опіками називають пошкодження визвані термічною хімічною чи сонячною

опіками називають пошкодження, визвані термічною, хімічною чи сонячною енергією. Важкість опіку визначається величиною площі і глибиною пошкодження тканин. Наука яка вивчає опіки називається комбустіологія

1) полум’я Людина отримує опіки, в основному, від одягу, що спалахнув. Синтетичні матеріали розплавляються і проникають глибоко в шкіру, і їх потім дуже важко відокремити. Опіки полум'ям нерівномірні, носять плямистий характер. 2)Вода Шкіра добре вбирає воду, тому такі опіки зазвичай великі, значні за площею і більше, ніж при первинному контакті. 3)Контактні опіки виникають в результаті зіткнення шкіри з твердими предметами. Вони виникають в 10% випадків.

4)Опіки що виникают при контакті з іншими речовинами-жирами, маслами. Опіки невеликі по глибині і за площею, оскільки жири і масла не розтікаються по поверхні шкіри, мають плямистий характер. 5)В’язкі речовини(смолою, гудроном).

7)Опіки електричним струмом: можуть бути від блискавки і побутовий (від електроприладів). Опіки за площею незначні, але глибокі, ушкоджуються м'язи і кістки.

8) Опіки лугами і кислотами Опіки лугом значно небезпечніше, ніж кислотою, при якому відбувається коагуляція білків і утворюється скориночка, струп, що запобігає проникненню в глибокі шари. 9)Опіки викликані алкалоїдами 10) Опіки викликані фоформ І вапняком

11)Радіаційні опіки включаються: опіки УФвипромінюванням. УФ-випромінювання викликає 2 види пошкоджень: рак шкіри і пригнічення імунної системи ; радіаційне випромінювання має основну дію на кровотворну, імунну, центральну нервову систему.

Опіки 1 степені виявляються різко вираженою червоністю шкіри і набряком тканин, супроводяться пекучим болем і поразкою верхніх шарів шкіри. опіки II степені - Окрім виражених симптомів, відмічених при 1 степені, відмічаєтся утворення міхурів наповнених серозною рідиною. Опіки III степені страждають всі шари шкіри. Опіки IV повне руйнування шкіри інище розташованогом'язового шару опіки V степені супроводяться некрозом глибших шарів тканин і обвуглюванням шкіри або навіть органу, омертвінням не лише шкіри, але і глубжележащих тканин.

1) Фактор опіку 2) Площа опіків: Правило долоні Правило дев'яток 3)Глубину опіків Коли площа ураження шкіри перевищує 10% - слід чекати розвитку опікового шоку

Мета- зменшити біль і попередити ускладнення. Надання допомоги при опіках 1 і 2 ступенів: 1) Опікову поверхню якнайшвидше підставити під холодний струмінь води і потримати 5 -10 хв. 2) Накрити сухою чистою тканиною. 3) Зверху тканини накласти холод - Забороняється змазувати уражену поверхню кремами і жирами, присипати мукою. - Проколювати пухирі і видаляти прилипшу тканину

Надання першої допомоги при опіках III, IV і V степенів: 1) Накласти на пошкоджену поверхню чисту плівку або тканину. 2) Поверх плівки прикласти пакети з льодом. 3) Дати постраждалому пігулку анальгіну (якщо він в свідомості) 4) При тривалому очікуванні швидкої допомоги забезпечити потерпілого теплим питтям.

Недопустимо: -Здирати з поверхні шкіри одяг - розкривати міхурі - бинтувати обпалену поверхню - змивати бруд і сажу з поверхні шкіри - обробляти пошкоджену поверхню присипками і спиртованими розчинами

1)Опік викликаний кислотою то можна промити місце опіку струменем холодної води, а потім лужним розчином: мильною водою або розчином харчової соди. 2)Оіпк лугом, то після промивання водою добре прикласти тканину, змочену слабким оцтом або лимонним соком. Перед відправленням в лікарню опік закривають пов'язкою. 3)Якщо на шкіру попав фосфор, то він спалахує. Обпалене місце потрібно опустити під воду. Паличкою видалити шматочки фосфору, накласти пов'язку. 4)Коли на шкіру попадає негашене вапно, у жодному випадку не можна допускати попадання туди вологи – піде бурхлива хімічна реакція. Обробку опіку роблять будь-яким маслом.

При електротравмі відбувається пораження не лише в місці безпосередньої дії струму, але страждає і весь організм. У місці удару може бути почервоніння і втрата чутливості. Але якщо сила струму була великою, якщо діяв він достатньо довго, якщо шкіра була вологою і по ряду інших причин, в місці входу і виходу струму можуть виникнути глибокі опіки, що нагадують кратери.

В першу чергу необхідно припинити дію електроструму. При цьому потрібно пам'ятати, що тіло ураженого є провідником, і якщо необережно доторкнутися до нього, то що надає допомогу також отримає електротравму. Тому краще всього вимкнути струм, використовуючи рубильник, електропробки. Якщо це неможливо, потрібно відвести дріт від ураженого за допомогою непровідних струм предметів: дерев'яної речі, бавовняного виробу. Опіки прикривають пов'язкою. У важких випадках роблять штучне дихання і непрямий масаж серця. І як найскоріше в лікарню!

Удар блискавкою – це найпотужніша електротравма. І всі явища, що відбуваються при поразці побутовою електрикою, спостерігатимуться і в цьому випадку. Але є і відмінності. При поразці блискавкою на шкірі з'являються плями темно-синього кольору, що нагадують розгалуження дерева. Це відбувається із-за паралічу судин. Загальні явища при поразці блискавкою також виражені значніше. Характерний розвиток паралічів, глухоти, німоти і паралічу дихання.

