Отруєння – група захворювань, обумовлена впливом на організм отрут різного походження. Можуть бути гострими, хронічними, виробничими, харчовими, лікарськими й ін. • Будь яка хімічна речовина, внесена чи прикладена до тіла, здатна зашкодити здоров'ю чи позбавити життя. Печінка видаляє деякі отрути з крові. • Отрути, що руйнують, усі обпалюють і знищують частини тіла, з яким вони приходять у контакт; дратівні отрути викликають дратівний ефект у шлунку і кишках; наркотики впливають на головний і спинний мозок, породжуючи заціпеніння. • Гострі отруєння займають четверте місце серед усіх нещасних випадків (після вуличної травми, опіку, втоплення). Це тяжкий вид патології, що розвивається внаслідок впливу на організм певної хімічної речовини, що має токсичні властивості. У переважній більшості випадків (92%) відмічаються побутові отруєння, які можна розділити на алкогольні інтоксикації, нещасні побутові випадки і суїциїдальні отруєння, зроблені навмисне з метою самогубства психічно неврівноваженими людьми.
• Випадкові отруєння бувають викликані помилковим прийомом усередину побутових хімікаліїв, медикаментів зовнішнього застосування та інших хімічних препаратів при їх неправильному використанні або зберіганні в посуді з під алкогольних та інших напоїв. • Особливе місце займають отруєння у дітей, частіше у віці до п`яти років. Зростання числа гострих отруєнь у дітей пов`язане з випуском великої кількості нових лікарських речовин і зберіганням їх в домашніх умовах у місцях, доступних дітям. • Увагу дітей привертають яскрава упаковка і форма пігулок. Перебіг гострих отруєнь у дітей відбувається дуже своєрідно, оскільки внаслідок анатомо фізіологічних особливостей нервової і серцево судинної систем отрута швидше проникає в організм дитини
• Гострі отруєння медикаментами частіше від усього відбуваються в тих випадках, коли одні або декілька ліків одночасно приймають без призначення лікаря, самостійно або за порадою друзів, знайомих. • Отруєння наступає і при сполученні деяких ліків, наприклад, снодійних, заспокійливих з алкоголем. Дуже часто отруюються медикаментами діти. У переважній більшості випадків вони трапляються з вини дорослих, які залишають ліки у легко доступних для дітей місцях. • У цивілізованих країнах ці отруєння становлять основну причину (65 – 70 %) госпіталізацій хворих у токсикологічні відділення. Потерпілі вживають снодійні, наркотики, антидепресанти, антигістамінні, гіпотензивні засоби та ін. Причини отруєнь суїцидальні спроби, наркоманії, токсикоманії та передозування ліків у зв'язку з все більш напруженим ритмом сучасного життя.
• Найбільше розповсюджені випадки отруєння снодійними, заспокійливими засобами, які є майже у кожній сім’ї. Для них характерні сонливість, в’ялість, загальмованість, порушення координації руху, нестійка хода. При легкому передозуванні через декілька годин або 1 -2 дні описані симптоми зникають. • У випадках тяжкого отруєння, які супроводжуються втратою свідомості, лікування проводиться тільки в лікарні. В останні роки поширились отруєння медикаментами, призначеними для лікування різних захворювань серцево-судинної системи (дегоксин, дигитоксин, обзидан, ізоптин, фінонтин, імітон, хлофемін і інші). • При їх передозуванні, як правило виникає розлад серцевого ритму, що може закінчитись раптовою зупинкою серця. • Тому при підозрі на отруєння необхідно негайно викликати лікаря. Практично у кожному домі є протитемпературні, протизапальні засоби (анальгін, амідопірін, парацетамол, ацетилсаліцилова кислота, ), сульфаніламідні (етазол, сульфадиметоксин та інші). Ці, здається, безпечні препарати при їх передозуванні також можуть бути причиною гострого отруєння, яке супроводжується ураженням нирок і печінки.
Лікування хворих в токсикологічному відділенні включає: • очищення шлунково кишкового тракту ( промивання шлунка, кишечника, ентеросорбція, проносні), часто повторне, • корекцію гемодинамічних порушень шляхом проведення інфузійної терапії та медикаментозної регуляції тонусу судин (симпатоміметиками чи симпатолітиками), • застосування форсованого діурезу. У хворих із отруєнями барбітуратами для більш ефективного виведення токсинів з організму доцільно проводити злужуючий форсований діурез: в комплекс інфузійної терапії включити 4% розчин гідрокарбонату натрію в об'ємі 400 600 мл, • забезпечення адекватного дихання. Хворих в глибокій комі слід заінтубувати і вентилювати дихальним апаратом до відновлення самостійного дихання, • антидотну терапію. У потерпілих з отруєннями наркотичними аналгетиками застосовують антидот: налоксон, • екстракорпоральні методи детоксикації: гемосорбцію, плазмаферез, гемодіалізну терапію, • антибіотикотерапію та симптоматичне лікування.
