НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ПРОТЕСТНИХ ДІЙ - СТРАЙК -МИРНІ ЗІБРАННЯ м. Луцьк 2015 рік
ПРОТЕСТНА ПОВЕДІНКА Два різних типи протестної поведінки людей: n Страйки n Інші публічні акції протесту (мітинги, демонстрації, пікетування тощо) Вони мають різну природу та обумовлені різними факторами
Нормативно правова база організації страйків в Україні n n Страйк це тимчасове колективне добровільне переривання роботи працівниками підприємства, організації, що застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору (конфлікту), коли роботодавець відмовляється задовольнити вимоги найманих працівників. Страйк проводиться для того, щоб змусити роботодавця виконати вимоги найманих працівників і можливий лише після реєстрації колективного трудового спору та проходження всіх примирних процедур. Нормативні акти, що регулюють організацію страйків: n n n Конституція України (стаття 44); Закон України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" (розділ 3); Положення про порядок проведення страйку як крайнього засобу вирішення колективного трудового спору (конфлікту) та примирних процедур під час страйку" (Наказ НСПП від 18. 11. 2008 N 131) та інш.
Процедура вступу у колективний трудовий спір (конфлікт) n Колективний трудовий спір (конфлікт) це розбіжності, що виникли між сторонами соціально трудових відносин. n Предмет виникнення колективного трудового спору: n встановлення нових або зміни існуючих соціально економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю. n n n
Формування вимог найманих працівників n Колективний трудовий спір розпочинається з формування вимог найманих працівників. Вимоги можуть формуватися двома шляхами: n шляхом збору підписів; n на зборах (конференції) найманих працівників. Разом з формуванням вимог наймані працівники обирають орган або особу, які будуть представляти їхні інтереси при ви рішенні колективного трудового спору. Вимоги вважаються сформованими, якщо зібрано не менше половини підписів усіх найманих працівників підприємства. . Збо ри вважаються правомочними, якщо в них бере участь більше половини найманих працівників підприємства. .
Направлення вимог найманих працівників для розгляду роботодавцеві n n n Викладені у письмовому вигляді вимоги направляються для розгляду роботодавцеві. На роботодавця покладається обов'язок прийняти до розгляду направлені йому вимоги працівників і повідомити про своє рішення у письмовій формі протягом трьох днів від дня отримання вимог разом із соціально економічним обґрунтуванням. Після того, як представницький орган найманих працівників чи профспілки отримав від роботодавця повідомлення про відмову у задоволенні вимог і ухвалив рішення про незгоду з таким рішенням, виникає колективний трудовий спір.
Виникнення колективного трудового спору (конфлікту) n n Про виникнення колективного спору орган, який представляє інтереси найманих працівників, або профспілка зобов'язані у триденний термін з моменту його початку письмово проінформувати роботодавця, місцевий орган виконавчої влади, орган міс цевого самоврядування за місцем знаходження підприємства і відповідне відділення Національної служби по середництва і примирення в області. Відділення НСПП в області розглядає подані матеріали та готує подання про реєстрацію колективного трудового спору (конфлікту) до центрального апарату НСПП у м. Києві, яка в свою чергу видає розпорядження про реєстрацію колективного трудового спору.
Стадії розгляду колективного трудового спору n Процедура розгляду колективних трудових спорів передбачає дві стадії (етапи). На першій стадії колективні трудові спори вирішуються за допомогою примирних процедур. n Другою стадією вирішення колективних трудових спорів є проведення страйку.
Перший етап розгляду колективного трудового спору Трудове законодавство України передбачає два органи, які сприяють примиренню сторін: примирна комісія, трудовий арбітраж, Примирна комісія - це орган, який утворюється сторонами колективного трудового спору. Трудовий арбітраж - це орган, який формується із залучених сторонами колективного трудового спору арбітрів, фахівців, експертів і приймає рішення по суті колективного трудового спору. n
Примирна комісія в Управлінні НБУ у Волинській області
Примирна комісія на ВАТ «Луцький картонно-руберойдовий комбінат»
Примирна комісія на Комунальному підприємстві «Зелене господарство м. Луцька»
Другий етап вирішення колективного трудового спору. СТРАЙК n Однак якщо в результаті примирних процедур не вдалося ви рішити спір або ж роботодавець не виконує угоди про його вирішення чи ухиляється від примирних процедур, працівники або профспілка мають право продовжити вирішення колектив ного рудового спору шляхом організації і проведення т страйку. n Тобто страйк — це фактично остання ланка в процесі вирішення колективних трудових спорів (конфліктів).
