ОБРАЗ МІСТА http: //www. glazychev. ru/books/translations/Linch_1. htm
Кевін Ендрю Лінч (1918 Чикаго, Іллінойс - 1984 родинне помістя Виноградник Марти, штат Массачусетс) Американський містобудівник і автор. Його найбільш впливові книги: The Image of the City (1960) Образ міста What Time is This Place? (1972). У який час є це місце? § Лінч вчився в Єльському університеті під керівництвом Френка Ллойда Райта, і отримав ступінь бакалавра в галузі міського планування в Массачусетському технологічному інституті в 1947 році. § Він працював в Грінсборо, Північна Кароліна, як містобудівник, але був запрошений навчити в Массачусетському технологічному інституті. , повним професором став у 1963 році.
§ Кевіну Лінчу належить плідний внесок в області міського планування за допомогою емпіричних досліджень про те, як люди сприймають і переміщаються міським простором. § Його книги досліджували наявністі часу та історії в міському середовищі, як міське середовище впливає на дітей, і як використовувати людське сприйняття фізичніоїформиміст і регіонів у якості концептуальної основи для гарного міського дизайну. § Паралельно з науковою роботою, Лінч проводив практику планування та містобудівного проектування у партнерстві зі Стівеном Карром, з яким він заснував Карр Lynch Associates в Кембриджі. § Лінч помер у своєму літньому будинку в помісті Виноградник Марти у 1984 році.
ОБРАЗ МІСТА
§ Ти ходиш у Бостоні і доброзичливий незнайомець наближається до тебе. "Скажіть, я новачок в місті. Що це за район? « - запитує він. § Ти морщиш брови, нервово смієшся і кажеш: "Back Bay? South End? Можливо, обидва. . . або жодного. « § Тоді ви вибачитеся і пояснюєте, що Бостон є горезвісний тим, що є географічно заплутаним місце для новачків. Ви пояснююте про те, як ви звинувачуєте колоніальну систему прямокутного планування і великі парки та решту причин Бостона. § До того часу поки ви закінчите вашу тираду, ваш новий друг піде.
§ Ви трохи розчаровані тим, що ви не могли б поділитися більше, але ви розумієте. § Бостон є містом, який викликає всі види емоцій в його жителів та гостей. § Ви не виключення. У вас є реальний відчуття Бостона. Ви там живете. Ви маєте випрацювану навігацію по своїх шляхах на регулярній основі, орієнтуєтеь у визначних пам'ятках і вузлах діяльності в районах міста. Ви навіть може перетнути нематеріальні грані між омістом і його колицями. І все це додає деталей до вашого уявного образу міста. Як ви живете у вашому місті, як ви випробовуєте і пізнати свій час і простір, і як це уявляють собі Ваших колеги – жителі міста є серцем досліджень Кевіна Лінча.
§ Кевін Лінч народився в Чикаго в 1918 році. § Це може здатися зайвою деталізацією, але це у певній мірі вплинуло на його професійну кар'єру. § В юнацькі роки Лінча, Чикаго був розсадником передових ідей архітектури і дизайну. Art Deco був у повному розпалі, а Tribune Tower був оголошений "найкрасивішою і відмінною офісною будівлею у світі" у 1920 році. § Стиль будівель Beaux-Arts також вплинув на ландшафт Чикаго. § Будівлі the London Guarantee Building і 35 East Wacker Drive (“The Jeweler’s Building”) є двома прикладами цього стилю, які продовжують впливати на спосіб місцевих жителів представити своє місто.
§ Найбільш відомою роботою Лінча є «Образ міста» (1960). § Вона виявилася доступною книжкою, через свої чудернацькі ілюстрації і ясні і короткі пояснення процесу сприйняття ландшафту міста. § Ці ідеї надихнули географів, архітекторів та проектувальників протягом десятиліть. § Зображення Міста було продуктом польових досліджень, які були проведені у Бостоні, у ДжерсіСіті і Лос-Анджелесі з 1954 по 1959 рік за проектом сприйняття форміи міста. § Лінч і професор Георгій Kepes провели інтерв'ю, робили замальовки поля сприйняття і фотографували все це в спробі отримати образ міста як городяни сприймають свій міський ландшафт.
основні поняття ОБРАЗ МІСТА
§ Місто не тільки об'єкт, який сприймається (і, можливо, приносить задоволення) мільйонами людей, які різняюься соціальною позицією і характером. § Це ще й продукт діяльності безлічі забудовників, постійно змінюють його структуру на основі власних міркувань. Будучи в загальних обрисах якийсь час структурою стабільною, ця структура вічно змінюється в деталях, а її ріст і форма піддаються контролю тільки частково. § Тут не буває остаточного результату - тільки безперервна послідовність станів. Не дивно тому, що мистецтво формування міст - особливе мистецтво, відокремлене і від архітектури, і від музики чи літератури. Воно може багато чому навчитися у цих мистецтв, але не може наслідувати їм.
§ Прекрасне або чарівне міське оточення - така рідкість, що багато хто назвав би його неможливим. § Жодне з американських міст, яке перевищуєрозмірами село, не володіє безперервністю високої якості, хоча в декількох містах є дуже непогані фрагменти. § Чи варто дивуватися тому, що більшість американців слабо собі уявляють, що таке жити в цілісному оточенні. § Вони усвідомлюють потворність світу, в якому живуть, і багато шумлять з приводу пилу, диму, задухи, штовханини, хаотичності і разом з тим монотонності оточення. § Але їм важко уявити потенційну цінність гармонійного оточення, на яке вони хіба що встигли побіжно глянути в ролі туристів. § Їм важко уявити собі оточення як джерело повсякденного насолоди, як життєву гавань або як розширення осмисленості і багатства світу.
