Нобелівський лауреат Презентація Студентки 1 курсу 15 групи, ФЕМП Думанової Катерини
Хто? Леонтьев Василий Васильевич «Побольше бы ветра конкуренции в паруса вашей плановой экономики» .
Дата рождения: 5 августа 1905 Мюнхен, Место рождения: Германская империя Дата смерти: 5 февраля 1999 (93 года) Место смерти: Нью-Йорк, США Страна: Научная сфера: Место работы: СССР до 1933 года США с 1933 года[1] экономика Гарвардский университет, Правительство США, Нью-Йоркский университет Петроградский Альма-матер: Известные ученики: Известен как: университет, Берлинский университет Пол Самуэльсон Роберт Солоу Автор метода «затраты — выпуск» Нобелевская премия по Награды и премии экономике (1973) Американский економіст російського походження, винахідник теорії міжотраслевого аналіза, лауреат Нобелівської премії з економіки за 1973 рік «за розвиток метода „витрати — випуск“ та за його використання в важливих економічних проблемах» .
Освіта? В чотирнадцать років він закінчив гімназію та в 1921 році був зарахований до Петроградського університету, де вивчал філософію, социологію, а потім економіку. Після закінчення університета він поїхав влаштувався викладати економічну географію та одночасно подав заявку на візу в Німеччину для породовження освіти Берлінському університеті. В Німеччині він породовжував навчатися , де почав працювати над докторською дисертацією в Берлінському університеті під керівництвом відомого німецького економіста Зомбарта. Темою дисертації Леонтева було дослідження народного господарства як безперервного процесу. Не залишаючи навчання, він почав свою професійну карьєру в якості економіста-дослідника Інституту світового господарства при Кільском університеті, займався вивчення похідної статистичного попиту та кривої пропозиції. Вже в 22 роки Леонтев отримав степінь доктора наук. В 1931 р. В. Леонтьев отримує з США запрошення на роботу в Національне бюро економічних досліджень. Леонтьев переїджає до Америки і стає сотрудником Уэсли Митчелла — директора Національного бюро економічних досліджень. Внаслідку пройшов тестування та став викладачем Гарвардского та Нью-Йоркского університетів Організував науковий колектив який мав назву «Гарвардский проект економічних досліджень» Цей колектив став центром досліджень процесів по методу «витрати—випуск» .
Посади? Після початку Другої світової війни працював консультантом по економічному плануванню для військо-повітряних сил США. 1931 року директор Національного бюро економічних досліджень(США) З 1948 – директор Служби економічних досліджень. Працював економічним радником в Нанкіне. 1954 — президент Економетричного суспільства. Офіцер ордена Почесний легіону(Франція, 1968), 1970— президент Американської економічної асоціації. Безмінно очолював «Гарвардский проект економічних досліджень» до закриття в 1973 році Творець та керівник американського Інституту економічгого аналізу, був консультантом ООН В рамках ООН він курував с середині 70 х глобальним дослідницьким проектом, метою якого було прогнозування розвитку свтової економіки до 2000 року. В підсумку цієї праці були опубліковані в книзі «Майбутнє світової економіки» (1977). Доктор honoris causa Брюсельського (1961), Парижського(1972) та Ленінградського(1990) університетів.
Відомі твори? «Структура американської економіки» (The Structure of American Economy, 1941); «Економіка „витрати — випуск“» (Input — output economics, 1966); «Економічне эссе» (Essays in Economics: Theories and Theorizing, 1966). «Майбтнє світової економіки» (The Future of the World Economy, 1977; в соавторстві з Енн Картер та П. Петрі)
За які заслуги отримав нобелівську премію? В 1973 г. В. Леонтьеву присуджується Нобелівська премія з економіки: "За розвиток метода «вітративипуск" і використання його в важливих економічних проблемах". В своїй нобелівській промові він вперше продемонстрував міжотраслевую модель світової економіки, в якій всі країни світу були об’єднанні в два регіони (розвинуті та що розвиваються). Ця ескізна модель стала отправним моментом проекта «Майбутнє світової економіки", над якими по замовленню Секритаріата ООН протягом 4 років працювала група американських спеціалістів на чолі з В. Леонтьевым. Методологічною основою проекта була глобальна модель «витрати-випуск" (15 регіонів, 45 отраслей), за допомогою якої розраховувалась та аналізували сценарії світового розвитку на період мирового развития до 2000 року.
