Палацо - паркові ансамблі України Чабан Олексій СЗШ № 86, 10 -А клас
Палацо - паркові ансамблі України Палацо-паркові ансамблі України – суголосні найкращим традиціям світового палацо-паркового мистецтва. Їх формування мистецтва. та розбудова відбувалась у контексті загальноцивілізаційного культурного процесу. Тому більшість з них є надбанням не тільки національного, а й європейського та світового паркобудівного мистецтва й архітектури. національного, архітектури. У процесі тривалого історичного розвитку садово-паркового будівництва визначались різноманітні стилі. Основними з них є стилі. регулярний і ландшафтний (пейзажний). Особливістю регулярного стилю є геометричний принцип побудови парку – правильність ліній у плануванні, симетрія в плануванні, розміщенні окремих його елементів тощо. Головним тут майже завжди є та чи інша архітектурна споруда, а рослинності тощо. споруда, відведено другорядну роль. Дерева, чагарники та трави, водойми, басейни та фонтани є тут лише декоративними доповненнями, водойми, доповненнями, причому шляхом стрижки деревам і чагарникам часто надаються різноманітні геометричні форми. Парк у цілому набирає, таким форми. набирає, чином, виразно архітектурного вигляду. В основі побудови ландшафтних (пейзажних) парків лежить принцип творчої переробки мотивів природи – лісів, лук, гір, пейзажних) лісів, гір, озер тощо. . тощо Рослинність тут посідає провідну, а не підлеглу роль. Краса, якою захоплюється глядач у цьому випадку, полягає у природності провідну, випадку, довкілля (пейзажів). У ландшафтних парках владарює природа. (пейзажів). У вітчизняній паркобудівній практиці зазначені стилі часто комбінувались. Як правило, палацова територія формувалась у комбінувались. регулярному стилі, а периферійна – ландшафтному. стилі, Найбурхливішого розвитку палацо-паркове будівництво в Україні набуло у другій половині XVІІІ – першій половині ХІХ ст. Його обумовлювало все зростаюче тяготіння українського, а також польського й російського шляхетства, яке мало маєтності в українського, Україні, до презентабельності. Звідси витікало прагнення до зведення в дворянських садибах цього періоду цілих палацових Україні, презентабельності. комплексів і створення великих просторових парків. Багаті вельможі зводили справжні перлини палацо-паркового мистецтва в парків. Умані та Білій Церкві, Батурині та Ляличах, Сокиринцях та Качанівці. Варто наголосити, що ці ансамблі, унікальні за своїми Церкві, Ляличах, Качанівці. наголосити, ансамблі, розмірами, багатством і художнім значенням, у свою чергу, ставали певною моделлю для формування малих садиб. Невід'ємною розмірами, значенням, чергу, садиб. складовою буття найбільших шляхетських садиб стало мистецтво. До їх створення залучались відомі зодчі. Інтер'єри мистецтво. зодчі. прикрашали твори видатних митців. Широко відомими та популярними стали в цей час численні кріпосні театри й оркестри. митців. оркестри. Серед власників садиб чимало було освічених людей, які колекціонували старожитності, вивчали вітчизняну історію та культуру, старожитності, покровительствували мистецтву. Яскравим прикладом у цьому контексті є діяльність таких представників українських мистецтву. шляхетських родів як Розумовські, Тарнавські, Галагани, Лизогуби та ін. Їх садиби були справжніми осередками художньо. Розумовські, Тарнавські, Галагани, ін. мистецького життя, що мали значний вплив на розвиток вітчизняної культури. життя, культури.
Скачать презентацию Палацо — паркові ансамблі України Чабан Олексій СЗШ
Палаци.ppt