Оксана Стефанівна Забужко Феномен жіночої прози О Забужко

Оксана Стефанівна Забужко Феномен жіночої прози. О. Забужко – прозаїк.

Сторінками біографії Народилася 19 вересня 1960 року в Луцьку в родині філологів. 1968 р. переїхала з батьками до Києва.

Освіта 1977 - Київська середня школа № 82. 1977 -1982 – студентські роки на філософському факультеті Київського університету. 1982 - 1985 - аспірантура Інституту філософії України. 1987 - захистила дисертацію «Естетична природа лірики як роду мистецтва» на звання кандидата філософських наук.

Громадська діяльність В 1986 -1988 - викладала естетику та історію культури в Київській консерваторії ім. Чайковського. З 1988 - співробітник Інституту філософії Академії Наук України. Член Наглядової Ради Міжнародного Фонду «Відродження» , Член багатьох редколегій, журі конкурсних комітетів в Україні та за кордоном.

Закордонна діяльність В 1992 -1994 рр. перебувала в університетах США (Пенсильванському, Гарвардському, Пітсбурзькому, Єльському) як “запрошений письменник”.

Нагороди 16 січня 2009 року Президент України В. Ющенко нагородив Оксану Забужко орденом княгині Ольги III (за вагомий особистий внесок у справу консолідації українського суспільства, розбудову демократичної, соціальної і правової держави та з нагоди Дня Соборності України). 2012 року отримала відзнаку «Золотий письменник України» .

Поезія Травневий іній (1985) Диригент останньої свічки (1990) Автостоп (1994) Kingdom of Fallen Statues (1996) Новий закон Архімеда. Вибрані вірші 1980– 1998 (2000) Друга спроба: Вибране (2005)

Проза Інопланетянка (1992) Польові дослідження з українського сексу (1996) Хроніки від Фортінбраса (1999) Казка про калинову сопілку (2000) Сестро, сестро (2003) Я, Мілена (2004) Notre Dame d'Ukraine: Українка в конфлікті міфологій (2007) Музей Покинутих Секретів (2009)

Філософськолітературознавчі праці Дві культури (1990) Шевченків міф України (1997) Філософія Української ідеї та європейський контекст: франківський період (1992) Оксана Забужко, Юрій Шевельов. Вибране листування на тлі доби. 1992– 2002 (2011)

Феномен жіночої прози. Наталія Кобринська Марко Вовчок Оксана Забужко Олена Пчілка Проза О. Забужко є прозою, яка відкрито демонструє особливості жіночої психології, внутрішнього світу жінок. Леся Українка

Повість – інтермедія Оксани Забужко «Казка про калинову сопілку» - це один з найкращих зразків сучасної літературної казки.

«Сестро, сестро» — це психологічний натюрморт, заснований на автобіографії свідомості та біографії соціумних реалій. У цьому оповіданні, написаному у вигляді асоціативних відчуттів, рефлексій, спогадів, відтінюються контури недавнього тоталітарного минулого.

Повість « Я, Мілена» У повісті розвивається тема взаємовпливу двох світів – людського та віртуального світу телебачення. Проблема роздвоєння жінки в повісті О. Забужко " Я, Мілена багатоаспектна: 1) психологічний аспект – внутрішня антиномія сили і слабкості жінки 2) соціальний аспект – боротьба активної і пасивної життєвих позицій (феміністичної і традиційної); 3) езотеричний аспект – матеріалізація стереотипних уявлень.

«Польові дослідження з українського сексу» Польові дослідження з українського сексу роман Оксани Забужко. Після першої публікації (1996) роман став помітною подією в українському літературному житті через відверті еротичні сцени та сміливі міркування про українську та жіночу ідентичність. Один з перших феміністичних романів в українській літературі.

Тема : боротьби за право бути жінкою, бути вільною особистістю у вільній країні; фемінізму; імансипації; загубленого впливу національного і соціального рабства на формування особистості ; людини і соціуму; кар’єри; материнства; національної солідарності; Єрусалиму.

Провідними мотивами роману є: любов, кахання; відданості своїй мові; смерті – народження; здобуття свободи; переходу з одного стану в інший, від дитинства до дорослості, від незрілості до зрілості; переходу до нового світу; стиснутого закритого простору.

Проза О. Забужко є прозою яка відкрито демонструє особливості жіночої психології, внутрішнього світу жінок. «Ви - щаслива жінка? » «Треба звідати життя по всьому діапазону з усією можливою інтенсивністю. Ще Берберова колись дуже гарно сказала: я ніколи не хотіла бути щасливою, я хотіла бути живою. От у цьому сенсі бути живою - я дуже старалась. . . »