Основи практичної астрономії 02: 18
osnovi_praktichnoї_astronomії.ppt
- Размер: 2.7 Мб
- Автор:
- Количество слайдов: 22
Описание презентации Основи практичної астрономії 02: 18 по слайдам
Основи практичної астрономії
02:
• У безхмарну і безмісячну ніч далеко від населених пунктів можна розрізнити близько 3000 зірок. Уся небесна сфера містить близько 6000 зірок, видимих неозброєним оком. Зоряне небо в районі сузір’я Візничого
• Сузір’ям називається ділянка небесної сфери, межі якої визначені спеціальним рішенням Міжнародного астрономічного союзу (МАС). • Всього на небесній сфері — 88 сузір’їв.
Найвідоміша група зірок в північній півкулі — ківш Великої Ведмедиці
Сузір’я Великої Ведмедиці може служити хорошим помічником для запам’ятовування яскравих зірок Північної півкулі За ковшем Великої Ведмедиці легко визначити північний напрям
• Зміна виду зоряного неба протягом доби
2. Точки та лінії небесної сфери На небесній та земній сферах, можна провести деякі кола, за допомогою яких визначають небесні координати світил 02:
Обрій , або лінія перетину площини горизонту з небесною сферою, буде колом, в центрі якого знаходиться спостерігач. На горизонті розрізняють чотири точки: N — північ , S — південь , Е — схід , W — захід , за допомогою яких люди орієнтуються і визначають напрямки під час мандрівок 02:
Небесна сфера — це уявна сфера необмеженого радіусу, в центрі якої знаходиться спостерігач. На небесну сферу проектуються зірки, Сонце, Місяць, планети. Властивості небесної сфери: центр небесної сфери вибирається довільно. Для кожного спостерігача — свій центр, а спостерігачів може бути багато. кутові виміри на сфері не залежать від її радіусу.
Z — зеніт Z’ — надир. N – точка півночі Полуденна лінія. Вісь світу Р – північний полюс світу Небесний меридіан Истинний (математичний) горизонт S – точка півдня Р ’ – південий полюс світу
Прямовисна лінія перетинає поверхню небесної сфери в двох точках: у верхній Z — зеніті і в нижній Z’ — надирі.
• Вісь видимого обертання небесної сфери називається віссю світу. • Вісь світу перетинає небесну сферу в точках Р і Р’ — полюсах світу.
• Уявну вісь, паралельну осі обертання Землі, називають віссю світу. Саме навколо неї обертається зоряне небо. Точки перетину осі світу з небесною сферою називають полюсами світу. • Зоряні карти та атласи. Для більш детального вивчення окремих ділянок небесної сфери люди створили карти зоряного неба. Для кожної півкулі зоряного неба складено зоряні карти, а всі карти зібрано в атлас зоряного неба. Таким чином, атлас дає можливість ознайомлюватись і вивчати різні ділянки зоряного неба з будь-якої точки на поверхні Землі.
Записи в зошит: • Уявна небесна сфера довільного радіусу допомагає визначити координати небесних світил. • Полюс світу — точка перетину осі обертання Землі з небесною сферою. • Небесний екватор — лінія перерізу площини земного екватора з небесною сферою. • Небесний меридіан — лінія перерізу площини земного меридіана з небесною сферою. 02:
4. Екваторіальна система небесних координат Основними площинами в цій системі координат є площини небесного меридіана та небесного екватора. Для визначення екваторіальних небесних координат світила S проводять коло схилення через полюси світу Р 1 і Р 2 , яке перетинає небесний екватор в точці М. 02:
Перша координата має назву пряме сходження ( пряме піднесення ) і відлічується по дузі небесного екватора від точки весняного рівнодення проти ходу годинникової стрілки, якщо дивитися з Північного полюса, та вимірюється годинами. Друга координата — схилення визначається дугою кола схилень М S від екватора до даного світила і вимірюється градусами. На північ від екватора схилення додатне, на південь — від’ємне. 02:
Рух Землі навколо Сонця і уявний річний рух Сонця по екліптиці