Ольга Кобилянська Повість “Земля” План 1. Формування світогляду письменниці. Жанрові особливості, провідні теми та ідеї прози. 2. “Земля” — модерністична проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею. Риси символізму. 3. Трагічна історія родини Федорчуків — новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства. 4. Михайло і Сава — протилежні психологічні типи. 5. Марійка та Івоніка — уособлення цінностей народної моралі. 6. Сава і Рахіра — втілення духовної деградації. 7. Трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя (образ Анни).
1. Формування світогляду письменниці. • Народилася Ольга Кобилянська 27 листопада 1863 р. у містечку Гура-Гумора в Південній Буковині в багатодітній сім'ї дрібного урядовця. З дитячих років вона знала не тільки українську, а й польську та німецьку мови, якими говорили в її родині. Дитинство й юність майбутньої письменниці минули в румунсько -німецьких містечках Гура-Гумора, Сучава, Кімполунг. Пізніше вона жила в с. Димка, а з 1891 р. — у Чернівцях до смерті в 1942 році.
1. Формування світогляду письменниці. • Образовані і тонко відчуваючі жінки є для мене ідеалом, до котрого молюся я – але зате жіноцтво, котрого інтелігенція лежить лише в крою сукні, взагалі в самих шматах, є мені щось так утяжливого, що я сама собі в деяких хвилях кажу, що перед такою ніколи не отворила би душу. • Ольга Кобилянська
1. Формування світогляду письменниці. Жанрові особливості, провідні теми та ідеї прози. • Ставши у 1894 р. однією з ініціаторок створення “Товариства руських жінок на Буковині”, Кобилянська обґрунтувала мету цього руху в брошурі “Дещо про ідею жіночого руху”. Письменниця порушила питання про тяжке становище жінки “середньої верстви”, активно виступила за рівноправність жінки й чоловіка, за її право на гідне людини життя.
1. Жанрові особливості, провідні теми та ідеї прози. • Доля жінки, право на щастя є головними в повістях “Людина”, “Царівна”. Морально-етичні проблеми життя інтелігенції розроблені в новелі “Аристократка” оповіданні “Valse melancolique”, повістях “Ніоба”, “Через кладку”, “За ситуаціями”. • Зображення життя села, його соціальнопсихологічних і морально-етичних проблем стало другою провідною лінією творчості Кобилянської в новелах “Жебрачка”, “Банк рустикальний”, “На полях”, “У св. Івана”, “Час”, “Некультурна”, повісті “Земля”. • На початку 900 -х рр. звертається до абстрактносимволічних тем і образів (“Акорди”, “Хрест”, “Місяць” та ін. ), пише ряд поезій в прозі.
1. Жанрові особливості, провідні теми та ідеї прози. • Реалістичні й романтичні тенденції творчості Кобилянської своєрідно поєднуються в одному з її кращих творів — повісті “В неділю рано зілля копала”, в основі якої — мотив романтичної пісні-балади “Ой не ходи, Грицю, та й на вечорниці”. • У творах Кобилянської періоду першої світової війни з'явилася тема війни: “Юда”, “Лист засудженого вояка до своєї жінки”, “Назустріч долі”, “Зійшов з розуму”.
2. “Земля” — модерністична проблема сакрально- містичного зв’язку людини із землею. • “Факти, що спонукали мене написати “Землю”, правдиві. Особи майже всі що до одної також із життя взяті. Я просто фізично терпіла під з'явиськом тих фактів, і коли писала, ох, як хвилями ридала!” — згадує О. Кобилянська в автобіографічному нарисі “Про себе саму”. • Іван Франко назвав “Землю” твором, який, крім художньої цінності, “матиме тривале значення ще й як документ способу мислення нашого народу в час теперішнього тяжкого лихоліття”.
Риси символізму. • Повість “Земля” була твором, у якому авторка втілила засади європейського символізму, до того ж у саме німецькому його вияві, де символізм був щедро забарвлений містицизмом, таїною надприродного. • Символізм – одна зі стильових течій модернізму, що виникла у Франції в 70 -х pp. XIX ст. , а в українській літературі поширилася на початку XX ст. Основною рисою символізму є те, що конкретний художній образ перетворюється на багатозначний символ. • Теоретиком символізму вважається Ш. Бодлер. Він висунув теорію “системи відповідностей”, за якою всі предмети і явища, всі чуття і почуття невидимо зв'язані в одну невиразну, містичну цілість. Завдання митця — побачити ці зв'язки, розплутати їх, показати таємничу залежність усього на світі.
Риси символізму - войовничий бунт проти надто консервативної і регламентованої суспільної моралі; - підкреслене естетство (захоплення витонченою поетичною формою і недооцінка змісту); - культ екзотичних і заборонених тем, хвороблива увага до позасвідомого; - спроби вирватися за рамки повсякденного, прив'язаного до матеріальності буття, зазирнути до “світу в собі”.
Модерністична проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею. Епіграф: Кругом нас знаходиться якась безодня, що її вирила доля, але тут, у наших серцях, вона найглибша (нім).
