Олександр Васильович Грех Великий голод довів людей

Олександр Васильович Грех

…Великий голод довів людей до жахливого відчаю, вони, аби вижити, відшукували бруньки, їли листя з дерев, траву і усіляку зеленину, гнилу картоплю. Люди помирали в хатах, на подвір’ях, на вулицях і полях, сидячи і лежачи…

Голодній людині потрібно було в буквальному сенсі зовсім нічого, людина втрачала мораль та власну гідність. Єдине бажання― наїстися!!!

… Багато пережито, чимало побачено і випробувано на своїй шкурі…Фізичні рани поступово заживали, моральні ж не гоїлися…

…Я навіть не встиг розкрити рота, як мені винесли вирок: 10 років позбавлення волі та 5 років позбавлення прав за зраду Батьківщині… А це – ГУЛАГ і його філії – РИБЛАГ – будівництво Рибінського водоймища. Ось таке комуністичне правосуддя вершили наді мною смершівці. І тут немає нічого дивного, адже комунізм та фашизм ― це два брати-близнюки…

…Це було повстання ― боротьба не тільки за свої, а хоча б елементарні людські права, за своє життя…

Моя відповідь була однозначною: перегляд моєї справи, скасування несправедливого вироку та негайне звільнення.

Мою “промову” раптом зупинив молодий лейтенант і на диво добрим людським голосом промовив: “Ось ваша довідка про звільнення…Ви вільні. ”

Студент Львівського торгово економічного інституту

Олександр Васильович з родиною

Життєву дорогу має кожна людина. В кожного вона своя і треба вміти вибрати ту, яка тобі по душі, яка з тобою спить та дрімає, яка бадьорить тебе. Вмійте пізнавати життя, пізнавайте його не по фільмах, а тільки по дійсності. Спостерігайте. Будьте відважними. І найголовніше: любіть своє життя…