Об’ємно-планувальні рішення промислових будівель Основою для розробки проектної документації архітектурнобудівельної частини промислової будівлі є завдання технологів у вигляді технологічної схеми, в якій приводяться: склад, послідовність, взаємозв’язки технологічних операцій, напрями переміщення сировини, матеріалів і готової продукції. При проектуванні промислових підприємств доцільно використовувати уніфіковані об’ємно-планувальні та конструктивні рішення, які дають можливість скоротити кількість типів розмірів і забезпечити взаємозамінність і універсальність будівель та їх конструкцій. Для зручності уніфікації об’єм промислових будівель ділять на окремі частини: • об’ємно-планувальний елемент – частина будівлі з розмірами, що дорівнюють висоті поверху, довжині прогону і кроку; • планувальний елемент – горизонтальна проекція об’ємнопланувального елементу; • температурний блок – частина будівлі, що складається з декількох об’ємно-планувальних елементів, розташованих між температурними швами і торцем будівлі.
Об’ємно-планувальний елемент – частина будівлі з розмірами, що дорівнюють висоті поверху, довжині прогону і кроку
Правила призначення розмірів прогонів і висот приміщень в уніфікованих промислових будівлях без мостових кранів Конструкція покриття за проектом Будівля без мостових кранів 0, 000 Висоти приміщень в метрах Ці висоти приймають для будівель із скатним дахом і зовнішнім водостоком При необхідності за технологічними вимогами допускається використовувати прогони 30 м і більше кратні 6 м. Градація висот кратна 1, 2 м – для приміщень висотою 6, 0… 12, 6 м, а вище 12, 6 м – 1, 8 м.
Правила призначення розмірів прогонів і висот приміщень в уніфікованих промислових будівлях з мостовими кранами Конструкція покриття за проектом Низ несучої конструкції покриття на опорі Будівля з мостовим краном 2 0, 000 18000 24000 30000 мм і більше кратні 6000 мм Висоти приміщень в метрах
Прив’язка колон в промислових будівлях. У будівлях колони розміщують по сітці поздовжніх і поперечних координаційних осей. Несучі колони, розміщені біля зовнішніх стін, називають крайніми, всередині будівля – внутрішніми, біля торців будівель – фахверковими. Такі колони по різному розміщують (прив’язують) відносно координаційних осей. – колони внутрішні рядові мають центральну прив’язку – центр ваги поперечного перерізу колони розміщується на перетині координаційних поздовжніх і поперечних осей; – колони внутрішні, які розташовані біля торців будівель і поперечних температурно-деформаційних швів, зберігаючи центральну прив’язку, зміщуються від основних поперечних координаційних осей на 500 мм у середину будівлі; – колони крайні, розміщені на крайніх поздовжніх осях, можуть мати два варіанти прив’язки: нульову, якщо поздовжня вісь збігається із зовнішньою поверхнею колони і матеріальну, якщо поздовжня вісь перетинає переріз колони на відстані е = 250 мм або е = 500 мм від зовнішньої поверхні колони; – колони крайні, розташовані біля фахверків і поперечних температурнодеформаційних швів, які можуть мати нульову або матеріальну прив’язку, зміщуються від поперечних координаційних осей на 500 мм у середину будівлі; – колони фахверкові мають нульову прив’язку відносно торця і центральну в перпендикулярному напрямі
Розміри прив’язок крайніх колон до координаційних осей визначаються розмірами перерізу колон, які залежать від навантажень на колону: вантажопідйомності мостових кранів, висоти і кроку колон. Розміри прив’язки крайніх колон до координаційних осей Конструктивне рішення прогону промислової будівлі Прогони без мостових кранів, із залізобетонними або металевими колонами Прогони із залізобетонними колонами, з мостовими кранами вантажопідйомністю Q < 32 т, кроком колон К = 6 м; висотою колон Н < 14, 4 м Прив’язка нульова Прогони із залізобетонними колонами, з мостовими кранами вантажопідйомністю Q < 32 т; або з кроком колон К = 12 м; або при висоті колон Н > 14, 4 м матеріальна 250 мм Прогони із залізобетонними колонами, з мостовими кранами вантажопідйомністю Q > 50 т матеріальна 500 мм Прогони з металевими колонами з мостовими кранами матеріальна 250 мм