§ Ясність прочитання § Завдання автора книги - розглянути візуальні якості американських міст, дослідивши той уявний образ міста, яким володіють його жителі. § Особливу увагу зосереджено на одній візуальній якості - очевидній ясності, або прочитуванню міського ландшафту, розуміючи під цим легкість, з якою частини міста розпізнаються і складаються в упорядковану картину. § Місто яке читається - таке, у якому райони, орієнтири або шляхи легко визначаються і легко групуються в цілісну картину. § К. Лінч відстоює погляд, згідно з яким прочитуваність має ключове значення в сприйнятті міста, і показати, як цю концепцію можна було б використовувати зараз в перебудові міст.
§ В упізнанні та впорядкування сприйняття оточення бере участь безліч відчуттів: візуальні відчуття кольору, форми, руху або поляризації світла, так само як і нюх, слух, дотик, кінестетика, відчуття сили тяжіння і, можливо, електричних і магнітних полів. § Види орієнтування, починаючи з перельотів ластівок через океан і закінчуючи рухами молюска на мікротопографіі каменю, описані у відповідній літературі. § Психологи вивчають цю здатність і у людини, і хоча деякі загадки ще не вирішені, існування якогось містичного «інстинкту» орієнтації малоймовірно. § Скоріше мова йде про постійне використання певних відчуттів зовнішнього середовища. § Характер організації цих відчуттів у людини має фундаментальне значення для ефективного вільно руху у житті і навіть самого її існування.
§ У сучасному місті почуття повної втрати орієнтації, мабуть, рідкість. § Нас підтримує присутність інших людей, нам допомагають спеціальні пристрої для відшукання дороги: схеми, назви вулиць, дорожні знаки, написи автобусних маршрутів. § Але варто хоч раз втратити орієнтацію, і відчуття неспокою і навіть страху негайно показує нам, як тісно пов'язано почуття орієнтації з почуттям душевної рівноваги і благополуччя. § Саме слово «загубився» в нашій мові значить набагато більше, ніж географічна невизначеність, воно несе в собі відтінки повної катастрофи.
§ У процесі пошуку шляху образ оточення, узагальнена уявна картина навколишнього матеріального світу в свідомості людини мають ключове значення. Цей образ одночасно є результатом безпосереднього відчуття, і пам'яттю про минулі досвіди, і він відіграє принципову роль як в осмисленні інформації, так і в керівництві дією. § Необхідність розпізнати і подумки окреслити навколишню обстановку настільки істотна і так глибоко вкоренилася в нашій свідомості, що такий образ має для індивіда і практичну, і емоційну важливість. § Очевидно, що ясність образу оточення дозволяє легко і швидко переміщатися з метою пошуку потрібного об'єкта. Але впорядковане оточення містить в собі і щось більше: воно може служити найширшої системою координат, яка організовє діяльність, подання або знання.
§ На основі розуміння структури Манхаттана, приміром, можна впорядкувати істотну кількість фактів і уявлень про природу світу, в якому ми живемо. § Як і будь-який добротний каркас, така структура надає кожному можливість вибору і служить опорою для накопичення подальшої інформації. § Ясний образ оточення є, таким чином, солідним підставою для саморозвитку індивіда.
§ Все сказане приводить до висновку, що сам глядач повинен відігравати активну роль у сприйнятті світу, займати творчу позицію в створенні його образу, мати можливість змінювати цей образ, щоб привести його у відповідність з новими потребами. § Оточення, впорядковане в всіх деталях, може перешкодити виникненню нових форм діяльності. § І хоча це навряд чи резонно вважати ключовим питанням у нашому нинішньому міському хаосі, важливо відзначити, що ми прагнемо не до завершеного порядку, а до відкритого, здатному розвиватися.
§ Образи оточення суть результат зворотного зв'язку між спостерігачем і його оточенням. § Оточення пропонує членування і залежності, а спостерігач, володіючи високим ступенем пристосовності і виходячи з власних потреб, відбирає, організовує й наділяє значенням те, що він бачить. § Будучи сформованим, образ починає обмежувати коло сприйманого і підкреслювати щось в ньому; сам же він постійно випробовується в зіткненні з відфільтрованими через нього враженнями в процесі невпинної взаємодії. § Вже тому образи даної дійсності можуть істотно розрізнятися у різних спостерігачів.
§ Зв'язність образу може складатися різними шляхами. § У дійсному об'єкті може бути мало впорядкованого або примітного, проте його уявний образ набуває характерності і організованості за час тривалого знайомства. § Хтось може легко виділити потрібні предмети серед того, що іншому здасться повним безладом на робочому столі. § У той же час об'єкт, побачений уперше, може бути пізнаний і осмислений не тому, що він знайомий, але в силу того, що він відповідає стереотипу, що вже склався у спостерігача. § Американець завжди пізнає аптеку на розі, хоча вона може бути і нерозрізненою для бушмена. § Нарешті, новий об'єкт може нав'язати структуру упізнаваності в силу наявності якихось виразних характеристик, явно мають своєрідну впорядкованість або здаються впорядкованими. § Так, море або гора здатні прикувати до себе увагу подорожнього, що рухається з рівнин, навіть якщо він настільки юний або настільки обмежений, що не знає, що це таке.
