Облік довгострокових зобов'язань
Фінансове зобов'язання - це будь-яке зобов'язання, яке є: (1) контрактним зобов’язанням: • надавати грошові кошти або інші фінансові активи іншому суб’єкту господарюванню; • обмінятися з іншим суб’єктом господарювання фінансовими активами або фінансовими зобов'язаннями на потенційно невигідних умовах; або (2) контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть бути здійснені власними інструментами капіталу суб’єкта господарювання, і який є: • непохідним інструментом, за яким суб’єкт господарювання надає або може бути зобов'язаний надавати змінну кількість власних інструментів капіталу суб’єкта господарювання; або • похідним інструментом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть бути здійснені іншим способом, ніж обмін фіксованої кількості власних інструментів капіталу суб’єкта господарювання на фіксовану суму грошових коштів або на інший фінансовий актив.
Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги Кредиторська заборгованість за авансами одержаними за продукцію, товари, роботу та послуги Кредиторська заборгованість за кредитами, позиками Доходи майбутніх періодів і забезпечення Зобов’язання за податками та іншими платежами, що не оформлені угодами Привілейовані акції, обов’язковому викупу які підлягають Рис. 3. Склад фінансових зобов’язань Інші зобов’язання Фінансові зобов’язання Векселі видані, облігації та інші боргові цінні папери, що підлягають оплаті фінансовими активами
Таблиця 1 - Порядок визнання фінансових інструментів Фінансовий інструмент Умови визнання Безумовні права вимоги і зобов'язання (безумовна Визнаються як актив чи зобов'язання, коли підприємство стає стороною дебіторська та кредиторська заборгованість) контракту і внаслідок цього має юридичне право отримувати грошові кошти або юридичне зобов'язання 1 сплатити їх Активи або зобов'язання, які виникають внаслідок Визнаються після виникнення права на отримання активу або твердих угод 2 на придбання або продаж товарів зобов'язання на його передачу: наприклад, суб’єкт господарювання, який (робіт, послуг) отримує обов'язкове замовлення, не визнає актив (а суб’єкт господарювання, який розмішує замовлення, не визнає зобов'язання) під час виникнення зобов'язання, а відстрочує визнання, доки замовлені товари чи послуги не будуть відвантажені, доставлені або надані. Форвардний контракт (угода, укладена в певний Визнається як актив чи зобов'язання на дату угоди щодо придбання або момент часу, відповідно до якої виникають продажу предмета контракту, а не на дату закриття, коли обмін фактично зобов’язання придбати або продати певний відбувається. При цьому в балансі на момент укладання контракту фінансовий інструмент чи товар на майбутню дату покупця і продавця визнається актив або зобов’язання, якщо чиста за обумовленою ціною в момент укладання справедлива вартість права вимоги і зобов’язання не дорівнює нулю. контракту) Опціони (право придбати або продати за визначений Визнаються як фінансові активи або фінансові зобов’язання коли обмежений термін фінансовий інструмент за утримувач чи продавець стає стороною контракту. визначеною ціною) Регулярне придбання або продаж фінансові активів Визнаються на дату операції або на дату розрахунку. При цьому обраний підприємством метод визнання має застосовуватися послідовно до всіх придбань та продажів фінансових активів, що належать до тієї самої категорії фінансових активів. Визначених МСФЗ 39. З цією метою активи утримувані для продажу, створюють категорію, окрему від активів, визначених за справедливою вартістю з відображенням переоцінки як прибутку або збитку. Визнання інструментів капіталу Відбувається в момент визнання фінансового активу і фінансового зобов'язання. 1 Юридичне зобов’язання – це зобов’язання, яке виникає внаслідок контракту (явних чи неявних його умов), законодавства або іншої дії закону. Наприклад, продаж покупцеві продукції з гарантією. Виправлення недоліків продукції, які виявилися після продажу продукції, вважатимуться зобов’язаннями. 2 Твердий контракт - контракт у письмовій формі, що передбачає обмін визначеної кількості ресурсів за встановленою ціною на конкретну майбутню дату (дати), має визначений строк виконання, не містить відкладальних або скасувальних умов, не може бути розірваний і змінений в односторонньому порядку, та передбачає забезпечення виконання контракту. 3 Регулярне придбання або продаж – це контракт на купівлю або продаж фінансового активу, умови якого вимагають передачу активу вподовж строку, встановленого нормативним актом або конвенцією, що регламентує функціонування відповідного ринку. Такі контракти в міжнародній практиці називають контракти за стандартними процедурами.
