Особливості лекційного заняття Виконала: Бех Іванна 405 група
Ле кція (лат. lectio читання) — основна форма проведення навчальних занять, призначених для засвоєння теоретичного матеріалу.
Мета лекції – розкрити основні положення теми, досягнення науки , з’ясувати невирішені проблеми, узагальнити досвід роботи, дати рекомендації щодо використання основних висновків за темами на практичних заняттях.
Функції лекції § § § Методологічна; Виховна; Інформативна; Розвиваюча; Орієнтуюча; Організуюча.
Основні види лекцій § § § Вступна; Тематична; Оглядова; Інформаційна; Підсумкова або заключна; Комплексна.
Існують ще такі види лекцій: ► ► ► Пробялемна лекція – це апробація багатоваріантних підходів до рішення представленої проблеми. Вона активізує особистий пошук студентів, пошукову та дослідну діяльність. Лекція із заздалегідь запланованими помилками- під час лекції або при підготовці до семінару студенти знаходять ці помилки, кваліфікують їх, надають правильні відповіді. Виконує стимулюючу, контрольну та діагностичну функції. Лекція-конференція - підвищує роль самопідготовки, дозволяє виявляти резерви науково педагогічних кадрів. Лекція-прес-конференція – на початку заняття студенти мають задавати викладачу питання у письмовій формі, які викладач протягом декількох хвилин аналізує і дає змістовні відповіді, які повинні бути сформовані у зв’язний текст. Лекція-бесіда - допускає викладення ними своєї точки зору з того чи іншого питання. На такому занятті викладач і сам повинен ставити питання студентам, щоб почути їх висловлювання, викладення їх позиції
Відеолекція - допомагає розвитку наочно образного мислення у студентів. Викладач здійснює підбір необхідних відео (кіно) матеріалів по темі, що ► вивчається. Лекція-візуалізація передача усної інформації, перетвореної у візуальну форму технічними засобами навчання. Викладач широко використовує такі форми наочності, які самі виступають носіями змістовної інформації (слайди, плівки, малюнки, схеми). ► Лекція із застосуванням техніки зворотного зв’язку (інтерактивна лекція). Можлива як за допомогою звичайних вербальних (словесних) засобів, так і за допомогою технічних засобів навчання у спеціально обладнаних аудиторіях. ►
Елементи лекційного заняття l l l вступ, де подається чітке формулювання теми лекції та постановка завдання; викладення в логічній послідовності окремих частин лекції; висновки , що дають можливість осмислити лекцію в цілому і виділити основну ідею; конкретне завдання на самостійну роботу; відповіді на запитання.
Основні вимоги до лекції: n високий теоретичний рівень інформації, посилання на нові досягнення науки; n розкриття наукових засад курсу; n зв’язок теорії з практикою, зосередження уваги студентів на питаннях, які вирішуються у світлі сучасних вимог; n рекомендації до поглибленого самостійного вивчення тем, необхідних для практичної роботи.
• • • Підготовку до лекції можна умовно розділити на три етапи: Попередня робота. Лектор визначає проблему майбутнього виступу, її актуальність, практичну значимість теми, встановлює коло питань, вивчає джерела, котрі в подальшому стануть основою змісту майбутньої лекції. Відвідує консультації, лекції на аналогічні теми. На цьому етапі лектор накопичує знання. Розробка змісту майбутньої лекції. Підготовка теоретичної частини виступу, відбір фактів, їх аналіз та узагальнення, вибудова логічної системи аргументації, складання плану – це другий етап підготовки лекції. Він завершується створенням “макету” майбутньої лекції – тексту. На цьому етапі лектор визначає об’єм відомостей, котрі він повідомить слухачам, але текст – це матеріал, необхідний лише для самого лектора Підготовка до лекції як до акту публічного виступу – третій етап роботи. Якщо на попередньому етапі лектор утворює продуману, композиційно оформлену, відредаговану “модель” майбутньої лекції, то на останньому він починає безпосередню підготовку до реалізації цієї “моделі” в процесі виступу перед слухачами
Правила, яких викладач повинен дотримуватись під час читання лекції: l l l l говорити чітко, виразно, достатньо голосно, щоб добре було чути всій аудиторії; не перетворювати проведення лекції на дослівне читання тексту, а роби ти відступи, говорити по пам’яті; тримати в полі зору всю аудиторію, а не подовгу зупиняти погляд на якійсь одній точці, чи взагалі дивитися у вікно; говорити не кваплячись, змінювати інтонацію, темп, уникати монотонності; по ходу лекції не відхилятися від основного її змісту; практикувати повтори основного найсуттєвішого матеріалу, щоб підтри мувати увагу студентів упродовж лекції, задавати запитання студентам; бути тактовним, наполегливим і вимогливим, виявляти інтерес до всього, що діється на лекції.
Критерії оцінки якості лекції за Н. Кузьміною: l l l l l відвідування лекцій студентами; запис лекції: лекції записують більшість студентів, менше за половину, більшість не записують; зміст лекції: ідейно спрямовано, достатньо змістовно, науково; занадто складно, занадто популярно, ненауково; теоретичний матеріал поєднується з конкретними прикладами, переважає емпіричний матеріал; запитання, що спонукають студентів розмірковувати, їх ставиться: занадто багато, достатньо, замало, зовсім не ставляться; доказовість лекції: лектор аргументовано доводить правильність положень, які висуваються, бездоказово декларує істини; лекції мають зв'язок з профілем підготовки спеціаліста: дуже добрий, достатній, незадовільний, неупорядкований; план, структура лекції: чітка, розмита, невпорядкована; манера читання лекції: захоплююча, жвава, наочна, лекцію легко записувати, монотонна, нудна, лекцію важко записувати; ставлення викладача до студентів: занадто суворе, виважено вимогливе, байдуже, уважне; контакт з аудиторією: добрий, недостатній, відсутній
Переваги лекції: o o o o лекція дає можливість співпрацювати педагогу зі студентами; лекція активізує мисленнєву діяльність студентів (звісно, якщо вона кваліфіковано прочитана, уважно вислухана і зрозуміла); у лекції представлено великий обсяг наукової інформації з урахуванням новітніх досягнень тієї чи тієї науки; у процесі читання лекції можна врахувати специфіку професійної підготовки студентів, їхні інтереси; вирізняється своєю економічністю. Студент має можливість за порівняно короткий час отримати значний обсяг наукової інформації, до того ж насиченої найновішим матеріалом; участь студентів у педагогічному дійстві, яке називається лекцією, є корисною школою для тих, хто у майбутньому буде займатися науково педагогічною діяльністю; лекція незамінна, коли має місце дефіцит літератури.
Недоліки лекції: o o інформація, яку подає викладач, спрямована, в основному, на слухову пам'ять студента. Цей вид пам'яті досить недосконалий. Сприйнята інформація утримується в короткочасній пам'яті невеликий проміжок часу. І коли немає підкріплення, інформація "вивітрюється". Дослідження показують, що під кінець лекції з усього обсягу поданої інформації студент може відтворити лише 10 15 %; великі потоки слухачів (понад 50) позбавляють викладача можливості ефективно управляти розумовою діяльністю студентів; студенти молодших курсів слабо володіють методикою і технікою сприймання змісту лекції та конспектування; лекція певною мірою привчає студента до пасивного привласнення чужих думок, не стимулює тягу до самостійного навчання, не забезпечує індивідуального, диференційованого підходу до навчання.
Дякую за увагу !!!
Скачать презентацию Особливості лекційного заняття Виконала Бех Іванна 405 група
Prezentatsiya_Bekh_405_grupa.ppt