Основи фізіотерапії Електролікування гальванізація та лікарський електрофорез

Основи фізіотерапії. Електролікування: гальванізація та лікарський електрофорез.

ФІЗІОТЕРАПІЯ Фізіотерапія (від грец. Фізис – природа) – медична дисципліна яка вивчає дію на організм людини фізичних чинників зовнішнього середовища (клімат, мінеральні води і лікувальні грязі) та штучно отриманих (преформованих) фізичних чинників (за допомогою різних апаратів або установок), які застосовують з лікувальною і профілактичною метою.

Механізм дії фізичних чинників vІмперичний v. Психотерапевтичний v. Вегетативно - сегментарна теорія О. Є. Щербака v. Нейрогуморальна дія А. В. Рахманова v. Сучасна теорія дії І. М. Сєченова, С. П. Боткіна, І. П. Павлова, І. В. Введенського - про єдність організму та довкілля. Пристосування організму до нових умов. Основна роль у пристосовних механізмах, що здійснюються рефлекторним шляхом, належить нейрогуморальним чинникам.

Розділи фізіотерапії: v. Електролікування; v. Магнітотерапія; v. Аеройонотерапія; v. Оксигенотерапія; v. Лікування світлом; v. Лікування ультразвуком; v. Теплолікування; v. Водолікування; v. Кінезітерапія; v. Санаторно-курортне лікування та ін.

Курортологія v Климатотерапія v Геліотерапія v Талассотерапія v Спелеотерапія v Бальнеотерапія v Пелоїдотерапія v Терренкур

Естетотерапія: v Арттерапія v Лікування музикою v Аромотерапія v Пейзажетерапія v Сміхотерапія та ін.

Принципи сучасної фізичної терапії: v принцип нервізму – єдність нервового та гуморального шляхів, якими реалізується вплив енергії фізичних чинників на організм людини: від молекулярних процесів до діяльності організму вцілому; v патогенетичний принцип – використання природних та преформованних фізичних чинників, що грунтується на призначенні їх залежно від специфічних властивостей і впливу на певні процеси у тканинах організму; v принцип використання низьких доз фізичних чинників –дія на функціональні системи організму через нервову систему і стимуляція процесів самовідновлення ; v принцип використання фізичних чинників на ранній стадії порушення патологічним процесом функціонального стану і діяльності фізіологічних систем організму, що забезпечують гомеостаз; v принцип комплексного широкого застосування фізичних, фармакологічних та інших лікувальних методів у поєднанні з лікувальною фізичною культурою для впливу на патологічний процес.

Фізіологічна дія фізичних чинників v. Впливають на кровообіг та лімфообіг v. Вплив на тонус судин, процеси мікроциркуляції, ферментативну активність і обмін речовин v. Стимулюють імунітет, опорно-руховий апарат, діяльність центральної нервової системи і внутрішніх органів. v. Тепловий ефект v. Загартовують організм v. Діють антиспастично, забезпечують знеболення v. Знімають втому v. Прискорюють відновлення порушених функцій v. Гармонізують психічні реакції

Загальна довжина капілярів у м’язах Довжина капілярів нирок 100000 км 60 км Загальна поверхня капілярів у м’язах 6300 м 2 Поверхня легеневих зірчастих альвеол Кров Лімфа Внутрішньо клітинна та позаклітинна рідина 90 м 2 35 л 2 л 28 л Залманов А. С.

Показання до застосування фізіотерапії vтравматичні пошкодження vзапальні захворювання vобмінно-дистрофічні захворювання vфункціональні порушення ЦНС і вегетативної системи vпорушення секреції в органах vмоторні розлади системи шлунково - кишкового тракту v у реабілітації фізіотерапевтичні методи широко використовуються для лікування травм, при спайках і грубих рубцях після хірургічних втручань, посилення регенерації після пошкодження периферичних нервів, при атрофії м’язів тощо.

Протипоказання до застосування фізіотерапії: vакушерська практика (вагітність фізіологічна понад – 26 тижнів, патологічна понад – 24 тижнів); vгіпертермічний синдром, однак холод, як фізичний чинник, у цьому випадку показаний; vгеморагичний, гемолітичний синдром; vепілептичний синдром; vсиндроми серцевої, судинної, дихальної, ниркової, печінкової недостатності при декомпенсації; vсиндром кахексії; vонкологічні захворювання; vзахворювання системи крові; vнаркоманія.

