
Презентация Сили ЦЗ.ppt
- Количество слайдов: 45
НМЦ ЦЗ та БЖД Дніпропетровської області ОБЛАСНІ КУРСИ ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ КЕРІВНИХ КАДРІВ Сили цивільного захисту Викладач Кондратюк Володимир Миколайович
Навчальні питання 1. Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту (ОРС ЦЗ) 2. Аварійно-рятувальні служби (АРС) 3. Невоєнізовані формування (НФ), спеціалізовані служби цивільного захисту та добровільні пожежні дружини (команди)
Закони України • “Про цивільну оборону України”, 3. 02. 93 р. № 2974 -XІІ; • “Про аварійно-рятувальні служби”, 14. 12. 99 р. № 1281 -XІV; • “Про оборону України”, 5. 10. 2000 р. № 2020 -ІІІ; • “Про правові засади цивільного захисту”, 24. 06. 2004 р. № 1859 -ІV; • “Про пожежну безпеку”, 17. 12. 93 р. № 3745; • “Про захист населення і територій від НС техногенного та природного характеру”, 8. 06. 2000 р. № 1809 -ІІІ; • “Про Дисциплінарний статут служби цивільного захисту”, 5. 03. 2009 р. № 1068 -VІ.
Укази Президента України • “Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в Оперативнорятувальну службу ЦЗ на період до 2005 р. ” від 19. 12. 2003 р. № 1467, № 1270/2005, № 1810/2005; • “Про питання щодо перетворення військ Цивільної оборони і державної пожежної охорони в окрему невійськову службу” від 15. 09. 2004 р. № 1040; • “Про вдосконалення управління у сфері запобігання і реагування на НС техногенного та природного характеру” від 21. 11. 2003 р. № 1328; • “Про вдосконалення єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку, рятування та організації захисту населення від наслідків НС” від 4. 03. 2004 р. № 269.
Постанови КМУ • “Про єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру” від 3. 08. 98 р. № 1198; • “Про затвердження Положення про Цивільну оборону України” від 10. 05. 94 р. № 229; • “Про затвердження Положення про порядок проходження служби особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту” від 21. 07. 2005 р. № 629; • “Про затвердження Положення про Державну службу медицини катастроф” від 11. 07. 2001 р. № 827; • “Про затвердження Порядку державної реєстрації аварійнорятувальних служб” від 7. 03. 2001 р. № 213; • “Про затвердження Типового статуту державної аварійнорятувальної служби” від 18. 08 2001 р. № 1058; • “Про затвердження Порядку комплектування та професійної підготовки основного особового складу аварійно-рятувальних служб і типової форми контракту, що укладається з рятувальниками під час прийняття їх на роботу” від 12. 10. 2001 р. № 1334; • “Про затвердження Положення про добровільну пожежну дружину (команду)” від 25. 02 2009 р. № 136.
Накази центральних органів виконавчої влади • Наказ МНС від 26. 09. 2007 р. № 667 “Про введення в дію Тимчасового Статуту дій у надзвичайних ситуаціях (частина І)”; • Наказ МНС від 31. 10. 2008 р. № 794 “Про затвердження Тимчасового порядку організації внутрішньої, гарнізонної та караульної служб МНС України”; • Наказ МНС від 4. 06. 2002 р. № 145 “Про погодження створення, реорганізації, ліквідації та перепрофілюювання АРС МНС”; • Наказ МНС від 2. 07. 2001 р. № 156 “Про ведення Державного реєстру аварійно-рятувальних служб”; • Спільний наказ МНС та Мінпаливенерго від 2. 09. 2002 р. № 266/508 “Про затвердження порядку взаємодії та розмежування повноважень гірничорятувальних служб, підпорядкованих МНС та Мінпаливенерго”; • Наказ МНС від 16. 10. 2009 р. № 694 “Про порядок залучення, завдання та зони відповідальності органів і підрозділів ОРС ЦЗ”; • Наказ МНС від 7. 02. 2008 р. № 96 “Про введення в дію Тимчасового Статуту дій у надзвичайних ситуаціях (частина ІІ); • Наказ МНС від 16. 02. 2010 р. № 88 “Про зони відповідальності та порядок залучення формувань ДСВГРС МНС”; • Наказ МНС від 18. 01. 2011 р. № 51 “Про внесення змін до наказу МНС від 20. 09. 2004 р. № 65.
