Основні принципи фітотерапії та лікарські рослини які застосовуються

Основні принципи фітотерапії та лікарські рослини, які застосовуються при лікуванні захворювань шлунковокишкового тракту та гепатобіліарної системи

ЛР і ЛРС, що використовуються при лікуванні гастриту з гіперсекрецією соляної кислоти та виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки

ЛИСТЯ БЕЛАДОННИ — FOLIA BELLADONNAE ТРАВА БЕЛАДОННИ — HERBA BELLADONNAE КОРЕНI БЕЛАДОННИ — RADICES BELLADONNAE Беладонна звичайна — Atropa belladonna род. пасльонові — Solanaceae

• Хімічний склад сировини: тропанові алкалоїди — гіосціамін, атропін, скополамін. Супутні речовини – флавоноїди, кумарини, стерини. • Біологічна дія та застосування. Препарати беладонни є антихолінергічними засобами, виявляють спазмолітичну, бронхолітичну та болетамувальну активність, знижують секрецію слинних, потових та шлункових залоз, розширюють зіниці ока, викликають тахікардію. Сухий екстракт, настойку беладонни, беластезин, бесалол, белалгін, бекарбон, белатамінал — спазмолітичні засоби при захворюваннях шлунковокишкового тракту; краплі Зеленіна — при неврозах серця; белоїд — при функціональних порушеннях вегетативної нервової системи; акліман — при вегетативних дистоніях, клімактеричних порушеннях; беласпон — при безсонні, клімактеричних неврозах, вегетоневрозах; супозиторії анузол і бетіол мають болетамувальну дію і використовуються при лікуванні геморою.

• Белластезин. Діючі речовини: 1 таблетка містить: екстракту беладони густого - 0. 015 г, бензокаїну - 0. 3 г. • Бекарбон. Діючі речовини: 1 таблетка містить: беладони екстракту густого - 0. 01 г, натрію гідрокарбонату - 0. 3 г. • Беллалгін. Діючі речовини: 1 таблетка містить: метамізолу натрію - 0. 25 г, бензокаїну - 0. 25 г, екстракту беладони густого - 0. 015 г, натрію гідрокарбонату - 0. 1 г.

ЧАГА (БЕРЕЗОВИЙ ГРИБ) — FUNGUS BETULINUS Стерильна форма фітопатогенного гриба інонотуса скошеного (трутовика косотрубчастого) — Inonotus obliquus, род. Гименохетові —Hymenochaetaceae

• Хімічний склад сировини. Основними БАР чаги вважають водорозчинні інтенсивно забарвлені хромогени, які утворилися з комплексу активних альдегідів, поліфенолів, гідроксифенолкарбонових кислот та хінонів. Усі сполуки генетично пов’язані з гідроксиароматичними попередниками біосинтезу дубильних речовин і лігнанів кори і деревини берези. До складу плодового тіла гриба входять полісахариди, вільні феноли, тритерпеноїд інонотодіол, стерини, органічні кислоти, лігнін, целюлоза. Виділені також гуміноподібні речовини, які складаються з високомолекулярних оксикарбонових ароматичних кислот. Протипухлинну дію пов’язують з вмістом птеринів, які є похідними птеридину. Вільний птерин — фрагмент фолієвої кислоти, деяких пігментів.

• Біологічна дія та застосування. Бефунгін — напівгустий екстракт з доданням солей кобальту, застосовують як загальнотонізуючий і болетамувальний засіб при хронічних гастритах, дискінезії шлунково-кишкового тракту з явищами атонії, при виразковій хвообі шлунка. Призначають також онкохворим для покращення загального стану.

СУПЛIДДЯ ВIЛЬХИ — FRUCTUS АLNI Вільха сіра — Alnus incana вільха клейка — Alnus glutinosa род. березові — Betulaceae

• Хімічний склад сировини: елаготаніни, галотаніни, вільну галову і елагову кислоти, в сумі близько 15 %. • Біологічна дія та застосування. Супліддя використовують як в’яжучий, протизапальний і кровоспинний засіб; входить до складу шлункових зборів, комбінованого препарату камілаль (супозиторії). Препарат альтан використовують при диспептичних розладах, як протизапальний та знеболюючий засіб при виразковій хворобі шлунка.

КОРЕНЕВИЩА АЇРУ — RHIZOMATA СALAMI Аїр тростинний (лепеха звичайна) — Acorus calamus род. ароїдні — Araceae

• Хімічний склад сировини: ефірна олія (до 5 %). Склад ефірних олій дуже мінливий і залежить від походження і хемотипу лепехи. До ефірної олії аїру, що заготовляють в Україні, входять моно- і сесквітерпеноїди: αпінен, α-камфен, камфора, спирти борнеол, евгенол, метилевгенол, циклічні сесквітерпени: елемол, β-елемен, α-камфен, акорон. На біологічну дію мають вплив гіркий глікозид акорин, фенольні сполуки (азарон), аскорбінова кислота, дубильні речовини.

• Біологічна дія та застосування. Аїр виявляє тонізуючі, протизапальні, знеболюючі, відхаркувальні, жовчогінні, антибактеріальні та дезинфікуючі властивості. Внутрішньо його препарати призначають принеспецифічних порушеннях травного тракту як загальнозміцнюючий засіб, зовнішньо — при стоматитах, для промивання гнійних ран і виразок, спринцювань при кольпітах, для посилення росту волосся. Лікарські форми: настій сухих кореневищ, настойка, оліметин, поліфітол — спазмолітична, жовчогінна, сечогінна, протизапальна дія, вікалін, вікаїр, гербогастрин — препарати для лікування виразкової хвороби.

КОРЕНЕВИЩА ТА КОРЕНI ОМАНУ — RHIZOMATA ET RADICES INULAE Оман високий — Inula helenium род. айстрові — Asteraceae

• Хімічний склад сировини: ефірна оліа (3 %), яку називають алантовою. При кімнатній температурі це масляниста кристалічна маса, при температурі 35– 45 °С вона перетворюється на брунатну рідину зі специфічним запахом. Кристалічна частина олії називається геленіном. До його складу входить суміш біциклічних сесквітерпенів: алантолактону, ізоалантолактону та дигідроалантолактону. Крім ефірної олії в кореневищах та коренях міститься багато інуліну (до 40 %).

