ОСНОВИ КЛІНІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ КРОВІ Гевко О В

ОСНОВИ КЛІНІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ КРОВІ Гевко О. В.

До системи крові відносять • рідку частину, що знаходиться в судинному руслі й містить формені елементи (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити)

лейкоцити • – клітини крові, які мають характерну структуру та складний внутрішньоклітинний метаболізм. • Це високоспеціалізовані клітини, які володіють різними захисними функціями

лейкоцити • Кількість лейкоцитів у крові змінюється під впливом різних зовнішніх факторів, а також при різних фізіологічних станах організму (вікові зміни, вагітність, фази менструального циклу тощо) і різноманітних патологіях. • Тому дослідження кількості лейкоцитів у крові – найрозповсюдженіше в лабораторній практиці

лейкоцити • Лейкоцити – це білі (безбарвні) кров’яні тільця. У них є ядро і цитоплазма. • Загальна кількість лейкоцитів у крові людини – від 4 Г/л до 9 Г/л (4 -9· 109/л); у новонароджених – 16, 7 -30, 0 Г/л. • Кількість лейкоцитів може змінюватися залежно від періоду доби, функціонального стану організму. • Збільшення кількості лейкоцитів понад 9·Г/л називається лейкоцитозом, зниження їх кількості менше 4·Г/л – лейкопенією.

лейкоцитоз • Фізіологічний лейкоцитоз спостерігається після прийому їжі, під час вагітності, при м’язовій роботі, емоційному збудженні. Також він має місце в новонароджених. • Патологічний лейкоцитоз зумовлений зростанням викиду клітин з органів кровотворення з переважанням молодих форм клітин. • Лейкопенія супроводжує перебіг деяких інфекційних захворювань, спостерігається при опроміненні, застосуванні деяких лікарських препаратів тощо.

Функції лейкоцитів • 1. Захисна. • Завдяки руху клітин вони можуть проходити (мігрувати) через ендотелій капілярів (цей процес називається діапедезом) і рухатися в напрямку мікробів, чужорідних тіл, клітин на різних стадіях руйнування, комплексів антиген -антитіло. • По відношенню до них лейкоцити мають позитивний хемотаксис.

Функції лейкоцитів • Лейкоцити здатні захопити чужерідні тіла і за допомогою спеціальних ферментів травити їх. • Цей процес називається фагоцитозом. • Один лейкоцит може захопити до 15 -20 бактерій. • Крім того лейкоцити виділяють ряд важливих для захисту організму речовин. • До них насамперед належать антитіла, які мають антибактеріальні та антитоксичні властивості, речовини фагоцитарної активності.

Функції лейкоцитів • Транспортна. У лейкоцитах є цілий ряд ферментів (протеази, пептидази, діастази, ліпази, дезоксирибонуклеази), які є в лізосомальних мішечках та фізіологічно активних речовин (серотонін, гістамін, гепарин), які є в гранулах. • Лейкоцити можуть адсорбувати деякі речовини і переносити їх на своїй поверхні.

Функції лейкоцитів • Метаболічна. Лейкоцити здатні синтезувати білки, глікоген, фосфоліпіди. • Регенераторна. Лейкоцити виділяють трофони, які сприяють утворенню нових клітин.

Значення лейкоцитів у забезпеченні імунітету: • а) фізіологічна роль Т-лімфоцитів; • б) функціональне значення Влімфоцитів

Специфічний гуморальний імунітет. • Створюється В-лімфоцитами лімфатичних вузлів, мигдаликів та інших лімфоїдних органів. • Тут при першій зустрічі з антигеном імунокомпетентні В-лімфоцити діляться. • Частина дочірніх клітин перетворюється в клітини імунологічної пам’яті та розносяться по організму. • Ті клітини, що залишилися в лімфоїдних органах, перетворюються на плазматичні клітини.

Специфічний гуморальний імунітет. • Вони виробляють і виділяють у плазму крові антитіла. • У виробленні антитіл беруть участь Тхелпери. • Повторна зустріч плазматичних клітин з антигеном супроводжується сильною і швидкою гуморальною відповіддю з різким зростанням вмісту в крові імуноглобулінів.

Специфічний клітинний імунітет • Тут основну роль відіграють імунокомпетентні Т-лімфоцити, які утворилися у тимусі й потрапили в кровотік. • При контакті з антигеном деякі клітини проліферують. • Одна частина дочірних Т-лімфоцитів зв’язується з антигеном і руйнує його. Ця реакція відбувається за участю Т-хелперів.

Специфічний клітинний імунітет • Інша частина дочірніх лімфоцитів утворює групу так званих Т-клітин імунологічної пам’яті. • Ці лімфоцити є довгоживучими; запам’ятовують з першої зустрічі антиген і впізнають його при повторному контакті. При цьому відбувається інтенсивна проліферація з утворенням великої кількості ефекторних Ткілерів.