Здобув популярність як автор методу економічного аналізу "витрати - випуск"(input output), розробку якого в Росії почали ще в 192428 під керівництвом П. И. Попова(ЦСУ СРСР). Метод витрат спрямований на дослідження конкретних процесів заміщення одних частин громадського продукту іншими(за вартістю і по натуральній формі) між галузями економіки(міжгалузеві баланси), взаємозв'язаними підприємствами, районами і країнами. Розроблені ним принципи застосовуються в практиці прогнозування і програмування економіки. За допомогою методу "витрати - випуск" досліджував ряд конкретних економічних проблем : структуру економіки США і її динаміку; співвідношення можливих змін податків, заробітної плати, ціни і прибутку; довгострокові тенденції розвитку машинної індустрії
Леонтьев уперше застосував аналіз загальної рівноваги в якості інструментарію при формуванні економічної політики. Запропонована Леонтьевым теорія алгебри аналізу "затраты-выпуск" зводиться до системи лінійних рівнянь, в яких параметрами є коефіцієнти витрат на виробництво продукції. Леонтьев показав, що коефіцієнти, що виражають стосунки між секторами економіки можуть бути оцінені статистично, що вони досить стійкі і що їх можна прогнозувати. Більше того, Леонтьевым було показане існування найбільш важливих коефіцієнтів, зміни яких необхідно відстежувати в першу чергу
У роботах Леонтьева велика увага приділяється теоретичним проблемам політичної економії. У своїх побудовах грунтувався на концепціях "чинників виробництва" і "витрат виробництва". З позицій математичної теорії кривих і площин байдужості Леонтьев піддав аргументованій критиці суб'єктивну теорію граничної корисності, загальну методологію і теорію грошей кейнсіанської школи. - Ідеї Леонтьева лягли в основу побудови в СРСР міжгалузевого балансу народного господарства(см: Баланс міжгалузевий).
Послідовники? В. Леонтьев виховав декілька поколінь блискучих дослідників. У Гарвардському університеті, де він багато років вів курс економічної теорії і проблемні семінари, серед його студентів були майбутні нобелівські лауреати П. Самуэльсон і Р. Солоу. Його школу в Гарвардській лабораторії пройшли такі відомі учені, як У. Айзард, Д. Эванс, М. Хоффенберг, X. Ченери, П. Кларк, Д. Дюзенберри, А. Фергюсон, Л. Мозес, К. Алмон, А. Картер, К. Поленски, П. Петрі, Ф. Дачин і багато інших. Величезна дія В. Леонтьева на економікоматематичні, інформаційно-економічні, структурні і прогностичні дослідження практично в усіх країнах
Нагороджений орденами Восходящего солнца (Япония, 1984) Искусств и литературы (Франция, 1985) Лауреат премии Б. Хармса (1970) Нобелевской премии (1973)
Аналіз Леонтьева по методу "затратывыпуск" визнаний класичним інструментом в економіці. Нарівні з Кейнсом він вважається ученим, що вніс найбільший вклад в економічну науку минулого століття.
Я захоплююся вітрильним спортом і, коли пояснюю студентам, як функціонує економіка країни, порівнюю її з яхтою в морі. Щоб справи йшли добре, потрібний вітер, - це зацікавленість. Кермо державне регулювання
Кореспондент: Василій Васильовичу вам за вісімдесят. Як вам вдається жити в такому напруженому ритмі? В. В. Леонтьев: Ви знаєте коли їдеш на велосипеді треба весь час крутити педалі. Перестанеш крутити – впадеш. Ось я і кручу…
Використані джерела: http: //www. wleontief. ru/ http: //100 v. com. ua/ru/Vasiliy-Leontev- person http: //ru. wikipedia. org http: //institutiones. com/personalities/712008 -06 -12 -11 -10 -29. html http: //www. peoples. ru/science/economy /leontief/ http: //www. apmath. spbu. ru
Скачать презентацию Нобелівський лауреат Презентація Студентки 1 курсу 15 групи
Василий Леонтьев 1973г. Думанова Екатерина.pptx