§ Дане дослідження залишає осторонь індивідуальні відмінності, наскільки б вони не були цікаві психологу. Нас будуть цікавити насамперед «суспільні образи» , картини, що належать множинам мешканців міста, що виникають у взаємодії загальної матеріальної дійсності, загальної культури і базисної фізіологічної спільності. § Системи орієнтації широко варіюються, міняючись від культури до культури, від ландшафту до ландшафту. § Світ може бути впорядкований : - системою ключових точок - розчленуванням на райони з власними назвами, або - пронизаний закріпленими в пам'яті маршрутами. § Однак, наскільки б не різнилися способи впорядкування, наскільки б не здавалося нескінченним число потенційних «ключів» , за допомогою яких можна розчленовувати видимий світ, всі вони вказують на єдність засобів, які використовуємо для визначення свого місцезнаходження в нашому міському світі. § Дійсно, які б приклади ми не взяли, більшість їх буде так чи інакше відповідати абстрактним типами елементів образу міста: шлях, орієнтир, кордон, вузол, район.
При аналізі образ оточення може бути розчленований на три компоненти : - упізнаваність - структуру - значення, хоча слід пам'ятати, що насправді всі ці компоненти виявляються одночасно. Для «працюючого» образу є необхідними, - по-перше, упізнаваність об'єкта, що припускає розрізнення його серед інших. - по-друге, образ повинен включати в себе просторове або формальнуе співвідношення об'єкта з іспостерігачем та іншими об'єктами. - по-третє, об'єкт повинен мати якесь практичне або емоційне значення для спостерігача. Значення - теж зв'язок, але зовсім іншої природи, ніж просторова або формальна.
§ Оскільки нас цікавить предметне оточення в ролі незалежної змінної, ми будемо шукати предметні якості, які відповідали б атрибутам упізнаваності і структурі уявного образу. § Це призводить до необхідності визначити те, що найкраще назвати уявним, - така якість матеріального об'єкта, яка може викликати сильний образ у свідомості довільно обраного спостерігача. § Це такі форми, колір або композиція, які здатні полегшити формування жваво впізнаваних, добре впорядкованих і явно корисних образів оточення. Цю якість можна було б також назвати читаністю або, бути може, видимістю в посиленому сенсі, коли об'єкти не просто можна бачити, але вони нав'язують себе почуттям загострено і інтенсивно.
Примітивна людина буа змушена удосконалювати образ оточення, адаптуючи сприйняття до даного ландшафту. Вона могла вносити лише малі зміни в своє оточення, насипаючи купи каміння, запалюючи сигнальні вогнища чи наносячи зарубки на дерева, проте суттєві модифікації з метою досягнення зримою ясності і візуального взаємодії були можливі тільки в масштабі житла або священного ділянки. Тільки могутні цивілізації здатні істотно впливати на все оточення. Свідома ж перебудова матеріального оточення у великих масштабах виявилася можливою зовсім недавно, і тому проблема уявного оточення досить нова. Технічно ми тепер в змозі формувати абсолютно нові ландшафти в короткі відрізки часу, як це сталося на голландських польдерах. Тут проектувальники вже зіткнулися з питанням, як сформувати всю «сцену» , щоб глядач зміг упізнати її елементи і структурувати ціле.
методи дослідження ОБРАЗ МІСТА
Аналізу підлягали зони центру трьох американських міст: Бостона, Джерсі-Сіті і Лос-Анджелеса. У кожному разі для дослідження була взята зона центру приблизно 4 х 2, 5 км.
Бостон
Джерсі-Сіті
Лос-Анджелес - місто із зовсім іншою масштабністю і гратчастим планом зони центру.
Кабінетне інтерв'ю 1. Що приходить Вам в голову у зв'язку зі словом «Бостон» ? Як би Ви описали Бостон в самому широкому сенсі? 2. Просимо Вас намалювати ескізний план центру Бостона, вниз від Массачусетс Авеню. Зробіть його так, як якщо б Вам треба було коротко описати місто незнайомцю, охоплюючи всі головні особливості. 3 а. Дайте, будь ласка, повний і докладний опис маршруту, яким Ви зазвичай рухаєтеся від будинку до місця роботи. Опишіть в послідовності все, що Ви бачите, чуєте, нюхати по шляху, включіть сюди ті прикметні знаки, які важливі для Вас, а також ті орієнтири, які б Ви назвали незнайомцю, щоб він рухався тим же шляхом. 3 б. Чи є у Вас якесь особливе емоційне ставлення до різних ділянок Вашого маршруту? Скільки часу він займає? Чи є на ньому ділянки, де Ви не зовсім впевнені в місцезнаходженні? § Питання 3 потім повторюється для одного або декількох маршрутів, які є стандартними для всіх опитуваних: «пройдіть пішки від Массачусетс Авеню до Південного вокзалу» або «проїжджайте на машині від Фапл Холл до Симфоні Холл» . ) 4. Які елементи центру Бостона здаються Вам найвидатнішими? Неважливо, великі вони маленькі, - назвіть ті, які Вам легше всього пізнати і запам'ятати. 5 а. Чи не опишіть Чи Ви. . . ? Якби Вас привезли туди із зав'язаними очима, що допомогло б Вам встановити місце виїзду після зняття пов'язки? 5 б. Чи відчуваєте Ви якісь особливі почуття, пов'язані з. . . 5 в. Не могли ви Ви показати на намальованій Вами схемі, де знаходиться. . . ? (У відповідних випадках: «Де це кінчається? » ) 6. Чи не покажіть Чи Ви на плані напрям на північ? І т. д. ………………
польове дослідження § Отже, польове дослідження звелося до систематичного огляду району тренованим спостерігачем, що пересувався пішки і попередньо ознайомленим з концепцією пзображення міста. § Він складав план-схему зони, вказуючи наявність, розрізнюваність і взаємозв'язок орієнтирів, вузлів, шляхів, кордонів і районів, відзначаючи принагідно відносну силу образу, породжуваного кожним елементом. § За «килимовим» обстеженням було проведено кілька «проблематизованих» подорожей по всій зоні з метою перевірки того, наскільки вдалося виявити структуру цілого. § Спостерігач класифікував елементи по групах значущості і послідовно ставив собі контрольні запитання: чому у того чи іншого елемента сильна або слабка упізнаваність і чому той чи інший взаємозв'язок здається ясним або заплутаним? § Те, що зображується на плані, являє собою, зрозуміло, абстрактну - не предметну дійсність, а узагальнення вражень, які викликаються у спостерігача, налаштованого певним чином формами дійсності. Таке картування здійснювалося, природно, незалежно від аналізу інтерв'ю і вимагало від трьох до чотирьох людино-днів на території прийнятого розміру.
