Основи фізіології та гігієни праці ПЛАН Гігієна праці

Основи фізіології та гігієни праці

ПЛАН Гігієна праці та виробнича санітарія. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці. Основи гігієнічної класифікації умов праці. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники, їх класифікація. Мікроклімат виробничих приміщень. Виробничий пил. Виробничий шум. Виробниче освітлення.

1. Гігієнічне нормування та основи санітарно-гігієнічного законодавства

ГІГІЄНА – це галузь медицини, яка вивчає вплив умов життя на здоров’я людини і розробляє заходи профілактики захворювань, забезпечення оптимальних умов існування, збереження здоров’я та продовження життя.

САНІТАРІЯ – це сукупність практичних заходів, спрямованих на оздоровлення середовища, що оточує людину. ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ – це галузь санітарії, спрямована на впровадження комплексу санітарно-оздоровчих заходів щодо створення здорових і безпечних умов праці. ВИРОБНИЧА САНІТАРІЯ – це система організаційних, гігієнічних і санітарно-технічних заходів та засобів запобігання впливу на працівників шкідливих виробничих факторів.

САНІТАРНІ НОРМИ

Умови праці (ГОСТ 19605-74 «Організація праці») - сукупність факторів виробничого середовища, що впливають на здоров’я та працездатність людини в процесі

Чинники санітарно-гігієнічних умови праці Санітарно-гігієнічні елементи. Психофізіологічні елементи. Естетичні елементи. Соціально-психологічні елементи. Технічні елементи.

Гігієнічна класифікація умов праці І клас — оптимальні умови такі умови, в яких не лише зберігається здоров’я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.

ІІ клас — допустимі умови характеризуються такими рівнями факторів виробничого і трудового процесу, які не перевищують установлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламен­тованого відпочинку або до початку наступної зміни й не чинять несприятливого впливу на стан здоров’я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

ІІІ клас — шкідливі умови характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та(або) його потомство.

IV клас — небезпечні (екстремальні) умови характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або її частин) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.

2. Шкідливі та небезпечні виробничі чинники, їх класифікація

НЕБЕЗПЕЧНІ ТА ШКІДЛИВІ ЧИННИКИ за ГОСТ ССБТ 12.0.003-74*

3. Мікроклімат виробничих приміщень

ДСН 3.3.6.042-99 Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень

ВИРОБНИЧЕ ПРИМІЩЕННЯ - замкнутий простір в спеціально призначених будинках та спорудах, в яких постійно (по змінах) або періодично (протягом частини робочого дня) здійснюється трудова діяльність людей. РОБОЧЕ МІСЦЕ - місце постійного або тимчасового перебування працюючого в процесі трудової діяльності.

МІКРОКЛІМАТ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ – умови внутрішнього середовища приміщень, що впливають на тепловий обмін працюючих з оточенням шляхом конвекції, кондукції, теплового випромінювання та випаровування вологи.

Нормування параметрів мікроклімату ОПТИМАЛЬНІ - найбільш сприятливі (комфортні) забезпечують роботу системи терморегуляції без напруги. ДОПУСТИМІ - допускають напругу реакції терморегуляції організму у межах її пристосування без шкоди для здоров'я.

Мікрокліматичні умови Оптимальні - поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину забезпечують зберігання нормального теплового стану організму без активізації механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту та створюють передумови для високого рівня працездатності

Допустимі - поєднання параметрів мікроклімату, які при тривалому та систематичному впливі на людину можуть викликати зміни теплового стану організму, що швидко минають і нормалізуються та супроводжуються напруженням механізмів терморегуляції в межах фізіологічної адаптації. При цьому не виникає ушкоджень або порушень стану здоров'я, але можуть спостерігатися дискомфортні тепловідчуття, погіршення самопочуття та зниження працездатності

Фізичні роботи

температура повітря, відносна вологість повітря, швидкість руху повітря, інтенсивність теплового (інфрачервоного) опромінення, температура поверхні Параметри мікроклімату

Оптимальні величини температури, відносної вологості та швидкості руху повітря в робочій зоні виробничих приміщень

Допустимі величини температури , відносної вологості та швидкості руху повітря робочої зони виробничих приміщень

4. Виробничий пил

ПИЛ – це дрібні частинки твердої або рідкої речовини, які знаходяться у повітрі в зваженому стані.

Види пилу за походженням Органічний (тваринний і рослинний); Штучний (пластмаси, гуми); Неорганічний (металевий, сталевий, чавунний); Мінеральний (цемент, гіпс, вапно, пісок); Змішаний.

Виробничий пил за ступенем дисперсності Видимий (10-100 мкм) Мікроскопічний (0,25-10 мкм) Субмікроскопічний (< 0,25 мкм)

Види пилу за станом АЕРОЗОЛЬ - зважений в повітрі АЕРОГЕЛЬ - той, що осів на предмети

Виробничий пил в будівництві подрібнення каменів; вибухи земляних мас; розбирання старих будівель; роботи на будівельному майданчику; розвантажування сипучих матеріалів та ін.

Шкідлива дія пилу механічні пошкодження шкіри; пошкодження слизової оболонки; пошкодження дихальних шляхів, легенів; пошкодження очей; отруйна та хімічна дія.

