Організація транспортних процесів Виконали: Побережник Тарас Біллер Станіслав Рудницький Артем Шах Олексій Березовський Владислав.
Транспортування це складова частина логістики, що включає операції переміщення і зберігання сировини, запасів, незавершеного виробництва і кінцевої продукції з місця походження в місце споживання. Акцент на скороченні витрат і тривалості циклу часу в ланцюзі "постачання виробництво збут" підкреслює важливість обороту запасу і збільшує потребу в конкурентоздатних послугах з транспортування. Залежно від виду переміщуваних вантажів витрати на транспортування можуть складати понад 40% загальної вартості цього товару, наприклад для будівельних виробів відносно невеликої вартості і великогабаритної продукції. Вважається нормальним, коли транспортні витрати не перевищують 10% від об'єму витрат на закупівлю цих виробів.
Управління транспортуванням в логістиці припускає виконання наступних процедур : 1. Вибір способу транспортування. 2. Вибір виду транспорту. 3. Призначення транспортного засобу. 4. Вибір перевізника і логістичних посередників по транспортуванню. 5. оптимізація параметрів транспортного процесу.
Плануючи відправлення вантажів і вибір виду транспорту, необхідно враховувати низку обставин 1. Вид вантажу. 2. Відстань і маршрут перевезення. 3. Фактор часу. 4. Вартість перевезень. 5. Безпека перевезення. .
Вид вантажу Вантажі, що перевозяться, поділяються на: • генеральні; • масові; • особливо режимні. До генеральних відносять різні штучні вантажі (в упаковці чи без неї). За розмірами вони поділяються на: • звичайні; • довгомірні (більше 3 м); • негабаритні. За масою: • легкі; • важкі (з масою більше 5 т на одну вантажну одиницю).
До масових відносять вантажі, що мають певну структурну масу, яка перевозиться у великій кількості без упаковки. До них відносять наливні (нафта і нафтопродукти, гази, тваринні й рослинні жири, спирти тощо), навальні (руда, концентрати, добрива тощо), насипні (зерно, цукор сирець тощо) та деревина. До особливо режимних відносять вантажі, які зберігають і перевозять при дотриманні спеціальних правил (небезпечні вантажі, ті, що швидко псуються та ін. ).
При виборі засобів транспортування треба мати на увазі, що в деяких випадках немає можливості вибору. Наприклад, вантажі, що швидко псуються, треба перевозити авіатранспортом. Разом з тим авіаперевезення не допустимі при перевезенні легкозаймистих і вибухонебезпечних вантажів. Основну частину перевезень морським транспортом становлять перевезення масових наливних і навальних вантажів (нафти і нафтопродуктів, залізної руди, кам'яного вугілля, зерна тощо). Морський транспорт широко використовується і для перевезення готової промислової продукції, напівфабрикатів, продовольства, генеральних вантажів.
Перелік товарів, що перевозяться основними видами транспорту, наведено в таблиці. Вид транспорту Товари, що найчастіше перевозяться Залізничний Сільгосппродукція, будівельні матеріали, корисні копалини, автомобілі. Водний Нафта, зерно, будівельні матеріали, матеріальні руди, кам’яне вугілля. Автомобільний Одяг, книги, комп’ютери, папір, продукти харчування. Трубопровідний Нафта, нафтопродукти, природний газ. Повітряний Продукти харчування, що швидко псуються, продукція точного машинобудування, що дорого коштує.
Відстань і маршрут перевезення Місце відправлення вантажу та кінцевий пункт перевезення також визначають при виборі виду транспорту. У внутрішньоконтинентальних перевезеннях використовують залізничний, трубопровідний, автомобільний та авіаційний транспорт, у міжконтинентальних — морський та авіаційний транспорт.
Фактор часу Відомо, що найшвидший спосіб доставки вантажу — це авіатранспорт. Однак він дорого коштує. Тому використовується тільки тоді, коли треба доставити вантаж за мінімальний відрізок часу (продукти, що швидко псуються, квіти тощо).