• Гриби – це одне з найцікавіших і найтаємніших явищ природи, цінний харчовий продукт, однак серед грибів багато отруйних, які можуть викликати сильні отруєння, а іноді і смерть. Це такі гриби, як бліда поганка, мухомори, опеньки несправжні та багато інших. • Бліда поганка – смертельно отруйний гриб. Шапинка зеленувата, жовтувата, біла, а плівчасті залишки покривала на ній бувають рідко. Пластинки до старості білі. Ніжка біла, з ніжним кільцем. • З білим грибом можна сплутати і такі неїстівні гриби як жовчний (гірчак) та чортів. У них своєрідний неприємний запах. М’якуш на зломі стає рожевим, чого немає у білого гриба. • Бувають неспецифічні отруєння їстівними грибами, які акумулювали трупну отруту, хімічні речовини, отрутохімікати, радіонукліди, що потрапили у зони їх росту.
Симптоми отруєння грибами • • Розрізняють чотири групи отруєння людей грибами, у тому числі: Перша група – отруєння грибами строчками, виявляється через 6 -10 годин, з’являється слабкість, нудота, блювота, іноді розлад шлунку. Друга група – отруєння блідою поганкою і близькими до неї видами грибів, виявляється через 8 - 24 години, раптові болі в животі, блювота, розлад шлунку, слабкість, зниження температури, висока ймовірність смертельних наслідків. Третя група – отруєння мухоморами виявляється через 30 хвилин – 6 годин, появляється нудота, блювота, розлад шлунку, запаморочення, марення, розширення зіниць. Рідко наступає смерть. Четверта група – отруєння опеньками несправжніми, жовчним і чортовим грибом та неспецифічне отруєння їстівними грибами при неправильному приготуванні, зберіганні та заготівлі. Відсутні загальні ознаки отруєння, яке виявляється через 30 хвилин – 2 години розладнанням шлунково-кишкового тракту.
Перша допомога при отруєнні грибами • У хворих, що отруїлися грибами, спостерігаються такі спільні ознаки недуги: болить усередині, розладнується шлунок, нудить, починається блювота, людина відчуває загальну слабкість. Спостерігається також зміна зіниць. Одна стає вужча, друга ширша. Буває, що іноді у хворого з’являються зорові і слухові галюцинації, конвульсії, марення. Після збудження наступає втрата свідомості, при цьому спостерігається посмикування деяких м’язів. Найчастіше обличчя і пальців рук. • Навіть при легкому отруєнні грибами треба негайно звернутися за медичною допомогою чи відправити хворого до лікарні. Часто від того, як швидко буде надано медичну допомогу, залежить життя людини. Дещо можна зробити хворому до того, як прийде лікар. Насамперед треба прикласти до живота і ніг грілки. Щоб не допустити активного всмоктування отрути в організм, треба якнайшвидше промити шлунок: дати випити хворому 3 4 склянки солоної води, а тоді визвати блювоту. Процедуру повторювати декілька разів. • Після цього рекомендується дати хворому міцного чаю, кави або молока. Але поки прийде лікар, не годувати. І, звичайно, не можна давати хворому спиртних напоїв, оцет, бо вони сприяють всмоктуванню отрути. Щоб установити причини отруєння, варто зберегти рештки грибів.
Ні в якому разі не довіряйте таким помилковим тлумаченням: • - "Усі їстівні гриби мають приємний смак". • - "Отруйні гриби мають неприємний запах, а їстівні -приємний". • - "Усі гриби в молодому віці їстівні". • - "Личинки комах, черви й равлики не чіпають отруйних грибів". • - "Опущена у відвар грибів срібна ложка або срібна монета чорніє, якщо в каструлі є отруйні гриби". • - "Цибуля або часник стають бурими, якщо варити їх разом з грибами, серед яких є отруйні". • - "Отрута з грибів видаляється після кип'ятіння протягом кількох годин". • - "Сушка, засолювання, маринування, теплова кулінарна обробка знешкоджують отруту в грибах".