• Біологічна дія та застосування. Галенові препарати оману полегшують відхаркування, збуджують апетит і поліпшують травлення, зменшують секреторну активність кишечника і регулюють його моторику, виявляють стимулюючу дію на процесс утворення жовчі, нормалізують обмін речовин в організмі. Алантон застосовується для лікування виразкової хвороби шлунка і дванадцятипалої кишки, входить до складу комплексних препаратів. Ефірна олія виявляє антисептичну, протизапальну та протиглисну дію.

Також для лікування гіперсекреторного гастриту і виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки використовують ЛРС з обволікаючими властивостями (ЛРС, що містить слиз, крохмаль), репаративними властивостями (плоди обліпихи, шипшини, аронії, калини, сік алое та ін. ).

ЛР і ЛРС, що збуджують апетит, покращують травлення і використовуються при лікуванні гастриту з гіпосекрецією соляної кислоти

КОРЕНIІ ТИРЛИЧУ — RADICES GENTIANAE Тирлич жовтий — Gentiana lutea род. тирличеві — Gentianaceae

• Хімічний склад сировини: секоіридоїди — генціопікрозид, його глікозиди та ізомери — генціопікрин (2, 5 %), амарогентин; ксантони — генцізин, ізогенцізин; алкалоїди — генціанін, дисахарид генціабіозу, жирну олію, смолисті і пектинові речовини, аскорбінову кислоту. Корені не накопичують крохмаль, запасають специфічний трисахарид генціанозу (понад 5 %). • Біологічна дія та застосування. Відвар коренів покращує травлення, збуджує апетит, виявляє жовчогінний ефект, протизапальну і антисептичну активність.

ЛИСТКИ БОБIВНИКА ТРИЛИСТОГО — FOLIА MENYANTHIDIS Бобівник трилистий (трилистник водяний) — Menyanthes trifoliata род. бобівникові — Menyanthaceae

• Хімічний склад сировини. Листки бобівника трилистого містять іридоїди та секоіридоїди — логанін (до 10 %), сверозид, фоліаментин, ментіафолін, флавоноїди (рутин, трифолін), дубильні речовини (понад 7 %), монотерпенові алкалоїди, йод. • Біологічна дія та застосування. У вигляді настою збуджує апетит, покращує травлення, посилює перистальтику шлунка і кишечника, виявляє жовчогінну, протизапальну і послаблюючу дію. Входить до складу седативного збору.

ЛИСТЯ ПОЛИНУ ГIРКОГО — FOLIA ABSINTHII ТРАВА ПОЛИНУ ГIРКОГО — HERBA ABSINTHII Полин гіркий — Artemisia absіnthium род. айстрові — Asteraceae

• Хімічний склад сировини. Трава полину містить ефірну олію (2, 0 %), до складу якої входять цинеол, туйон, сесквітерпенові спирти (абсинтин, анабсинтин та артабсинтин), сесквітерпенові лактони (тауремізин), а також алкалоїди, каротин, аскорбінова кислота, вітаміни групи В. • Біологічна дія та застосування. Галенові препарати полину гіркого збуджують апетит, рефлекторно стимулюють діяльність залоз травного каналу, підвищують секрецію жовчі, панкреатичного та шлункового соку. Полин входить до складу настойки гіркої, настойки полину, апетитних та жовчогінних чаїв.

КОРЕНI КУЛЬБАБИ — RADICES TARAXACI Кульбаба лікарська — Taraxacum officinale род. айстрові — Asteraceae

• Хімічний склад сировини. Гіркоти, які відносяться до сескві- та тритерпеноїдів, між іншим, сесквітерпенові лактони (евдесманоліди — тетрагідрорідентин В, глікозид тараксаколіду; гермакраноліди — глікозиди тараксинової та 11, 13 -дигідротараксинової кислоти). Серед тритерпеноїдів ідентифіковані α-амірин, тараксастерол, псевдотараксастерол та їх октани, сапонін тараксакозид; є також інулін (понад 40 %), флавоноїди, фенолокислоти, багато солей калію (4, 5 %). • Біологічна дія та застосування. Густий екстракт кульбаби лікарської посилює секрецію травних залоз, підвищує апетит. Корінь входить до складу апетитних, жовчогінних, сечогінних, послаблюючих чаїв. Може використовуватися як замінник кави. Суцвіття і листки використовують в їжу у вигляді салатів як джерело вітамінів.

ПЛОДИ КОРIАНДРУ — FRUCTUS CORIANDRI КОРIАНДРОВА ОЛIЯ — OLEUM CORIANDRI Коріандр посівний — Coriandrum sativum род. селерові — Apiaceae

• Хімічний склад сировини: ефірна олія (0, 7– 1, 5 %), до складу якої входять ліналоол (60– 70 %), пінен, лімонен, терпінен, мірцен, феландрен, гераніол, цимол, борнеол і в малих кількостях цитронелол, геранілацетат, борнілацетат; жирна олія (20 %), білкові та дубильні речовини, кумарини, флавоноїди, холін, смоли. • Біологічна дія та застосування. Настій стимулює секрецію залоз травного тракту, має спазмолітичні і антибактеріальні влас-тивості, входить до складу апетитних, жовчогінних, відхаркувальних та протигеморойних зборів; настойка — до складу комплексного анксіолітичного засобу Флора; ефірна олія — до складу знеболюючого, протизапального комплексного препарату еспол. З олії отримують ліналоол, а з нього — цитраль, 1 % розчин якого використовують як протизапальний і протимікробний засіб.