результати Чіткі відмінності уявних образів трьох міст проявилися з усією силою, незважаючи на те що всі опитані кілька коректували своє ставлення до оточення. Деякі особливості як: - відкриті простори, - зелень, - особливо жваві шляхи, - зорові контрасти Виявилося, мають особливу значимість в оцінці міського ландшафту. Дані, отримані шляхом зіставлення групових образів і видимої дійсності, і осмислення цих даних заповнюють майже всю книгу. Аналіз цього матеріалу і викликав ідеї уявних образів міст і типології елементів.
Бостон
Бостон, півострів, вид з півночі. Бостон, схема планування. . Бажані види - в основному дальні панорами, що дають відчуття води і вільного простору. Поряд з частими згадками панорами через Чарлз-рівер опитувані називали вид на річку вниз по Пінкін-стріт, панораму з вершини пагорба у Брайтоні, вид Бостона з затоки. Інше улюблене видовище - міські вогні вночі - здалеку і зблизька, коли місто, здається, збагачується хвилюючою ноткою, якої йому зазвичай не дістає.
Бостон Діаграма візуальної форми Бостона, отримана в ході досліджувати.
Діаграма візуальної форми Бостона, отримана в ході досліджувати.
Бостон Структура Бостона зрозумілої майже для всіх опитаних. Чарлз-рівер з її мостами утворює сильно виявлену, чітку межу, а головні-вулиці зони - Бек Бей, особливо Бікон-стріт і Коммонузлс Авеню, паралельні їй. Ці вулиці відходять від перпендикулярної річці Массачусетс Авеню і упираються в парк Коммон. Поряд з цією групою розташовується Коплі скуер, в яку вливається Хантінгтон Авеню.
Бостон І хоча багато хто з опитаних мають уявлення про Бостоні як про півострові, ніхто з них не міг встановити візуальний зв'язок між річкою і затокою. У певному сенсі Бостон можна представити як «одностороннє» місто, що втрачає ясність обрисів в міру віддалення від кордону, утвореної Чарлз-рівер.
Бостон § Якщо вибірка досить представницька, майже будь бостонец може сказати про місто вищевказане. § І точно так само майже ніхто не в змозі описати ряд інших речей: - трикутну територію між Бек Бей і Саут-енд, - «нічию землю» на південь від Норт-Стейшн, - то, як Бонлстон-стріт вливається в Тремонті-стріт - або який малюнок доріг усередині банківського району.
Бостон І хоча багато хто з опитаних мають уявлення про Бостоні як про півострові, ніхто з них не міг встановити візуальний зв'язок між річкою і затокою. У певному сенсі Бостон можна представити як «одностороннє» місто, що втрачає ясність обрисів в міру віддалення від кордону, утвореної Чарлз-рівер. Виявлено ряд характерних, улюблених місць
Труднощі формування образу Бостона. § § § § § 1 - неясність напрямку; 2 - неоформленість шляху; 3 - нездатність до розрізнення; 4 - неясність перетину; 5 -слабкість або відсутність кордону; 6 - точки втрати орієнтації; 7 - неможливість співвіднесення (координації); 8 - ізольованість: 9 - відгороджений шлях 10 - вежа без підошви; 11 - хаотичність і (або) безхарактерність району; 12 - розрив шляху; 13 - невиразність форми; 14 - втрата орієнтації по сторонах світу; 15 - незрозуміла розвилка; 16 - розрив; 17 - розірваний і «захований» берег. Бостон
Бостон § На рисунку продемонстрований спосіб узагальнення при аналізі образу Бостона, узагальнення, придатного як перший крок до підготовки проектної моделі. § Це графічне зведення воєдино основних недоліків образу міста: нечіткість, «плаваючі» точки, слабо виражені межі, відрізаністіь провали послідовності, двозначність, подрібнення, відсутністіь характеру або упзнавання. § У по'єднанні з виявленням сили і потенційних можливостей образу така схема відповідає підготовчоій аналітичной стадії проектування в менших масштабах. § Як і аналіз підоснови, ця схема не зумовлює істоти проекту, але утворює фундамент для вироблення творчого вирішення. § Оскільки схема відображає всеосяжний рівень аналітичної роботи, вона, цілком природно, передбачає більший обсяг інтерпретації, ніж попередні діаграми.