• Побутові отруєння трапляються найчастіше. Це можуть бути отруєння, спричинені передозуванням лікарських препаратів, отруєння грибами, алкоголем, наркотичними речовинами, несвіжою чи зіпсованою їжею тощо. • Виробничі отруєння пов'язані із застосуванням на виробництві шкідливих для організму людини рідин, газів, аерозолів; виникають, як правило, в разі недодержання правил безпеки під час роботи з ними, а також у разі аварій на заводах, транспорті тощо. • Отруєння речовинами, що є хімічною зброєю, виникають під час проведення бойових дій. Женевською конвенцією прийнято рішення про заборону використання хімічної і бактеріологічної зброї масового ураження, але арсенали, де зберігаються тисячі тонн отруйних речовин різного характеру дії, ще залишилися, тому залишається і ризик їх застосування.
• У побуті найчастіше зустрічаються харчові отруєння, причина яких полягає у споживанні зіпсованих продуктів. У разі недодержання правил зберігання, приготування їжі в антисанітарних умовах можливе потрапляння в продукти стафілококів, кишкової палички, сальмонели та інших мікро організмів, що починають швидко розмножуватися і в процесі життєдіяльності виділяти токсини, отруйні для людини. • Найпоширеніша бактерія — кишкова паличка — є всюди: у повітрі, на предметах. Вона наявна у кишечнику людини і тварин. Більшість культур цієї бактерії не завдає шкоди, навіть допомагає травленню. Але є й такі, що можуть спричинити харчові отруєння. • Перші ознаки хвороби виникають раптово — загальна слабкість, нудота, багаторазове блювання, спазми у животі, пронос, блідість, спрага, підвищення температури до 38— 40 °С, частий пульс, судоми. Блювання та пронос зневоднюють організм, що призводить до втрати солей і порушення водно сольового балансу. Кінцівки стають холодними, риси обличчя загострюються, спостерігаються судоми гомілкових м'язів.
• У таких випадках негайно викликають швидку допомогу, а отруєному кілька разів промивають шлунок. Для цього його примушують випити близько двох літрів води, а потім викликають блювання подразненням кореня язика. • Процедуру повторюють доти, доки не з'являться чисті промивні води. Після промивання рекомендується пити багато чаю, соків, але їсти забороняється. • Для зігрівання хворого обкладають грілками. З лікарських препаратів можна давати тільки протипроносні та знеболювальні засоби.
• Серед побутових отруєнь чи не перше місце належить отруєнню етиловим спиртом, що міститься в усіх алкогольних напоях і застосовується як антисептик у медицині. • Низькосортний спирт використовується з технічною ціллю, тому має ряд домішок, які утворюються під час його виготовлення. Так, спирт-сирець, гідролізний та сульфатний спирт, а також той, що виготовляється шляхом переробки деревини, містять 6— 12 % метанолу. Вживання напоїв на основі цього спирту призводить до тяжких отруєнь і часто закінчується смертю. • Кількість етилового спирту, що спричинює отруєння, різна для кожного окремого організму і залежить від кількості і якості вжитого алкоголю, індивідуальної реакції на нього, ступеня звикання тощо. • Серед отруєнь алкоголем 40% припадає на отруєння напоями, виготовленими у домашніх умовах (самогон, пиво, брага). У таких напоях міститься велика кількість побічних продуктів бродіння, які можуть спричинити гостре отруєння і смерть. • 30% випадків припадає на отруєння метиловим спиртом. Вони трапляються через вживання цієї рідини тому, що її часто плутають з етиловим спиртом. 10 мл метанолу можуть інколи призвести до смерті.
• Отруєння нікотином буває не тільки у початківців, а й у тих, хто вже звик до паління значної кількості цигарок. Нікотин — отрута, що міститься у листках тютюну і впливає на центральну нервову систему, зокрема головний мозок. Смертельною дозою є 0, 05 г. Серед симптомів отруєння нікотином — блідість, слабкість, головний біль, сухість у роті, слиновиділення, нудота, блювання. Зіниці в отруєного звужені, пульс уповільнений. • Під час подання допомоги треба забезпечити циркуляцію свіжого повітря. Рекомендується напоїти людину гарячою кавою. • У тяжких випадках потрібна госпіталізація.
• Отруєння чадним газом можливе там, де він застосовується під час синтезу органічних речовин, у гаражах, якщо погана вентиляція, в домашніх умовах. Ранніми симптомами є головний біль, нудота, шум у вухах, важка голова. • Пізніше спостерігаються прискорення пульсу, блювання, виникають сонливість, судоми, задишка, дихання стає поверхневим, навіть може настати його параліч, що призводить до смерті. • Допомога передбачає забезпечення надходження свіжого повітря, короткочасне вдихання пари аміаку, розтирання тіла, прикладання грілки до ніг та гаряче пиття. Хворий потребує госпіталізації, оскільки отруєння може негативно вплинути на легені та нервову систему.
