Організація навчально-виховного процесу в початковій школі у 2016 2017

Організація навчально-виховного процесу в початковій школі у 2016/2017 н. р. Петричко І. П. , методист науковометодичного центру управління освіти Хмельницької міської ради

Організація навчально-виховного процесу в початковій школі у 2016/2017 н. р. здійснюватиметься відповідно до Державного стандарту початкової загальної освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20. 04. 2011 № 462 «Про затвердження Державного стандарту початкової загальної освіти»

У 2016/2017 навчальному році основними завданнями початкової школи є впровадження компетентнісного підходу до організації навчально-виховного процесу та системи оцінювання навчальних досягнень учнів; покращення умов навчання та виховання молодших школярів, насамперед, першокласників (облаштування кімнат для відпочинку (сну), гральних куточків, ігрових кімнат тощо); забезпечення успішного функціонування груп продовженого дня; забезпечення готовності до впровадження оновленого змісту початкової освіти, який реалізується через ланцюжок: Державні стандарти – програми – підручники.

Ефективній реалізації компетентнісного підходу в навчанні молодших школярів сприяють: • зміни підходів до підготовки і проведення уроку як основної форми організації навчальної діяльності в умовах класно урочної системи навчання (певне структурування, встановлення міжпредметних зв’язків, конструювання на засадах міжпредметної інтеграції); • розширення діапазону організаційних форм, методів навчання, способів навчальної взаємодії, що мають на меті практичну спрямованість навчання і базуються на взаємозв’язках урочної та позаурочної діяльності.

«Можна написати чудовий компетентнісний зміст, але якщо немає вчителя, який вміє і розуміє, яким чином це викладати – і реформа не відбувається» Лілія Гриневич

Учитель, який здійснює компетентнісний підхід у навчанні повинен уміти: виявляти повагу до учнів, до їх суджень та питань; - відчувати проблемність ситуацій, що вивчаються; - пов’язувати матеріал, що вивчається з повсякденним життям та інтересами учнів, враховуючи їх вікові особливості; - закріплювати знання та вміння на практиці; - планувати уроки використовуючи різноманітні методи та форми навчання; - ставити мету та оцінювати її ступінь досягнення разом із учнями; - оцінювати досягнення учнів не тільки балами, а змістовною характеристикою.

До найтиповіших методів формування компетентностей учнів, відносяться: розв’язування проблемних задач і відкрите обговорення обговорен проблемних ня нових ситуацій; звернен знань; ня до досвіду учнів; організація дискусій; ігрова діяльність; проектна діяльність

Інтегровані та бінарні інтегровані уроки Формуванню в учнів цілісної картини світу сприятимуть інтегровані уроки (коли у межах одного уроку вивчається матеріал різних навчальних предметів), а також бінарні інтегровані уроки (коли у межах двох уроків поспіль опрацьовується матеріал двох і більше навчальних предметів). Основою ефективності таких уроків є чітке визначення мети і відповідне їх планування для забезпечення різнобічного розгляду учнями певного об’єкта, поняття, явища з використанням засобів різних навчальних предметів.

Записи у журналі Звертаю увагу, що відповідно до Інструкції щодо заповнення класного журналу для 1 4 класів загальноосвітніх навчальних закладів (наказ МОН України 08. 04. 2015 року № 412) дату і тему кожного з бінарних інтегрованих уроків записують окремо на сторінках фіксації проведення уроків із певного предмета, а дату і тему інтегрованого уроку фіксують на сторінці одного (за вибором учителя) з тих навчальних предметів, зміст яких інтегрувався.

Домашні завдання • Обсяг домашніх завдань визначається згідно з Державними санітарними правилами і нормами влаштування, утримання загальноосвітніх навчальних закладів та організації навчально виховного процесу (ДСан. ПІН 5. 5. 2. 008 01).

Учням першого класу домашні завдання не задаються (ДСан. ПіН 5. 5. 2. 008 01). Граничний обсяг домашнього завдання у 2 -4 класах не повинен перевищувати: 2 кл - 45 хв, 3 кл – 70 хв, 4 кл – 90 хв.

• Недопустимим є перевантаження учнів завданнями, які містяться у додаткових посібниках, зошитах з друкованою основою: зафарбовування малюнків, складання схем, таблиць, виконання додаткових завдань і вправ, написання домашніх творів тощо. • Домашні завдання не задаються учням на вихідні, святкові та канікулярні дні.

Оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів Наказ МОН від 19. 08. 2016 року № 1009 “Про внесення змін до наказу Міністерства освіти і науки України від 21. 8. 2013 № 1222” (набирає чинності з дня його офіційного опублікування)

Орієнтовні вимоги до контролю та оцінювання навчальних досягнень учнів початкової школи • Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється вербально: • у 1 класі з усіх предметів інваріантної складової. За рішенням педагогічної ради навчального закладу може надаватися словесна характеристика знань, умінь і навичок учнів 2 класу; • у 2 4 класах з предметів інваріантної складової: «Інформатика» , «Музичне мистецтво» , «Образотворче мистецтво» , інтегрованого курсу «Мистецтво» , «Основи здоров’я» , «Фізична культура» , «Я у світі» та «Трудове навчання» ; • у 1 4 класах з усіх предметів варіативної складової.

• Оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюється за 12 бальною шкалою: • з предметів інваріантної складової освітніх галузей: «Мови і літератури (мовний і літературний компоненти)» , «Математика» , «Природознавство» . • Виявлення рівня навчальних досягнень учнів відбувається в процесі контролю. • Результати оцінювання навчальних досягнень учнів є конфіденційною інформацією, доступною лише для дитини та її батьків (або осіб, що їх замінюють).

• Тематична перевірка навчальних досягнень учнів (контрольні роботи) з предметів «Я у світі» , «Основи здоров’я» , «Трудове навчання» , «Образотворче мистецтво» , «Музичне мистецтво» , «Мистецтво» , «Фізична культура» , «Інформатика» не проводиться. • Фрагментарні усні відповіді учнів на уроці в балах не оцінюються.

• Під час формування графічних навичок у 1 класі допускається виправлення форми літери чи цифри по написаному з метою вказування, де саме учень припускається помилки. Неправильність нахилу помічається похилою лінією поряд зі знаком, який дитина написала неправильно. • До виправлення помилок у письмових роботах учитель може підходити диференційовано: виправляти помилки власноруч або підкреслювати слово/вираз тощо з помилкою; підкреслювати саму помилку з метою самостійного виправлення її учнем, – враховуючи рівень сформованості відповідної навички у конкретного учня. • У 2 4 х класах виправляти неправильний запис наведенням по написаному не рекомендується.

Охайність зошита та культура оформлення письмових робіт і наявність роботи над помилками враховується під час оцінювання кожної роботи. Окремо оцінка за ведення зошитів не ставиться, відповідно у журналі не фіксується. Усі записи, зроблені вчителем в учнівському зошиті (виправлення помилок, підкреслення, зразки письма, оцінка, фрази типу «Правильно» , «Уже значно краще» тощо), виконуються чітко, каліграфічно й охайно.

З метою зменшення психологічного напруження у першокласників, для письма рекомендується користуватись простим олівцем – за рішенням вчителя, відповідно до рівня готовності дітей. На розсуд вчителя допускається виправлення або гумкою, або закресленням. Звертаємо увагу вчителів, що наявність охайних виправлень, здійснених самою дитиною, не впливає на оцінку за роботу, про що зазначається в оновлених орієнтовних вимогах до оцінювання навчальних досягнень учнів початкових класів. Час і етап переходу на кулькову ручку визначає сам вчитель, індивідуально для кожної дитини.

• При перевірці письмових робіт в адаптаційному періоді навчання в 1 класі не рекомендується використання ручки з червоною пастою для позначення помилок. Звертаю увагу, що для успішного і вмотивованого навчання дітям початкової школи важливо отримувати більше схвалень їхньої роботи, аніж виправлень чи вказівок на помилки. • Для оцінювання письмових робіт в зошитах, а також у щоденниках можна використовувати колір ручки за вибором вчителя.

Недопустимою є заміна оцінок іншими зовнішніми атрибутами (зірочками, квіточками, прапорцями тощо)

Якісна складова оцінки відображає рівень особистісного розвитку учнів, зокрема, таких важливих характеристик особистості як самостійність відповідальність, рівень прикладених зусиль уміння працювати в групі, в парі, комунікативність, індивідуальний стиль мислення та інше

порівнювати сьогоднішні досягнення учня з його попередніми успіхами Кількісна складова дозволяє вибудувати шкалу індивідуальних досягнень учнів,

Педагогічна оцінка має бути тактовною здатною створювати сприятливий емоційний фон для подолання труднощів не акцентованою на невдачах дитини дбати про домінування позитивних переживань

У перших класах загальноосвітніх навчальних закладів тривалість уроків становить 35 хвилин, 2 - 4 клас – 40 хвилин

При складанні розкладу уроків необхідно враховувати динаміку розумової працездатності учнів протягом дня та тижня

Для першокласників, які відвідують групи продовженого дня, необхідно організувати щоденний 1, 5 -годинний денний відпочинок (сон), не менше, ніж 1, 5 -годинну прогулянку на свіжому повітрі, а також спортивнооздоровчі заняття для учнів першого класу тривалістю не менш як 35 хвилин щоденно