Джерсі-Сіті
Розташований між Ньюарком і Нью. Йорком Джерсі-Сіті носить характер периферії і для того, і для іншого; активність його центральної зони невелика. Перетнуте залізницями та автомобільними естакадами місто більш схоже на місце, через яке проїжджають, ніж на місце, в якому живуть. Джерсі-Сіті розчленований на «сусідства» за етнічною і класовою ознаками і розрізаний насипом палісадів. Те, що могло б стати природним торговим центром, задушене в зародку надуманістю Джорнал ськуер на верхній терасі, і в результаті у міста не один, а чотири або навіть п'ять центрів. До звичайної безформності простору і неоднорідності структури, характерним для територій будь-якого американського міста, тут додана ще повна заплутаність нескоординованою системи вулиць. Безбарвність, бруд і сморід спочатку приголомшують, це, зрозуміло, чисто поверхневе сприйняття чужинця, тому було вкрай цікаво з'ясувати, як уявляють собі цей місто ті, хто живуть тут багато років. Джерсі-Сіті
Джерсі-Сіті, вид від півдня Діаграма візуальної форми Джерсі-Сіті, отримана а ході дослідження.
Візуальна структура Джерсі-Сіті, отримана в результаті польового дослідження , зображена в тому ж масштабі і з використанням тих же позначень, що діаграма Бостона. Місто в більшій мірі володіє формою і малюнком, ніж це може здатися з першого погляду, як, втім, і повинно бути, коли в місті все ж можна жити. Але і форми і малюнка тут недостатньо, і в ньому набагато менше розпізнаваних елементів, ніж у такий же зоні Бостона. Велика частина території розірвана сильно виявленими поділяючими кордонами. Каркасом структури служать Джорнал ськуер, одиндва головних торгових центри, пов'язані лінійно бульваром Гудзон. Три шляхи на схід - Ньюарк, Монтгомері і Коммуніпо -Гранд спускаються з обриву, зближуються в нижній частині міста. На брівці обриву розташований медичний центр, і весь рух припиняється, наштовхуючись на бар'єр, утворений залізнично-промисловою зоною і причалами на Гудзоні. Т акий основний малюнок, і, за винятком двох-трьох нижніх вулиць, він добре знайомий більшості городян. Джерсі-Сіті
§ При вивченні матеріалів інтерв'ю та ескізних замальовок виявилося, що ніхто з опитаних не уявляє осяжний образу міста, в якому вони живуть роками. § Схеми, як правило, косять фрагментарний характер, повні білих плям і охоплюють в загальному невелику територію по сусідству з будинком. § Обрив сприймається як різко ізолюючий елемент, і на схемах або верхня, або нижня частина виділена як сильна та гарна, тоді як зв'язок між ними позначена суто теоретично. § Особливо важко виявилося упорядкувати нижню частину. Коли ми просили дати саму загальну характеристику міста, найчастіше відповідали, що його немає як цілого, що немає центру, що це не місто, а зібрані в купу селища. § Питання «з чим асоціюються слова" Джерсі-Сіті "? » виявилося дуже важким для жителів цього міста на відміну від бостонців, які легко відповідають на подібне питання. § Немає нічого такого, заради чого можна було б приїхати, незважаючи на відстань, про що можна б сказати: «Я хочу побачити це, це так красиво!» . Джерсі-Сіті
Найбільш частим відповіддю на питання про символ міста було зовсім не вказівка на щось в місті, а згадка виду Нью-Йорка за річкою. Один з жителів сказав, що для нього символами Джерсі-Сіті є силует Нью. Йорка по одну сторону і естакада Пуласкі-Скайуей, що позначає Ньюарк, - по іншу сторону. Джерсі-Сіті
Лос-Анджелес - місто із зовсім іншою масштабністю і гратчастим планом зони центру.
Як властиво ядру агломерації, центр Лос. Анджелеса наповнений діяльністю і значеннями, насичений великими і імовірно упізнаваними будівлями і має ясний малюнок майже регулярної сітки вулиць. Однак деякі додаткові характеристики роблять його образ менш гострим, ніж у Бостоні. По-перше, це децентралізована агломерація, при якій центр лише з ввічливості називають «даунтаун» , оскільки є й кілька інших центрів, на які орієнтовані жителі. У центрі йде достатньо інтенсивна торгівля, але кращі магазини вже давно не тут, і багато городян роками не бувають в Даунтаун. По-друге, сітка вулиць - всього лише грати, в межах якої не завжди вдається точно локалізувати окремі елементи. По-третє, активність центру просторово розширюється і видозмінюється, що знижує силу її впливу на уяву. Часті перебудови не дають утворитися стабільній упізнаваноті, формованої історичним процесом. Самі ж елементи міського ландшафту, незважаючи на всі спроби (інколи через них) надати їм яскравість і пишність, носять дивно безликий характер. Тим не менш перед нами не хаотичний ДжерсіСіті, а активний і в цілому впорядкований центр величезної агломерації. Лос-Анджелес
Лос-Анджелес
§ Знакові місця. § Улюблені місця Площа Першинг ськуер Лос-Анджелес. Бродвей Плаза і початок Олізер-стріт Лос-Анджелес
Орієнтація в масштабі регіону § Однак є підтвердження тому, що орієнтація в масштабі всього регіону не зустрічає особливих труднощів. § «Апарат регіональної орієнтації» включає океанське узбережжя, гори і пагорби (для городян з тривалим досвідом), долину Сан-Фернандо і великі райони нового будівництва типу Беверлі Хіллз, головну автомагістраль і систему бульварів. § Таку ж роль відіграє розподіл стилістичних (часових) кілець по всій метрополії, позначених станом, стилістикою, типом споруд, відповідних кожному кільцю розростання. § Орієнтація у місті § Однак на щабель нижче цієї великомасштабної шкали і структура, і впізнаваність різко ускладнені. Тут відсутні райони середнього масштабу і різні шляхи змішуються між собою. § Люди говорили про те, що втрачають напрям, як тільки сходять із звичного маршруту, що почувають себе повністю залежними від вуличних знаків і покажчиків. § На мікрорівні трапляються «кишені» високого ступеня упізнаваності, що мають значення дачі в горах, вдома на пляжі, ділянки, зарослі різноманітними породами дерев. § Але все це не носить універсального характеру, і вкрай істотна проміжна ланка структури – уявні райони середнього масштабу, виявляє свою слабкість, Лос-Анджелес
ПІДСУМОК § Порівнявши три міста , виявилося, що, як і слід було очікувати, люди пристосовуються до оточення і організують структуру і упізнаваність образу з підручного матеріалу. Типи елементів, які є підставою формованого образу, якості, які дають їм силу або слабкість, у всіх трьох містах цілком порівнювані, хоча пропорції між різними типами елементів можуть істотно варіюватися. § У той же час наскільки різниться предметне оточення, настільки проглядаються чіткі відмінності рівнів орієнтації та рівнів задоволеності оточенням.