Модерністична проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею. У повісті простежується бінарна опозиція “земля — ліс”. Головним героєм твору є земля. Кровна єдність із землею визначає духовний світ героїв, мораль, закони, вона є неусвідомленою основою уявлень селянина про життя, смерть і вічність. У повісті згадується кілька лісів. 1. Великий, панський, майже “безмежний великан”, що “задумався над тихими полями”. 2. Кілька лісків, які “гордо глядять на збіжжя, що хвилює довкіл них”. 3. Найбільшим і найтаємничішим із них є “сусідній” ліс.
Модерністична проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею. • Образ сусіднього лісу в повісті якраз і є втіленням отого позасвідомого людського “ego”, темних смертоносних інстинктів людської душі. • Те, що вчинки Сави носять позасвідомий характер, ми бачимо впродовж усієї повісті: то він безцільно стріляє горобців біля бурдею, то безцільно блукає лісом, то вбиває на льоту пташину. Та й сама його патологічна любов до Рахіри є якимось цілком містичним, непідконтрольним свідомості почуттям.
3. Трагічна історія родини Федорчуків — новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства. • У ніч з 22 на 23 листопада 1894 року в селі Димка Сава Жижіян убив брата за землю. • Костянтин Жижіян (прототип Івоніки Федорчука) був найзаможнішим селянином. Бідність не загрожувала його синам Михаю і Саві, тому люди були вражені. Кобилянські були знайомі з Жижіянами: спілкувалися, допомагали. • Після трагедії Сава не був щасливий з Маріукою (Рахірою), розлучився з нею й емігрував до Канади.
3. Трагічна історія родини Федорчуків — новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства. • Анна служила в Кобилянських. • Повість “Земля” була закінчена в квітні 1901 року, а надрукована в “Літературно-науковому віснику” на початку 1902 року. • Повість присвячена батьку, Юліану Кобилянському.
3. Трагічна історія родини Федорчуків — новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства. • Михайло – старший, хлібороб, Авель. • Сава – молодший, мисливець, Каїн. • Ольга Кобилянська праведником зробила саме землероба, а Каїну-братовбивці залишила промишляти звіриною. • Ідея твору: “земля повинна бути для людини, а не людина для землі”. Земля, покликана народжувати життя, обливається кров’ю, стає причиною смерті. Гуманістична ідея повісті полягає в запереченні темної влади землі над людиною.
4. Михайло і Сава — протилежні психологічні типи. • • • Михайло спокійний; працьовитий; без хибних звичок; відчуває відразу до стрільби; шанує батьків; поважає у дівчині доброту, порядність, чесність слабкий духом у війську здатний до саморозвитку, відчуває прекрасне не здатний до злочину Сава • нервовий; • не дуже працьовитий; • має хибні звички: палить, любить випити, може вкрасти; • любить стріляти, вбивати звірів заради азарту, розваги; • не поважає батьків • прив'язаний до дівчини, що підтримує його навіть у поганому • сильний, мовчки зносив би військові випробування • здатний до страшного злочину
5. Марійка та Івоніка — уособлення цінностей народної моралі. • З трепетом ставляться до землі, невтомно на ній працюють. • Люблять своїх дітей, дбають про них, наставляють на правильний життєвий шлях. • Коли сталося горе, дбають про бідних, підгодовують обідами; сина Анни наділяють полем у пам'ять про Михайла. • Івоніка усвідомлює свою провину за недогляд у вихованні синів; Марійка дуже жалкує, що відштовхнула Михайлове дитя і його дівчину. • Івоніка, захистивши Саву від суду, сам покарав його, не давши землі, не прийшовши на весілля.
6. Сава і Рахіра — втілення духовної деградації. Сава Кидає виклик батькам Жорстокий Здатний вбити Рахіра Мріє про землю Крадійка, п'яниця Заздрісна Лінива Підступна
7. Трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя (образ Анни). • • Жінка-страдниця Тиха Працьовита Самотня Мріє про щастя Добра Любляча матір
Художні особливості • Події у повісті Ольги Кобилянської хронологічно охоплюють час упродовж двох років. • Проте важливу композиційну функцію відіграють у тексті такі розповідні прийоми, як ретроспекції, пролепсиси (забігання в майбутнє, за допомогою яких розширюється часовий вимір змалювання художнього світу). • Авторка вдається до таких композиційних прийомів, як описи природи, змалювання портретів героїв, інтер’єру, авторських характеристик. • Психологічна виразність досягається через відтворення внутрішніх монологів, які фіксують душевні переживання персонажів, діалогів, монологів.
Ольга Кобилянська відтворила в художньому світі повісті “пережитість і посутність поетичної філософії землі — селянина й землі, такі чесно-жорстокі картини бідування й праці, правдивість і разючу силу відтворення селянських драм, що шарпають душу не менше за Стефаникові маломовні трагедії” Іван Дзюба
Домашнє завдання • Цитатна характеристика головних персонажів
Скачать презентацию Ольга Кобилянська Повість Земля План 1 Формування світогляду
кобилянська.ppt