Сили і засоби цивільного захисту – це особовий склад і працівники органів та підрозділів ЦЗ, добровільні рятувальні формування, пожежна та аварійно-рятувальна техніка, пожежотехнічне та аварійно-рятувальне обладнання, засоби пожежогасіння та індивідуального захисту, інше майно, призначене для гасіння пожеж, ліквідації наслідків аварій, повеней, землетрусів та інших катастроф техногенного, біологічного, радіаційного, хімічного або екологічного та військового характеру, мінімізації наслідків Чорнобильської катастрофи.
До складу сил ЦЗ належать: u Оперативно-рятувальна служба ЦЗ (ОРС ЦЗ), яка створена тільки в МНС; u аварійно-рятувальні служби, які створені МНС та іншими ЦОВВ, ОМСВ, громадськими організаціями, суб’єктами господарювання; u формування особливого періоду або невоєнізовані формування (позаштатні); u спеціалізовані служби ЦЗ; u підрозділи відомчої, місцевої та добровільної пожежної охорони.
Перше навчальне питання Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту МНС (ОРС ЦЗ МНС)
ОРС ЦЗ МНС створена у відповідності до Указу Президента України від 19. 12. 2003 р. № 1467 “Про Державну програму перетворення військ Цивільної оборони України, органів і підрозділів державної пожежної охорони в Оперативно-рятувальну службу цивільного захисту на період до 2005 року ”. Зміни до програми внесені Указом Президента України від 19. 12. 2005 р. № 1810/2005. Систему органів управління і підрозділів ОРС ЦЗ, завдання, функції та права, організацію діяльності, порядок взаємодії ОРС ЦЗ із аварійно-рятувальними службами визначає Положення про ОРС ЦЗ МНС, затверджене наказом МНС від 20. 09. 2004 р. № 65.
ОРС ЦЗ МНС – спеціальне воєнізоване формування, на яке покладається проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт у разі виникнення НС техногенного, природного і воєнного характеру, участь у заходах територіальної оборони, а також міжнародних рятувальних та інших гуманітарних операціях. Основу сил МНС складає ОРС ЦЗ, до складу якої входять підрозділи центрального та територіального підпорядкування. Органи і підрозділи ОРС ЦЗ створюються за територіальним принципом, до району включно, з урахуванням техногенного і екологічного навантаження території та завдань у мирний час і в особливий період.
Система органів управління і підрозділів ОРС ЦЗ орган управління ОРС – структурний підрозділ (департамент) центрального апарату МНС; Ø загони та підрозділи центрального підпорядкування; Ø управління, відділи у складі ГУ (У) в областях; Ø загони та підрозділи, які входять до складу гарнізонів ОРС. Ø
Стуктура сил МНС України Департамент управління рятувальними силами Оперативно-рятувальна служба цивільного захисту Сили центрального підпорядкування: 7 спеціальних регіональних центрів швидкого реагування (Запорізька, Івано-Франківська, Львівська, Одеська, Сумська обл. , Крим та м. Київ); Спеціальний авіаційний загін (м. Ніжин); Навчальний центр ОРС (м. Мерефа Харків. обл); Вузол зв’язку ОРС (м. Переяслав-Хмельницький Київської області); ДП “Мобільний рятувальний центр” Сили територіального підпорядкування: 27 гарнізонів ОРС ЦЗ АР Крим, областей та мм. Києва, Севастополя, до яких входять: 25 аврійно-рятувальних загонів спеціального призначення (АРЗ СП) головних управлінь (управлінь) МНС; 1154 пожежно-рятувальних частин до району включно (СДПЧ, ППЧ, ОП) Аварійно-рятувальні служби МНС Територіального підпорядукування: Загони Державної спеціальної (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби МНС; Центри Державної спеціалізованої АРС на водних об’єктах України МНС; Загони Державної спеціалізованої АРС пошуку і рятування туристів МНС
Департамент управління рятувальними силами є провідним структурним підрозділом МНС у сфері організації реагування на НС техногенного та природного характеру, застосування сил МНС, координації дій органів управління та сил центральних і місцевих органів виконавчої влади при ліквідації НС державного та регіонального рівня. Цьому Департаменту підпорядковані Оперативно-рятувальна служба і спеціальні та спеціалізовані аварійнорятувальні служби.