Методики фізіотерапії Розроблені й впроваджені в клінічну практику методики: v. Загальні (за Вермелем, комір за Щербаком, чотирикамерні ванни, загальне УФО, франклінізація тощо). v. Місцеві (поперечні, подовжні, тангенціальні (косі). v. Впливи на рефлекторно-сегментарні зони з ділянкою метамерної іннервації. v. Впливи на зони Захар’їна-Геда. v. Впливи на активні шкірні точки, які широко використовуються в рефлексотерапії.

Дозування фізичних чинників v. Відчуття хворого: тепло, вібрація, пощипування, поколювання. v. Тривалість процедури: час проведення процедури може бути від декількох хвилин (світлотерапія) до декількох годин (магнітотерапія). v. Кількість процедур: може бути 5 -6 (при УВЧтерапії), до 20 (при гальванізації), причому вони можуть проводитися або щодня, або через день, або протягом 2 -х днів з перервою на третій. v. Величина фізичного чинника: потужність, питома густина струму та інше.

Принципи розуміння впливу дії фізичних чинників з метою використання у лікувальному процесі Механізм дії фізичного чинника Показання для призначення Фізіологічна дія фізичного чинника Лікувальна дія фізичного чинника

ЕЛЕКТРОЛІКУВАННЯ

Дарсонвалізація

Магнітотерапія

УВЧ – терапія

Франклінізація

Гальванізація та лікарський електрофорез Гальванізація — застосування з лікувальною метою постійного безперервного електричного (гальванічного) струму низької напруги (30— 80 В) і невеликої сили (до 50 м. А), що підводиться до тіла пацієнта через контактно накладені електроди. Електрофорез лікарських засобів (лікарський, або медикоментозний, електрофорез) — метод поєднаної дії на організм постійного струму і введеної за його допомогою лікувальної речовини.

Луіджі Гальвані (1737 -1798) Італійський медик і фізик. Вважається засновником електрофізіології. Першим відкрив те, що м'язи мертвої жаби скорочуються, якщо поєднати їх з нервами.

Вольта Алессандро (1745 -1827) Італійський фізик і фізіолог. Сконструював першу електричну батарею — Вольтів стовп. Винайшов і сконструював перше хімічне джерело постійного електричного струму, електричну батарею, низку електричних приладів (конденсатор, електрофор, електроскоп); відкрив явище взаємної електризації різнорідних металів при їх контакті. Назвав електричні явища в біологічних об'єктах гальванізмом на честь Гальвані. Надалі ім'я Гальвані отримали гальванічні явища, гальванічний елемент, гальванопластика тощо.

Анрі Марі Ампер (1775 -1836) Французький фізик і математик, творець основ електродинаміки. Одиниця виміру сили електричного струму СІ ампер названа на його честь. Створив першу теорію, яка виражала зв'язок електричних і магнітних явищ. Йому належить гіпотеза (в розвитку) про природу магнетизму, яка значно вплинула на розвиток учення про електромагнітні явища: магнітні властивості тіл зумовлені наявністю в них молекулярних електричних струмів.

Фізико-хімічна дія постійного струму Багатошаровість і різна електропро відність тканин організму є причиною того, що струм рухається не прямолі – нійно, а по шляху найменшого опору – по міжклітинним проміжкам, кро – воносних і лімфатичних судинах. Специфічна особливість постійного струму – напрямлене переміщення негативно або позитивно заряджених йонів, що містяться в розчинах тканин тіла, між електродами. Під дією постійного струму позитивно заряджені йони рухаються до катода, а від’ємно заряджені йони до анода. Там вони втрачають заряди і пе-ретворюються з електрично активних на хімічно активні, які, взаємодію- чи з розчинами, утворюють кислоти та луги. Клітинні мембрани пі впливом постійного струму змінюють свою проникність. Посилюються процеси дифузії та осмосу, інтенсивніше відбувається обмін речовин.