Стійкі хронічні захворювання від тривалого вдихання пилу (цементу, вапна, електрозварювального аерозолю) силікоз; сілікатоз; антрохоз; асбезтоз.

Засоби індивідуального захисту РЕСПІРАТОРИ

ЗАХИСНІ ОКУЛЯРИ

МАРЛЕВІ ПОВ’ЯЗКИ

Заходи колективного захисту механізація та автоматизація процесів; зміна технологічного процесу (мокрі способи); зволоження переробних матеріалів і підтримання чистоти приміщень та устаткування; герметизація устаткування, влаштування місцевої вентиляції) та ін.

5. Виробничий шум

ДСН 3.3.6.037-99 САНІТАРНІ НОРМИ ВИРОБНИЧОГО ШУМУ, УЛЬТРАЗВУКУ ТА ІНФРАЗВУКУ

ШУМ – сукупність звуків різної інтенсивності та частоти, які викладають подразнюючу і шкідливу дію на організм людини.

Параметри постійного шуму на робочих місцях, що нормуються, є рівнями звукових тисків у октавних смугах з середньогеометричними частотами 31,5; 63; 125; 500; 1000; 2000; 4000; 8000 Гц в децибелах, які визначаються за формулою: L = 20 Lg Р/Ро, [L] = дБ де Р - середньоквадратичне значення звукового тиску у кожній октавній смузі, Па; Ро - вихідне значення звукового тиску у повітрі, що дорівнює 2 х 10-5 Па.

Рівень інтенсивності звуку визначають за формулою: L = 10 Lg І/Іо де І - інтенсивність звуку в даній точці, Вт/м2;І0 =10-12 Вт/м2- інтенсивність звуку, що відповідає порогу чутливості.

Мінімальний звуковий тиск Р0=2*10-5 Па і мінімальну інтенсивність звуку І0=10-12 Вт/м2 називають абсолютним порогом, а звуковий тиск, що спричиняє біль, Р=2*102 Па, називають больовим порогом.

Сумарний рівень шуму від однакових за інтенсивністю джерел визначають за формулою: ∑ L = L1 + 10 lg n де L1 - рівень шуму одного джерела, дБ; n - кількість джерел. Сумарний рівень шуму від різних за інтенсивністю джерел визначають за формулою: ∑ L = 10 lg (100,1L1+ 100,1L2+ 100,1Ln) де L1, L2,…Ln – рівні звукового тиску або рівні інтенсивності звуку, що створюються кожним з джерел у розрахунковій точці, дБ.

Діапазон звуків, що сприймається вухом людини 0-150 дБ; Нешкідливий рівень шуму для людини – 70 дБ (частота 1000 Гц); Шум 120 дБ – поріг чутливості вуха людини; Шум із рівнем 130-150 дБ – больовий поріг – викликає механічні пошкодження органів слуху.

Рівні шуму різних джерел

Вплив на організм людини виробничого шуму За характером порушення фізіологічних функцій шум поділяється на: подразнюючий (викликає нервове напруження і внаслідок цього — зниження працездатності, загальну перевтому); шкідливий (порушує фізіологічні функції на тривалий період і викликає розвиток хронічних захворювань, котрі безпосередньо або опосередковано пов'язані зі слуховим сприйняттям, погіршення слуху, гіпертонію, туберкульоз, виразкою шлунку); травмуючий (різко порушує фізіологічні функції організму людини).

Засоби індивідуального захисту протишумові навушники протишумові вставки - беруши

Засоби колективного захисту акустичні - зменшення шуму за допомогою методу звукопоглинання та методу звукоізоляції ; архітектурно-планувальні - акустичне планування споруд і будівель в межах генеральних планів розміщення технологічного обладнання, організацію робочих місць, планування зон руху транспортних засобів, а також створення шумозахисту в місцях перебування людей; організаційно-технічні - впровадженні малошумних технологічних процесів, обладнанні шумових машин засобами дистанційного управління та використанні раціональних режимів праці й відпочинку.

Вимірювання шуму шумоміри

6. Виробниче освітлення

Види виробничого освітлення ПРИРОДНЕ ШТУЧНЕ ЗМІШАНЕ

ПРИРОДНЕ ОСВІТЛЕННЯ КПО = Евн/ Езов.·100 % Евн — освітленість у даній точці всередині приміщення, що створюється світлом неба (безпосереднім чи відбитим); Езов — освітленість горизонтальної поверхні, що створюється в той самий час ззовні світлом повністю відкритого небосхилу.

Схематичне зображенні внутрішньої (а) та зовнішньої (б) освітленості а б

Джерела світла при штучному освітленні люмінісцентні лампи типу ЛБ;

металогалогенні лампи потужністю 250 Вт;

лампи розжарювання у світильниках місцевого освітлення.

Розрахунок штучного освітлення де Е — нормована освітленість, лк; S — площа приміщення, що освітлюється, м2; К3 — коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості в результаті забруднення та старіння ламп; Z — коефіцієнт нерівномірності освітлення (Z = 1,15 для ламп розжарювання та ДРЛ; Z = 1,1 для люмінесцентних ламп, якщо відношення L/h не перевищує встановлених значень); N — кількість світильників; n — кількість ламп у світильнику; η — коефіцієнт використання світлового потоку. [Ф] = лм

Розміщення світильників в приміщенні Схема паралельного розташування світильників у приміщенні

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ !!!!!!!!!!!!!!!