Умови припинення визнання фінансового зобов’язання Припинення визнання фінансового зобов’язання Умови припинення визнання фінансового зобов’язання: ·повне виконання контракту; ·строк дії зобов’язання за контрактом минув; ·анулювання зобов’язання. Зобов’язання списується з балансу Ці умови виконується, коли: ·боржник виконує зобов'язання, здійснюючи платіж кредиторові, зазвичай грошовими коштами або іншими фінансовими активами, товарами чи послугами; ·кредитор або юридична процедура юридично звільняють боржника від основної відповідальності за зобов'язання (первинних зобов’язань) чи за його частину.
припинення визнання фінансових зобов’язань Слід також дотримуватися правил визначення прибутку і збитку при викупі частини фінансового зобов’язання. За результатами даної операції суб’єктові господарювання слід розподіляти попередню балансову вартість фінансового зобов’язання між частиною, визнання якої продовжується, та частиною, визнання якої припиняється, на основі справедливої вартості цих частин на дату викупу. Різницю між балансовою вартістю, розподіленої на частини, визнання якої припинено, та сплаченою компенсацією, включаючи будь-які передані негрошові активи або прийняті зобов’язання, щодо частини, визнання якої припинено, слід визнавати у складі прибутку чи збитку.
припинення визнання фінансових зобов’язань Наприклад. Фірма А передає активи третій стороні - трасту Д, який, у свою чергу, здійснює платежі за випущеними фірмою А борговими цінними паперами. Чи існує ймовірність того, що фірмі А доведеться зробити які-небудь додаткові виплати за своїм боргом після здійснення даної операції з трастом Д? Відповідь. Ні. Це той випадок, коли компанія передає грошові кошти або інші безризикові монетарні активи спеціальній структурі - трасту. Надходження грошових коштів, пов’язаних з активом, використовують на виплати за конкретним зобов’язанням. Існує незначна ймовірність того, що фірмі А потрібно буде зробити додаткові платежі. Відповідно до МСФЗ (IAS) 39 припинення визнання не допускається, оскільки фірма не була юридично звільнена від свого первинного обов’язку з погашення боргу. Як зобов’язання, так і актив залишаються на балансі фірми А.
Ринкова процентна ставка за облігаціями Ціна реалізації облігацій найчастіше відрізняється від номіналу. Це пов'язано з розходженням між ринковою і запропонованою номінальною процентною ставкою. Номінальна процентна ставка (купонна ставка) використовується для визначення фактичної суми відсотків, що будуть виплачуватися кредиторам і яка не обов'язково відповідає сумі витрат з виплати відсотків, фактично понесених емітентом. Ринкова процентна ставка - це ставка, що базується на сумах, виплачуваних на інвестиційному ринку за облігаціями зі схожими умовами позики і ризику. Номінальна процентна ставка встановлюється до моменту продажу, і тому можливі її розбіжності з ринковою.
Ринкова процентна ставка за облігаціями - це процентна ставка, яку позичальники готові виплачувати, а кредитори згодні прийняти через конкретну угоду про позику і з урахуванням ступеня ризику за облігаціями. Таблиця 2 – Зв'язок між ціною емісії облігації номінальною процентною ставкою і ринковою процентною ставкою Номінальна ставка Облігація продається Перевищує ринкову ставку З надбавкою Рівна ринковій ставці За номіналом Нижче за ринкову ставку Із знижкою
Облік операцій з розміщення облігацій № з/п 1 2 3 4 Зміст операції Дебет Кредит Сумма, грн. Ситуація. АТ емітувало 800 звичайних облігацій із строком займу – 5 років, процентною ставкою - 10% річних, і 200 дисконтних облігацій номиналом 100 грн. З них: 200 звичайних облігацій, які продані за ціною 130 грн. кожна; 600 звичайних облігацій, які продані за номіналом - 100 грн. ; 200 дисконтних облігацій, які продані за ціною 80 грн. кожна. Продаж 200 облігацій: - на номінальну вартість 311 521 20000 - на суму премії 311 522 6000 Продаж 600 облігацій за номіналом 311 521 60000 Продаж дисконтних облігацій: - на продажну вартість - на суму дисконту По закінченні строку займу погашення облігацій: - за номіналом - дисконтних 311 523 521 16000 4000 521 311 60000 521 311 20000
ВИПУСК ОБЛІГАЦІЙ В ПЕРІОД МІЖ ДАТАМИ ВИПЛАТИ ВІДСОТКІВ Емітент може продавати свої облігації в будьякий день, який не співпадає з датою виплати відсотків. Якщо це відбувається, покупці, як правило, виплачують емітенту ціну придбання плюс відсотки, нараховані з моменту попередньої дати виплати відсотків.