ПІДСУМОК § Перш за все тести виявили значення простору і широти видів, які відкриваються. § Переважаюча роль Чарлз-рівер як кордону Бостона зумовлена широтою панорами, що відкривається при в'їзді в місто з цієї сторони; безліч елементів міста в їх візуальній взаємозв'язку схоплюються тут поглядом одноразово, і позиція кожного з них у цілісній картині виявляється гранично яскраво. § Сивик Сентр в Лос-Анджелесі врізався в пам'ять всіх опитаних своєї просторової відкритістю, § а жителі Джерсі-Сіті в першу чергу згадують вигляд, що відкривається перед ними при спуску з палісадом в сторону силуету нью-йоркського Манхаттана.
ПІДСУМОК Панорама § Емоційне задоволення, пов'язане з широтою відкривається панорами, зазначено у безлічі випадків. § Чи можна в наших містах перетворити «ефект панорами» у більш поширене, доступне тисячам людей повсякденне явище? § Панорама іноді лише оголює хаос або позбавлену характеру пустельність, однак організована панорама явно служить головним джерелом насолоди від сприйняття міста. § Важливо, що навіть «сирий» і безформний простір здається примітним, хоча і неприємним. § Багато відзначали зноси та котловани на Дью ськуер як ефектне видовище. § Без сумніву, це викликано лише силою контрасту до надмірної щільності міського оточення. § Коли ж простір володіє формою, як уздовж Чарлз-рівер або на Коммонуелс Авеню, на Першинг ськуер, Луїсбург ськуер або до деякої міри на Коплі ськуер, його вплив значно інтенсивніше і характерність запам'ятовується. § Якби Сколл ськуер в Бостоні або Джорнал ськуер в Джерсі-Сіті володіли просторовим характером, порівнянними з їх функціональною значущістю, вони безсумнівно могли б відігравати роль символічних «ключів» в цих містах.
ПІДСУМОК § Зелень і вода як елементи міського ландшафту § Дуже активно відзначалися зелень і вода як елементи міського ландшафту. Мешканці Джерсі-Сіті чітко усвідомлюють роль декількох зелених оаз всередині міського оточення. Жителі Лос-Анджелеса нерідко при відповідях відволікалися в сторону для докладного опису екзотичного різноманітності місцевої флори. Деякі говорили, що по дорозі на роботу вони щодня роблять петлю, подовжуючу шлях, щоб тільки проїхати вздовж якого-небудь парку, купи дерев або басейну.
ПІДСУМОК Комунікаційна система § Лос-Анджелес, в якому не можна пересуватися без автомобіля, дає найбільш яскраві приклади опису системи шляхів: способу її власної організації, взаємозв'язків з іншими елементами міста; простору, руху, панорам, пов'язаних з самими шляхами. Чільна роль колій та їх ключове значення для формування свого роду мережі, всередині якої люди сприймають оточення, широко продемонстровані і на матеріалі Бостона або Джерсі-Сіті.
ПІДСУМОК Соціально-економічна приналежність § Настільки ж очевидно ясне співвіднесення елементів оточення з соціальноекономічної приналежністю: § - прагнення триматися подалі від «нижчого класу» Бродвею в Лос-Анджелесі, § - визнання району Берген в Джерсі-Сіті «вищим класом» , § - безпомилкове розчленування Бікон Хілла в Бостоні на два відособлені боки.
ПІДСУМОК Контрасти (старе-нове) § Інтерв'ю дали ще одну спільну закономірність - наявність відношення до того, як предметне оточення символізує плин часу. § Інтерв'ю з Бостона повні посилань на контраст елементів за їх віком: «нова» артерія прорізала «старий» район ринку; нова католицька церква серед старовинних будівель по Арч-стріт; стара (невисока, потемніла, багато орнаментована) церква Трійці на тлі нового ( сильного, високого, яскравого) будівлі: Джон Хенкок Білдінг і т. п. § Описи часто будуються так, як якщо б вони були відповідями на питання про контрасти на міський «сцені» : просторові контрасти, контрасти соціального статусу, контрастні форми використання, порівняння з віком, ] чистоті або благоустрою. І вже у зв'язку з цим елементи та їх властивості відзначаються в категоріях їх місця в системі цілого.