Сили ОРС центрального підпорядкування: Ø 7 спеціальних регіональних центрів швидкого реагування, які дислокуються в АР Крим, Запорізькій, Івано-Франківській, Львівській, Одеській, Сумській обл. та в м. Києві; Ø навчальний центр (м. Мерефа Харківської обл. ); Ø спеціальний авіаційний АРЗ (м. Ніжин); Ø вузол зв’язку ОРС ЦЗ (м. Переяслав. Хмельницький Київської області); Ø ДП “Мобільний рятувальний центр МНС.
Державне підприємство “Мобільний рятувальний центр МНС” (ДП МРЦ) ДП МРЦ створено наказом МНС від 18. 08. 2005 № 149 і є спеціальною (воєнізованою) АРС, яка здійснює термінове реагування на НС державного рівня. ДП МРЦ складається з підрозділів управління, аварійнорятувальних підрозділів, медичних підрозділів, загонів транспортного та матеріального-технічного забезпечення. До складу ДП МРЦ входить Мобільний госпіталь, призначений для надання кваліфікованої медичної допомоги постраждалому населенню та рятувальникам у зонах НС. ДП МРЦ включено до Корпусу сил СНД, підтримки операцій НАТО в рамках Програми ПЗМ і внесено до Реєстру міжнародних рятувальних сил швидкого реагування.
АРЗ центрального підпорядкування мають зони відповідальності і призначені для: Ø проведення рятувальних операцій; Ø проведення спеціальних робіт у складних умовах; Ø участі у ліквідації НС та відновлювальних роботах загальнодержавного та регіонального рівня; Ø організації і проведення мобілізаційного розгортання формувань, призначених для роботи в особливий період для ліквідації наслідків НС. АРЗ оснащені інженерною технікою (бульдозери, екскаватори, автогрейдери, автокрани, автовишки), автомобільною технікою (автобуси, вантажні автомобілі, спецавтомобілі), технікою радіаційної і хімічної розвідки та захисту, зв’язку, автономними джерелами енергії, технікою малої механізації.
До сил ОРС територіального підпорядкування відносяться: Ø 25 АРЗ спеціального призначення ГУ(У) МНС, розташованих в областях; Ø 1154 пожежно-рятувальні частини до району включно. Сили ОРС територіального підпорядкування входять до гарнізонів ОРС Гарнізон цивільного захисту (Гарнізон ОРС) – це оперативна територіальна структура органів управління, підрозділів, навчальних і науково-дослідних закладів, підприємств та організацій МНС України, а також інших сил ЦЗ, які залучаються до ліквідації НС та гасіння пожеж, дислокованих у межах АТО (обласні, міські, та районні гарнізони). Начальниками гарнізонів ОРС є начальники ГУ(У), відділів відповідно в областях, містах , районах. В обласних гарнізонах ОРС основу сил складають АРЗ СП і мають завдання щодо реагування на НС регіонального рівня. Крім АРЗ СП основу сил ОРС в гарнізонах складають:
Ø Ø самостійні державні пожежні частини (СДПЧ); професійні пожежні частини (ППЧ); державні пожежні частини (ДПЧ); окремі пости (ОП); В кожному міському, сільському районі, у містах без районного поділу створені СДПЧ або ППЧ під керівництвом міських або районних управлінь (відділів) ГУ(У) МНС в областях. На об’єктах підвищеної небезпеки та на закритих об’єктах створюються ДПЧ, які утримуються за рахунок таких об’єктів. Особовий склад ОРС комплектується на контрактній основі і перебуває на державній службі цивільного захисту, яка визначена Законом України “Про правові засади цивільного захисту”.