ПЛОДИ КМИНУ — FRUCTUS CARVI Кмин звичайний — Carum carvi род. Селерові — Apiaceae

• Хімічний склад сировини: ефірна олія (3– 7 %), до складу якої входять карвон (38– 60 %), лімонен (40 – 50 %), карвеол, дигідрокарвон та інші терпеноїди, а також флавоноїди (кверцетин і кемпферол), жирна олія, поліацетилени. • Біологічна дія та застосування. Препарати плодів кмину виявляють протимікробну, спазмолітичну, відхаркувальну і жовчогінну дію, збільшують лактацію, потовиділення і діурез. Використовують для поліпшення травлення, при атонічних запорах, метеоризмі, хронічному панкреатиті. Плоди входять до складу вітрогонного, шлункового та заспокійливого чаїв

ПЛОДИ АНIСУ — FRUCTUS ANISI VULGARIS АНIСОВА ОЛIЯ — OLEUM ANISI Аніс звичайний — Pimpinella anisum syn. Anisum vulgare род. селерові — Apiaceae

• Хімічний склад сировини: ефірна олія (до 6 %), до складу якої входить анетол (80– 90 %), метилхавікол (10 %), анісовий альдегід, анісовий кетон і анісова кислота, а також жирну олію (28 %), білкові речовини, фурокумарини. • Біологічна дія та застосування. Препарати анісу мають відхаркувальні, протизапальні, антиспастичні, сечогінні та бактерицидні властивості. Плоди входять до складу грудного чаю та шлункового збору, анісова олія — до складу крапель нашатирно-анісових, грудного еліксиру, сухої мікстури від кашлю, протиастматичної мікстури за прописом Траскова, препаратів анітос, алталекс, стрепсілсоригінал та ін.

ПЛОДИ ФЕНХЕЛЮ — FRUCTUS FOENICULI ОЛIЯ ФЕНХЕЛЮ — OLEUM FOENICULI Фенхель звичайний — Foeniculum vulgare род. селерові — Apiaceae

• Хімічний склад сировини. Плоди містять ефірну олію (3– 6, 5 %), у складі якої є анетол (до 60 %), фенхон (10– 12 %), метилхавікол, α-пінен, αфеландрен, анісовий альдегід, анісова кислота. Крім того сировина містить жирну олію, білкові речовини, кумарин умбеліферон, флавоноїди, кверцетин- 3 -арабінозид та ін. • Біологічна дія та застосування. Препарати фенхелю звичайного мають секретолітичні, спазмолітичні, вітрогінні та слабкі сечогінні властивості. Плоди входять до складу вітрогінного, проносного та заспокійливого чаїв; ефірна олія — до складу укропної води, крапель алталекс, антиастматичної мікстури за прописом Траскова.

КВIТКИ РОМАШКИ — FLORES CHAMOMILLAE Ромашка лікарська — Chаmomilla Matricaria chamomilla) род. айстрові — Asteraceae

• Хімічний склад сировини. Квітки ромашки лікарської містять ефірну олію (0, 8 %) синього кольору. Основні компоненти її — хамазулен, сесквітерпенові вуглеводні фарнезен і кадінен, сесквітерпеновий спирт бісаболол, аліфатичний терпен мірцен. У квіткових кошиках знайдені також флавоноїди, кумарини, тритерпенові спирти, фітостерин, холін, аскорбінова кислота, каротин. Встановлено, що хамазулен утворюється в квітучих кошиках із гваяноліду матрицину (прохамазулену). У суцвіттях ромашки без’язичкової міститься ефірна олія (0, 5%). У складі ефірної олії є бісаболол, але немає хамазулену. Присутні також флавоноїди (апігенін, лютеолін-7 -глюкозид), холін, кумарин, умбеліферон, полісахариди, дубильні речовини, аскорбінова кислота.

• Біологічна дія та застосування. Препарати ромашки лікарської збільшують секреторну діяльність травних залоз, стимулюють жовчовиділення і збуджують апетит, усувають спазми органів черевної порожнини, виявляють болетамувальну, протизапальну, протиалергічну, антимікробну дію. При зовнішньому застосуванні препарати ромашки виявляють протизапальну, знеболюючу, епітелізуючу, антимікробну і антимікотичну дію. Настій квіток ромашки вживають для полоскання при запаленні слизових оболонок ротової порожнини, для обмивання гнійних ран, виразок, гемороїдальних вузлів, спринцювання при кольпіті, ендоцервіциті та ін. З квіток ромашки виготовляють препарати ромазулан, ротокан, алором, гербогастрин, фітон, камістад-гель, гастроліт, квітки входять до складу зборів арфазетин, елекасол, протигемороїдальний. Ромашку без’язичкову використовують тільки зовні так само, як аптечну.

ЛР і ЛРС, що використовуються при лікуванні ентероколіту і діареї

КОРЕНЕВИЩА ЗМIЙОВИКА — RHIZOMATA BISTORTAE Гірчак зміїний — Polygonum bistorta род. Гречкові — Polygonaceae

• Хімічний склад сировини: суміш танінів (25 %), у якій переважають галотаніни; є вільна галова та елагова кислоти, катехіни. • Біологічна дія та застосування. Відвар та рідкий екстракт застосовують при гострих і хронічних проносах, інших запаленнях кишечника і шлунка, при маткових та гемороїдальних кровотечах, а також при стоматитах і гінгівітах. Входять до складу в’яжучих шлункових зборів.

КОРЕНЕВИЩА ПЕРСТАЧУ — RHIZOMATA ТORMENTILLAE Перстач прямостоячий (калган) — Potentilla erecta (syn. Potentilla tormentilla) род. розові — Rosaceae

• Хімічний склад сировини: дубильні речовини конденсованої природи (30 %), елагова кислота, флобафени, тритерпенові сапоніни, ефірна олію. • Біологічна дія та застосування. Відвар застосовують внутрішньо при диспепсії, ентеритах, ентероколітах; зовнішньо — при стоматитах, гінгівітах. Входить до складу в’яжучих зборів, мазі вундехіл та комплексного препарату поліфітол-1.

