ОНД т. 1. ПОНЯТТЯ, ЗМІСТ І ФУНКЦІЇ НАУКИ, ЇЇ МІСЦЕ В СУСПІЛЬСТВІ • 1. Предмет, мета і завдання курсу ОНД. • 2. Наука та її місце у сучасному світі. • 3. Виникнення та еволюція науки. • 4. Система наук та наукознавство. • 5. Особливості наукової діяльності студентів.
1. Предмет, мета і завдання курсу ОНД • Ознайомлення з основами наукової діяльності та їх використання в процесі вивчення навчальних дисциплін • 72 год, лекц 18, семінари 18, с/р 36 год. • 2 змістовні модулі: 1. Основи наукового пізнання і загальної методології наукових досліджень. 2. Методологія, методи і правила оформлення наукових досліджень • З залікові модулі: 7 -8 т, 15 -16 т. (рект. контр. роб), 18 т. КПІЗ • (тематика КПІЗ)
Підручники та посібники • • • Ковальчук В. В. Основи наукових досліджень / В. В. Ковальчук, Л. М. Моїсєєв. – К. : ВД «Професіонал» , 2005. – 240 с. Колесников О. В. Основи наукових досліджень. Навч. посіб. / О. В. Колесников. – К. : Центр учбової літератури, 2011. – 144 с. Методичні рекомендації до вивчення дисципліни «Основи наукових досліджень» / За заг. ред. д-ра філос. наук, проф. Т. В. Гончарук. – Тернопіль: ТНЕУ, 2013. – 48 с. Основи методології та організації наукових досліджень: Навч. посіб. / за ред. А. Є. Конверського. – К. : Центр учбової літератури, 2010. – 352 с. Стеченко Д. М. Методологія наукових досліджень. Піручник / Д. М. Стеченко, О. С. Чмир. – К. : Знання, 2005. – 309 с. Цехмістрова Г. С. Методи та техніка наукових досліджень: Навч посіб. / Г. С. Цехмістрова. – К. : Либідь, 2005. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http: //uadocs. exdat/docs/index 1638/html? page=5 Методика та організація наукових досліджень: Навч посіб. / О. П. Кириленко, В. В. Письменний, Н. М. Ткачук та ін. ; за ред. . О. П. Кириленко. – Тернопіль: ТНЕУ, 2012. – 196 с. Науменко О. М. Методика організації наукових досліджень в умовах запровадження компютерно орієнтованих засобів навчання [Електорнний ресурс]. – Режим доступу: http: //archive. ndove. gov. ua/e-journals/ITZN/em 20/content/10 nomsof. htm Співак І. Я. Методи та засоби наукових досліджень в інженерії програмного забезпечення: опорний конспект лекцій / І. Я. Співак. – Тернопіль: ТНЕУ, 2012. – 79 с.
Понятійний апарат • • • Наука. Наукове пізнання та знання Наукова діяльність Науковець Наукова революція (і НТР) Наукова картина світу Система наук Технічні науки Компютерні науки Наукознавство
2. Наука та її місце у сучасному світі • Що таке наука як суспільне явище? • Як дати визначення? Яке є загальне правило: Підвести невідомий термін під більш загальне та зрозуміле поняття (напр. : хто такий студент? ? ? ) Шукаємо такі поняття: Система знань Процес пізнання Вид діяльності, його резальтат Форма суспільної свідомості Елемент культури Продуктивна сила суспільства Суспільний інститут Від яких явищ її слід відмежувати: релігії, міфології, ідеології, мистецтва, практичної діяльності
Підходи до визначення науки • Обєктивні знання про світ, їх певна сума • Сфера діяльності: Процес виробництва знань • Наука – це науковці та наукові інститути, які продукують знання (академії, університети, НДІ тощо) • Специфічна форма суспільної свідомості (світобачення і світорозуміння), відмінна від міфології, релігії, ідеології та філософії • Явище культури: важлива складова духовної культури • Соціокультурний феномен: дає відповідь на потребу суспільства в обєктивних знаннях, нових технологіях, які збагачують культуру народів, вдосконалюють спосіб їх життя • Продуктивна сила суспільства
Загальне визначення • Наука – соціально значуща сфера людської діяльності, функцією якої є вироблення та використання теоретично обгрунтованих та обєктивних знань про дійсність. Це складова частина духовної культури народів і людства, яка стала важливою продуктивною силою сучасності. • Відстала наука – відсталий народ, його економіка та військово-політична сфера, побут
Наука як система включає: • Суб’єкт та об’єкт пізнання • Проблеми та завдання пізнавальної діяльності • Методи та засоби пізнання • Мову науки • Наукові інститути • Систему наукових знань, вироблених нацією і людством
Характерні риси науки • Фрагментарність (досліджує окремі обєкти) • Універсальність (занння обєктивні - не залежать від особи дослідника чи країни) • Емпіричність (в основі – емпіричний досвід) • Теоретичність (з допомогою розуму формуються теорії, які розкривають сутність явищ) • Системність (взаємозвязаність знань) • Незавершеність (знання завжди неповні) • Критичність (усе піддає сумніву, перевіряє) • Комулятивність (знання нагромаджуються, стають повнішими)
Розвитку науки сприяють • Філософські (світоглядні) передумови • Ідеали та норми наукового пізнання (ціннісні настанови, етика наукової діяльності, життєва позиція вченого тощо) • Наукова картина світу (синтез попередніх наукових знань, як пройшли апробацію і є загальноприйнятими у світі)
Функції науки • Пізнавальна: пізнає і пояснює навколишній світ • Критична: оцінює загрози, які існують у природі та суспільному житті для людини і людства, в т. ч. наукових і технічних відкриттів • Практично-дійова: допомагає удосконалювати світ • Культурно-виховна: сприяє духовному розвитку людини, народів і людства загалом • Прогностична: обгрунтовує цілі і шляхи розвитку сфер суспільного життя, народів і людства в цілому