Дніпропетровський обласний гарнізон ОРС ЦЗ МВ РВ ЗДПО ЗТС ДВЛ Нач. гарнізону ГУ МНС в обл. м і с ь к і Дніпропетровський Вільногірський МУ РУ ЗППО НМЦ ЦЗ г а р н і з о н и Криворізький Марганецький р а й о н н і Дніпродзержинський Жовтоводский Орджонікідзевський Першотравенський г а р н і з о н и Апостолівськ. Васильківськ. Верхньодніпров. Широківський Юр’ївський Криничанськ. Нікопольський Новомосковськ Магдалинівськ. Межівський Павлоградськ. Петриківський Петропавлівський Покровський П’ятихатський Синельниківськ. Солонянський Томаківський Царичанський Софіївський
Основні завдання ОРС ЦЗ Ø Ø Ø Ø Ø забезпечення постійної готовності сил і засобів ОРС до ліквідації НС та їх наслідків. Підрозділи ОРС знаходяться на цілодобовому чергуванні; надання оперативної індивідуальної допомоги громадянам у разі виникнення подій у побуті, які загрожують їхньому життю і здоров’ю або можуть завдати матеріальної шкоди; проведення першочергових робіт при НС; рятування людей, ліквідація наслідків НС; надання постраждалим долікарської та першої медичної допомоги; проведення радіаційної, хімічної, інженерної розвідки; проведення піротехнічних робіт; участь у роботах із санітарної обробки населення, спеціальної обробки техніки, майна, знезаражування будівель, споруд і територій; здійснення заходів з евакуації населення, матеріальних і культурних цінностей із зон НС; ОРС реагує на НС як у мирний час , так і в особливий період. ОРС взаємодіє із спеціальними (воєнізованими) і спеціалізованими аварійно-рятувальними службами та їх підрозділами.
Друге навчальне питання Аварійно-рятувальні служби (АРС)
Аварійно-рятувальні служби (АРС) Організаційні, правові та економічні засади створення і діяльності АРС, обов’язки, права, гарантії соціального захисту та відповідальність рятувальників визначені Законом України “Про аварійно-рятувальні служби”. АРС – сукупність організаційно об’єднаних органів управління, сил та засобів, призначених для вирішення завдань щодо запобігання та ліквідації НС техногенного і природного характеру та окремих їх наслідків, проведення пошукових, аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт.
АРС можуть бути спеціальними (воєнізованими), спеціалізованими, створеними на професійній або на непрофесійній основі. Спеціальна (воєнізована) АРС – професійна АРС, заснована на принципах єдиноначальності, централізації управління, статутної дисципліни, особистої відповідальності. Спеціалізована АРС – професійна АРС, що має підготовлений і споряджений особовий склад для ліквідації окремих класів і підкласів НС (гасіння газових фонтанів, надання медичної допомоги, водолазні роботи тощо) та відповідні аварійно-рятувальні засоби. У професійній АРС запроваджується спеціальна фізична та психологічна підготовка особового складу. Рятувальник – особа, яка має відповідну спеціальну підготовку, атестована на здатність до проведення АРР і безпосередньо бере участь у них, має спеціальну фізичну підготовку та відповідає за її підтримання.
Державні АРС створюються МНС та іншими ЦОВВ тільки на професійній основі. Комунальні АРС створюються за рішенням ОМСВ або за рішенням облдержадміністрацій для обслуговування територій та об’єктів комунальної власності. АРС громадських організацій. Спеціалізовані об’єктові АРС створюються з працівників цих об’єктів за погодженням з державною чи комунальною АРС, що обслуговує цей об’єкт. Державні, комунальні та АРС громадських організацій створюються за погодженням з МНС як професійні і є юридичними особами.