Розміщення та прив’язка колон до координаційних осей на плані одноповерхової виробничої будівлі
Фахверковий стояк Прив’язка залізобетонних колон до координаційних осей в одноповерхових промислових будівлях
Прив’язка залізобетонних колон до координаційних осей в одноповерхових промислових будівлях
Прив’язка металевих одногілкових колон висотою 8, 4 і 9, 6 м до координаційних осей в одноповерхових промислових будівлях
Прив’язка металевих двогілкових колон висотою 10, 8 м і вище до координаційних осей в одноповерхових промислових будівлях
Правила прив’язки осі підкранової рейки до поздовжніх координаційних осей Крани легкого і середнього режиму роботи вантажопідйомністю до 50 т включно Поздовжня координаційна вісь Ширина прогону Ширина прогону Крани вантажопідйомністю більше 50 т, а також при наявності проходів у надкрановій частині колон Ширина прогону
Правила призначення кроку колон по крайніх і середніх осях Крок колон 6 м Плити покриття l = 6 м Балки або ферми покриття Крок колон 12 м Плити покриття l = 12 м Балки або ферми покриття Крок крайніх колон 6 м , а середніх 12 м Кроквяні конструкції Підкроквяна конструкція Плити покриття l=6 м
Уніфіковані промислові будівлі, як правило, повинні мати прогони одного напряму, однакової ширини і висоти
За технологічними вимогами при обґрунтуванні необхідності допускається проектувати промислові будівлі: двох взаємно перпендикулярних напрямів, з різними розмірами прогонів і висотами Підвищені прогони необхідно групувати разом і розташовувати по один бік від понижених прогонів
Правила влаштування перепадів висот в багатопрогонових промислових будівлях між прогонами одного напряму Перепади висот, як правило, суміщують з поздовжніми температурними швами При неможливості суміщення перепаду висот з темпер. швом нормується мінімальна висота перепаду Крок колон 6 м Крок колон 12 м Перепади висот 1, 2 м і менше не допускаються За виключенням будівель з конденсуванням повітрі Промислові уніфіковані будівлі повинні проектуватися переважно без перепадів висот
Перепади висот між прогонами одного напряму влаштовують на двох колонах зі вставкою, розміри якої визначають залежно від прив’язки колон і товщини стінової панелі Крок колон у місці перепаду висот приймають рівним кроку колон крайніх рядів прийнятому в
Правила влаштування перепадів висот в уніфікованих промислових будівлях примиканні двох перпендикулярних прогонів Зміщена вісь колони поздовжніх прогонів на 500 мм Поперечна координаційна вісь поздовжнього прогону Зміщена вісь колон поздовжнього прогону Координаційна вісь поперечного прогону
Одноповерхова виробнича будівля з покриттям по залізобетонних ґратчастих балках: 1 – стовповий фундамент під середню колону; 2 – те саме, під фахверкову колону; 3 – балка фундаментна; 4 – колона середня; 5 – колона фахверкова; 6 – фахверковий стояк (приколонний); 7 – металева надставка; 8 – ґратчаста кроквяна балка; 9 – підкроквяна балка; 10 – несуча балка підвісного кранового шляху; 11 – підвіска балки кранового шляху; 12 – плита покриття; 13 – утеплювач по шару пароізоляції; 14 – зенітний ліхтар; 15 – лійка внутрішнього водовідводу; 16 – парапет; 17 – стінова панель
