Ольга Кобилянська готувала смачно та дешево. "Коли ж я маю працювати в літературі, коли всі мої сили абсорбували домашні клопоти? " – про це писала Ольга Кобилянська на початку століття в листі до доброго товариша, болгарського письменника Петка Тодорова. І саме в ці роки вона пише найвизначніші твори ("Земля" та інші). Як встигала? Сучасники згадують, що письменниця була чудовою господинею. Кулінарні рецепти, домашні витрати – усе заносила до нотатників.
Господарську науку перебрала від мами До домашньої роботи письменницю привчила мама. У родині, де було п’ятеро братів і двоє сестер, усі домашні клопоти лягали на плечі дівчаток та матері. Від мами вона й перебрала господарську науку.
У 1920 -1930 роки Ольга Кобилянська мешкала з родиною прийомної доньки Олени Панчук-Кобилянської, яка була заміжня за Ельпідефором Панчуком (батьком професора ЧНУ, доктора хімічних наук Олега Панчука, – авт. ). Зростали двоє хлопчиків Ігор та Олег. Тоді вона вже трохи відсторонилася від кухні, бо Олена перейняла цей обов’язок. Але її завжди цікавили всі питання. Меню складали з попереднього дня. Вона радила страви, вчила готувати племінницю, дотримуючись трьох принципів: добре, смачно, дешево. Родина ніколи не була багатою. Які продукти були у домі – з того й готували.
У суботу пекли три види хліба Була своя культура харчування у родині. Ельпідефор Панчук, який був зятем і секретарем Кобилянської, згадував, що було три пісні дні (понеділок, середа, п’ятниця). Писав, що Кобилянська любила їсти молочні продукти: сир, кисле молоко. Мала власний рецепт приготування: 1 -2 л молока залишали на 12 годин у прохолодному місці, потім збирали сметанку, яку Кобилянська вживала з кавою, і ще на добу залишити у прохолодному темному місці. Молоко доводили до консистенції, щоби можна було різати ножем.
Із м’яса споживали переважно птицю: індичку, курятину, качку, гуску. Ельпідефор Панчук пригадував, що готували м’ясо так, що у роті розпливалося – за бабусиними рецептами. Телятину їли варену. Зі свинини надавали перевагу буженині, приготованій за домашнім рецептом: м’ясо протягом двохтрьох тижнів вимочували у ропі (вода з сіллю) з додаванням пахучих трав. Запікали у печі в тісті.
У суботу пекли три види хліба: булку з петльованого борошна (вищого гатунку, очищене від домішок), хліб із разового борошна (мелене один раз), яке письменниця вважала найкориснішим, також – із житнього борошна. Хліб, загорнутий у лляні серветки й рушники, чудово зберігався протягом тижня.
Ольга Кобилянська піклувалася, щоб вдома був запас трьох продуктів: борошна, жиру й картоплі. Борошно, картоплю їм постачали з Димки. Обов’язково заготовлювали достатньо дров. Казала, що якщо є ці продукти й дрова – можна пережити будь-яку зиму, будь-яке лихоліття.
Ольга Кобилянська була ощадливою. Виховання у родині було таким, що все повинно бути зужито, нічого не має пропасти. У спогадах про письменницю пишуть, що вражало те, що у неї в домі ніколи не було чогось забагато – усе було використано з розумом. Так раціонально вела хатнє господарство.
Що їсти Журнал "Жіноча доля" (листопад, 1937 р. ) У фондах музею зберігається часопис "Жіноча доля", який видавали у Коломиї. У ньому викладені рецепти, "записані у домі Кобилянської". Записала їх, найімовірніше, редакторка й видавець часопису Олена Киселевська. Вона була хорошою приятелькою Кобилянської, бувала у неї. Під час одного з візитів і записала, напевно, рецепти. Скидається на те, що приятелька й куштувала смаколики, бо біля рецептів – примітки "дуже смачні", "дуже добрий"
Добірка рецептів, записаних у домі О. Кобилянської КРУХІ РОГАЛЬЧИКИ ЧЕРНОВЕЦЬКІ (дуже смачні) Треба: 12 дк (1 дк – 10 г, – авт) (півшклянки) масла, 15 дк (вершна шклянка) борошна, 5 дк (одну-дві вершні ложки) ліскових, мелених горіхів, 4 дк (ложку) цукру, мигдалові краплі. Усе разом замісити, покласти на холод на годину. Потім розтачати, як на пироги, і покраяти на квадратики, дати трошки мармеляди, звинути, уформувати рогальчики й пекти. Гарячі посипати цукровою мучкою (цукрова пудра, – авт. ). Буде 20 малих рогальчиків. ТОРТ ШОКОЛЯДОВИЙ НА БІЛКАХ Треба: чверть кл (кг, – авт. ) мілкого цукру, чверть кл мелених з лускою мигдалів або ліскових горіхів, 5 табличок тертої шоколяди, піна з 12 білків, ложку тертої булки. Цукор, мигдали чи оріхи, шоколяду розтерти добре, опісля додати піну з 12 білків, легко вимішати, додати добру ложку тертої булки і спекти. Замість шоколяди можна дати какао, тоді більше цукру. Готовий посмарувати винною мармолядою й облити шоколядовою шклицею.
Літературно меморіальниий музей О. Кобилянської Сам музей – це будинок, в якому жила Ольга Кобилянська з 1925 р. і до своєї смерті. Складається він з 5 кімнат. В перших двох кімнатах – книги з бібліотеки Ольги Кобилянської (Гете, Байрон в оригіналі), картини (в т. ч. і картини, які нарисувала Ольга Кобилянська), листи.
Третя кімната – робочий кабінет Ольги Кобилянської. Піаніно, письмовий столик, стілець, настінний годинник. На стіні висить лавровий вінок зі срібла, який подарували їй львів’яни до 40 річчя її літературної діяльності.
Наступна кімната – спальня – ліжко, старовинний диван, дерев’яна шафа, дзеркало. В цій і попередній кімнатах люстри часів Ольги Кобилянської. Остання кімната – тут видання книг Ольги Кобилянської – як на українській, так і на інших мовах світу, афіші її вистав в різних театрах України і світу. Також можна побачити зменшені в декілька раз декорації, що використовувались у Чернівецькому драматичному театрі під час вистави “Земля”. На стіні висить цікавий портрет Ольги Кобилянської зроблений з букв її 5 оповідань.
Скачать презентацию Ольга Кобилянська готувала смачно та дешево Коли ж
Ольга Кобилянська готувала смачно та дешево.pptx