“Особливості української політичної культури” Виконала студентка: 3 -В курсу ННІ природничих наук Проценко Л. А.
В'ячесла в (Вацлав) Казими рович Липи нський (05(18) квітня 1882 — 14 червня 1931) — видатний український політичний діяч, історик, історіософ, соціолог, публіцист, теоретик українського консерватизму. Один із організаторів Української демократичнохліборобської партії. За гетьманату — посол України в Австрії.
Як і політична культура взагалі, політична культура України несе на собі глибокий відбиток політичної свідомості нації і поділяє з останньою всі її позитиви і негативи, породжені і історичною долею народу, і сьогоденням.
Ставлення народу до влади складалося протягом сторіч, на основі: психології селянина, котрий перебував в постійній жорсткій залежності від природи, абсолютно йому не підвладній; психології підданого абсолютиської держави з притаманними їй повним безправ’ям населення і необмеженим свавіллям будь-якої влади.
Страх перед владою Прагнення перекласти на неї вирішення складних життєвих проблем
Негативні явища політичної культури сучасного українського суспільства: відсутність демократичних традицій, котрі не могли скластись в умовах абсолютної монархії і отримали дуже слабкий розвиток в умовах досить формальної демократії радянської доби
разновекторність (схід-захід) політичних симпатій і політичних орієнтацій населення різних регіонів країни
відсутність наділеної політичним досвідом багатьох поколінь політичної еліти, котра і не могла сформуватись в Україні через відсутність національної державності
пріоритетність в свідомості народу економічних проблем перед політичними, зумовлену безкінечними економічними негараздами
нерозумінням населенням ролі політики в житті кожного його члена; поверховість та неадекватність політичних знань та уявлень
Всі перераховані недоліки політичної свідомості нашого громадянства і сформована на цій основі політична культура знаходять своє найбільш яскраве втілення в політичній поведінці мас, для котрої характерні:
емоційно-імпульсивні реакції на політичну дійсність; неспроможність протистояти будь-яким методам та засобам маніпулювання свідомістю; хвильоподібні зміни політичної активності від високого піднесення до глибокого спаду; неадекватність оцінок політичних лідерів і пов’язаних з ними соціальних очікувань; нездатність усвідомити власні політичні інтереси, а тим більше спрогнозувати результати власної політичної поведінки.
При всіх своїх негативах процеси, що відбуваються в політико-культурному житті українського суспільства, врешті-решт сприяють набуттю ним політичного досвіду.
Це, в свою чергу, має призвести до підвищення рівня політичної культури як політичної еліти, від якої багато в чому залежить ефективність політичної системи, так і пересічних громадян, котрі покликані створити в нашій котрі покликані ств державі громадянське суспільство, що стане і державі громадянс продуктом розвитку політичної культури, і її продуктом політичної культу стимулятором
Скачать презентацию Особливості української політичної культури Виконала студентка 3 -В
Проценко 3-В.ppt