У сільському господарстві в даний час широко користуються хімічні препарати отрутохімікати для боротьби з бур'янами, хворобами та шкідниками культурних рослин. При строгому виконанні інструкції по застосуванню і зберігання отрутохімікатів повністю виключена можливість отруєння населення. Серед отрутохімікатів (пестицидів) розрізняють: • гербіциди речовини для знищення шкідливих рослин; відносяться також дефоліанти (для видалення листя рослин) і дессіканти (для висушування рослин); • інсектициди для знищення шкідливих комах; • фунгіциди засоби для боротьби з грибковими ураженнями; та ін • зооциди знищують гризунів; • акарициди знищують кліщів; • репеленти відлякують комах. • афіціди застосовувані проти попелиці
За хімічним складом виділяють кілька груп отрутохімікатів • Хлорорганічні (гексахлоран, хлоридан, гептахлор, поліхлорпінен та ін) - містять у своєму складі атоми хлору. Ці сполуки характеризуються токсичну дію на клітинні елементи внутрішніх органів, внаслідок чого порушується робота практично всіх внутрішніх органів. Смерть може настати вже через кілька годин після впливу речовин на людину на фоні явищ токсичного енцефаліту. • Фосфорорганічні (тіофос, карбофос, меркаптофос, хлорофос, трихлорметафос-3, метилмеркаптофос та ін) - містять в своєму складі фосфор. Вони пригнічують дію ферменту холінестерази, тим самим порушують процеси передачі нервових імпульсів через сполучні елементи нервових волокон. Порушення іннервації внутрішніх органів призводить до порушення їх функції. Смерть від дії фосфорорганічних сполук настає до кінця першої доби після отруєння. • Медьсодержащие з'єднання (сульфат міді, бордоська рідина та ін) при контактах з тканинами надають припікальне дію. В результаті їх впливу у внутрішніх органах розвиваються дистрофічні зміни. Смерть настає на 3 -4 добу. • Ртутьорганічні речовини (гранозан) • Похідні карбамінової кислоти (севин)
• • Перша долікарська допомога. Видалення отрути. Якщо отрута потрапила через шкіру або зовнішні слизові оболонки (рана, опік), його видаляють великою кількістю води - фізіологічним розчином, слабкими лужними (питної соди) або кислими розчинами (лимонної кислоти і т. п. ). При попаданні токсичних речовин в порожнини (пряму кишку, піхву, сечовий міхур) їх промивають водою за допомогою клізми, спринцювання. З шлунку отрута витягають промиванням, блювотними засобами або рефлекторно викликають блювоту щекотанием глотки. Забороняється викликати блювоту у особи в несвідомому стані і отруїлися припікальними отрутами. • Знешкодження отрути. Речовини, які входять в хімічну сполуку з отрутою, переводячи його у неактивний стан, називаються протиотрути, так кислота нейтралізує луг і навпаки. Антарсін ефективний при отруєнні сполуками миш'яку, при якому застосування унітіолу протипоказано. Тіосульфат натрію застосовується при отруєннях синильною кислотою та її солями, які в процесі хімічної взаємодії переходять на нетоксичні роданистого з'єднання або ціангідріди, легко віддаляються з сечею. Здатністю пов'язувати отруйні речовини мають: активоване вугілля, танін, марганцевокислий калій, які додають до промивної води. З цією ж метою. використовують рясне пиття молока, білкової води, яєчних білків (за показаннями). •
• Отруйними називаються рослини, здатні виробляти і накопичуватиотруйні речовини, що викликають отруєння людини і тварин. • Iз 500 000 видiв рослин, якi ростуть на земнiй кулi, бiля 700 iз них можуть викликати важкi отруєння або навiть смерть. Токсичнi властивостi рослин пов'язанi з їх дiючими речовинами, якi представленi як iндивiдуальнi фiзiологiчно активнi речовини, так i сумою хiмiчних сполук. При отруєннi в органiзмi вiдбуваються складнi змiни гомеостазу, якi й обумовлюють клiнiчну картину iнтоксикацiї. • Токсичний вплив рослинних отрут зв'язаний з дiєю iндивiдуальних речовин (серцевi глiкозиди, алкалоїди, флавоноїди, сапонiни та iншi, що накопичуються в органiзмi хiмiчна кумуляцiя, яка посилюється токсичним ефектом при наступному надходженню названих сполук в органiзм) внаслiдок повiльного ферментативного гiдролiзу.
