““ Організаційні та процесуальні засади проведення судових експертиз

““ Організаційні та процесуальні засади проведення судових експертиз в Україні ””НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПРОКУРАТУРИ УКРАЇНИ Тема

ПЛАН 1. Сутність і значення спеціальних знань у розслідуванні злочинів. 2. Поняття судової експертизи. Класифікація судових експертиз. 3. Система судово-експертних установ України. 4. Права та обов’язки експерта. 5. Підготовка до призначення експертизи.

Список рекомендованих джерел: 1. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар: у 2 т. / Є. М. Блажівський, Ю. М. Грошевий, Ю. М. Дьомін та ін. ; за заг. ред. В. Я. Тація, В. П. Пшонки, А. В. Портнова. – Т. 1. – Х. : Право, 2012. – 768 с. 2. Кримінальний процесуальний кодекс України. Науково-практичний коментар / за заг. ред. проф. В. Г. Гончаренка, В. Т. Нора, М. Є. Шумила. – К. : Юстиніан, 2012. – 1224 с. 3. Про судову експертизу: Закон України: офіц. текст: за станом на 19 листопада 2012 року / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon 4. rada. gov. ua// 4. Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень: наказ Міністерства юстиції України № 53/5 від 08 жовтня 1998 року: офіц. текст: за станом на 22 січня 2013 року / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon 2. rada. gov. ua//

5. Про затвердження Інструкції про особливості здійснення судово-експертної діяльності атестованими судовими експертами, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах: наказ Міністерства юстиції України № 3505/ від 12 грудня 2011 року: офіц. текст / Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon 2. rada. gov. ua// 6. Про затвердження Порядку ведення Реєстру методик проведення судових експертиз: наказ Міністерства юстиції України № 1666/5 від 2 жовтня 2008 року: офіц. текст: за станом на 10 серпня 2009 року /Офіційний веб-сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //zakon 2. rada. gov. ua//

1. Сутність і значення спеціальних знань у розслідуванні злочинів

Спеціальні знання – професійні знання та навички в галузі науки, техніки, мистецтва або ремесла, необхідні для вирішення питань, що виникли під час досудового розслідування та судового розгляду. Спеціальними є знання, що набуті суб’єктом в процесі практичної діяльності шляхом спеціальної підготовки або професійного досвіду, засновані на системі теоретичних знань у відповідній галузі.

До процесуальних форм використання спеціальних пізнань належать: – – участь спеціаліста у слідчих (розшукових) діях; – – проведення експертизи. Непроцесуальні форми використання спеціальних знань: – – консультативна та довідкова діяльність обізнаних осіб; – – проведення ревізійних та аудиторських дій тощо.

Спеціалістом у кримінальному провадженні є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками застосування технічних або інших засобів і може надавати консультації під час досудового розслідування і судового розгляду з питань, що потребують відповідних спеціальних знань і навичок (ст. 71 КПК України). Спеціаліст має право: 1) ставити запитання учасникам процесуальної дії з дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду; 2) користуватися технічними засобами, приладами та спеціальним обладнанням; 3)звертати увагу сторони кримінального провадження, яка його залучила, або суду на характерні обставини чи особливості речей і документів; 4)знайомитися з протоколами процесуальних дій, в яких він брав участь, і подавати до них зауваження; 5)одержувати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов’язаних із його залученням до кримінального провадження; 6)заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом.

Спеціаліст зобов’язаний: 1) прибути за викликом до слідчого, прокурора, суду і мати при собі необхідні технічне обладнання, пристрої та прилади; 2) виконувати вказівки сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду та давати пояснення з поставлених запитань; 3) не розголошувати відомості, які безпосередньо стосуються суті кримінального провадження та процесуальних дій, що здійснюються (здійснювалися) під час нього, і які стали відомі спеціалісту у зв’язку з виконанням його обов’язків; 4)4) заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених КПК України.

Участь спеціаліста є обов’язковою у випадках: – – при проведенні огляду трупа обов’язкова участь судово-медичного експерта або лікаря (ч. 1 ст. 238 КПК); – – при проведенні огляду трупа, пов’язаного з ексгумацією, обов’язкова присутність судово-медичного експерта, який може вилучити зразки тканини і органів або частини трупа, необхідні для проведення експертних досліджень (ч. ч. 2, 3 ст. 239 КПК); –– проведення допиту малолітньої або неповнолітньої особи проводиться у присутності законного представника, педагога або психолога, а за потреби – лікаря (ч. 1 ст. 226 КПК); – – крім того, якщо неповнолітній не досяг шістнадцятирічного віку або якщо неповнолітнього визнано розумово відсталим, на його допиті за рішенням слідчого, прокурора, слідчого судді, суду або за клопотанням захисника забезпечується участь законного представника, педагога чи психолога, а за потреби – лікаря (ч. 1 ст. 491 КПК); – – при проведенні слідчих (розшукових) дій за участю малолітньої або неповнолітньої особи забезпечується участь законного представника, педагога або психолога, а за потреби – лікаря (ч. 1 ст. 227 КПК). – – за необхідності слідчий експеримент може проводитися за участю спеціаліста (ч. 2 ст. 240 КПК України); –– за необхідності освідування здійснюється за участю судово-медичного експерта або лікаря (ч. 2 ст. 241 КПК України).