ОБРАЗ МІСТА та його елементи
§ Громадський образ міста створюється накладенням одного на одного безлічі індивідуальних. § Однак не виключена можливість виникнення низки громадських образів, кожен з яких виробляється значною групою городян. Такого роду групові образи абсолютно необхідні для того, щоб індивід міг успішно функціонувати в межах свого оточення, вступаючи в ефективні контакти з собі подібними. § Всякий індивідуальний образ унікальний, він охоплює якийсь зміст, яке ніколи або майже ніколи не передається іншим, по при цьому він в більшій чи меншій мірі збігається з суспільним, що володіє в різних типах оточення більшою чи меншою обов'язковістю. § Здійснюваний тут аналіз обмежений тільки предметними, які безпосередньо сприймаються , об'єктами. Звичайно, на уявність оточення впливають і інші фактори - соціальне значення території, її функції, її історія, навіть її назва. § Але наше завдання - розкрити значення форми як такої. Приймемо як самоочевидне, що в рішенні проектних завдань форма повинна використовуватися для посилення значення, а не придушення його. § Результати досліджень дозволяють виявити вміст образів міста, співвіднесені з предметними формами, і для зручності класифікувати останні: шляхи, кордони, райони, вузли та орієнтири. У цих елементів дійсно універсальний характер, оскільки вони виявляються в множині типів образу оточення.
Предметні форми, які творять образ міста
Предметні форми, які творять образ міста 1. ШЛЯХИ
Предметні форми, які творять образ міста 2. МЕЖА (кордон, або край) - це ті лінійні елементи оточення, які спостерігач не використовує в якості шляхів і не розглядає їх у цій якості. Це може бути кордон між двома станами, лінійні розриви безперервності: береги, залізничні виїмки, краї житлових районів, стіни. Це швидше лінії співвідношення по горизонталі, ніж координуючі осі. Такі межі можуть бути легко чи важко переборними бар'єрами, відгороджуючи один район від іншого; вони можуть бути лише швами, лініями, вздовж яких два райони якось співвіднесені й пов'язані між собою. Хоча і не настільки сильно, як шляхи, ці елементи служать для багатьох істотними організуючими ознаками, особливо в тому випадку, якщо вони охоплюють певні зони подібна водного фронту або стіни, що окреслюють місто.
Предметні форми, які творять образ міста 3. РАЙОНИ - це частини міста, середні за величиною і уявляються як двомірна протяжність, в яку спостерігач подумки входить «зсередини» . Вони володіють якимось загальним, розпізнаваним характером. Завжди пізнавані зсередини райони можуть служити і в якості системи віднесення ззовні, якщо тільки їх можна розглядати з зовнішньої позиції. Більшість людей впорядковує своє місто по районах з більшою або меншою чіткістю, питання про те, шляхи чи райони є домінантними елементами, вирішується індивідуально, що залежить не тільки від особистості, але і від характеру кожного міста.
Предметні форми, які творять образ міста 4. ВУЗЛИ - це місця або стратегічні точки міста, в які спостерігач може вільно потрапити, фокусують пункти, до яких і від яких він рухається. Це перш за все сполучні ланки, місця розриву транспортних комунікацій, перехрестя або злиття шляхів, моменти стрибкоподібного переходу з однієї структури в іншу. Вузли можуть бути і просто місцями максимальної концентрації якихось функцій або особливостей зовнішності: від кафе на розі до замкнутої площі. Деякі з таких місць концентрації є фокусуючими точками цілого району або навіть ототожнюються з ним, якщо їх вплив носить відцентровий характер і самі вони набувають символічного значення. Такі вузли можна було б назвати серцевиною. Зрозуміло, багато вузлів містять в собі і місце з'єднання шляхів, і місце концентрації. Ідея вузла тісно пов'язана з ідеєю шляху. Вузлові точки майже неодмінно присутні в образі оточення, а в деяких випадках ці набувають домінантне значення.
Предметні форми, які творять образ міста 5. ОРІЄНТИРИ
Предметні форми, які творять образ міста
§ Практика показує, що замість одного всеосяжного образу оточення виникають ряди або серії образів, які у більшій чи меншій мірі накладаються один на одного і взаємопов'язуються. § Як правило, сприйняття спостерігача як правило переключається з рівня вулиці на рівень мікрорайону, міста або регіону. § У великій і складній системі оточення подібне упорядкування за рівнями виявляється технічною необхідністю, але воно змушує спостерігача затрачати додатковий працю на організацію бачення, особливо значний в тих випадках, коли ці рівні погано пов'язані. § Найвищу будівлю, безпомилково упізнавану в панорамі цілого міста, важко впізнати, перебуваючи біля її підніжжя. Це означає, що втрачається можливість зв'язати образи, що формуються на двох різних рівнях організації. § З іншого боку, будівля Капітолію на Бікон Хілл немов пронизує собою ряд рівнів образу і саме тому займає стратегічну позицію в організації всього центру.
§ Образи можуть розрізнятися не тільки за розміром території, яка охоплюється ними, але і в залежності від: - кута зору, - -пори року або доби.
Сама послідовність, в якій наносяться на папір крокі, ескізні плани, вказує на те, що образ розвивається або розростається кількома шляхами. Деякі з них можна вважати виявленими чітко: § а) досить часто образ розвивається у зв'язку зі звичними маршрутами руху спочатку вздовж, а потім у боки від них. Тому і план будується як розгалужений малюнок, починається від якоїсь вихідної точки основної лінії; § б) побудова деяких планів починалася з проведення якогось контуру, який охоплює визначену досліджувану територію, а потім малюнок заповнювався всередину, до центру; § в) інші, особливо в Лос-Анджелесі, були розпочаті з зображення основної планувальної схеми (решітки шляхів), а потім до неї додавалися окремі; деталі § г) деяка кількість планів була розпочата із зображення декількох районів, що примикають або сусідують один з одним , а потім вже наносилися зв'язки між ними та їх внутрішнє наповнення; § д) у кількох прикладах обстежень, проведених в Бостоні, побудова плану починалася від добре знайомого «зерна» або щільного ядра, до якого вже прибудовувалося все інше.