ПЛОДИ ЧОРНИЦI — FRUCTUS МYRTILLI ЛИСТЯ ЧОРНИЦI — FOLIA MYRTILLI Чорниця звичайна — Vaccinium myrtillus род. вересові — Ericaceae

• Хімічний склад сировини. Ягоди містять дубильні речовини (12 %) конденсованої групи; антоціани — глюкозиди та галактозиди дельфінідину і мальвінідину, суміш яких відома під назвою міртилін. Крім того, в ягодах присутні органічні кислоти — лимонна, яблучна, янтарна, хінна, молочна, щавлева, аскорбінова, а також каротин, пектинові речовини. У листках конденсовані дубильні речовини (7– 20 %), фенольні сполуки — неоміртилін, міртилін (2 %), арбутин (1 %), флавоноїди — кверцетин, рамнозид кверцетину, авікулярин, мератин, гіперозид.

• Біологічна дія та застосування. Плоди чорниці використовують як м’який в’яжучий засіб при гострому та хронічному розладі функцій травного тракту, особливо при проносі у дітей і гострому ентероколіті у дорослих. Також плоди є сировиною отримання БАД і фітопрепаратів, що використовуються для покращення зору. В’яжучі властивості плодів зумовлені наявністю в них дубильних речовин. Міртилін зменшує вміст цукру в крові, тому пагони чорниці входять до складу протидіабетичного збору арфазетин.

ПЛОДИ ЧЕРЕМХИ — FRUCTUS РADI Черемха звичайна — Padus racemosa (syn. Prunus padus) род. розові — Rosaceae

• Хімічний склад сировини. У м’якоті плодів містяться конденсовані дубильні речовини (15 %), антоціани, сахара, органічні кислоти (яблучна і лимонна). У насінні є амигдалін (1, 5 %). Запах квіток і листків приємний і сильний (стійкий), зумовлений проназином, який відрізняється від амигдаліну моноглюкозидною природою. • Біологічна дія та застосування. Використовують внутрішньо у вигляді відварів як в’яжучий засіб при розладах кишечника, або заварюють цілі плоди як чай. Кісточки повинні залишатися цілими, щоб уникнути екстракції амигдаліну. Свіжі плоди, квітки і листки мають фітонцидні властивості. Треба пам’ятати, що всі частини рослин, крім м’якушу плодів, містять глікозид амигдалін, який в присутності ферментів розпадається на бензальдегід, синильну кислоту і глюкозу, тому всі лікарські засоби з кори, листя і квіток черемхи можуть викликати отруєння.

ЛР і ЛРС, що використовуються при лікуванні закрепів

Препарати рослинного походження, що використовуються для лікування закрепів, мають різні механізми дії. Найбільш безпечними є препарати, що збільшуються в об'ємі в просвіті кишківника при взаємодії з водою, такі як слані ламінарії, висівки, насіння льону, насіння подорожника блошного (псиліум), насіння подорожника ланцетного (ісфагула, препарат Мукофальк), плоди інжиру, препарати лактулози та ін.

ПЛОДИ СМОКОВНИЦI (IНЖИРУ) — FRUCTUS FICUSI CARICAE Смоковниця звичайна (iнжир, фiгове дерево) — Ficus carica род. шовковицевi — Moraceae

• Хiмiчний склад сировини. У листках мiстяться фурокумарини псорален, ангелiцин та бергаптен, дубильнi речовини, рутин (0, 1 %), аскорбiнова кислота, ефiрна олiя. Плоди iнжиру мiстять сахара (до 75 %), бiлки (4– 6 %), жири (1– 3 %), пектиновi речовини (5 %), органiчнi кислоти (до 1 %), антоцiановi глiкозиди, слиз, вiтамiни А, В 1, В 2, В 6, С, РР. • Бiологiчна дiя та застосування. З листкiв виготовляють препарат фотосенсибiлiзуючої дiї псоберан, у складi якого є псорален та бергаптен. Плоди iнжиру входять до комбiнованих препаратiв кафiол та регулакс, що дiють послаблююче.

РИЦИНОВА ОЛIЯ — ОLEUM RICINI Рицина звичайна — Ricinus communis род. молочайні — Euphorbiaceae

• Хімічний склад. Рицинова олія складається з однокислотного гліцериду рицинолевої кислоти (85 %) і гліцеридів олеїнової (9 %), лінолевої (3 %), стеаринової та діоксистеаринової кислот. • Біологічна дія та застосування. Класичний проносний засіб. При надходженні у дванадцятипалу кишку рицинова олія частково гідролізується на гліцерин і рицинолеву кислоту, солі якої посилюють перистальтику кишечника. Входить до складу препаратів уролесан, лініменту Вишневського, мазі алором та ін. к зовнішній засіб використовують для лікування запрілостей, трофічних виразок, радіодерматитів, себореї, дифузного випадання волосся.

КОРА КРУШИНИ — CORTEX FRANGULAE Крушина вільховидна (крушина ламка) — Frangula alnus род. жостерові — Rhamnaceae

• Хімічний склад сировини: похідні антрацену групи емодину (8 %), серед яких глікозиди — диглікозиди глюкофрангуліни А і Б, монозиди — франгуліни А і Б. • Біологічна дія та застосування. Препарати з кори крушини мають послаблюючу дію. З сировини готують сироп, сухий та рідкий екстракти, стандартизований препарат рамніл (не менш як 55 % суми антрахінонових речовин), порошок з кори крушини входить до складу комплексних препаратів вікаїр та вікалін, послаблюючих і протигемороїдальних зборів та чаїв.

ПЛОДИ ЖОСТЕРУ — FRUCTUS RHAMNI CATHARTICAE Жостір проносний (крушина проносна) – Rhamnus cathartica род. жостерові — Rhamnaceae

• Хімічний склад сировини: антраглікозиди (4 %), з яких основні: окислені — франгулаемодин, хризофанол, рамнокатарнін (глюкофрангулін), крім того, в плодах знайдені флавоноїди — кверцетин, кемпферол, рамнетин, рамноцитрин, пектинові речовини, камеді, органічні кислоти. • Біологічна дія та застосування. Використовують відвар плодів як проносний засіб при атонічних та спастичних закрепах. Плоди жостеру входять до складу проносних зборів та чаїв.