Вартість перевезень. Звичайно, кожен покупець хотів би, щоб вартість перевезення складала незначний відсоток від вартості товару. Однак бувають випадки, коли вибору немає і треба платити за доставку вантажу високу ціну. А коли є вибір, ціна буде нижчою. Наприклад, невеликі й середні за обсягом партії вантажів можна доставляти повітрям і сушею приблизно за однаковими цінами.
Безпека перевезення. Крихке й дорогоцінне обладнання краще перевозити повітряним транспортом. Товари, для яких характерний високий ступінь ризику розкрадання (запчастини автомобілів, офісне обладнання, фармацевтичні товари тощо), як правило, доставляються морським транспортом, в основному в контейнерах, хоч це коштує дорожче.
Названі обставини важливо враховувати при виборі виду транспорту. Однак вид транспорту багато в чому залежить від того, що в першу чергу цікавить відправника вантажу. Якщо його цікавить швидкість доставки вантажу, він вибирає між повітряним і автомобільним транспортом. Якщо його мета — мінімальні витрати, робиться вибір між водним і трубопровідним транспортом. Обираючи засіб доставки конкретного товару, відправники беруть до уваги п'ять чинників. У таблиці нижче дається коротка порівняльна характеристика різних видів транспорту за цими чинниками за п'ятибальною системою. Так, якщо відправника цікавить швидкість, то основний вибір робиться між повітряним і автомобільним транспортом. Якщо ціль — мінімальні витрати, робиться вибір між водним і трубопровідним транспортом. Найбільше переваг забезпечує автомобільний транспорт, чим і пояснюється зростання його частки в загальному обсязі перевезень.
Оцінка видів транспорту за критеріями великих відправників Вид транспорту Швидкість Надійність Перевізна спроможність Доступність Вартість Залізничний 3 3 4 4 4 Автомобільний 4 4 3 5 3 Водний 2 2 5 Трубопровідний 1 5 1 1 4 5 1 2 3 1 Повітряний
Автотранспортні перевезення Побудова моделі транспортного обслуговування споживачів і фірм ґрунтується на раціональних маршрутах перевезення і графіках доставки продукції споживачам. Управління автомобільними перевезеннями спрямоване, насамперед, на складання й здійснення достовірних планів доставки вантажів автомобільним транспортом від постачальників до споживачів.
Цикл транспортного процесу автоперевезень можна розділити на два основних елементи: рух між пунктами навантаження розвантаження; простій при виконанні навантажувально розвантажувальних робіт. Основним фактором, що визначає ефективність технологічного процесу перевезення вантажів, є тривалість доставки час перебування вантажів на шляху з моменту закінчення навантаження партії до початку розвантаження.
Можливий час доставки можна визначити при відомій швидкості руху, що служить критерієм, який характеризує різноманіття умов роботи автомобілів. При цьому середньотехнічна швидкість у визначеній мірі зростає зі збільшенням відстані перевезення вантажів. Усе різноманіття варіантів умов роботи автомобілів об'єднано в чотири групи. Ці групи характеризуються коефіцієнтами, що визначають зміну швидкості руху автомобілів: • першій групі відповідають коефіцієнти 1 0, 8; • другій – 0, 8 0, 6; • третій – 0, 6 0, 4; • четвертій – менше 0, 4. Вихідною пропонується приймати швидкість, що дорівнює для різних автомобілів від 65 до 70% максимальної швидкості
Фактори, що впливають на параметри руху транспортних засобів під час перевезення вантажів
Залізничне перевезення Щоб здійснити перевезення вантажу, його передусім слід до ставити на залізничну станцію у вагонах (за наявності у відправника під’їзних шляхів) або автомобільним транспортом. Вантажі призначені для перевезення, мають бути у транспор табельному стані, тобто упаковані в стандартну тару, мати правильне маркування, у разі потреби спресовані. Відповідність тари вантажу, що транспортується, визначають за стандартами на тару. Якщо упаковку того чи іншого вантажу не передбачено стандартом, він має бути пред’явлений у хорошій тapi, яка забезпечує його збереженість. Для штучних вантажів i вантажів, що перевозяться навалом, насипом i в контейнерах, тара не потрібна.