Якщо гроза застає в лісі, не слід ховатися під високими деревами. Особливо небезпечні ті, що окремо стоять дуб, тополя, ялина і сосна. У березу і клен блискавка ударяє рідко Знаходячись в грозу на відкритій місцевості, краще сісти до сухої ями або рів. Тіло повинне мати як можна менший контакт із землею. Під час грози в горах слід уникати гребенів, скельних виступів і інших піднесених кточок.

Опіковий шок. Розвивається у зв'язку з подразненням величезної кількості нервових елементів обширної області поразки. Чим більше площа опіку, тим частіше буває і важче протікає шок Опікова хвороба. Чіткогї межі між опіковим шоком і опіковою хворобою немає. По суті йдеться про одне і теж явище. У перші 2 -3 доби говорять про опіковий Шок. На 3 -5 у добу, як правило, повністю виявляються перераховані вище ускладнення, і лікарі ставлять діагноз: опікова хвороба.

Інфекція. При розвитку інфекції на обпаленій поверхні виникають септичні явища (септична фаза хвороби), підвищується температура тіла, з'являються озноби, наростає лейкоцитоз і нейтрофілез, розвивається анемія, виразки і ін. Токсемія. Починається з першої годинни після опіку, поступово посилюється і після виходу з шоку визначає надалі стан постраждалого. У розвитку токсемії грає роль всмоктування з, зони опіку продуктів розпаду тканин, токсинів.

(термические) Термічні опіки викликаються полумям, гарячим повітрям і рідинами Симптоми : різка біль в оці, опущення повіки, сльозотеча, набряк повік і конъюнктиви, зниження зору. Невідкладна допомога: необхідно промити очі водою, закапати в очі 20 % розчин сульфацил -натрия; 20 % суль – фапиридазин - натрия; уражену поверхню шкіри змазати антибіотиком. На око накладывается асептическая повязка. Внутримышечно вводят противостолбнячную сыворотку (1500 ЗОООМЕ).

Химические ожоги бывают кислотными и щелочными. Ожоги кислотой вызывают быстрое свертывание белка, поэтому в первые часы формируется ограниченный струп. Это предохраняет подлежащиеткани от дальнейшего поражения. Симптомы и течение. Жалобы на боль, светобоязнь, слезотечение, снижение зрения. Веки гиперемированы, отечны. Роговица становится отечной, тусклой, с сероватым оттенком, в тяжелых случаях приобретает молочный оттенок. Неотложная помощь: как можно быстрее, в течение 10 -15 минут промыть глаза струей воды. В конъюнктивальную полость закапывают 20 % раствор сульфацил-натрия, 10 % раствор сульфапирида-зин-натрия, раствор фурацилина.

Щелочные ожоги менее благоприятны. Щелочь растворяет белок и беспрепятственно проникает внутрь тканей. Страдает не только кожа, конъюнктива и роговица. Воздействию подвергается радужка, хрусталик и другие ткани глаза. Неотложная помощь: обильное промывание глаз водой в течении 15 -30 минут. Если имеются частицы поражающего агента, то необходимо их удалить с помощью тугого ватного тампона или пинцетом, повторно промьггь водой. После этого закапать в глаз раствор антибиотиков, сульфаниламидов. Накладывается сухая асептическая повязка, больной направляется в стационар.

Симптомы солнечного ожога бывают разные - от порозовения кожи, начинающей "гореть", до покраснения, когда она опухает, покрывается волдырями и становится крайне болезненной. Солнечные ожоги вовсе не так безобидны, как думают многие. Доказано, что они могут приводить не только к преждевременному старению кожи и развитию фотодерматита (аллергии к солнечным лучам), но и к снижению зрения и даже к онкологическим заболеваниям (раку кожи).

Солнцезащитные кремы Светонепроницаемые кремы содержат окисел цинка или диоксид титана, практически полностью блокирующие ультрафиолетовую радиацию. Они хороши для чувствительных участков кожи, таких, как нос и губы. Солнцеотражающие средства Они содержат вещества, частично отражающие ультрафиолетовые лучи. Наиболее частая причина солнечных ожогов - ажиотаж первого дня. Увеличивайте время пребывания на солнце постепенно: переходите от получаса на первый раз до не более чем 2 часа в день. Самое активное солнце с полудня до 2 часов, так что в это время лучше не загорать.

ТЕПЛОВОЙ УДАР - болезненное состояние, обусловленное общим перегреванием организма и возникающее в результате воздействия внешних тепловых факторов. Симптомы У больного наблюдается чувство общей слабости, разбитости, головная боль, головокружение, шум в ушах, сонливость, жажда, тошнота. При осмотре выявляется гиперемия кожных покровов.

Больного срочно выносят в прохладное место, обеспечивают доступ свежего воздуха, освобождают от одежды, дают выпить холодной воды, накладывают холодный компресс на голову. В более тяжелых случаях показано обертывание простыней, смоченной холодной водой, обливание прохладной водой, лед на голову и паховые области. Но не в коем случае нельзя давать алкоголь, напитки, содержащие теин и кофеин (чай, кофе, какао).

Температуру 71°С человек выдерживает в течение 1 часа, 82°С - 49 минут, 93°С - 33 минут, а 104°С - только 26 минут. 1828 году был описан случай 14 минутного пребывания мужчины в печи, где температура достигала 170°С. В Бельгии в 1958 году был зарегистрирован случай, когда человек несколько минут находился в термокамере при температуре 200°С! В обнаженном состоянии человек может выдержать быстрое нарастание температуры до 210°С, а в ватной одежде - до 270°С.