КОРЕНI ЩАВЛЮ КIНСЬКОГО — RADICES RUMICIS Щавель кінський — Rumex confertus род. гречкові — Polygonaceae

• Хімічний склад сировини: похідні антрацену (4 %), серед них: емодин, хризофанол, алоеемодин, фісцион, арабінозид емодину. Сировина містить дубильні речовини (12 %), флавоноїдні сполуки, похідні оксинафталіну, органічні кислоти, смоли, вітамін К, ефірну олію, багато оксалату кальцію. • Біологічна дія та застосування. Відвар та порошок з коренів щавлю кінського при внутрішньому застосуванні в малих дозах діє в’яжуче, а у великих — послаблююче і призначається для лікування колітів та ентероколітів.

КОРЕНI РЕВЕНЮ — RADICES RHEI Ревінь тангутський — Rheum palmatum var tanguticum род. гречкові — Polygonaceae

• Хімічний склад сировини: антраценпохідні та дубильні речовини, а також смоли, полісахариди та ін. • Біологічна дія та застосування. Препарати ревеню застосовуються як проносні або в’яжучі засоби. В малих дозах (0, 05– 2, 0 г) ревінь призначають як в’яжучий засіб, що зменшує перистальтику кишечника. Застосовують такі препарати ревеню: порошок ревеню, таблетки ревеню, екстракт ревеню сухий.

ЛИСТЯ СЕНИ — FOLIA SENNAE ПЛОДИ СЕНИ — FRUCTUS SENNAE Сена (касія) гостролиста — Senna (Cassia) acutifolia род. бобові — Fabaceae

• Хімічний склад сировини: димерні похідні антрона — сенозиди А, В, С, D, а також моноглікозиди: глюкореїн, глюкоалое-емодин, вільні аглікони, а також флавоноли кемпферол, ізорамнетин та їхні глікозиди; смолисті речовини, що викликають болі в шлунку. • Біологічна дія та застосування. Настій листків сени, екстракт листа сени в таблетках, сенадексин, сенаде, сеналде, глаксена, сенозиди А + В, комплексні препарати кафіол і регулакс діють як послаблююче. Сировина входить до складу послаблюючих та протигемороїдальних чаїв та зборів.

Комплексні фітопрепарати, що використовуються при лікуванні захворювань шкт

ГАСТРОФІТ Діючі речовини: 100 г збору містять: кореневищ аїру - 6. 0 г, коренів алтею - 7. 0 г, квіток цмину пісчаного - 7. 0 г, квіток бузини чорної - 6. 0 г, трави звіробою - 6. 0 г, квіток нагідків - 7. 0 г, листя кропиви - 7. 0 г, листя м'яти перцевої - 7. 0 г, трави полину гіркого - 5. 0 г, квіток ромашки - 7. 0 г, плодів софори японської - 8. 0 г, коренів солодки - 8. 0 г, трави деревію - 6. 0 г, листя шавлії - 6. 0 г, - плодів шипшини - 7. 0 г

ГАСТРИТОЛ "Др. КЛЯЙН" Діючі речовини: 100 мл крапель містять: рідких екстрактів із трави перстачу гусячого (4 -6: 1) - 35. 0 мл, квіток ромашки лікарської (5 -7: 1) - 20. 0 мл, коренів солодки (4 -6: 1) - 15. 0 мл, коренів дягелю (3 -5: 1) - 5. 0 мл, трави кардобенедикта (5 -8: 1) – 5. 0 мл, трави полину гіркого (7 -10: 1) - 5. 0 мл, трави звіробою звичайного (5 -7: 1) - 15. 0 мл

ІБЕРОГАСТ Діючі речовини: 100 мл крапель містять: спиртовий екстракт зі свіжої рослини іберійки гіркої (Iberis amara), виготовленого на 50 % спирті етиловому (1: 1, 5 -2, 5) 15 мл; з висушених рослин: коренів дягелю (radix Аngelicaе) (1: 2, 5 -3, 5) 10 мл, квітів ромашки ((flos Chamomillae) (1: 2 -4) 20 мл, плодів кмину (fructus Carvi) (1: 2, 5 -3, 5) 10 мл, плодів розторопші (fructus Silybі marianaе) (1: 2, 5 -3, 5) 10 мл, листя меліси (folium Melissae) (1: 2, 5 -3, 5) 10 мл, листя м'яти перцевої (folium Menthae piperitae) (1: 2, 5 -3, 5) 5 мл, трави чистотілу (herba Chelidonii) (1: 2, 5 -3, 5) 10 мл, коренів солодки (radix Glycyrrhizae), виготовлених на 30 % спирті етиловому (1: 2, 5 -3, 5) 10 мл

ВІКАЇР Діючі речовини: 1 таблетка містить: вісмуту нітрату основного - 0. 35 г, магнію карбонату основного - 0. 4 г, натрію гідрокарбонату 0. 2 г, кори крушини у порошку - 0. 025 г, кореневища аїру у порошку - 0. 025 г

ВІКАЛІН Діючі речовини: 1 таблетка містить: вісмуту нітрату основного - 0. 35 г, магнію карбонату основного - 0. 4 г, натрію гідрокарбонату 0. 2 г, кори крушини в порошку - 0. 025 г, кореня аїру в порошку - 0. 025 г, рутину 0. 005 г, келіну - 0. 005 г

РЕГУЛАКС Діючі речовини: 1 кубик містить: 0, 71 г листя сени та 0, 30 г плодів сени (відповідає 30 мг похідних гідроксіантрацену, в перерахунку на сенозид В), паста інжирна.