Одноповерхова виробнича будівля з покриттям по залізобетонних фермах: 1 – стовпчастий фундамент під середню колону; 2 – те саме, під крайню колону; 3 – балка фундаментна; 4 – опорний бетонний стовпчик; 5 – вимощення; 6 – утеплення фундаментної балки; 7 – колона фахверкова; 8 – колона середня; 9 – підкранова балка прогоном 6 м; 10 – те саме, прогоном 12 м; 11 – кранова рейка; 12 – кроквяна ферма; 13 – підкроквяна ферма; 14 – надопорний стояк; 15 – плита покриття; 16 – утеплювач по пароізоляції; 17 – покрівельний гідроізоляційний шар; 18 – надбудований ліхтар; 19 – лійка внутрішнього водовідводу; 20 – температурнодеформаційний шов; 21 – вертикальні зв’язки між колонами; 22 – цокольна панель; 23 – стінова панель; 24 – віконна панель; 25 – карнизна панель
а Металеві каркаси промислових будівель: а – два прогони по 24 м із ліхтарями; б – один прогін 18 м б
Деформаційні шви будівель Деформація будівлі – це зміна форми і розмірів, а також втрата стійкості (осадка, зрушення, нахил тощо) будівлі під дією навантажень і впливів. В конструктивних елементах будівель виникають напруги від температурно-кліматичних впливів, сонячного тепла та морозу. Нагрівання будівельних конструкцій призводить до збільшення їх об’єму і лінійних розмірів, а охолодження – до зменшення. При великих розмірах будівель напруги в конструкціях від температурних впливів можуть досягти великих значень, перевищити допустимі напруги і привести до руйнування будівлі. Принцип дії температурних деформацій зображений на схемі одноповерхової каркасної будівлі довжиною L. Основи колон і фундаменти розташовані у зоні відносно постійної температури, а тому в рівні підлоги розмір L не змінюється.
Деформаційні шви і блоки будівель: а – схема температурних деформацій в конструкції покриття одноповерхової будівлі; б – схема розміщення деформаційних швів; в, г, д, е – схеми рішень деформаційних швів для сприйняття нерівномірної осадки двох частин будівель з різною кількістю поверхів; 1 – «вкладений прогін» ; 2 – одностороння консоль
Для запобігання небажаних деформацій, розривів та інших можливих руйнувань конструкцій у процесі проектування будівель установлюють граничні значення L. При цьому враховують будівельну і конструктивну системи будівлі та розрахункові значення перепаду температур району будівництва. На практиці, зазвичай, враховують рекомендації нормативних документів. У тих випадках, коли довжина або ширина будівлі перевищує ці гранично допустимі значення, будівлю розділяють на окремі об’єми, які називають температурними блоками. Як правило, розділяють усі наземні конструкції будівлі від верхньої позначки фундаментів до покрівлі температурним швом в одній площині через усю будівлю. Фундаменти такими швами не розділяють, тому що вони знаходяться у землі та не зазнають великих температурних впливів. Влаштування температурних швів локалізує додаткові напруги від температурних впливів у межах одного відсіку будівлі, запобігає передачі їх на конструкції суміжних відсіків і тим самим перешкоджає їх збільшенню.
Деформаційні шви: а, б – температурні; в – осадочний; г – антисейсмічний
Розміри температурних блоків або відстані між температурними швами залежать від конструктивно-технологічного рішення будівлі, матеріалу конструкцій, температури зовнішнього повітря (найбільш холодної п’ятиденки), експлуатаційної характеристики будівлі (опалювання) і напряму виміру (уздовж або упоперек будівлі). Максимальні відстані між температурними швами каркасних будівель Каркаси Опалюються Не опалюються Одноповерхові збірні залізобетонні та змішані (залізобетонні колони та металеві конструкції покриття) 60 40 Одноповерхові монолітні та збірно-монолітні з важкого бетону 50 30 Одноповерхові монолітні та збірно-монолітні з легкого бетону 40 25 Одноповерхові металеві: • шви уздовж будівлі • шви упоперек будівлі 230 150 200 120 Багатоповерхові збірні залізобетонні та металеві 72 – Встановлені граничні розміри температурних блоків можна збільшувати тільки на підставі розрахунку несучих остовів будівель на температурні впливи з урахуванням жорсткості стінового огородження, непружних деформацій конструкцій і піддатливості вузлів.
