О Кипренський Портрет О С Пушкіна 1827

О. Кипренський. Портрет О. С. Пушкіна. 1827

О. С. Пушкін написав О. Кипренському віршовану посвяту як подяку за чудовий портрет : “Любимец моды легкокрылой, Хоть не британец, не француз, Ты вновь создал, волшебник милый, Меня, питомца чистых муз, — И я смеюся над могилой, Ушед навек от смертных уз. Себя как в зеркале я вижу, Но это зеркало мне льстит. Оно гласит, что не унижу Пристрастья важных аонид. Так Риму, Дрездену, Парижу Известен впредь мой будет вид. ”

В. Тропінін. Портрет О. С. Пушкіна. 1827

В. Тропінін. Кружевниця. 1823

О. Венеціанов. На пашні. Весна. 1820 -ті

О. Венеціанов. На жатві. Літо. 1820 -ті

О. Венеціанов. Дівчина у хустці.

Карл Брюллов (1799 -1852) Останній День Помпеї. 1833

М. Гоголь присвятив цій картині схвальну статтю: “Картина Брюллова – одно из ярких явлений ХІХ века. Это – светлое воскресение живописи, пребывавшей долгое время в каком-то полулетаргическом состоянии… Картина Брюллова может назваться полным, всемирным созданием. В ней все заключилось”. “Он схватил молнию и бросил ее целым потопом на свою картину”.

«Принес ты мирные трофеи С собой в отеческую сень, И стал «Последний день Помпеи» Для русской кисти первый день!» Є. Баратинський

Федотов Павло Андрійович (1815 -1852) - російський живописець і графік, родоначальник критичного реалізму в російському образотворчому мистецтві.

П. Федотов «Сватовство Майора» 1848

П. Федотов «Свежий кавалер»

П. Федотов «Завтрак аристократа» 1851

Олександр Андрійович Іванов (1806 -1858) російський художник, автор полотен на біблійні та міфологічні сюжети, представник академізму.

А. Иванов “Явление Христа народу” 1837 -1857

Передвижники (повна назва: Товариство пересувних художніх виставок, рос. Товарищество передвижных художественных выставок) — творче ідеологічне об'єднання художників Російських художників, в тому числі іукраїнських, що було створено й активно діяло в останній третині ХІХ ст. В естетичному плані члени Товариства цілеспрямовано протиставляли себе і свої творчі пошуки, а також спосіб популяризації творчості представникам офіційного академізму. Певний вплив на передвижницький рух мали подібні художні течії у Західній Європі, романтизм та ідеї народництва. Свою діяльність передвижники будували на засадах кооперації. Передвижництво несло велику просвітницьку роль, мало велику кількість послідовників і в цілому здійснило значний вплив на розвиток мистецтва Росії та України.

И. Крамской (1837 -1887) “Неизвестная” 1883

И. Крамской “Портрет Л. Н. Толстого” 1873

И. Крамской “Александр ІІІ” 1886

И. Левитан (1860 -1900) “Березовая роща” 1885 -1889

И. Левитан “Март”

И. Левитан “Золотая осень”

В. Перов “Суд Пугачёва” 1879

В. Перов (1833 -1882). “Портрет Достоевского” 1872

В. Перов “Охотники на привале” 1871

В. Перов “Тройка”

Ілля Юхимович Рєпін (1844 -1930) живописець, дійсний член петербурзької Академії мистецтв Ø Рєпін — не тільки людина епоха, але і художник епоха. Він був наділений дивовижною здат ністю реагувати" буквально на все, що відбувало сянавколо. Народництво, " тероризм, толстовство, російсько турецька війна, Перша світова війна, три революції — Рєпін на все "відгукнувся". При чомувідгуки ці з'являлися не просто як "обов'я зок або " "відписка", а цілком щиро і захоплено, хоча картини могли бути різного рівня, від шедев ра до "провалу". Ø Історію, як відомо, творять реальні люди. І Рєпін пише їхні портрети — і "володарів дум", і "сильних світу цього", аж до царської сім'ї. Мо лодим ін написав портрет він в І. Тургенєва, у старості — портрет В. Маяков ського. При цьому міг довго "переслідувати" намічену модель, успішно (М. Ге) або безуспішно (МЛєсков). І навпаки — так само довго сумніва тися сумнівався щодо А. Фета ("кажуть, він ретроград , як великий"). Міг і відмовитися, як відмовився писати І. Буніна (втім, сам Бунін з цього приводу був іншої думки). Ø Його біографія часом нагадує хитання маятника: передвижники (В. Стасов) і символісти, а потім і футуристи; слава, яка рано прийшла до нього і вже до кінця не зраджувала; авторські висловлювання на зразок "Боже мій, яка гидота!" про власні, всіма визнані картини; величезна працездатність, збережена до глибокої старості, хоча себе художник нази вав працелюбною посередністю"; примхи, або скоріше навіть ексцент ричні " витівки, подібно до горезвісного вегетаріанства у "Пенатах". І як логічний висновок: "найвидатніший художник реаліст" (І. Грабар) і "без дарний. Рєпін" (В. Набоков) — особистість майже одіозна. Істина, мабуть, знаходиться десь посередині. Ø

И. Репин “Бурлаки на Волге” 1870 -1873

И. Репин «Крестный ход к Курской губернии» 1883

И. Репин «Иван Грозный и сын его Иван» 1885

И. Репин «Запорожцы пишут письмо турецкому султану» 1891

И. Репин “Портрет писателя Ивана Сергеевича Тургенева ”

И. Репин “Автопортрет” 1887

И. Репин “Венчание Николая ІІ и великой княжны Александры Федоровны” 1894

Валентин Олександрович Сєров (1865 -1911) російський живописець та графік, майстер портретного жанру В. Серов «Девочка с персиками» 1887

Іван Костянтинович Айвазовський (1817 -1900) И. Айвазовский “Девятый вал”

Іванович Шишкін (1832 -1989) “Утро в сосновом бору”

И. Шишкин “Рожь”

Василь Іванович Суріков (1848 -1916) живописець, майстер масштабних полотен “Утро стрелецкой казни”

«Боярыня Морозова» — гигантская по размерам (304 на 586 см) картина, изображающая сцену из истории церковного раскола в 17 веке. После дебюта на 15 -й передвижной выставке 1887 года приобретена за 25 тысяч рублей для Третьяковской галереи, где и остаётся одним из основных экспонатов

“Переход Суворова через Альпы”