Скачать презентацию ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ 1878 1944 Сміються плачуть
o.oles_chary_nochi.ppt
- Количество слайдов: 10
ОЛЕКСАНДР ОЛЕСЬ (1878 — 1944)
Сміються, плачуть солов’ї І б’ють піснями в груди…
ВЕСНА ІДЕ НАЗУСТРІЧ ВАМ, ВЕСНА В СЕЙ ЧАС ВАМ РАДА.
Лови летючу мить життя! Чаруйсь, хмелій, впивайся І серед мрій і забуття В розкошах закохайся.
Поглянь, уся земля тремтить В палких обіймах ночі, Лист квітці рвійно шелестить, Траві струмок воркоче.
Відбились зорі у воді, Летять до хмар тумани…
Гори! Життя — єдина мить, Для смерті ж — вічність ціла
Загине все без вороття: Що візьме час, що люди, Погасне в серці багаття, І захолонуть груди.
ІДЕЙНО-ХУДОЖНІЙ АНАЛІЗ Літературний рід: лірика. Жанр: романс (він став популярною народною піснею). Вид лірики: інтимна (любовна). Провідний мотив: захоплення красою життя й красою кохання. Віршовий розмір: ямб.
Вірш належить до збірки «З журбою радість обнялась» . Автор закликає читача улити «струмінь власної душі» у «шумляче море» краси весняної природи, до дна випити чашу щастя від молодості й кохання, тим паче, що щастя — надто швидкоплинне. Отже, краса життя, краса кохання — над усе. Продовжуючи народнопісенну традицію, О. Олесь будує вірш на наскрізному паралелізмі «людина — природа» .