Приклад. Компанія A продала 9%-ні облігації на суму 100000 грн. за номінальною вартістю 1 березня 2005 року - через 60 днів після оголошеної дати емісії облігацій. Відсотки за облігаціями компанії A підлягають виплаті кожні півроку - 30 червня і 31 грудня. Оскільки 60 днів вже пройшло, емітент стягує нараховані відсотки з покупців на момент продажу облігацій. Ця сума складає 1 500 грн. (100 000 грн. х 9 % х 60/360). У бухгалтерському обліку компанії A продаж облігацій від 1 березня 2005 року відображений таким чином: Грошові кошти 101500 Відсотки до виплати 1500 Облігації, що підлягають оплаті 100000 Продаж облігацій за номінальною вартістю нараховані відсотки. При цьому зобов'язання з виплати відсотків і за облігаціями, які підлягають оплаті, записуються на окремі рахунки. Коли наступає 30 червня 2005 року, день першої виплати відсотків за півріччя, компанія A виплачує власникам облігацій всю суму відсотків за півріччя у розмірі 4 500 грн. (100 000 грн. х 9 % х 1/2 року). Цей платіж включає відсотки за 4 місяці за період з 1 березня по 30 червня, а також відшкодування відсотків, нарахованих за 60 днів і отриманих компанією A у момент продажу облігацій. Перша виплата відсотків за півріччя повинна бути відображена таким чином: 30 червня. Відсотки до виплати 1500 Витрати на виплату відсотків за облігаціями 3000 Грошові кошти 4500 Виплата відсотків за облігаціями за півріччя. Примітка. Ринкова вартість (ціна) облігації на момент емісії дорівнює теперішній вартості всіх майбутніх грошових виплат за даними облігаціями (прийнятою процентною [дисконтною] ставкою для проведення розрахунків є ринкова процентна ставка за облігаціями).
ПОГАШЕННЯ ОБЛІГАЦІЙ Погашення облігацій може бути: 1) в день погашення; 2) до настання дати погашення; 3) шляхом конверсії в акції.
Погашення облігацій до настання дати погашення Іноді емітенти виявляють бажання погасити всі або частину своїх облігацій до настання дати погашення. Наприклад, якщо процентні ставки значно знижуються, емітент може за своїм бажанням замінити облігації з високою процентною ставкою на нові з низькою процентною ставкою. Існує два поширені способи погашення облігацій до настання встановленої дати: 1) реалізувати опціон «колл» або 2) викупити облігації на вільному ринку. У першому випадку емітент може зберегти за собою право дострокового погашення облігацій, випустивши відзивні облігації. Згідно з облігаційною угодою емітенту надається опціон, за яким він може відкликати облігації до настання дати їх погашення. При цьому він виплачує власникам облігації їх номінальну вартість і премію за дострокове погашення. У другому випадку емітент викупає облігації на вільному ринку за поточною ціною. Незалежно від того чи відбувається відгук або викуп облігацій, емітент навряд чи заплатить за них ціну, яка відповідає їх балансовій вартості. У разі утворення різниці між балансовою вартістю облігацій і виплаченою сумою емітент відображає в обліку прибуток або збиток в сумі, яка дорівнює цій різниці.
Погашення облігацій до настання дати погашення Приклад. Компанія випустила відзивні облігації номінальною вартістю 100000 грн. За умовами опціону «колл» емітент повинен виплатити власникам облігацій крім номінальної вартості - премію за дострокове погашення в сумі 3000 грн. Після виплати відсотків 30 червня 2005 року балансова вартість облігацій складає 104500 грн. Потім, 1 липня 2005 року емітент відкликає свої облігації і виплачує власникам 103000 грн. Емітент визнає в обліку прибуток в сумі 1500 грн. , що утворилася через різницю між балансовою вартістю облігацій рівної 104500 грн. , і ціною погашення, яка склала 103000 грн. Запис різниці між балансовою вартістю облігацій має вигляд: 1 липня Облігації, що підлягають оплаті 100000 Премія на облігації, що підлягають оплаті 4500 Прибуток від погашення облігацій 1500 Грошові кошти 103000 Облік погашення облігацій до настання дати погашення Реалізовуючи опціон «колл» , емітент, як правило, зобов'язаний відкликати всі облігації. В той же час, щоб погасити стільки облігацій, скільки він визнає потрібним, емітент може викупити їх на вільному ринку. Якщо емітент погашає не весь клас облігацій, а менше, він визнає в обліку прибуток або збиток, який виникає як різниця між балансовою вартістю погашених облігацій і сумою, виплаченою при їх купівлі.
Скачать презентацию Облік довгострокових зобов язань Фінансове зобов язання — це
Oblik_dovgostrokovikh_zobov_39_yazan_stud.pptx