Будівельні конструкції, виготовлені з бетону, залізобетону або кам’яної кладки на будівельних майданчиках, а також бетонні підлоги будівель у процесі природного сушіння зазнають впливів повітряної усадки, що призводить до утворення тріщин. Усадочні деформації в таких випадках враховують влаштуванням усадочних швів, які найчастіше збігаються з температурними, а тому їх часто називають температурно-усадочними. При нерівномірних осадках будівлі, які можуть відбувається із-за: різної несучої здатності ґрунтових основ, великої різниці власної ваги окремих частин будівлі, різної висоти окремих частин будівлі, з’являються деформації, направлені по вертикалі, які можуть викликати зрушення і надмірні напруги в конструктивних елементах. Для захисту будівлі від осадочних деформацій влаштовують осадочні шви. На відміну від температурних, вони розрізають усі конструкції будівлі по вертикалі, включаючи фундаменти (рис. 1, б, в, г, д, е). Зазвичай, при влаштуванні осадочних швів температурні шви суміщають з ними, влаштовуючи температурно-осадочні шви. При проектуванні будівель у сейсмічних районах передбачають антисейсмічні шви, які розділяють будівлі за всією висотою на антисейсмічні блоки. У сейсмічних районах України усі температурні та осадочні шви будівель належить виконувати як антисейсмічні. Усі розглянуті вище шви: температурні, усадочні, осадочні, температурноусадочні, температурно-осадочні та антисейсмічні є деформаційними швами, а частини будівель, розділені ними, деформаційними блоками (відсіками).
Конструктивні рішення деформаційних швів у будівлях: а – температурний шов одноповерхової каркасної будівлі; б – те саме, осадочний шов; в – температурний шов панельних будівель; г – температурний шов у стінах багатоповерхової каркасної будівлі; д, е, є – варіанти температурних швів у кам’яних стінах; 1 – колона; 2 – несуча конструкція покриття; 3 – плита покриття; 4 – фундамент під колону; 5 – фундамент під дві колони; 6 – панель стіни; 7 – панель-вставка; 8 – несуча стінова панель; 9 – плита перекриття; 10 – термовкладиш
Деформаційні шви між відсіками будівлі повинні забезпечувати їх вільний нахил або поворот при нерівномірних деформаціях основи. Для забезпечення незалежної роботи відсіків ширина деформаційних швів призначається з розрахунку на горизонтальні переміщення і крени окремих відсіків на рівні фундаменту і на рівні карнизу будівель. В несучих конструкціях будівель деформаційні шви вирішують за допомогою: • парних колон в каркасних будівлях; • парних стін; • консолей перекриттів і покриттів; • «вкладених прогонів» з ковзаючими опорами; • пазів у кладці кам’яних стін. Із фасадного боку будівель деформаційні шви закривають нащільниками і утеплюють легко стисливим матеріалом, який не перешкоджає взаємному зміщенню зовнішніх стін при нерівномірних деформаціях основи. Для заповнення деформаційних швів в огороджувальних конструкціях використовують гнучкі та еластичні матеріали і вироби: металеві, пластмасові компенсатори і закладання еластичним заповнювачем (пороізолом, поролоном тощо), ущільнюючі прокладки, мастики, герметики, джгути, термовкладиші та інші. Величина деформаційних швів в огороджувальних конструкціях будівель визначається розрахунками, але не менше, ніж 20 мм.
Ворота двійчасті: а – зображення на фасаді; б – те саме, на плані; 1 – стояк ворітної рами; 2 – стулка; 3 – хвіртка; 4 – цегляна кладка; 5 – пандус
Скачать презентацию Об ємно-планувальні рішення промислових будівель Основою для розробки проектної
Prom_zdaniy2.pptx