2. Поняття судової експертизи. Класифікація судових експертиз

C удова експертиза – це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об’єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні органів досудового розслідування чи суду ( ст. 1 ЗУ «Про судову експертизу» ). Метою проведення судової експертизи є отримання нових фактичних даних в результаті проведеного дослідження.

Основними видами (підвидами) судових експертиз, які проводяться в експертних установах, є: 1. Криміналістична: почеркознавча та авторознавча; технічна експертиза документів; балістична; трасологічна (крім досліджень слідів пошкодження одягу, пов’язаних з одночасним спричиненням тілесних ушкоджень, які проводяться в бюро судово-медичної експертизи); фототехнічна, портретна; експертиза голограм; відео-, звукозапису; вибухотехнічна; матеріалів, речовин та виробів (лакофарбових матеріалів і покрить; полімерних матеріалів; волокнистих матеріалів; нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів; скла, кераміки; наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів; спиртовмісних сумішей; ґрунтів; металів і сплавів; наявності шкідливих речовин у навколишньому середовищі; речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин; харчових продуктів; сильнодіючих і отруйних речовин); біологічна. 2. Інженерно-технічна: інженерно-транспортна (автотехнічна, транспортно-трасологічна, залізнично-транспортна); дорожньо-технічна; будівельно-технічна (оціночно-будівельна); земельно-технічна (оціночно-земельна); пожежно-технічна; безпеки життєдіяльності; гірничотехнічна; інженерно-екологічна; електротехнічна; комп’ютерно-технічна; телекомунікаційна. 3. Економічна: бухгалтерського та податкового обліку; фінансово-господарської діяльності; фінансово-кредитних операцій.

4. Товарознавча: машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання; автотоварознавча; транспортно-товарознавча. 5. Експертиза у сфері інтелектуальної власності : літературних та художніх творів; фонограм, відеограм, програм (передач) організації мовлення; винаходів і корисних моделей; промислових зразків; сортів рослин і порід тварин; комерційних (фірмових) найменувань, торговельних марок (знаків для товарів і послуг), географічних зазначень; топографій інтегральних мікросхем; комерційної таємниці (ноу-хау) і раціоналізаторських пропозицій; економічна у сфері інтелектуальної власності. 6. Психологічна. . 7. Мистецтвознавча. 8. Екологічна. .

Підстави класифікації судових експертиз: — за обсягом дослідження (основні і додаткові); — за послідовністю проведення (первинні та повторні); — за кількістю судових експертів-виконавців (одноособові та комісійні); — за кількістю знань, що використовуються (однорідні та комплексні).

Первинною є експертиза, коли об’єкт досліджується вперше. Додатковою є експертиза, якщо для вирішення питань щодо об’єкта, який досліджувався під час проведення первинної експертизи, необхідно провести додаткові дослідження або дослідити додаткові матеріли (зразки для порівняльного дослідження, вихідні дані тощо), які не були надані експертові під час проведення первинної експертизи. Повторною є експертиза, під час проведення якої досліджуються ті самі об’єкти і вирішуються ті самі питання, що й при проведенні первинної (попередніх) експертизи (експертиз).

Комісійною є експертиза, яка проводиться двома чи більшою кількістю експертів, що мають кваліфікацію судового експерта за однією експертною спеціалізацією (фахівцями в одній галузі знань). Комісія експертів може утворюватися органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), або керівником експертної установи. Комплексною є експертиза, що проводиться із застосуванням спеціальних знань різних галузей науки, техніки або інших спеціальних знань (різних напрямів у межах однієї галузі знань) для вирішення одного спільного (інтеграційного) завдання (питання). До проведення таких експертиз у разі потреби залучаються як експерти експертних установ, так і фахівці установ та служб (підрозділів) інших центральних органів виконавчої влади або інші фахівці, що не працюють у державних спеціалізованих експертних установах.

Криміналістична експертиза — це лабораторне дослідження об’єктів з метою встановлення їхнього фактичного стану; можливості проведення певних дій; обставин, за яких були проведені дії; невидимих слідів зашифрованого змісту; групової належності об’єктів або їх тотожності.

3. Система судово-експертних установ України

До державних спеціалізованих установ належать: – науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України; – науково-дослідні установи судових експертиз, судово-медичні та судово-психіатричні установи Міністерства охорони здоров’я України; – експертні служби Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства оборони України, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби України. Виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов’язана з проведенням криміналістичних, судово-медичних і судово-психіатричних експертиз.

Науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України 1. Дніпропетровський науково-дослідний інститут судових експертиз (Дніпропетровська і Запорізька області). 2. Донецький науково-дослідний інститут судових експертиз (Донецька і Луганська області). 3. Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (м. Київ, Вінницька, Житомирська, Київська, Тернопільська, Хмельницька, Черкаська і Чернігівська області). 4. Кримський науково-дослідний інститут судових експертиз (Автономна Республіка Крим). 5. Львівський науково-дослідний інститут судових експертиз (Волинська, Закарпатська, Івано-Франківська, Львівська, Рівненська і Чернівецька області). 6. Одеський науково-дослідний інститут судових експертиз (Кіровоградська, Миколаївська, Одеська і Херсонська області). 7. Харківський науково-дослідний інститут судових експертиз імені заслуженого професора М. С. Бокаріуса (Полтавська, Сумська, Харківська області та м. Севастополь). 8. Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності (зона обслуговування поширюється на всі регіони).

Строк проведення експертизи встановлюється у межах: 10 календарних днів – щодо матеріалів з невеликою кількістю об’єктів і простих за характером досліджень; 30 календарних днів – щодо матеріалів із середньою кількістю об’єктів або середньої складності за характером досліджень; 60 календарних днів – щодо матеріалів з великою кількістю об’єктів або складних за характером досліджень; понад 60 календарних днів – щодо матеріалів із дуже великою кількістю об’єктів або особливо складних за характером досліджень (досліджень з використанням криміналістичного обладнання (лазерного, оптичного, електронного), проведення експериментальних досліджень, застосування декількох методів), при цьому строк виконання не повинен перевищувати 90 календарних днів. .

4. Права та обов’язки експерта

Експертом у кримінальному провадженні є особа , , яка володіє науковими, технічними або іншими спеціальними знаннями, має право відповідно до Закону України «Про судову експертизу» на проведення експертизи і якій доручено провести дослідження об’єктів, явищ і процесів, що містять відомості про обставини вчинення кримінального правопорушення, та дати висновок з питань, які виникають під час кримінального провадження і стосуються сфери її знань (ст. 69 КПК України ). Судовими експертами можуть бути особи, які мають необхідні знання для надання висновку з досліджуваних питань. Судовими експертами державних спеціалізованих установ можуть бути фахівці, які мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності (ст. 10 ЗУ «Про судову експертизу» ).

Експерт має право (ст. 69 КПК України): 1)знайомитися з матеріалами кримінального провадження, що стосуються предмета дослідження; 2) заявляти клопотання про надання додаткових матеріалів і зразків та вчинення інших дій, пов’язаних із проведенням експертизи; 3) бути присутнім під час вчинення процесуальних дій, що стосуються предметів та об’єктів дослідження; 4) викладати у висновку експертизи виявлені в ході її проведення відомості, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких йому не були поставлені запитання; 5) ставити запитання, що стосуються предмета та об’єктів дослідження, особам, які беруть участь у кримінальному провадженні; 6) одержати винагороду за виконану роботу та відшкодування витрат, пов’язаних із проведенням експертизи і викликом для надання пояснень чи показань, у разі, якщо проведення експертизи не є службовим обов’язком особи, яка залучена як експерт; 7)заявляти клопотання про забезпечення безпеки у випадках, передбачених законом; 8)користуватися іншими правами, передбаченими Законом України «Про судову експертизу» .

Експерт зобов’язаний (ст. 69 КПК України): 1)особисто провести повне дослідження і дати обґрунтований та об’єктивний письмовий висновок на поставлені йому запитання, а в разі необхідності − роз’яснити його; 2) прибути до слідчого, прокурора, суду і дати відповіді на запитання під час допиту; 3)забезпечити збереження об’єкта експертизи. Якщо дослідження пов’язане з повним або частковим знищенням об’єкта експертизи або зміною його властивостей, експерт повинен одержати на це дозвіл від особи, яка залучила експерта; 4) не розголошувати без дозволу сторони кримінального провадження, яка його залучила, чи суду відомості, що стали йому відомі у зв’язку з виконанням обов’язків, або не повідомляти будь-кому, крім особи, яка його залучила, чи суду про хід проведення експертизи та її результати; 5)заявити самовідвід за наявності обставин, передбачених КПК України.

5. Підготовка до призначення експертизи

Процес підготовки експертизи містить такі елементи: збирання необхідних матеріалів; вибір моменту призначення експертизи; визначення предмета судової експертизи; формулювання запитань експерту; вибір експертної установи або експерта.

Визначаючи момент призначення експертизи, необхідно враховувати : : властивості та стан об’єктів експертного дослідження; необхідність та можливість отримання порівняльних зразків; особливості експертного дослідження (складність, наявність відповідних методик, час проведення тощо); слідчу ситуацію.

Предмет експертизи – – це ті обставини, що можуть бути з’ясовані в процесі експертного дослідження, та фактичні дані, що встановлюються на основі спеціальних знань і дослідження матеріалів провадження.

Питання експерту мають відповідати таким основним вимогам: не виходити за межі спеціальних знань експерта і не мати правового характеру; бути визначеними, конкретними та короткими; мати логічну послідовність; характеризуватися повнотою та мати комплексний характер.

Дякую за увагу!