ЕЛЕКАСОЛ ЗБІР Діючі речовини: 100 г збору містять: трави причепи - 10. 0 г, квітів ромашки - 10. 0 г, коренів солодки - 20. 0 г, листя шавлії - 20. 0 г, листя евкаліпта прутовидного - 20. 0 г, квітів нагідок - 20. 0 г

ЛР і ЛРС, що використовуються при лікуванні дискінезії жовчного міхура

КОРЕНЕВИЩА З КОРЕНЯМИ ЖОВТОЗIЛЛЯ ШИРОКОЛИСТОГО — RHIZOMATA CUM RADICIBUS SENECIONIS PLATYPHYLLOIDES ТРАВА ЖОВТОЗIЛЛЯ ШИРОКОЛИСТОГО — HERBA SENECIONIS PLATYPHYLLOIDES Жовтозілля широколисте — Senecio platyphylloidеs род. айстрові — Asteraceae

• Хімічний склад сировини: піролізидинові алкалоїди платифілін, сенецифілін, сарацин, неоплатифілін і сенеционін переважно у Nоксидній формі. • Біологічна дія та застосування. Платифіліну гідротартрат діє спазмолітично. Активність його слабша аніж в атропіна, але й токсичність значно менша. В ампулах, таблетках та комплексних препаратах назначають при бронхіальній астмі, стенокардії, холециститі тощо. Завдяки заспокійливій дії на ЦНС застосовують при «морській хворобі» .

ТРАВА ЧИСТОТIЛУ — HERBA СHELIDONII Чистотіл великий — Chelidonium majus род. макові — Papaveraceae

• Хімічний склад сировини: ізохінолінові алкалоїди (1, 8– 3 %): хелідонін, гомо-, окси-, метоксихелідонін, хелеритрин, сангвінарин, протопін, α- і βалокриптопін, спартеїн, берберин та ін. У траві знайдені сапоніни, флавоноїди, аскорбінова кислота, каротин, органічні кислоти. • Біологічна дія та застосування. Застосовують настій трави чистотілу, сік свіжої трави та коренів для лікування кондилом та папіломатозу. У малих дозах препарати чистотілу вживають усередину при захворюваннях печінки та жовчного міхура. В експерименті затримують ріст злоякісних пухлин, виявляють фунгістатичну та бактеріостатичну дію на збудників туберкульозу.

ЛИСТЯ БАРБАРИСУ — FOLIA ВERBERIDIS КОРЕНI БАРБАРИСУ — RADICES ВERBERIDIS Барбарис звичайний — Вerberis vulgaris род. барбарисові — Berberidaceae

• Хімічний склад сировини: ізохінолінові алкалоїди; основним є берберин. • Біологічна дія та застосування. Берберину бісульфат (одержують з коренів) у медичній практиці використовують як жовчогінний засіб при хронічному гепатиті та жовчнокам’яній хворобі. Настойку з листків барбарису застосовують при гіпотонії матки в післяпологовому періоді, як кровоспинний засіб при маткових кровотечах.

КВIТКИ НАГIДОК — FLORES CALENDULAE Нагідки лікарські (календула) — Calendula officinalis род. Айстрові — Asteraceae

• Хімічний склад сировини: ксантофіли, каротиноїди (каротин, лікопін, віолаксантин, цитраксантин, рубіксантин, флавоксантин — усього 3 %); вітамін С, флавоноїди, тритерпеноїди, ефірна олію, смоли, слиз, інулін, органічні кислоти, фітостерини, ферменти. • Біологічна дія та застосування. Нагідки лікарські мають протизапальні, бактерицидні, ранозагоювальні властивості. Застосовують настойку й мазь при порізах, гнійних виразках і опіках, для полоскання горла при ангінах. Карофілен, який містить суму каротиноїдів, є протизапальним засобом. Калефлон застосовують в якості жовчогінного протизапального засобу.

СТОВПЧИКИ З ПРИЙМОЧКАМИ КУКУРУДЗИ — STYLE CUM STIGMATIS ZEAE MAYDIS Кукурудза звичайна — Zea mays род. злакові — Poaceae

• Хімічний склад сировини: вітамін К 1, каротиноїди, аскорбінова й пантотенова кислоти, вітаміни В 1, В 2, В 6, D, E, спирт інозит, сапоніни, гіркі глікозиди, флавоноїди, сліди алкалоїдів, ефірна і жирна олії, стерини — стигмастерол, ситостерол; смоли, камеді, мікроелементи (у великій кількості накопичує селен) та інші речовини. • Біологічна дія та застосування. Рідкий екстракт стовпчиків з приймочками кукурудзи має жовчогінні, діуретичні й кровоспинні властивості. Сировина входить до складу жовчогінних і сечогінних чаїв, а також комбінованого препарату «Поліфітол-1» .

ПЛОДИ ШИПШИНИ — FRUCTUS ROSAE Шипшина корична, син. шипшина травнева — Rosa cinnаmomea шипшина собача — Rosa canina род. розові — Rosaceae

• Хімічний склад сировини: шипшина корична — до 14 % аскорбінової кислоти, шипшина собача — 1 %. Плоди шипшини також містять каротин (0, 7– 8 мг %), вітаміни В 1, В 2, РР, К 1, пантотенову кислоту, флавоноїди (кверцетин, кемпферол та їх похідні; антоціани; катехіни), фенолокислоти, пектинові речовини (1, 5– 4 %), сахара (0, 9– 18%), органічні кислоти (0, 9– 3, 7 %), дубильні речовини, солі заліза, марганцю, фосфору, магнію, кальцію. Насіння містить жирну олію, що багата на каротиноїди та вітамін Е.

• Біологічна дія та застосування. Плоди шипшини виявляють протицинготну, антисклеротичну, протизапальну дію, активізують ферментні системи та окислювально-відновні процеси в організмі, сприятливо впливають на вуглеводний обмін, посилюють регенерацію тканин, посилюють секрецію жовчі, підвищують діурез. Плоди шипшини використовують для профілактики й лікування гіпо- і авітамінозів С і Р, при атеросклерозі, нефритах, гострих і хронічних захворюваннях печінки, кишечника, при виразковій хворобі. Плоди шипшини входять до складу вітамінних зборів, а також гіпоглікемічного збору «Арфазетин» . Сироп з водного згущеного екстракту плодів шипшини — холосас призначають при холециститі та гепатиті. З соку плодів високовітамінних видів шипшини готують також вітамінний сироп з додаванням цукру та аскорбінової кислоти. Із насіння шипшини виготовляють олію, яку використовують як зовнішній засіб для загоєння ран, при тріщинах сосків, пролежнях, трофічних виразках гомілки, дерматозах, у стоматологічній практиці, а у вигляді мікроклізм — при неспецифічному виразковому коліті. Каротолін — масляний екстракт каротиноїдів з м’якоті плодів, використовують аналогічно.