У разі перевезення тарно пакувальних i штучних вантажів, по вагонними відправленням, здійснюється лише залізницею. Відправник має зазначити найменування вантажовідправних станцій призначення, одержувача, а також порядковий номер вантажного місця та iнше. Під час перевезення вантажів повагонними відправленнями в залізничному, залізнично водному чи залізнично автомобільному сполученні, а також вантажів дрібними відправленнями, незалеж но від виду сполучення, маркування наносять на кожне вантажне мicцe. У разі перевезення вантажів повагонними відправленнями в змішаному залізнично водному чи залізнично автомобільному сполученні, а також вантажів дрібними відправленнями, незале жно від виду сполучення, відправницьке маркування наносять на кожне вантажне місце.
Якщо перевозяться експортні вантажі, то вантажовідправник маркірує їх латинськими літерами, зазначаючи: найменування відправника, номер вантажного місця, мicцe призначення ванта жу, його масу нетто й брутто. Маркування імпортних товарів передбачає: найменування iмпopтy, номер доручення для перевезення, номер вантажного місця, маса нетто i брутто вантажу, пункт призначення, найменування вантажоодержувача. Якщо вантаж потребує ретельного догляду відправник наносить спеціальні позначки словами або знаками.
Вагони, що подаються вантажовідправнику залізницею, під навантаження, мають бути у хорошому технічному та комерційному стані. Для забезпечення безпеки руху поїздів, збереження рухомого складу та вантажів, що перевозяться. У разі розміщення вантажів на рухомому складі вантажовідправники зобов’язані дотримуватись таких вимог: • Розміщувати вантажi на рухомому складі в межах встановленого габариту навантаження; • Навісне обладнання підіймати й міцно закріплювати в горизонтальному положенні так, щоб воно було на відстані не менш як 200 мм від підлоги платформи; • Частини й деталі машин, які легко знімаються, мають бути демонтовані й упаковані, а частини, що зазнають корозії, змащені або пoфapбoвaнi; • Самохідні машини мають бути в загальмованому стані; • Люки й двері піввагонів, борти, платформи, для запобігання їх відкриттю на шляху мають бути надійно закріплені; • Навантаження на один люк піввагона не повинно перевищувати 4, 3 тонни. • У разі перевезення деяких вантажів у відкритому, рухомому складі передбачають їх кріплення, відповідно до технічних умов навантаження та кріплення вантажів. • Вантажі у вагоні слід розміщувати рівномірно, з таким розрахунком, щоб під час перевезення забезпечити їx стійкійсть. Важкі вантажі складають на нижні ряди, легкі — на верхні.
Навантаження та кріплення вантажів, не передбачені технічними умовами, здійснюють у такий cпoci 6: 1. Вантажовідправник не пізніше, як за п’ять днів до початку навантаження вантажу, не передбаченого технічними умовами, подає начальнику станції заяву, з доданням масштабних креслень чи ескізів cпocoбiв навантаження та кріплення, а також пояснювальну записку про надійність кріплень; 2. Відділення залізниці разом зі спеціалістами підприємства, що розробили спосіб кріплення вантажів, а в окремих випадках, iз залученням інших компетентних спеціалістів, розглядає схеми навантаження та кріплення вантажів, перевіряє розрахунки кріплення та складає відповідний акт (перший примірник видається вантажовідправнику, другий з доданням креслень i пояснювальною запискою начальнику станції, а третій залишається у справах відділення залізниці); 3. На ocнoвi затвердженої документації здійснюють навантаження та кріплення вантажу під керівництвом відповідальної особи вантажовідправника та під наглядом старшого вагаря станції, після закінчення навантаження правильність розміщення вантажів та їх кріплення (відповідно до затверджених креслень) перевіряє начальник станції або його заступник, а на великих станціях інший працівник станції, якого виділяє керівництво залізниці; 4. по закінченню перевірки правильності навантаження та кріплення відповідальна особа вантажовідправника й начальник станції на зворотному боці накладної письмово підтверджують правильність навантаження; 5. наступні відвантаження таких самих вантажів, з використанням рухомого складу відповідного типу, здійснюються з посиланням на раніше складений i затверджений акт навантаження.
Дякуємо за увагу!
Скачать презентацию Організація транспортних процесів Виконали Побережник Тарас Біллер Станіслав
logistika.pptx