Розвантаження та оновлення програм початкової школи Здійснено в межах чинного Державного стандарту

Спільний проект МОН та Ed-Era. com Завдання проекту: • видалення з програм зайвої інформації (спрощення) • усунення дублювання • більш логічний виклад важливих тем (ядро знань) • запровадження компетентністного підходу

Передумови проекту Скарги вчителів, батьків та дітей на: • перевантаженість програм початкової школи • невідповідність навчальних програм віковим особливостям дітей • застарілість інформації та підходів її викладання

Результати проекту Змінено 13 програм 1 4 класів: «Українська мова» «Математика» «Літературне читання» «Інформатика» «Трудове навчання» «Образотворче мистецтво» «Музичне мистецтво» «Я у світі» «Фізична культура» «Природознавство» «Іноземні мови для загальноосвітніх та спец. навчальних закладів» «Основи здоров'я»

Ключові зміни • знято фіксовану кількість годин на вивчення кожної теми тепер учителі визначатимуть їх самостійно, враховуючи рівень підготовки класу, наявність навчально методичного забезпечення та регіональні особливості • знято дублювання змісту у навчальних предметах «Основи здоров'я» , «Я у світі» , «Природознавство» • здійснено перерозподіл тем між класами, щоб привести процес навчання у відповідність до вікових можливостей молодших школярів та принципу здоров’язбереження • уніфіковано термінологію програм, якою мають послуговуватися вчителі та автори підручників, її наближено до вікових особливостей молодших школярів

Імплементація результатів • Затвердження Колегією МОН • Запровадження в школах з 1 вересня 2016 року • До оновлених програм будуть підготовлені нові вимоги до оцінювання досягнень учнів • Розміщення додаткових навчальних матеріалів на відкритій інтернет платформі

Українська мова - що змінено? • знято складні для учнів початкової школи теми: «Умовне позначення слів» , «Спосіб умовного позначення речень» , «Складання речень за поданою графічною схемою» • посилено практичне ознайомлення з реченням • осучаснено перелік словникових слів (замість комбайнер, фартух, фанера – радісний, милосердний, співчуття тощо); • зроблено акцент на розвитку усного мовлення, а не на побудові речень за схемами • уведено жанр есе у 3 му класі, щоб стимулювати дітей вільно висловлювати свою думку (замість текст роздум, текст міркування, текст розповідь, які перенесені в старші класи)

Літературне читання - що змінено? • З кола читання вилучено неактуальних радянських авторів, додано сучасних (з використанням рекомендаційних списків дитячої літератури від Національної бібліотеки України для дітей та авторитетних електронних ресурсів) • Планується видання хрестоматії для учнів початкових класів для серії «Шкільна бібліотека» , до якої увійдуть твори сучасних авторів • Скасовано кількісний показник темпу читання, зроблено акцент на розвитку якісного читання дітей – вчитель має розвивати не лише темп, а й спосіб читання, виразність, правильність, розуміння прочитаного • Змінено підходи до аналізу тексту – оцінювати не героя (позитивний негативний), а вчинки, стимулювати дитину висловлювати свої емоції від прочитаного, розвивати задоволення від читання, а не вимагати виконання інструкцій

Математика - що змінено? • зміщено акценти із знаннєвих результатів на діяльнісні (враховано пропозиції щодо необхідності реалізації диференційованого підходу до учнів з різними навчальними можливостями) • у програмах 1 2 класів знято вимоги щодо знання напам’ять таблиць додавання та віднімання в межах 10 та 20, таблиць множення та ділення • вчителі зможуть самостійно збільшувати кількість годин на вивчення складних тем, що забезпечить усвідомлене оволодіння відповідною обчислювальною навичкою

Природознавство - що змінено? • знято розподіл годин на вивчення кожного розділу • збільшено кількість уроків екскурсій • дотримання принципу послідовності викладання матеріалу і поступовості у нарощуванні складності • уточнено термінологію • зменшено кількість проектів, при цьому розширено їхню тематику, наближено до інтересів дітей

Музичне, образотворче мистецтво та фізкультура - що змінено? • зменшено теорію, декомунізовано зміст (вилучено пісні «Вниз по матушке, по Волге» , «Священная война» тощо), додано сучасних авторів, збільшено час на рухову активність і творчість • прибрані психологічно шкідливі ігри, скасована муштра «рівняйсь струнко» , додані сучасні активні ігри на співпрацю і взаємодопомогу, додані здоров’язбережувальні модулі, прибраний контроль нормативів.