ТРАВА ЧЕРЕДИ — HERBA BIDENTIS Череда трироздільна — Bidens tripartita род. айстрові — Asteraceae

• Хімічний склад сировини: флавоноїди глюкозид лютеоліну, халкони (бутеїн та його глюкозид), аурони (сульфуретин), конденсовані дубильні речовини (до 6, 5 %), кумарини (умбеліферон і скополетин), каротин, аскорбінову кислоту, ефірна олія, слиз, аміни, мікроелементи (зокрема марганець). • Біологічна дія та застосування. Настій трави виявляє сечогінну, потогінну, жовчогінну і бактерицидну дії, поліпшує травлення, нормалізує порушений обмін речовин. Масляний екстракт має протизапальні і ранозагоювальні властивості.

КВIТКИ ПИЖМА — FLORES TANACETI Пижмо звичайне — Tanacetum vulgare род. айстрові — Asteraceae

• Хімічний склад сировини: флавоноїди (2, 5 %) представлені похідними апігеніну, акацетину, лютеоліну; є також алкалоїди, дубильні речовини, органічні кислоти. Ефірна олія (2 %) містить терпеноїди туйон, ізотуйон, борнеол, α- і β-пінени. Гіркий смак обумовлений сесквітерпеновими лактонами. • Біологічна дія та застосування. Препарати пижма посилюють секрецію жовчі, тонізують органи травлення, збільшують амплітуду серцевих скорочень, уповільнюють ритм серця, підвищують артеріальний тиск. Порошок квіток використовують як антигельмінтний засіб; препарат танацехол при гепатиті, ентероколіті, гастриті із зниженою кислотністю. Препарати викликають приплив крові до органів малого тазу, що може викликати викидень у вагітних жінок.

КВIТКИ ЦМИНУ ПIСКОВОГО — FLORES HELICHRYSI ARENARII Цмин пісковий — Helichrysum arenarium род. айстрові — Asteraceae

• Хімічний склад сировини: флавоноїди (6, 5 %) представлені флаваноном нарингеніном та його глікозидами; серед флавонів переважають апігенін і його 5 -глікозид; флавонольна група складається з похідних кемпферолу. У суцвіттях міститься ряд похідних фталевого ангідриду. У сировині виявлено дубильні речовини, ефірну олію, кумарини, стероли, смоли, органічні кислоти, слизи, каротиноїди. • Біологічна дія та застосування. Жовчогінний засіб. Посилює секрецію шлунка і підшлункової залози. Використовують настій, сухий екстракт, збори, препарат фламін.

ЛИСТЯ СКУМПIЇ — FOLIA СOTINI COGGYGRIAE Скумпія звичайна — Сotinus coggyigria род. сумахові — Anacardiaceae

• Хімічний склад сировини: галотанін, який за складом наближається до таніну китайських галів; флавоноїди (мірицетин), ефірна олія. • Біологічна дія та застосування. Промислова сировина для одержання таніну і його препаратів (галаскорбін з в’яжучою і Р-вітамінною активністю). З листя скумпії виробляють препарат флакумін, який містить суму флавоноїдів (до 75 %) і виявляє жовчогінну активність.

ТРАВА РУТКИ ЛІКАРСЬКОЇ – HERBA FUMARIAE OFFICINALIS Рутка лікарська – Fumaria officialis род. руткові – Fumariceae

• Хімічний склад сировини. Трава містить органічні кислоти (фумарова, кофейна, гіркоти, алкалоїди (сангвінарин, протопіп), вітамін С. • Біологічна дія та застосування. Екстракт трави збуджує апетит, покращує травлення, знімає спазм жовчних протоків і полегшує жовчовиділення. Є компонентом препарату Гепабене.

ЛИСТЯ М’ЯТИ ПЕРЦЕВОЇ — FOLIA MENTHAE PIPERITAE М’ЯТНА ОЛIЯ — OLEUM MENTHAE PIPERITAE М’ята перцева — Mentha piperita род. ясноткові — Lamiaceae

Хімічний склад сировини. Листки містять ефірну олію, в залежності від сорту її вміст складає від 1, 5 до 2, 7, інколи до 3, 5 %. Головною складовою частиною олії є ментол (50– 80 %), кетони ментон (10– 30 %), піперитон, жасмон, пулегон. Містяться й інші терпени: ментофуран (5– 10 %), лімонен, αфеландрен, проазулени, а також ефіри ментолу з оцтовою та ізовалеріановою кислотами. На аромат масла впливає співвідношення жасмона і ментофурана. Інші групи БАР — флавоноїди (геспередин, антоціанідини), дубильні речовини (6 – 12 %), тритерпеноїди (урсолова та олеанолова кислоти), бетаїн, каротиноїди.

Біологічна дія та застосування. Настій посилює секрецію травних залоз, виявляє спазмолітичну, седативну, протидіарейну, жовчогінну, слабку знеболюючу дію. Ефірна олія входить до складу препаратів інгаліпт, корвалдін, корвалол, м’ятні таблетки, краплі зубні, уролесан, піносол. Ментол подразнює нервові закінчення, виявляє рефлекторносудинорозширюючу, знеболюючу та антисептичну дію. Входить до складу препаратів алором, бом-бенге, бороментол, валокормід, гевкамен, каметон, камфомен, краплі Зеленіна, меновазин, пертусин.