• Отруєння рослинами у дітей найчастіше викликають привабливо виглядаючі фрукти або насіння, що нагадують їстівні. Це стосується передусім ягід: наприклад, червоних — травневої конвалії, чорних — беладонна або білих — омели і т. п. • Маленька дитина може з'їсти будь -яку рослину, що має для неї привабливий вигляд. Отруєння рослинами у дітей в цілому мають важчу течію, ніж у дорослих; вони часто проявляються порушеннями з боку центральної нервової системи (судоми, кома, психомоторне збудження, галюцинації і т. п). Прояви тим важчі, чим молодша дитина.
Перша i невiдкладна допомога при гострих отруєннях лiкарськими рослинами • 1. Видалення токсичних речовин iз органiзму за допомогою промивання шлунка, надання блювотних i проносних засобiв. • 2. Призначення протиотрут (антидотiв), дiя яких основана на фiзико хiмiчнiй (активоване вугiлля), бiохiмiчнiй (антагонiзм мiж отрутами i лiкарськими речовинами) активностi. • 3. Проведення відповідних лікувальних заходів, спрямованих на прискорення зменшення отрути в органiзмі (сечогiннi засоби, кровозамiнники, гемодіаліз). • 4. Зняття шоку i колапсу (засоби, що регулюють функцiї центральної нервової системи і серцево судинної системи). • 5. Введення засобів, що нормалізують функцiї дихальної системи (аналептики). • 6. Введення засобів, що нормалiзують дiяльность нервової i серцево судинної систем. • 7. Симптоматична терапiя. • 8. Запобігання розвитку вторинної iнфекцiї (призначення антибактерiальних засобiв).
• Непоодинокі випадки отруєння дітей ягодами воронячого ока, що віддалено нагадують ягоди голубики або чорниці. У потерпілого при отруєнніцієї ягодою з'являється головний біль і запаморочення, нудота, пронос, блювота, прискорене сечовипускання. • Вовче лико чагарник з соковитими яскраво червоними або оранжево червоними ягодами, що нагадують обліпиху. Отруйна вся рослина, особливо ягоди. При поїданні ягід відзначається печія в роті, посилена слинотеча і спрага. • Попадання соку вовчого лика на шкіру викликає опік з утворенням пухирів і виразок. • Конвалія травнева також є отруйною. Отруйна вся рослина, особливо її червоні соковиті ягоди. При отруєнні з'являється нудота, блювота, болі в животі, запаморочення.
• При зіткненні з отруйними рослинами або попаданні на шкіру соку отруйної рослини можуть розвиватися гострі запалення, екземи, дерматити. • При зборі дурману у жаркі дні можливе отруєння парами рослини. При вдиханні пилу можливі алергічні реакції із симптомами бронхіальної астми. Нерідко відзначаються дерматити при контакті з примулами (кімнатна, китайська та інші). • Дерматити, що викликаються лучними рослинами (осока, пастернак, деревій та інші), відзначаються нерідко у людей, що лежали на лузі після купання. Уражаються відкриті частини тіла, при цьому характерні полосовидні висипання. Важкі дерматити викликає також борщовик Сосновського.
• Токсичні дози перезбуджують діяльність серця і роблять його нездатним сприймати гальмівний вплив з боку центральної нервової системи, що передається через блукаючий нерв. • Отруєння проявляється сильним серцебиттям, почуттям «Завмирання» в серці у зв'язку з порушенням ритму його діяльності, зблідненням особи і запамороченням.
• Серцеві глікозиди наперстянки та інших рослин володіють кумулятивною дією, тобто здатністю накопичуватися в організмі при їх тривалому прийомі. У цьому випадку симптоми отруєння можуть розвиватися після прийому навіть невеликої дози цих препаратів. Крім того, сапоніни і ряд інших органічних речовин руйнують слизову оболонку травного тракту і можуть викликати нудоту. • Ряд отруйних рослин володіє переважною дією на печінку, внаслідок чого вони отримали назву печінкових отрут. До них відносяться геліотроп, гірчак рожевий. Алкалоїди цих рослин викликають втрату апетиту, порушення травлення, жовтяницю, свербіж шкіри, болі в області печінки, порушення психічної діяльності (мовне збудження, що змінюються станом сонливості).
Скачать презентацию Отруєння група захворювань обумовлена впливом на організм
585789.ppt