ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ, ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ ТА СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ ПРОВІДНИХ КРАЇН СВІТУ (США, ВЕЛИКА БРИТАНІЯ, НІМЕЧЧИНА, ФРАНЦІЯ, РОСІЯ ТА АВСТРОУГОРЩИНА) НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку»
Особливості політичного устрою США 1) Сполучені Штати Америки жили за Конституцією 1787 р. Законодавча влада була делегована Конгресу, який складався з двох палат: палати представників, що обиралися населенням штатів, та сенату. 2) Главою виконавчої влади був президент. За конституцією він був главою держави й уряду. 3) Для усунення президента конституція вимагала обґрунтованого звинувачення в зраді, хабарництві та інших тяжких злочинах. 4) Верховний суд користувався правом пуллірікації (скасування) будь -якого закону, якщо буде доведено, що він суперечить конституції. Верховний суд отримав повноваження видавати накази, обов’язкові для органів виконавчої влади, включаючи президента і міністрів Велика Британія 1) Основу британської монархії становив конституційний акт 1689 р. , відомий під назвою «Білль про права» . 2) Британський парламент складався з двох палат: вищої — палати лордів (представники найшановніших родин, титул лорда є спадковим) та нижньої — палати общин. 3) Правом голосу користувалися всі особи чоловічої статі, які мали ступінь осілості 12 місяців, помешкання чи наймали житлову площу не менш ніж за 10 фунтів. 4) Домінували дві партії: консерватори (торі) і ліберали (віги). Від партії, що перемогла на виборах, обирали голову уряду — прем’єрміністра, а партія, яка програла, переходила в опозицію.
Особливості політичного устрою Німеччина 1. Згідно з конституцією 1871 р. до Німецької імперії входили 22 монархії (серед них Пруссія, Баварія, Саксонія) і 3 «вільних міста» (Любек, Бремен, Ґамбурґ). 2. На чолі імперії стояв король Пруссії. Він отримував титул імператора, був головнокомандувачем збройних сил, призначав урядовців. 3. Вищим законодавчим органом був бундестаґ (парламент), який складався з двох палат: верхньої — бундесрату та нижньої — рейхстагу (обирався на 5 років). 4. Імперський уряд був представлений особою канцлера. Кабінету міністрів не існувало; міністри, які мали певне коло обов’язків, були підлеглими канцлера Франція 1. Із 1875 р. існувала Третя республіка. За ухваленою того ж року конституцією державу очолював президент, який обирався Національними зборами на сім років і міг бути переобраний на будь-який новий строк. 2. Парламент складався з двох палат: вищої (сенат) і нижньої (палата депутатів). До вищої входило 300 сенаторів, 225 з яких призначалися на 9 років, а інші довічно обиралися самими сенаторами. 3. Рада міністрів призначалася президентом, але була підзвітна парламенту. 4. Місцевого самоврядування практично не існувало. За законами 1876– 1882 рр. посади мерів стали виборними.
ОСОБЛИВОСТІ ПОЛІТИЧНОГО УСТРОЮ Росія 1. Російська імперія залишалась осередком абсолютизму. 2. Цар спирався на централізований і підпорядкований лише йому бюрократичний апарат. 3. Державна рада була дорадчим законодавчим органом, члени якої призначались довічно з числа вищої знаті. 4. Виконавчий орган самодержавства — Рада міністрів — мав консультативні функції. 5. Сенат, створений за Петра І, здійснював функції Верховного суду. 6. Державні посади обіймали лише представники дворянського стану. Вони також обіймали ключові посади в органах місцевого самоврядування. Австро-Угорщина 1. На чолі Австро-Угорщини стояв австрійський цісар з династії Габсбургів, який одночасно носив титул короля Угорщини. 2. Спільними для всієї імперії були три міністерства: закордонних справ, військове та морське, фінансів. 3. Законодавча влада здійснювалась спеціальними «делегаціями» , які скликалися щорічно по черзі у Відні та Будапешті. До їх складу входили по 60 делегатів від рейхсрату та сейму. 4. За австрійською конституцією 1867 р. утворювався рейхсрат— двопалатний парламент, що складався з палати панів та палати депутатів. 5. Виборче право було обмежене майновим і віковим цензом та куріальною системою.
ОСОБЛИВОСТІ ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ В ПРОВІДНИХ КРАЇНАХ США Конгрес США проводив політику підтримки індустріального розвитку. Оточення слаборозвинених країн, мирні умови існування давали змогу вільно розвивати господарство, не витрачаючи значних коштів на воєнні потреби. У США вартість продукції промислового виробництва переважала вартість сільськогосподарського в 1900 p. у 3 рази.