ЛР і ЛРС, що володіють гепатопротекторними властивостями

НАСIННЯ РОЗТОРОПШI — SEMINA SILYBI Розторопша плямиста — Silybum marianum род. aйстрові — Asteraceae

• Хімічний склад сировини: флаволігнани типу 1, 4 діоксану (силібін, силідіанін), типу бензофурану (силікристин), типу циклогексаноїду (неогіднокарпін), а також до 32 % жирної олії, біогенні аміни, смоли. • Біологічна дія та застосування. З насіння отримують гепатопротекторні препарати — силібор, легалон, карсіл, гепабене.

НАСIННЯ СОЇ — SEMINA SOJAE СОЄВА ОЛIЯ — OLEUM SOJAE Соя щетиниста — Glycine hispida syn. Glycyne soja род. бобові — Fabaceae

• Хімічний склад сировини: 30– 45 % білків, 17– 25 % напіввисихаюча жирна олія, вітаміни А, В 1, В 2, В 6, D, E, C, холін, біотин (вітамін Н), фолацин (вітамін Вс). До складу жирної олії входять пальмітинова, олеїнова, лінолева (близько 50 %) і ліноленова (10, 3 %) кислоти. Характерною ознакою насіння є великий вміст фосфатидів — лецитину (1– 2 %) і кефаліну, а також ізофлавонових глікозидів. Фосфоліпіди (фосфатиди) — це складні ефіри багатоатомних спиртів, жирних кислот (або їхніх альдегідів) і фосфорної кислоти. До складу молекул, крім того, входять азотисті основи холін і коламін, амінокислота серин або циклічний спирт інозит.

• Біологічна дія та застосування. Фосфоліпіди сої разом з комплексом вітамінів і флакуміном є складовою частиною препарату ліпофен, який застосовується для лікування захворювань ШКТ. Входить до складу гепатопротекторних (есенціале, есел, ліволін) та венотонізуючих препаратів (есгефол, есавенгель). Жирна олія з нестиглого насіння містить велику кількість каротиноїдів, тому сприяє загоєнню ран і виразок, утворених внаслідок дії радіаційного випромінювання.

ЛИСТЯ I КОШИКИ АРТИШОКУ — FOLIA ЕT АNTHODIA CYNARAE Артишок посівний — Cynara scolymus род. айстрові — Asteraceae

• Хімічний склад сировини: фенолкарбонові кислоти- кавова, хлорогенова, неохлорогенова, 4 -О-кавоїл- 1 -О-кавоїл-D-хінна, а також цинарин (1, 4 -ди-О-кавоїл-D-хінна ислота), дубильні речовини. Флавоноїди представлені похідними ютеоліну. ошики містять білок (3 %), вуглеводи (10– 15 %), аскорбінову кислоту, вітаміни В 1 і В 2, каротин, ізольовані сесквітерпенові лактони. • Біологічна дія та застосування. Комплекс цинарину, фенолокислот і флавоноїдів зумовлює антисклеротичну, жовчогінну, гепатопротекторну та сечогінну активність сировини і препарату хофітол. Відварені суцвіття артишоку використовують в їжу.

КОРЕНЕВИЩА КУРКУМИ – RHIZOMATA CURCUMAE LONGAE Куркума довга – Curcuma longa род. імбирні - Zingiberaceae

• Хімічний склад сировини. Кореневища містять ефірну олію, основними компонентами якої є зинзіберин (сесквітерпеноїд) , цінеол (монотнрпеноїд). Куркумін надає сировині жовтого кольору. • Біологічна дія та застосування. Порошок кореневищ куркуми використовується як гепатопротекторний, жовчогінний засіб, покращує травлення.

КОРЕНЕВИЩА ІМБИРУ – RHIZOMATA ZINGIBERIS Імбир – Zingiber officinale род. імбирні - Zingiberaceae

• Хімічний склад сировини. Кореневища містять ефірну олію, основними компонентами якої є сесквітерпеноїди. • Біологічна дія та застосування. Порошок і настій використовуються для профілактики і лікування нудоти і блювання, особливо спричинених захитуванням. Також вживають для покращення травлення, при метеоризмі, спазмах шкт, коліках.

Комплексні фітопрепарати, що використовуються при лікуванні захворювань гепато-біліарної системи

• ЖОВЧОГІННИЙ ЗБІР Діючі речовини: 100 г збору містять: квіти цмину піщаного - 40. 0 г, листя трилисника водяного подрібнених - 20. 0 г, листя м`яти перцевої подрібнених - 20. 0 г, плодів коріандру - 20. 0 г. • ЖОВЧОГІННИЙ ЗБІР № 2 Діючі речовини: 100 г збору містять: квіток безсмертника піщаного - 40. 0 г, листя деревію подрібненого - 20. 0 г, листя м'яти перцевої подрібненого - 20. 0 г, плодів коріандру - 20. 0 г.

ГЕПАБЕНЕ Діючі речовини: 1 капсула містить: екстракту рутки лiкарської - 275. 0 мг, екстракту плодiв розторопші плямистої вiд 70. 0 мг до 100. 0 мг.

ГЕПАТОФІТ Діючі речовини: 100 г збору містять: квітів цмину пісчаного - 12. 0 г, трави галегі лікарської - 10. 0 г, квітів нагідок - 11. 0 г, листя кропиви - 10. 0 г, коренів кульбаби - 12. 0 г, плодів розторопші плямистої - 10. 0 г, стовпчиків з приймочками кукурудзи - 11. 0 г, лушпиння квасолі - - 12. 0 г, плодів шипшини - - 12. 0 г.

РАФАХОЛІН Ц Діючі речовини: 1 драже містить: екстракту чорної редьки з вугіллям активованим сухого - 150. 0 мг, екстракту трави артишоку густого - 47. 0 мг, кислоти дегідрохолевої 40. 0 мг, олії м'яти перцевої - 15. 0 мг.

ХОЛІВЕР Діючі речовини: 1 таблетка містить: екстракту жовчі 25 мг, екстракту артишоку посівного 25 мг, порошку куркуми високої 50 мг.

АЛЛОХОЛ (Allocholum) склад: 1 таблетка містить жовчі сухої - 0, 08 г, часнику сушеного 0, 04 г, кропиви листя - 0, 005 г, вугілля активного - 0, 025 г.