Олександр Васильович Духнович Підготувала студентка групи ПО 45 Хома Марія
Олександр Васильович Духнович – один з найбільш визначних представників культурно-освітнього руху українців Закарпаття середини ХІХ століття.
• Олександр Духнович народився 24 квітня 1803 року в с. Тополя Пряшівського повіту (тепер Гуменського округу в Словаччині), в сім`ї священика. • Початкову освіту Олександр Духнович здобув вдома, а у віці дев’яти років продовжив навчання в Ужгородській гімназії.
• 1821 року Олександр Васильович їде в місто Кошиці, де ще два роки навчається в гімназії. Упродовж 1823 -1827 рр. Духнович навчався в духовної семінарії в Ужгороді, після закінчення якої був призначений службовцем єпархіальної канцелярії в Пряшеві. Але вже в 1830 році він подався до Ужгорода, де влаштувався домашнім вчителем сина ужгородського урядовця
• Наприкінці 1832 року Олександр Васильович змушений був повернутися до Пряшева, де продовжує працювати в єпископській канцелярії. В 1838 році його було призначено нотаріусом Ужгородської консисторії Мукачівської єпархії, де він отримав доступ до бібліотек, в яких містилося багато літератури російською мовою.
• Захоплення читанням послужило для нього стимулом до письменницької діяльності і тому Олександр Васильович зайнявся вивченням історії рідного краю, драматургії, педагогіки, став складати вірші. З 1843 року і до кінця свого життя Духнович працював у Пряшівському соборі, де розгорнув бурхливу громадсько-просвітительську та педагогічну діяльність.
• У 1847 році вийшла перша педагогічна праця Олександра Духновича «Книжица читальная для начинающих» , написана мовою, близькою до народної. Цей буквар мав неабиякий успіх, оскільки до його появи ті, хто мав можливість навчатися, оволодівали грамотою чужою мовою – латинською або мадярською.
• Вже в 1851 році Духнович друкує підручник з географії для народної школи – «Краткий землепис для молодих русинів» . В 1853 році виходить друком наступна книга – «Сокращенная грамматика письменного русского языка» , а в 1857 році – «Народная педагогия в пользу училищ и учителей сельских» .
• В журналі «Радянська школа» (1978, № 5) надрукована стаття Н. Ф. Коваль «Роль учителя в творчій спадщині Олександра Духновича» , в якій автор акцентує увагу на тому, що О. Духнович ставиться до особистості вчителя як до «просвітителя народу» , «просвітителя людства» . Духнович вважав, що саме від особистості учителя залежить успіх всієї навчально-виховної роботи школи, всієї системи освіти.
• У 1843 році був призначений каноніком в Пряшівський собор, де і служив до своєї смерті. У 1848 році він був призначений благочинним у Пряшеві
На старість у Духновича почала розвиватися водянка, і він сім місяців пролежав у ліжку. 18 (30) березня 1865 Олександр Духнович помер, причастившись перед смертю з рук єпископа Йосипа Гаганця.