3. Виникнення та еволюція науки. Математика (геометрія та арифметика) в Єгипті та Месопотамії (до І тис. до н. е. ) те терія, а прикладний аспект) • ІУ-УІ ст. до н. е. – теоретичні розробки в галузі математики Піфагором (батько науки), Евклідом та Архімедом. (Піфагорійці – число, співвідношення чисел - як базовий компонент світобудови). Нумерологія • Аристотель дав визначення науки: знання заради самого знання; здобуття нових знань як вища мета людської діяльності. Не матику, а фізику вважав базовою наукою на основі якої мають формуватися інші галузі знань, позачуттєві знання, в т. ч. філософія, а також логіка і психологія, зоологія і ботаніка, геологія і географія, етика, естетика і політика. Європейське Середньовіччя - теологія і схоластика, формування схильність до абстрактного мислення • Епоха Відродження – бурхливий розвитоу природознавства. Наука постає як професійна діяльність: з ХУІІ ст. : класична європейська наука поєднала експериментальний метод з математичним аналізом (зародження природничих наук – Йоган Кеплер, Микола Коперник, Галілео Галілей, : механіка, фізика, асторономія – геліоцентрична система світу • ХУІІ ст. вин. наукових академій: Англія, Франція • Так завершився перехід від натурфілософії до першого наукового періоду природознавства. • Другий період – це революція в науці у період Нового часу, Просвітництва. ХУІ-ХІХ ст. відкриття в галузі фізики (Ісаак Ньютон), хімії, математики, механіки, біології, астрономії, геології. Активне використання експерименту в поєднання з математичним апаратом. • Склалася механістична картина світу: неживий і живий світ, а також суспільство, розглядалися під кутом зору механіки як своєрідні машини, складові якої, їх динаміка суворо детерміновані закрнасм мкханіки. •
Наукові революції • Перша рев. – 17 -18 ст. : становлення класичного природознавства. Віра у всесилля науки, її роль у прогресі людства (формування т. з. сцієнтизму (від лат. знання, наука) як філософської світоглідної концепція. • Наприкінці 18 ст. наукова рев. переросла в промислову революцію (формування капіталістичного індустріального суспільства).
Наукова революція (продовж. ). • Друга наукова рев. (кінець 19 – поч 20 ст. – поява некласичної науки - відкриття електрона, електромагніфтних хвиль, радо, квантової теорії тощо. (Енштейн, Бор, Кюрі, Вернадський, Менделеєв… Диференціація наук. Принципи плюралізму та релятивізму. Ознаки індустріальної праці в наці. • Третя наукова рев (серед. ХХ ст. – сьогодення) : як науково-технічна або науково-технологічна. (розв. технологій випереджає розв. науки). • Формується постнекласична наука • • Формується постіндустріальні, інформаційні суспільства. Вийняткова роль компютерів, засобів масової комунікації та інформації, нанотехнологій, нових джерел енергії тощо. Патон, Корольов, Норберт Вінер… Формується індустрія інформаційних систем
4. Система наук та наукознавство • Структура науки: За предметом : природничо-математичні, технічні, соціально-гуманітарні За медодами та завданнями: фундаментальні (відкриття законів, розробка теорій) та прикладні – застосування їх для вирішення технологічних та практичних проблем) Інформатика, кібернетика- які це науки? ?
Технічні науки • Вивчають закономірності розвитку техніки • (Звязані з природничими науками: фізикою, хімією, біологією, геологією…), а також з точними науками: математикою, кібернетикою, інформатикою. • Металургія, гірництво, ливарна справа • Машинознавство, електротехніка, • Теплотехніка, гідротехніка, радіотехніка • Будівництво та ін.
Інформатика • Міжгалузева наука • Вивчає структуру та загальні властивості інформації, а також методи й технічні засоби її створення, перетворення, зберігання, передачі та використання в різних галузях діяльності людини • Біоінформаційна інформатика. , економічна. , медична, наукова, правова, нейроінформатика, соціальна, управлінська (електронне врядування) тощо
Розвиток науки в Україні • Гетьман Скоропадський – створив українську академію наук у 1918 р. • Українські наукові інститути у міжвоєнну добу за кордоном у Чехословаччині, Німеччині, США , Канаді • Академія наук в УРСР - Вернадський президент. Ряд наук були під забороною: генетика, кібернетика, політологія тощо • Сьогодні в системі НАН України є 174 НДІ (45 тис. чол. - 3. 1 тис. зарплата) В УРСР 89 тис.
Наукознавство • Розділ науки, який вивчає закономірності її функціонування і розвитку, структуру і динаміку наукової діяльності, взаємодію науки з іншими сферами матеріального і духовного життя суспільства. • Як комплекс наук: історія науки, соціологія науки, психологія наукової діяльності, філософія та методологія науки, наукометрія тощо. •
Домашнє завдання • Семінар 1. (за темою лекції) • Завести словник термінів • Підготувати творче завдання № 1 Наукове відкриття чи технічних винахід, який мене особливо зацікавив: - Суть відкриття, винаходу, його історія - Автори - Закономірності, які лежать в основі - Вплив на розвиток людства