Основні біофізичні процеси при електролікуванні v. Внутрішньотканинний електрофорез – переміщення йонів під впливом струму (позитивні йони рухаються у напрямку до катоду, негативні – до аноду) v. Зміна мембранного потенціалу клітин v. Зміна збудливості - активує метаболізм в тканині v. Посилення мікроциркуляції крові та лімфи, зумовлене активізацією метаболізму, процесів осмосу й дифузії v. Генералізація нервових імпульсів v. Вивільнення медіаторів нервової провідності (ацетілхолхолін, гістамін)

Фізіологічна дія гальванічного струму Загальний вплив: v. Нормалізація функціонально активності вегетативної нервової системи v. Регуляція функцій ЦНС Місцева дія: v Зміна гідратації клітин v Підвищення проникливості клітинних мембран v Розвиток фізіологічної артеріальної гіперемії v Регуляція чутливості нервових закінчень v Утворення біологічно активних речовин.

Лікувальна дія гальванічного струму v. Регуляція процесів збудження та гальмування в нервових центрах. v. Змінює збудливість нервово – м'язового апарату v. Покращує крово- та лімфообіг v. Розширює коронарні судини v. Підвищує функціональні властивості серця v. Стимуляція функцій ендокринної системи v. Нормалізація моторної та секреторної функціїї ШКТ

Показання до гальванізації: vбронхіальна астма; v артеріальна гіпертензія І—II ступеня; vзахворювання травного тракту (виразкова хвороба шлунка та дванадцятипалої кишки, гастрит, коліт з гіпер- та гіпомоторною дискінезією); v дискінезія жовчного міхура; v мігрень, солярит; v вазомоторний риніт; vзахворювання периферійної нервової системи (невралгії, неврити, нейроміозит, плексит, травми периферійних нервів) та ін.

Протипоказання до проведення гальванізації Загальні протипоказання (більшість відомих фізіотерапевтичних процедур взагалі не слід застосовувати з лікувальною метою): v системні захворювання крові; v схильність до кровотеч; v декомпенсована ішемічна хвороба серця; v артеріальна гіпертензія III ступеня; v недостатність кровообігу II—III ступеня; v розвинутий атеросклероз; v маніфестні форми ендокринопатій; v активний туберкульозний процес; v новоутворення і підозра на них; v кахексія; v інтенсивні та тривалі підвищення температури тіла; Часткові протипоказання до гальванізації: v індивідуальна підвищена чутливість до електричного струму; v пошкодження та захворювання шкіри в місцях накладення електродів; v гострі гнійні запальні процеси.

Дозування гальванізації Місцеві методики vдля дорослих 0, 05 -0, 1 м. А/см 2 vдля дітей 0, 02 -0, 07 м. А/см 2 Загальні та рефлекторно - сегментарні методики: v сила струму 0, 01 -0, 05 м. А/см 2 vтривалість процедури от 10 -20 хвилин до 30 -40 хвилин. Курс лікування 10 -20 процедур, щоденно або через день

Лікарські засоби для електрофорезу концентрація та полярність

Позитивні якості електрофорезу: vуведення лікарських речовин без порушення цілості тканин; vдозоване уведення лікарських речовин у низьких концентраціях, що дає змогу частково уникнути виникнення побічних явищ, пов’язаних з їх застосуванням; vтривала затримка йонів лікарської речовини у шкірному депо та повільне рівномірне надходження їх в організм; vодномоментне введення з різних полюсів йонів двох лікарських речовин, які мають різні полярності; vвідсутність подразнювальної дії лікарських засобів на слизову оболонку травного тракту. Недоліком цього методу є неможливість точно визначити кількість лікарської речовини, яка потрапляє в організм шляхом електрофорезу.