Лейкоцитарна формула • Кількісне співвідношення всіх видів лейкоцитів периферичної крові називають лейкоцитарною формулою. • Їх визначають при підрахунку 100 (або 200) лейкоцитів у пофарбованому мазку крові з наступним вирахуванням їх співвідношення. Дані величини переводять в одиниці СІ: умовні чи абсолютні.

Лейкоцитарна формула дорослих Одиниці вимірювання Нейтрофіли Мета мієло цити а) традиційні одиниці (%) Паличкоядерні Сегментоядерні Баз офіл и Еозино -філи Лімфоцити Мо но цит и 0 -1 1 -6 47 -72 0 -1 0, 5 -5, 0 18 -37 3 -11 б) одиниці СІ: -умовні 0 -0, 01 -0, 06 0, 47 -0, 72 0 -0, 01 0, 0050, 050 0, 180, 37 0, 030, 11 -абсолютні (Г/л; 109/л) 0 -0, 06 -0, 36 2, 82 -4, 32 0 -0, 06 0, 030, 30 1, 082, 22 0, 180, 66

Зміни лейкоцитарної формули • Зміни лейкоцитарної формули супроводжують багато захворювань і нерідко є специфічними. • Підрахунок лейкоцитарної формули має діагностичне значення, так як дає уяву про важкість стану, ефективність терапії

Гранулоцити, агранулоцити • Лейкоцити, у цитоплазмі яких при фарбуванні виявляється зернистість, називаються гранулоцитами • у яких вона відсутня – агранулоцити • Гранулоцити залежно від забарвлення зернистості поділяються на нейтро-, еозино- та базофільні

Гранулоцити агранулоцити

Нейтрофільні гранулоцити • мають дрібну зернистість, яка фарбується у фіолетовий колір нейтральними фарбами. • Зерна еозинофільних гранулоцитів великі, забарвлюються в червоний колір, тобто сприймають кислі барвники (еозин).

Нейтрофільні гранулоцити • Зернистість базофільних гранулоцитів велика, фарбується лужними фарбами. • У залежності від форми ядра та його зрілості нейтрофільні гранулоцити поділяються на: сегментоядерні (зрілі клітини), паличкоядерні (більш молоді клітини) та юні (з овальним ядром).

Паличкоядерний нейтрофіл

сегментоядерний нейтрофіл

лімфоцити • Агранулоцити є двох видів: лімфоцити і моноцити. • Лімфоцити - маленькі клітини (7 -9 мкм у діаметрі), ядро в них кругле, велике, займає майже всю цитоплазму. • Можуть жити 20 і більше років. • Вони формують специфічний імунітет і здійснюють функцію імунного нагляду.

лімфоцити • Утворюються лімфоцити в лімфатичних вузлах, мигдаликах, пейєрових бляшках, апендиксі, селезінці, загрудинній залозі, кістковому мозку.

лімфоцити • Покинувши кістковий мозок, лімфоцити можуть розвиватися і дозрівати в тимусі, де вони перетворюються в імунокомпетентні Тлімфоцити, які потім повертаються в кров. • Інші клітини в лімфоїдній тканині мигдаликів, апендикса, пейєрових бляшок кишок (у птахів – бурса Фабриціуса) перетворюються в зрілі В -лімфоцити. • Після дозрівання вони знов виходять у кровотік і розносяться до лімфатичних вузлів, селезінки та інших лімфоїдних утворень.

лімфоцити • Частина лімфоїдних клітин не проходить диференціації в органах імунної системи. Це нульові лімфоцити (0, 1 -0, 3 Г/л). • В-лімфоцити (0, 3 -0, 5 Г/л) є короткоживучими. Тривалість їх життя від декількох годин до 7 днів. • Т-лімфоцити (0, 6 -1, 8 Г/л) є довгоживучими – живуть приблизно 100 -200 днів. Серед них є лімфоцити, які живуть навіть 20 і більше років.

лімфоцити • Функції В-лімфоцитів: • 1. Несуть імунологічну пам’ять, тобто не виробляють антитіл до тканин свого організму. • 2. Забезпечують специфічний гуморальний імунітет після перетворення в плазмоцити (утворюються антитіла-імуноглобуліни). Останні продукують імуноглобуліни п'яти класів: Ig. М, Ig. G, Ig. Е, Ig. А, Ig. D.