Німеччина У процесі індустріалізації початку XX ст. Німеччина за обсягом і темпами промислового виробництва посіла друге місце у світі та перше в Європі. Завершилося об’єднання Німеччини під владою Пруссії. Утворилася так звана друга імперія.
Велика Британія Англійська промисловість втратила іноземні ринки для ряду товарів. Спостерігався застій у техніці. Фабрична індустрія працювала на застарілому обладнанні. Модернізація техніки відбувалася повільно, оскільки була складною та дорогою справою.
Франція відставала від США, Німеччини та Великої Британії не лише за темпами розвитку, а й за структурною перебудовою промисловості. Так, за 1884– 1909 pp. загальна продукція промисловості зросла на 75 %, а за 1909– 1914 pp. — лише на 25 %. Це можна пояснити втратами у франко-прусській війні, переважаючим розвитком легкої промисловості, низьким технічним рівнем виробництва.
Російська імперія на початку ХХ ст. Розвиток капіталістичного способу виробництва в Росії мав свої особливості, порівняно з країнами Європи: тут промисловий сектор повністю перебував під контролем держави, розвивався нерівномірно, виходячи зі стратегічних завдань і планів російського уряду.
РОСІЙСЬКО-ЯПОНСЬКА ВІЙНА 1904– 1905 РР. Під впливом безвідповідальних радників Микола ІІ проводив на Далекому Сході авантюристичну політику, яка спричинила прямий конфлікт з Японією. Царський уряд, не зумівши правильно оцінити зовнішньополітичне становище Росії, рівень військової підготовки країни до війни, штовхав Миколу II до її розв’язання.
РЕВОЛЮЦІЯ 1905– 1907 РР. Прологом першої російської революції став страйк робітників Путиловського заводу у Петербурзі, що розпочався 3 січня 1903 р. А вже 8 січня страйк охопив всі заводи та фабрики столиці. Уранці 9 січня 1905 р. народний похід до царя на чолі з Гапоном закінчився розстрілом беззбройних робітників. Понад тисяча вбитих і п’ять тисяч поранених — такою була відповідь «доброго царя-заступника» .
СТАНОВИЩЕ АВСТРО-УГОРЩИНИ НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. Австро-Угорщина, за даними 1912 р. , у світовому масштабі торгувала усього на 5 600 млн марок, що складало 3, 3 % усієї світової торгівлі. Найбільший товарообмін відбувався з Німеччиною, Англією, Італією, Сполученими Штатами Америки і потім з балканськими державами (Сербією, Румунією, Болгарією і Грецією).
РОБІТНИЧИЙ ТА СОЦІАЛІСТИЧНИЙ РУХ Основною віхою в історії політичних партій на рубежі XІХ –XX ст. стала поява соціалістичних партій різного спрямування: від соціал демократичних до націоналсоціалістичних.
ІІ Інтернаціонал став впливовою силою у робітничому русі. У 1912 р. до нього входили представники соціалістичних та соціал-демократичних партій з 23 країн. Соціалісти були обрані до парламентів деяких країн Західної Європи і мали там свої фракції. Вони відігравали провідну роль в організації масових акцій за права робітників.
1. В якій країні законодавча влада належала Конгресу? 2. Назвіть країни, в яких влада належала монархам. 3. В якій країні існували партії консерваторів та лібералів? 4. В якій країні до вищої палати парламенту входило 300 сенаторів? 5. В якій країні парламент називався рейхсрат? 6. Назвіть 2 переваги та 2 недоліки політичної системи країн, історія яких вивчалась протягом уроку. 7. Яка країна була дуалістичною монархією?
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ Опрацювати відповідний матеріал підручника.
Презентацію створено за допомогою комп’ютерної програми ВГ «Основа» «Електронний конструктор уроку» © ТОВ «Видавнича група ˝Основа˝» , 2012 Джерела: 1. «Усі уроки до курсу «Всесвітня історія» . 10 клас. Стандартний та академічний рівні 2. Сайты: • www. academicpress. com • www. britannica. com • www. internetri. net/vv • www. sociology. org • www. sil. org/ethnologue • www. utm. edu/research/iep • www. nsta. org • www. aboutislam. ws
Скачать презентацию ОСОБЛИВОСТІ ДЕРЖАВНОГО УСТРОЮ ПОЛІТИЧНОГО ЖИТТЯ ТА СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ
Урок 2-3 Развитие ведущих стран мира на начало ХХ века.Ppt