Страйк на Луцькому підприємстві електротранспорту
Страйк на Луцькому підприємстві електротранспорту
Оголошення страйку n n n Рішення про оголошення страйку приймається загальними зборами найманих працівників. Рішення про оголошення страйку вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість найманих працівників підприємства, установи, організації. Разом з прийняттям рішення про оголошення страйку збори повинні вирішити питання щодо органу, який очолюватиме страйк на підприємстві.
Прийняття рішення про оголошення страйку n n n У рішенні про оголошення страйку зазначається: перелік розбіжностей сторін, які стали підставами для оголошення страйку; дата і час початку страйку, його приблизна тривалість, а також передбачувана кількість учасників; орган, який здійснює керівництво страйком, список осіб, які до нього входять. Одночасно з ухваленням рішення про оголошення страйку, може бути прийнято рішення про утворення спеціального страйкового фонду з добровільних внес ків і пожертвувань. Метою створення фонду є забезпечення мате ріальною ідтримкою п учасників страйку та їх сімей, оскільки час участі у страйку не оплачується.
Гарантії для працівників під час стайку n Участь у страйку працівників не розглядається як порушення трудової дисципліни і не може бути підставою для притягнення до дисциплінарної відповідальності. n За працівниками, які не брали участі в страйку, але у зв'язку з його проведенням не мали можливості виконувати свої трудові обов'язки, зберігається заробітна плата у розмірах не нижче від установлених законодавством, як за час простою не з вини працівника.
Повідомлення роботодавця про оголошення страйку n Орган або особа, яка очолює страйк, зобов'язані у письмовій формі попередити роботодавця про початок страйку. n Орган, який очолює страйк, повідомляє про його початок також Національну службу посередництва і примирення. n Терміни попередження проведення страйку: 7 календарних днів до його початку; якщо страйк оголошується на безперервно діючому виробництві, роботодавець повинен бути про попереджений за 15 календарних днів. нього
Місце проведення страйку n Місцеперебування органу, який здійснює керівництво страйком, а також місцеперебування працівників, які беруть участь у страйку, визначається самим органом за погодженням з роботодавцем. n Керівний орган має право призупинити страйк. Для його відновлення не потребуватиметься повторних примирних процедур і повторного рішення найманих працівників.
Вирішення колективного трудового спору під час страйку n n n Вирішення колективного трудового спору під час страйку здійснюється шляхом: проведення переговорів між органом (особою), що очолює страйк, та роботодавцем, в тому числі із залученням до участі в переговорах незалежного посередника та експертів і фахівців НСПП; утворення органом (особою), що очолює страйк, та роботодавцем узгоджувальної комісії. Узгоджувальна комісія орган, спільно утворений органом (особою), що очолює страйк, та роботодавцем, призначений для пошуку шляхів вирішення колективного трудового спору (конфлікту), з використанням для цього усіх наявних можливостей. Основним завданням узгоджувальної комісії є вироблення угоди про вирішення колективного трудового спору, що може задовольнити найманих працівників учасників страйку та роботодавця.
Випадки в яких заборонено проводити страйк n Заборонено проведення страйку у випадках, якщо припинення працівниками роботи створює загрозу життю і здоров'ю людей, довкіллю або перешкоджає запобіганню стихійному лиху, аваріям, катастрофам, епідеміям та епізоотіям чи ліквідації їх наслідків. n Крім цього, забороняється проведення страйку: працівниками органів прокуратури, суду, Збройних Сил України, органів державної влади, безпеки та правопорядку (крім технічного та обслуговуючого персоналу).
Обмеження проводити страйк n Право на страйк також може бути обмежено і згідно із Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану» від 16 березня 2000 р. № 1550 -ПІ, а також у випадку оголошення воєнного стану. n У разі оголошення надзвичайного стану проведення страйків забороняється на весь термін його дії. Надзвичайний стан може бути оголошений на термін до 30 днів, а в окремих місцевостях — до 60 днів. Президент може його продовжити ще на 30 днів.
Припинення повноваження в органу, який очолює страйк n Повноваження органу, який очолює страйк, припиняються у випадку підписання сторонами угоди про врегулювання колективного трудового спору або у випадку визнання страйку незаконним.
Підстави визнання страйків незаконними n Страйки визнаються незаконними з таких підстав: n 1) якщо вони оголошені з вимогами про зміну конституційного ладу, державних кордонів та адміністративно територіального устрою України, а також з вимогами, що порушують права людини; 2) оголошені без дотримання порядку оголошення початку колективного трудового спору, порядку проведення примирних процедур, а також порядку оголошення страйку; 3) оголошені з недотриманням вимог щодо органу, який здійснює керівництво страйком; 4) якщо проводяться під час здійснення примирних процедур. n n n
Хто визнає страйки незаконними n n Рішення про визнання страйку незаконним – приймає лише СУД. Справа про визнання страйку незаконним розглядається місцевим судом у порядку позовного провадження. Заява з вимогою про визнання страйку незаконним подається до суду роботодавцем. Суд зобов'язаний розглянути справу про визнання страйку незаконним протягом семи днів з дня подання заяви. Якщо суд винесе рішення про визнання страй ку незаконним, він зобов'язує учасників страйку приступити до роботи не пізніше наступної доби після вручення представникам органу, який здійснює керівництво страйком, копії рішення.
