Ораторське мистецтво Марка Туллія Ціцерона Виконала студентка 2

Ораторське мистецтво Марка Туллія Ціцерона Виконала студентка 2 курсу спеціальности «Реклама і зв'язки з громадськістю» Хрипчкнко Юлія

У другій половині II ст. до н. е. греки відновили свій вплив на ораторське мистецтво і під їхньою егідою були виховані такі блискучі оратори Риму, я Ціцерон, який виступав у час громадянських війн і політичної боротьби м республіканцями та прихильниками диктатури цезарів (імператорів). Як республіканець Ціцерон наклав головою в тій боротьбі, але збереглося пон

Молодий Ціцерон був водночас судовим адвокатом і політичним оратором. Він утвер як блискучий ритор під час мандрівки по Греції, де брав уроки у відомого оратора Аполлонія Солона. Замолоду Ціцерон почав складати підручник для риторів у грець стилі, але не закінчив його. А в зрілі роки написав у стилі критичного діалогу твір "Про оратора" (91 р. до н. е. ). Основна теза Ціцерона, обстоювача ідеалів республіки, ось-ось мала впасти перед цезаризмом: "у всякого вільного народу, особливо в мирни

На думку Ціцерона, красномовство «. . . народжується з великої кількості зн старань <. . . > адже тут необхідно засвоїти найрізноманітніші знання, без як спритність у словах є безглуздою і смішною; необхідно надати краси самій не тільки добором, а й розташуванням слів; і всі порухи душі, якими приро наділила рід людський, необхідно досконало вивчити, бо вся міць і мистецт

Марк Антоній Марк Красс Ціцерон виділяє дві ораторські позиції, представлені римськими красномов Крассом і Антонієм. Антоній, за Ціцероном, традиційно вважає, що оратор м вміти говорити лише на політичні та юридичні теми, як це було заведено з давніх-давен. А Красс стверджує, що оратор має бути освіченим філософом, який підносить будь-яке, навіть незначне, питання до рівня філософської

Ціцерон вважав, що гідним оратором, може бути той, хто: "будь-яке запропоноване йому питання, що вимагає словесної розробки, зуміє викласти розумно, струнко, красиво, так, що воно запам'ятається, і в достойному виконанні"; ● має "природне обдарування" - "адже для красномовства необхідна особлива грайливість розуму і почуття, яка забезпечує у промові пошук усякого предмета швидким, розвиток і прикраси – багатими, запам'ятовування - правильним і міцним"; ● оратор мусить мати любов до справи, вивчати правила ораторського мистецтва, бути добрим практиком. (Три трактати про ораторске мистецтво) ●

На думку Ціцерона, ораторові постійно доводиться вирішувати такі завдання: ● він має визначити зміст своєї промови; зваживши і оцінивши кожен доказ, розташувати їх за порядком; ● ● одягти і прикрасити все це словами; ● закріпити промову в пам'яті; ● виголосити її з гідністю та приємністю. Красномовство, за Ціцероном, повинно: довести, насолодити, схвилювати (вплинути). (Три трактати про ораторске мистецтво)

Ціцерон викриває Катіліна. Картина Чезаре Маччарі. Полемізуючи з тими, хто прагнув до класичної чистоти стилю, Ціцерон стверджував, що необхідно однаково володіти всіма стилями красномовства високим (епідектичне красномовство), низьким (здатним добре переконуват середнім (найбільш придатним для судових промов).

Прикладом ціцеронового красномовства є його промова проти намісника Верреса, як грабував підданих, порушуючи закони: "Що можеш ти сказати з цього приводу, ти, позбавлена розуму людино; окрім того, пр тебе не питаю, про що в такій злочинній справі, хоча немає сумніву, й не треба питат навіть виникають сумніви, - що ти отримав, скільки і яким чином? У те все я не заглиб й позбавляю тебе того клопоту. Й без цього - я то певний - всі зрозуміють, що на таку

Промова не була суцільним текстом - занадто багато було звинувачень. Протягом 11 судового засідання було виголошено кілька промов: на першій сесії звучали загальн звинувачення, було окреслено моральний портрет підсудного; на другій - описано,

Ціцерона вважають нормотворцем латинської мови. Опирався він на середн стиль, стилістично нейтральний, що став основою для гнучкого й виразного прозового слова. Ціцерон відкинув грецизми, поетичну лексику, простомовн говірку. Він виходив з гуманістичного ідеалу захисту людського права на жи