Основи наукових досліджень Викладач кафедри фізики: Барильник-Куракова Оксана Анатоліївна Рекомендована література: 1. Сидоренко В. К. , Дмитренко П. В. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник для вищих пед. закладів освіти. К. – 2000. – 260 с. 2. Романчиков В. І. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 254 с. 3. Соловйов С. М. Основи наукових досліджень. Навчальний посібник. – К. : Центр учбової літератури, 2007. – 176 с. 4. Шейко В. М. , Кушнаренко Н. М. Організація та методика науково-дослідницької діяльності: Підручник. – 3 -тє вид. , стер. – К. : Знання-Прес, 2003. – 295 с.
Тема 1. НАУКА – ПРОДУКТИВНА СИЛА РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА • • • 1. 1. Поняття про науку та її функції 1. 2. Наукова теорія та її функції. 1. 3. Класифікація наук. 1. 4. Науково-технічна революція як провідна умова перетворення науки в продуктивну силу виробництва. 1. 5. Диференціація та інтеграція – закономірні тенденції розвитку науки.
1. 1 Поняття про науку та її функції • Наука- суспільно значуща сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення і систематизація об’єктивних знань про навколишній світ. • Наука є складовою частиною духовної культури суспільства.
• Наука - складне й багатогранне поняття. Її можна розглядати як: • специфічну форму суспільної свідомості, основою якої є система знань; • процес пізнання закономірностей навколишнього світу; • певний вид суспільного розподілу праці людей; • один із важливих факторів суспільного розвитку; • процес виробництва знань та їх використання.
• Наука існує в суспільстві, через те її природа соціальна, тобто вона перебуває завжди в певних соціальних і культурних умовах, взаємодіє з іншими сферами діяльності — виробничо-технічною, економічною, політичною, ідеологічною і пов'язана з ними.
Як соціальний інститут наука включає в себе: всю сукупність знань, які є передумовою, засобами або результатами наукового дослідження; • наукові установи з їх устаткуванням, • науково-дослідні програми творчої діяльності; • методи і методику науково-дослідницької роботи; • понятійний апарат; • мережу наукової інформації; • вчених; • систему підготовки й атестації кадрів, • форми функціонування і використання всіх нагромаджених знань.
• Наука - динамічна, вона постійно породжує нове знання. У цьому її сутність, призначення, соціальна функція. • Наука відносно постійна порівняно з іншими суспільними формами буття (політикою), бо вона не тільки розвивається під впливом зовнішніх факторів — виробничих, суспільних, технічних та інших потреб, а й чинить опір їм, якщо вони загрожують зруйнувати її логіку.
функції науки : • • • збирати й узагальнювати інформацію про природні і соціальні явища; виявляти і досліджувати причини процесів і явищ, що відбуваються у навколишньому світі. пояснювати зовнішні й внутрішні взаємозв'язки спостережуваних явищ; розкривати сутність явищ та їх суперечності; прогнозувати окремі явища і процеси; розробляти рекомендації, виявляти можливі форми й напрямки втілення в практичну діяльність людей нових знань;
Процес наукового пізнання включає: • накопичення фактів, формування понять, серед яких виділяються категорії – найбільш широкі поняття: матерія, свідомість, рух, якість, суперечність, необхідність, випадковість, зміст, форма, можливість тощо. ; • вироблення принципів і аксіом, відкриття законів; • розробку теорій • застосування їх на практиці.
схема процесу наукового пізнання ТЕОРІЯ № 1 ФАКТИ, ЩО СУПЕРЕЧАТЬ ТЕОРІЇ № 1 ГІПОТЕЗА ТЕОРІЯ № 2
1. 2. Наукова теорія повинна відповідати критеріям: • • • Не суперечити фактам; Бути перевіреною на дослідах; Будуватися на логічно простих засадах; Містити найбільш витлумачені терміни; Відзначатися красою і гармонійністю; Поєднувати в цілісну систему абстракцій різноманітні об'єкти; • Мати широку сферу застосування; • Вказувати шлях для створення нової більш загальної теорії.
основні елементи теорії : • Вихідні засади (поняття, принципи, закони, рівняння. ); • Ідеалізований об'єкт (модель); • Логіка теорії (сума правил і способів доведення); • Філософські установки і ціннісні фактори; • Сукупність законів і тверджень, що випливають як наслідки із засад даної теорії.
Структура теорії ОСНОВА: А) емпіричний базис Б) теоретичний базис ЯДРО: А)закони; Б) константи НАСЛІДКИ: А) пояснення групи явищ; Б) практичне застосування теорії; В) межа застосування теорії
Функції наукової теорії: • • • описова; пояснювальна; прогностична (передбачувальна); синтезуюча; методологічна; практична.
