
максименко.pptx
- Количество слайдов: 12
Оноре де Бальза к — французький письменник. Автор «Людської комедії»
Заглиблення в «прозу» життя посилювалось ускладненням власних матеріальних обставин. 1819 батько Бальзака залишив службу без пенсії і Оноре, того самого року отримавши диплом юриста, змушений був заробляти собі на хліб. Професія адвоката його не приваблювала. Він мріяв про письменницьку діяльність. Родина не ставала йому на заваді, навіть посильно йому допомагала: на сімейній нараді було ухвалено встановити Оноре іспитовий термін тривалістю два роки та фінансувати його. За той час він мав довести, що в нього є справжнє покликання до письменництва і що він здатний створити значний твір. Бальзак спробував догодити умовам угоди, написавши віршовану драму «Кромвель» .
Згодом письменник використовує «фізіологічний нарис» для створення своїх новел. Саме так виник його всесвітньо відомий твір «Гобсек» , що був спочатку «фізіологічним нарисом» про лихваря.
Гобсек (фр. Gobseck) — повість Оноре де Бальзака, надрукований уперше у 1830. Пізніше повість увійшла до циклу «Людська комедія» як частина «Сцен приватного життя» . Основною темою твору є влада грошей, а основним персонажем, навколо якого побудована фабула — лихвар Гобсек.
Повість спочатку була надрукована у 1830 частинами (en ébauche) в журналі «Ля Мод» під назвою «Лихвар» , потім окремим томом у видавництві мадам Делоне під новою назвою «Небезпека непослуху» . У 1835 назва змінилася на «Батечко Гобсек» , теперішня назва «Гобсек» утвердилася з виходом у світ «Людської комедії» в 1842
За формою повість — оповіданням у оповіданні. Це був досить типовий жанр у літературі XIX ст. Бальзак у своїх творах подав начебто подвійне зображення людини: під кутом зору як суспільства, так і самого героя. У цій повісті письменник ускладнив сприйняття образу читачем. Ми сприймаємо Гобсека, образно кажучи, у трьох іпостасях: а) Гобсек — очима його жертв: б) Гобсек — очима Дервіля: в) Гобсек — як він сприймав себе сам. І щоб не опинитися у положенні трьох сліпих, треба враховувати всі ці три аспекти.
Теми: зображення жадоби, яку уособлює лихвар Жан. Естер де Гобсек, але понад усе це картина всього суспільства, в якому панують гроші Дія відбувається в На поверхні розповідь про період Реставрації Бурбонів, одруження Камілли де Гранльє, приблизно у 1829. Аристократія доньки віконтеси де Гранльє, з на той час повернула собі графом Ернестом де Ресто положення втрачене під час Французької революції, але в суспільстві правили гроші.
Образ Гобсека складний і неоднозначний. З одного боку, він розумний, проникливий, тонкий психолог, який карав одних і робив добро іншим. Золото зробило його своїм жрецем, філософом, рабом. Справжньої свободи герой так і не отримав, тому що не тільки не зміг звільнитися від влади грошей, але й став філософом і поетом цієї влади, що й призвело до його моральної смерті.
Отже, історія деградації особистості Гобсека така: Гроші — мрія. Замолоду мріяв про багатство і гроші, щоб мати можливість насолоджуватись усіма радощами життя. Гроші — пристрасть. Пристрасть до грошей переросла у скупість. Він був казково багатий і в водночас безмірно бідний. Гроші — ідол. Єдиний ідол, якому він вклонявся — золото. Усе це висушило душу, що вміла цінувати красу і мистецтво, зруйнувало особистість лихваря. Ного пожадливість під кінець життя перетворилася на свого роду божевілля, призвела до людського зубожіння, жалюгідного і безславного кінця.
Хоча «батечко» Гобсек помер, гобсек — живий. Це — жага до збагачення, яка діє на деяких представників роду людського із суто наркотичною невідворотністю. У повісті певною мірою відобразилися особливості стилю письменника, важливе місце у його творах належало описові — портрету та інтер'єру. Для книг Бальзака властиві характерні великі експозиції, детальні описи часу дії, матеріального та суспільного становища персонажів тощо.
В історії світової літератури чимало історій про скнар, так що Гобсек з повісті Бальзака - образ не новий. Але от що справді цікаво, що письменник за допомогою свого героя дослідив усебічно проблему грошей. Бальзак дійшов висновку, що гроші потрібні людині, аби жити, не думаючи про них, а займаючись творчістю, справами тощо. Брак коштів призводить до занепаду моралі. Невміння керувати своїми потребами призводить до марнотратства й трагедії. Великі гроші дають владу. Але саме великі гроші часом забирають у полон життя людське, як це сталося з Гобсеком.
У романах прозаїка не було несподіваних сюжетних поворотів, усі дії та вчинки мотивовані. Перемагаючи традиції романтизму, не надаючи уваги зовнішнім ефектам, автор не відмовився від досягнень цього напряму: його герої, як і у романтиків, люди однієї пристрасті. Хоча дія у його творах динамічна та драматична, базувалися вона не на зовнішніх, а внутрішніх, часто глибоко прихованих протиріччях та контрастах, що повною мірою стосувалася повісті «Гобсек» .
максименко.pptx