Дозування електрофорезу v. Лікарські засоби використовують у розчинах низької концентрації від 1 -2 до 5 -10% v. Сильнодіючі ліки (атропін, норадреналін) використовують у розчинах дуже низької концентрації 0. 1% v. Антибіотики вводять з розрахунку 500 -1000 ОД на 1 см 2 площі прокладки

Апарати для гальванізації v «Поток-1» , v «ЕЛФОР-К» , v «Нион*, АГН-2, АГН-3, ГР-2 (для гальванізації ротової порожнини), v. ГК-2 (чотирикамерна гальванічна ванна), v «Микроток»

Гідрофільні прокладки Прокладки дозволяють: ØЗапобігти хімічному опіку, оскільки під анодом утврюється кислота, а під катодомлуг. ØЗнизити опір шкіри підведеному струму. ØЗабезпечити більш щільний контакт з електродом

Гальванічний комір за методом Щербака О. Є Електрод у формі шалевого коміра розміром 800 -1100 накладають на коміркову зону і з'єднують із анодом. Другий електрод меншого розміру (400 -600 см 2) розташовують у поперековій області й з'єднують із катодом апарата. Першу процедуру проводять при силі струму 6 ма, тривалістю 6 хв. Потім через кожні дві процедури силу струму збільшують на 2 ма й тривалість на 2 хв, довівши нх відповідно до 16 ма й 16 хв. Процедуру проводять щодня або через день, на курс лікування до 30 процедур.

Гальванізація та электрофорез лікарських засобів ділянки обличчя за Бергонье v. Один електрод на ушкодженій половині обличчя, другий – на передпліччі. v. Сила тока 3 -5 м. А тривалістьот 10 -15 хвилин, до 20 -30 хвилин v. Курс лікування 10 -20 процедур.

Методика загальної гальванізації за Вермелем С. Б. Один електрод розміром 300 см 2 накладають в міжлопатковій ділянці та приєднують и до одного з полюсів апарата, інший роздвоєний електрод розміром по 150 см 2 кожний розміщують на м язах литок та з єднують з другим полюсом. Сила тока — 0, 02— 0, 1 м. А/см 2, тривалість впливу — 20— 40 хв, процедури проводять щоденно або через день; на курс лікування — 12— 20 процедур.

Електро-грязелікування

Особливості методик проведення гальванізації та електрофорезу в педіатрії v користуються лише припаяними до провідника електродами; v фіксують електроди обов’язково шляхом бинтування із наступним накладенням мішечків з піском; v щільність струму — 0, 02— 0, 07 м. А на 1 см 2 площі прокладки активного електрода; v перед кожною процедурою необхідно перевірити цілість шкірних покривів, оскільки в дітей бувають дерматити в місцях накладенйя електродів; v концентрація лікарських розчинів 15 %; v тривалість процедур 10 -20 хв.

Приклади призначень Електрофорез лікарських засобів Ø Бром-електрофорез (при порушенні сну). Ø Аміназин-електрофорез (при кризах та емоційній лабільності). Ø Кальцій-електрофорез (артеріальна гіпотензія, симптоми недостатності прищитовидных залоз). Ø Магній-електрофорез (при черепномозковій гіпертензії й спазмі). Ø Адреналін-електрофорез (при симпатико-адреналовій недостатності, вагоінсулярних кризах). ü Еуфілін-електрофорез (при підвищенні артеріального тиску симпатикоадреналових кризах). Рекомендації Вплив: на коміркову зону. Сила струму: 4 - 10 ма. Тривалість процедури: 1015 хв. Періодичність процедур: щоденно або через день. Курс лікування: 10— 15 процедур.

Фізіотерапевтичні рецепти Електрофорез нікотинової кислоти (трансцеребральный) Рекомендації Ø Сила струму: від 1 до 3 ма (поступово збільшуючи). Ø Розчин: 0, 5% нікотинової кислоти. Ø Режим роботи: безперервний. Ø Положення електродів: 1 -й (з катодом) - на область очниць, 2 -й (з анодом), площею 50 см 2 - на область сегментів З 1 У-СУ 1; прокладки (діаметр 5 -6 див), змочені розчином лікарської речовини. Тривалість процедури: 15 - 20 хв. Ø Періодичність процедур: щодня. Ø Курс лікування: 15 -20 процедур. Електрофорез гепарина (Показаний при ліподістрофічених формах ожиріння) Рекомендації Ø Сила струму: від 1 до 3 ма (поступово збільшуючи), активний електрод - катод. Ø Область впливу: ділянки жирових скупчень (область таза, стегон, живота). Ø Розчин: 10 000— 15 000 ОД гепарина на процедуру. Тривалість процедури: 20 -30 хв. Ø Курс лікування: 30 -50 процедур.

Дякую за увагу