мирного побачили світ на початку 70 років 19 століття. Під цим псевдонімом був підписаний вірш «Україні» , опублікований у Львівському журналі «Правда» (1872).
Це цікаво знати! Постійна обачність, сувора конспірація і надмірна скромність (письменник за життя не опублікував жодної своєї фотографії!) не раз приводили до курйозів. Збереглися три відношення помічника начальника полтавського жандармського управління, що розсилали по всій губернії протягом вересня – листопада 1915 р. , про розшук українофіла Панаса Мирного, який «дозволяє собі писати зловмисні революційні твори» . Напевно, не раз полтавський поліцмейстер чемно вітався з шанованою в місті людиною, начальником І відділу казенної палати Панасом Рудченком, гадки не маючи, що має справу з «небезпечним злочинцем» Мирним…
1874 року у журналі «Правда» побачив світ нарис «Подоріжжя от Полтави до Гадяча» . 1877 року у Женеві виходить друком повість «Лихі люди» УВАГА! Аналітичне питання: - Чому, на вашу думку, автор друкує свої твори у Львові та закордоном?
Після виходу повісті «П’яниця» Іван Франко сказав: «увійшов свіжий і сильний талант» в українську літературу.
Панас Мирний з нареченою З 1871 року до самої смерті Рудченко живе і працює в Полтаві, займаючи різні посади в губернському скарбництві, а згодом у казенній палаті.
Віртуальна подорож Усадьба-музей під Полтавою
Дзвіночок у вітальні над дверима
Сімейна фруктовниця на столі Вітальня
Кабінет письменника
Кімната дружини
Кімната дружини
Дитяча кімната
Їдальня
Кухня
Сімейне фото
Творча спадщина Панаса Мирного
Романи “Хіба Повісті “Чіпка”, “Лихі ревуть воли, як ясла повні? ” “Повія” люди”, “За водою”, “Голодна воля” Мала проза “Лихий попутав”, “Ганнуся”, “Палійка”, “П’яниця”, “Морозенко” Драматургія ”Лимерівна”, “Перемудрив”, ”Згуба” Поезія Близько 300 віршів
Роман “Хіба ревуть воли, як ясла повні? ” “… творчих вершин своїх Панас Мирний досяг у жанрі соціально психологічного роману; для нас він передовсім творець масштабних, сильних своєю правдивістю монументальних полотен ” О. Гончар
Історія написання та публікації роману • 1872 У службових справах вирушає з Полтави до Гадячого. Візник розповідає історію про Василя Гнидку. Пише нарис “Подоріжжя од Полтави до Гадячого” • 1872 Допрацьовує нарис. Повість “Чіпка” • 1875 Брати дописують нові розділи. Робота над текстом завершена • 1876 Виходить Емський указ. Твір не може бути надрукований • 1880 За кордоном, у Женеві, М. Драгоманов видає роман • 1903 Виходить під назвою “Пропаща сила” у Києві
ПРИКІНЦЕВЕ СУДЖЕННЯ Професор Михайло Наєнко: «Роман цей справді — народний твір, як би його не поціновували критики різних мистецьких уподобань. Він стоїть у тому ж ряду, що й “Микола Джеря” чи “Кайдашева сім’я” І. Нечуя'Левицького, але це вже не просто пісня про наше гірке безталання, а велична симфонія» .