лімфоцити • Функції В-лімфоцитів: • 3. Здійснюють протитканинний імунітет (виробляють лімфотоксини), знищують пухлинні та трансплантовані тканини. • 4. Регулюють фагоцитарну активність нейтрофілів

лімфоцити • Функції Т-лімфоцитів: • 1. Імунологічна пам'ять. • 2. Противірусний імунітет, завдяки виробленню інтерферона. • 3. Протитканинний імунітет, завдяки утворення ліфмокінів (знищення пухлинних клітин, трансплантатів).

лімфоцити • Функції Т-лімфоцитів: • 4. Регулюють фагоцитарну активність нейтрофілів. • 5. Супресорна функція – пригнічення надлишкової імунної відповіді, участь Тлімфоцитів у формуванні імунологічної толерантності.

моноцити • Моноцити – великі клітини (12 -20 мкм у діаметрі), ядро в них бобовидної або підковоподібної форми, має одне або декілька ядерець. • Вони виявляють значну фагоцитарну активність, за що їх називають “двірниками організму”.

моноцит

Моноцити, їх функції • Вміст їх у крові становить 0, 03 -0, 11 (0, 18 -0, 66 Г/л). • Вони утворюються в кістковому мозку, і в кров виходять ще не повністю дозрілі клітини. • З крові моноцити виходять у навколишні тканини. • Тут вони ростуть, у них зростає вміст лізосом і мітохондрій. • У моноцитів високий вміст неспецифічної естерази. • У них найбільша здатність до фагоцитозу

Моноцити, їх функції • Функції моноцитів: • 1. Здатність до високоактивного фагоцитозу. • 2. Участь у імунних реакціях. (1. Макрофаги поглинають, перероблюють і представляють антиген імунокомпетентним клітинам (Т- і Влімфоцитам). 2. Макрофаги приймають участь в кооперації Т- і В-лімфоцитів. )

Що таке імунологічна реактивність? • Здатність організму відповідати на дію антигенів утворення антитіл і комплексом клітинних реакцій, специфічних по відношенню до даного антигену – називається імунологічною реактивністю

Поняття про імунітет Імунітет – це спосіб захисту організму від антигенних живих тіл і речовин, які несуть на собі ознаки реакціями специфічними відносно них.

Нейтрофільні гранулоцити, їх функції • До них належать метамієлоцити (юні), паличкоядерні, сегментоядерні. • Вміст метамієлоцитів становить 0 -0, 01 (0 -0, 06 Г/л), паличкоядерних – 0, 01 -0, 06 (0, 06 -0, 36 Г/л), сегментоядерних – 0, 470, 72 (2, 82 -4, 32 Г/л).

Нейтрофіли • є найважливішими функціональними елементами неспецифічного захисту, які здатні знешкоджувати навіть такі чужерідні тіла, з якими організм раніше не зустрічався. • Нейтрофіли накопичуються в місцях пошкодження тканин або проникнення мікробів, захоплюють і переварюють їх.

Нейтрофіли • Крім того, нейтрофіли виділяють або адсорбують на своїй мембрані антитіла проти мікробів і чужерідних білків. • Час їх знешкодження в кровоносному руслі в середньому 6 -8 годин, так як далі вони швидко мігрують у слизові оболонки, тканини

Функції нейтрофілів: • 1. Участь у неспецифічному захисті організму крові. • 2. Фагоцитарна (фагоцитують бактерії, грибки, продукти розпаду тканин) • 3. Секреція фізіологічно-активних речовин (секретують білок-зв'язуючий вітамін В 12 – транскобаламін).

Еозинофіли, їх функції • Вміст еозинофілів у крові становить 0, 005 -0, 05 (0, 03 -0, 30 Г/л). • Але кількість їх може змінюватися протягом доби: вдень вміст еозинофілів на 20 % менший середньодобової кількості, а вночі – на 30 % більший.

Еозинофіли, їх функції • Антиалергічна. У гранулах еозинофілів міститься гістаміназа, яка розщеплює гістамін. Останній виділяється при алергічних реакціях. Тому, як компенсаторна реакція, спостерігається підвищена кількість еозинофілів – еозинофілія. Крім алергічних реакцій вона спостерігається при глистних інвазіях, аутоімунних захворюваннях, коли в організмі виробляються антитіла проти власних клітин. • 2. Фагоцитарна. Еозинофіли мають здатність до фагоцитозу

еозинофіл

еозинофіл

Базофіли, їх функції • Вміст базофілів у крові становить 00, 01 (0 -0, 06 Г/л). • Час перебування цих клітин у крові складає в середньому 12 годин. • У гранулах базофілів є гепарин і гістамін у вигляді солеподібних сполук

Базофіли, їх функції • • Функції базофілів: 1. Участь у алергічних реакціях. 2. Регуляція жирового обміну. 3. Перешкоджають зсіданню крові

Кров під мікросокопом

тромбоцити