§ Сам образ аж ніяк не виглядає як точна модель дійсності, зменшена в масштабі і послідовно абстрагована. § В ході навмисного спрощення образ виникає за рахунок відкидання або додавання нових елементів до дійсності, за рахунок злиття і спотворень, упорядкування та скріплення окремих частин. § Це цілком задовольняло авторів: якщо б перебудувати нанесений на папір образ «правильним» шляхом, він загубив би логіку свідомого спотворення. § Наскільки б не був спотворений закріплений на папері образ міста, у ньому неодмінно міститься топологічна інваріантність по відношенню до дійсності. § Карти малюються як ніби на безмежно еластичному листку: напрямки спотворені, відстані розтягнуті чи стиснуті, великі форми настільки не відповідають своїй дійсній масштабності, що спочатку їх неможливо впізнати. Однак послідовність ланок, як правило, вірна, і випадки, коли карта немов розірвана на шматки і склеєна в іншому порядку, надзвичайно рідкісні: без такої послідовності образ взагалі позбувся б усякої цінності.
§ Вивчення різних індивідуальних образів, виявлених в опитаних бостонців, показало, що образи одного і того ж елемента істотно різнилися у різних спостерігачів при відносній щільності або насиченості, тобто ступеня заповнення деталями. § Образ може бути вельми щільний, як на малюнку Ньюбері-стріт, де по довжині вулиці упізнано кожна будівля, або вельми розріджений, як на іншому малюнку, де Ньюбері-стріт виглядає просто вулицею, фланкованою старими будівлями різного використання. § Іншу відмінність слід провести між конкретними, живими, чуттєвими образами та образами узагальненими, позбавленими чуттєвого відтінку, абстрагованими. § Так, уявний образ будівлі може володіти жвавістю, охоплювати форму, колір, фактуру і деталювання або, навпаки, може бути суто абстрактним, коли споруда визначається як «ресторан» або «третій будинок від кута» . § Істотно, що жвавість образу зовсім не обов'язково зв'язана з густиною, а абстрагованість - з його ненаповнення. § Образ може бути одночасно і щільним, і абстрактним, як у диспетчера таксі, чиє знання вулиць міста включає співвіднесення номерів будинків і характеристик розміщених у них закладів - квартал за кварталом, але абсолютно позбавлений конкретності в характеристиці вигляду цих будівель.
§ Образи можна розрізнити і за типом структурованості - за способом, яким їх частини взаємопов'язані і впорядковані. Тут можна зафіксувати чотири стадії в залежності від ступеня структурної точності: § а) різні елементи існують вільно і незалежно, між ними немає ні зв'язків, ні тим більше впорядкованості зв'язків. § б) структура виражається через встановлення позицій: частини грубо співвідносяться одна з одною в категоріях напрямку і (іноді) порівняльної віддаленості, але так і не з'єднуються. § в) значно частіше структура має гнучкий характер: окремі частини пов'язані між собою, але вільно, ніби з'єднані еластичними або вільно провисаючими мотузками. Загальна послідовність примітних місць відома, але створюваний уявою план може бути і абсолютно спотвореним, а сам характер цих спотворень може змінюватися від випадку до випадку. § г) у міру збільшення числа зв'язків структура тяжіє до більш жорсткої форми: всі частини виявляються міцно пов'язані між собою, і самі спотворення вбудовуються в загальний малюнок. Володар подібного плану здатний переміщатися значно вільніше і може за бажанням з'єднати між собою задані нові точки. Коли щільність образу досягає певної межі, образ при знаходить властивості цілісного поля, в межах якого взаємодія може здійснюватися по будь-якому напряму і на довільній дистанції.
Є ще один спосіб виявлення цілісної структури. Для деяких образ упорядковується миттєво - у вигляді серій, утворених якимось цілим і його частинами із логікою побудови «від загального до конкретного» . Такого типу впорядкованість набуває якості статичного плану. Усяке поєднання здійснюється за допомогою сходження від найближчого узагальненню до наступних. Так, щоб пройти від Госпіталю до церкви Олд Норт, необхідно спочатку зрозуміти, що Госпіталь розміщується в Саут-енд і що Саут-енд розташований у центрі Бостона, потім локалізувати Норт-енд і церква в його межах. Подібний тип образу можна назвати ієрархічним.
ПІДСУМОК § З усього сказаного можна зробити висновок, що найбільш адекватніими образами є ті, які близькі до властивостей сильного цілісного поля: - щільні, - жорсткі і - одночасно живі; - образи, в яких використовуються одночасно всі типи елементів, які можуть упорядковуватися або ієрархічно, або континуально - в залежності від необхідності. Звичайно, нескладно виявити, що такий образ важкий для осягнення, що існують індивідуальні або загальнокультурні грані сприйняття. У зв'язку з цим оточення має бути або прив'язане до певного культурного стереотипу, або, що ймовірніше, оформлене одночасно багатьма способами для того, щоб воно могло задовольняти вимогам різних індивідів, існуючих в ньому.
ПІДСУМОК Ми безперервно зайняті спробами організувати оточення, пізнати і структурувати його, і характер оточення в більшій чи меншій мірі сприяє таким спробам. Реконструкція міст повинна, зокрема, мати метою надання їм такої форми, яка б полегшувала зусилля досягнення такої організованості, а не перешкоджала б їм.
Скачать презентацию ОБРАЗ МІСТА http www glazychev ru books translations Linch_1 htm
12 Kevin Lynch.pptx