
8. Онищенко 202.pptx
- Количество слайдов: 15
Oсобливості сучасної національної системи Роботу виконали: дошкільної освіти в 202 групи Студентки ΙΙ курсу, Японії Коток Марія, Онищенко Кристина, Махлай Катерина.
У багатьох країнах світу дошкільна освіта є первинною ланкою єдиної системи виховання і навчання. Нею опікуються місцеві органи влади, промислові та сільськогосподарські підприємства, релігійні та громадські організації, приватні особи. Як правило, у більшості країн функціонують стаціонарні та сезонні ясла, садки з різною тривалістю роботи, дошкільні відділення при початкових класах, материнські школи, майданчики.
Освіта в Японії – це культ, підтримуваний родиною, суспільством і державою. З дитинства японці постійно і інтенсивно вчаться.
Курс шкільного навчання у Японії займає 12 років, і половина його доводиться на початкову школу через винятковоі труднощі й трудомісткості вивчення рідної мови.
Учні повинні засвоїти 1850 ієрогліфів - мінімум, встановлений міністерством освіти (і навіть для читання книжок і газет потрібно знати вулицю значно більше - до 3 тисяч). Половиною цього ієрогліфічного мінімуму потрібно опанувати вже у молодших класах. До того ж кожен із ієрогліфів має низку варіантів читання і вимови.
Крім ієрогліфів, в японській мові вживаються дві літерні складові абетки по 48 знаків кожна, і навіть латинський алфавіт.
У Японії педагоги проходять спеціальну підготовку та атестацію, вони мають хорошу зарплату і соціально захищені, що дозволяє будувати кар'єру педагога раннього освіти.
У Японії велику увагу приділяється збереженню здоров'я дітей: в кожному навчальному закладі працює цілий колектив медичних працівників - доктор, медична сестра, стоматолог, фармацевт, куратор здоров'я.
Японські вихователі, навчаючи дітей взаємодії, формують їх у маленькі групи (хан), що є найважливішою відмінною рисою організації дошкільного виховання.
Ці групи мають свої столи, свої власні імена, обрані самими дітьми, що спонукає їх приймати рішення, враховуючи бажання всіх членів групи. Групи (6 -8 чоловік обох статей) формуються не за здібностями, а відповідно до того, що може зробити їх діяльність ефективною.
Дітям прищеплюється безліч навичок: як дивитися на співрозмовника, як виразити себе і врахувати думки однолітків.
Японські діти продовжують навчатися групового поведінки і в молодшій, і в середній школі. Так само клас розділяють на хани (у середньому вони переформовуються раз на 5 місяців), і коли педагоги або однолітки оцінюють виконання завдань, говорять про моральні та інші проблеми, вони частіше звертаються до групи, а не до окремих дітей.
Така система допомагає зберегти здоров'я школяра, тому що в гармонійних групах виключається дискримінація і пов'язані з нею стреси.
Незважаючи на існуючу в японській школі обов'язкову систему підвищеннякваліфікації, тут заохочується самоосвіта вчителів. Тим, хто повласною ініціативою відвідує вечірні заняття або займається заочно, виплачується допомога в розмірі близько 1/10 місячного заробітку. Воістину при такому винагороду працю на благо суспільства набуває особливоїзначимість. Ось тільки тривалість робочого дня японського вчителядосягає часом 13 -14 годин.
8. Онищенко 202.pptx