Відповідальність за участь у страйку, визнаному судом незаконним n n У випадку невиконання рішення суду учасники страйку можуть бути притягнені до відповідальності, згідно із законодавством. Організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни. Збитки, заподіяні роботодавцеві страйком, який був визнаний судом незаконним, відшкодовуються організаторами страйку, у розмірі, визначеному судом. Особи, які є організаторами страйку, визнаного судом незаконним, а так само особи, які перешкоджають припиненню незаконного страйку, притягаються до дисциплінарної або адміністративної відповідальності.
Відшкодування роботодавцем збитків, заподіяних страйком n Роботодавець, який порушив Закони України, внаслідок чого склалися умови для стайку, і страйк закінчився повним чи частковим виконанням вимог найманих працівників, компенсує збитки учасникам стайку в розмірі, визначеному судом.
МИРНІ ЗІБРАННЯ
Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. n Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб на свій вибір. Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування. Статті 34, 39 Конституції України n
Законодавство щодо проведення мирних зібрань n В Україні так і не було прийнято Закон, в якому було б визначено механізм реалізації права на свободу мирних зборів. n Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12 вересня 1991 р. N 1545 XII «Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР» залишаються чинними нормативно правові акти СРСР, які застосовуються у порядку правонаступництва, зокрема Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28 липня 1988 р. N 9306 XI «Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних походів і демонстрацій в СРСР»
Акції протесту. Різновиди n Акція протесту – це, як правило, масовий, публічний захід громадян або окремої категорії громадян, який проводиться з метою привернення уваги суб’єктів влади, громадськості, роботодавців до неврегульованих проблем в різних сферах життя суспільства і супроводжується гаслами, застосуванням в деяких випадках наочних засобів (плакатів, символіки), аудіо та відео обладнання. n Акції протесту протікають у різних її формах. Акція протесту може бути у вигляді мітингу, демонстрації, страйку, вуличного походу, марш походу, зборів, пікетування, голодування тощо.
Основні дії n Необхідно прийняти рішення проведення протестної акції у порядку, передбаченому законодавством України, а також відповідно до вимог статутних документів організації. n Необхідно визначити мету, форму проведення, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення. n Необхідно обрати чи призначити організаторів акції, наділивши їх певними повноваженнями. n Необхідно подати відповідну заяву до органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування.
Заява проведення мирних зібрань n Заява проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації подається до місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування в письмовій формі не пізніш як за десять днів до намічуваної дати їх проведення.
Зміст заяви В заяві зазначається: мета заходу; форма проведення; місце проведення, або маршрут руху; час початку і закінчення; передбачувана кількість учасників; ПІБ уповноважених осіб, місце їх проживання і роботи; дата подання заяви.
Погодження з місцевими органами влади проведення мирних зібрань n Місцеві органи влади розглядають заяву і повідомляють уповноваженим (організаторам) про прийняте рішення не пізніш як за п'ять днів до часу проведення заходу, зазначеного в заяві. Мають право при потребі запропонувати тим, хто звернувся з заявою, інші час і місце проведення заходу. n Учасникам забороняється мати при собі зброю, а також спеціально підготовлені або пристосовані предмети, які можуть бути використані проти життя і здоров'я людей, для заподіяння матеріальної шкоди державним, громадським організаціям і громадянам.
Найкращий результат від акції протесту n n Найкраще, під час акції протесту підготувати плакати з вимогами профспілки, листівки, прес релізи для роздачі під час пікетування, забезпечити засобами озвучення; Час для проведення пікетування вибирається з таким розрахунком, щоб як можна більша кількість ЗМІ могли його висвітлити і щоб відповідні посадові особи вимушені були проходити буквально крізь натовп. Підготовка короткого спеціального виступу старшого в пікеті для каналів телебачення. Пікет повинен розпочинатися у визначений час, а закінчуватися за рішенням профспілки, при цьому старший на пікеті зобов'язаний виступити перед його учасниками, повідомити про досягнення мети пікетування, про реакцію опонентів, подякувати учасникам і дати розпорядження про закінчення акції.
НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ПРОТЕСТНИХ ДІЙ Д Я К У Є М О З А У В А Г У n м. Луцьк, 2015 рік
Скачать презентацию НОРМАТИВНО-ПРАВОВА БАЗА ПРОТЕСТНИХ ДІЙ — СТРАЙК -МИРНІ ЗІБРАННЯ
Страйк 2015 НМЦ ок.ppt