ВИМОГИ ДО НАУКОВИХ ТЕОРІЙ: • фундаментальність – узгодженість із основними законами і поняттями; • мінімізація – добір мінімальної кількості понять, що утворюють основу теорії.
1. 3. Класифікація наук • Арістотель порушив питання про необхідність упорядкування самого знання та вироблення мистецтва пізнавальної діяльності. • Класифікуючи науки, він виокремлював, з одного боку, філософію, математику, фізику, з іншого, — мистецтво та науки, які не слугують ні для насолоди, ні для необхідних потреб.
Фрідріх Енгельс розробив класифікацію, відповідну рівню розвитку знань у другій половині XIX ст • В основу диференціації наук він поклав принцип об'єктивності, згідно з яким відмінності між науками зумовлені відмінностями в об'єктах їх дослідження. Ними є існуючі форми руху матерії (механічна, фізична, хімічна, біологічна, соціальна).
• Російський дослідник Б. Бірюков класифікував науки за методами, що застосовуються в наукових дослідженнях (описові, емпіричні, експериментальні, дедуктивні, точні та ін. ), за відношенням до практики (теоретичні, «чисті» й прикладні) та за використанням математичних методів (дедуктивні і недедуктивні).
• Класифікація наук, запропонована Г. Фоллмером, вибудовувалася за критерієм їх функцій у системі наукового знання, виокремлюючи науки про дійсність (фізику, хімію, психологію, мовознавство ), структурні науки (логіку, математику, інформатику, теорію автоматів, кібернетику, теорію систем, теорію ігор і теорію формальних мов) та метанауки (теорію науки і семіотику). • Поза цією класифікацією, на його думку, опинилися нормативні (право, етика, естетика), історичні (історія, археологія, інтерпретація філософських текстів) і прикладні науки (медицина, техніка, психіатрія, педагогіка).
Найвідомішими і найбільш визнаними класифікаціями наук і наукових досліджень є їх розмежування за критеріями: • об'єкта і предмета дослідження (механіка, фізика, хімія, біологія, фізіологія, географія тощо, а також науки, що утворилися внаслідок їх синтезу — біофізика, біохімія, фізична хімія та ін. ); • сфери дослідження (природничі, суспільні і технічні); • способу і методів одержання нового знання (теоретичні й емпіричні науки); • зв'язків із предметною діяльністю (теоретичні і практичні науки).
Існують науки і дослідження фундаментальні й прикладні. • Фундаментальні спрямовані на вивчення законів, що управляють взаємодією і поведінкою базисних структур природи, мислення і суспільства без конкретного їх використання. Серед фундаментальних розрізняють : • 1. Необмежені теоретичні дослідження. • 2. Цілеспрямовані дослідження. • Прикладні – передбачають розкриття можливостей застосування на практиці результатів фундаментальних досліджень.
Система наук умовно поділяється на три групи: • Суспільні – економіка, політологія, правознавство, філософія, педагогіка, психологія • Природничі – фізика, хімія, біологія, географія, астрономія. • Технічні – радіотехніка, електроніка, космонавтика. . . • На межі між технічними, соціальними і природничими розвиваються суміжні науки: теплофізика, біоніка, кібернетика. . .
• Закономірності розвитку науки вивчає наукознавство – комплекс наукових дисциплін, які здійснюють прикладний системний аналіз організаційно-економічних і соціально управлінських умов підвищення ефективності процесів наукової діяльності.
Однією з форм її втілення є наукові школи. До ознак наукової школи входять : • Наявність наукового лідера, який володіє умінням підбирати обдаровану молодь. • Висока наукова кваліфікація дослідників, згуртованих навколо лідера. • Значущість одержаних результатів. • Оригінальність методики їх досліджень, спільність наукових поглядів.
1. 4. Перетворення науки в безпосередню продуктивну силу • зв'язок між наукою, виробництвом і технікою можна зобразити так: НАУКА ВИРОБНИЦТВ О ТЕХНІКА
1. 4 Основні закономірності розвитку науки Основні закони розвитку науки (діалектика і метафізика) дві системи ґрунтуються на таких принципах: • об'єктивності аналізу явиш і процесів: • загального зв'язку; • загального розвитку; • суперечності: • заперечення.
У XXI ст. наука має розв'язувати такі головні завдання: • проблему ризиків і використання нових технологій; • формування альтернативної історії і стратегічного планування; • проблему людини та її еволюції; • вивчення властивостей речовини на субатомному рівні; • дослідження глибокого космосу й освоєння найближчих планет Сонячної системи.
Скачать презентацию Основи наукових досліджень Викладач кафедри фізики Барильник-Куракова Оксана
Основы научных исследований Лекция_2.ppt