Цей проект – перший крок до Нової української школи Проект розвантаження та оновлення програм початкової школи – крок до повного оновлення стандартів середньої освіти, які будуть запроваджені з 2018 року

Календарне планування з предметів інваріантної та варіативної складових Типових навчальних планів складається на основі Програм для 1– 4 класів Програм курсів за вибором середньої загальноосвітньої школи (К. : Початкова школа, для загальноосвітніх навчальних закладів 2012 та відповідно до змін наказу МОНУ від 05. 08. 2016 (Варіативна складова Типових навчальних планів 1 р. № 948 «Про затвердження змін до навчальних програм 4 класи (Т. Мандрівець, 2009 2015 р. / Упор. : для 1 4 х класів загальноосвітніх навчальних Л. Ф. Щербакова, Г. Ф. Древаль, А. В. Лотоцька у 5 закладів» ) частинах).

Загальні рекомендації Програми, щодо календарного планування затвердже ні МОН, є орієнтиро м для складання календар ного плану. Календарне та поурочне планування здійснюється вчителем у довільній формі, у тому числі з використанням друкованих чи електронних джерел тощо. Формат, обсяг, структура, зміст та оформлення календарних планів та поурочних планів конспектів є індивідуальною справою вчителя.

Вивчення навчальних предметів у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладів здійснюється за підручниками (2012 2016 року видання) та навчальними посібниками, рекомендованими Міністерством до використання в навчальних закладах, зазначеними в основному та додатковому переліках навчальної літератури для використання у початковій школі загальноосвітніх навчальних закладів у 2016/2017 навчальному році та розміщених на офіційному веб сайті Міністерства освіти і науки (http: //www. mon. gov. ua/images/files/doshkilna cerednya/serednya/metod rekomend/1/pochat_shkola 9. doc)

Звертаю увагу на те, що відповідно до Порядку надання навчальній літературі, засобам навчання і навчальному обладнанню грифів та свідоцтв Міністерства освіти і науки України, затвердженого наказом від 17. 06. 2008 року № 537, встановлено такі види грифів: «Затверджено Міністерством освіти і науки України» «Схвалено для використання у загальноосвітніх навчальних закладах» «Рекомендовано Міністерством освіти і науки України»

АВТОРСЬКІ ПІДХОДИ ПРОВІДНИХ НАУКОВЦІВ Й АВТОРІВ ПІДРУЧНИКІВ: М. Захарійчук, Н. Богданець Білоскаленко. Використання методу цілих слів у сучасній практиці навчання грамоти; О. Єфименко. Спрямованість на отримання знань як цінності. М. Новак. Теоретичні основи формування комунікативної компетентності молодших школярів Л. Охріменко. Діалогічні методи навчання на уроках української мови в початкових класах К. Пономарьова. Сучасний урок української мови: компетентнісно орієнтовані цілі і структура О. Я. Савченко. Компетентнісний підхід як чинник модернізації змісту і методики початкової освіти РАДИМО: вищевказані поради не залишити поза увагою; максимально швидко реагувати на всі вимоги нормативно правових документів, листів; чітко дотримуватися рекомендацій МОН України, Департаменту освіти, ХОІППО щодо впровадження оновленого змісту початкової освіти.

Рекомендовані інтернет-ресурси www. mon. gov. ua http: //osvita. ua/legislation/Ser_osv/29698/) (http: //mozdocs. kiev. ua/index. php? nav=1&ishideform=1&type_doc=26. ) http: //document. ua/pro zatverdzhennja kriteriyiv ocinyuvannja navchalnih dosjag doc 55850. html (http: //zakon. rada. gov. ua/cgi bin/laws/main. cgi? nreg=1121 2009 %EF) Методичні веб-сайти для вчителів початкової школи Презентації для учнів початкових класів http: //educat. ua/ ВЕБ сторінка журналу "Початкова школа" http: //www. pochatkova shkola. net/ Центр навчально методичної літератури http: //cnml. com. ua/index. php? cat=38 Початкова школа. Вчитель вчителю. Вчитель учню. Вчитель батькам. Поради шкільного психолога http: //teacher. at. ua/ Освітній сайт для сучасних педагогів http: //konserg. ucoz. ua/ Розробки уроків – http: //lib. sowa. com. ua Розвиваючі творчі ігри для молодших школярів http: //www. cl. ru/education/lib/data/r 00122. htm сценарії свят http: //www. library. kherson. ua/activities/lib_net_activities. htm

Чітка організація навчальновиховного процесу в початковій школі забезпечить створення оптимальних умов для подальшого становлення особистості дитини, формування вміння й бажання вчитись та самовираження її в усіх видах діяльності

«Я закликаю, щоб ми всі разом були на цьому шляху. Нам потрібно зробити все, щоб всі наші діти були конкурентоспроможними і впевненими в собі громадянами» Лілія Гриневич