Державні аварійно-рятувальні служби Ø Ø Ø Метою діяльності державних АРС є: запобігання НС, мінімізація їх наслідків та захист населення і територій; термінове реагування на НС техногенного та природного характеру; захист довкілля та локалізація зон впливу шкідливих і небезпечних факторів, що виникають під час аварій та катастроф. В МНС у відповідності з наказами МНС від 04. 01. 2011 р. № 1 та від 16. 12. 2010 р. № 59 є: Загони Державної спеціальної (воєнізованої) гірничорятувальної (аварійно-рятувальної) служби (ДСВГРС) – оперативного підпорядкування ГУ(У) МНС; Центри Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби на водних об’єктах (ДСАРСВО) – оперативного підпорядкування ГУ(У) МНС; Загони Державної спеціалізованої аварійно-рятувальної служби пошуку і рятування туристів (ДСАРСПРТ) – оперативного піпорядкування ГУ(У) МНС.
Обов’язки ДАРС: Ø Ø Ø Ø постійна готовність до виконання АРР; забезпечення можливості тридобового проведення АРР в автономному режимі; підтримання взаємодії з ОВВ, ОМСВ, СГ незалежно від форми власності під час АРР; участь у проведенні експертизи проектних рішень щодо поліпшення захисту об’єктів і територій на випадок виникнення НС; участь у виконанні заходів щодо посилення протиаварійного захисту об’єктів, що нею обслуговуються, і підвищенні ступеня підготовленості персоналу СГ до дій при НС; участь у визначенні прийнятних рівнів ризику ОПН; участь у роботі комісій з прийняття в експлуатацію об’єктів, які потребують АР обслуговування, з розслідування причин виникнення НС та розробленні заходів щодо їх запобігання.
Державна спеціальна (воєнізована) гірничорятувальна (аварійно-рятувальна) служба МНС (ДСВГРС) ДСВГРС МНС є професійною аварійно-рятувальною службою у сфері запобігання та реагування на НС техногенного та природного характеру. Організаційно служба побудована за територіально-галузевим принципом. До складу ДСВГРС входять 7 загонів. Підрозділи ДСВГРС дислоковані у мм. Києві, Севастополі і 12 областях України: Дніпропетровській, Донецькій, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Кіровоградській, Львівській, Миколаївській, Полтавській, Харківській, Херсонській, Чернівецькій. У складі загонів ДСВГРС функціонують воєнізовані гірничо-рятувалльні, газорятувальні та аварійно-рятувальні взводи, навчальний взвод, взводи профілактично-виробничої діяльності та депресійно-газових зйомок, газоаналітичні лабораторії, ремонтно-механічна майстерня, авторемонтна дільниця.
Загони ДСВГРС, у відповідності з наказом МНС від 03. 02. 2009 р. № 77, на договірній основі здійснює аварійнорятувальне обслуговування підприємств, установ, організацій та територій, на яких існує небезпека виникнення НС. Серед підприємств, що обслуговують Загони ДСВГРС, 35% складають об’єкти гірничої, гірничорудної та нерудної промисловості, підземного транспорту та будівництва, вугільної промисловості, 35% - ХНО, решта 30% підприємства інших галузей (енергетики, металургії та машинобудування, транспортно-дорожнього та агропромислового комплесів житлово-комунального господарства, соціально-культурної сфери). Перелік об’єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому обслуговуванню Загонами ДСВГРС, визначений постановою КМУ від 4. 08. 2000 р. № 1214.
Центри Державної спеціалізованої АРС на водних об’єктах (ДСАРСВО) МНС Підрозділи ДСАРСВО безпосередньо підпорядковані ГУ(У) МНС тих регіонів, в яких вони розташовані, і приєднані до АРЗ СП. Ø 3 морських (у мм. Севастополі, Керчі, Одесі); Ø 4 річкових (у мм. Києві, Вінниці, Івано-Франківську та Хмельницькому). Ця служба є професійною і виконує функції у сфері безпеки користування водними об’єктами, техногенної та екологічної безпеки водних і водогосподарських об’єктів, водолазної справи, запобігання загибелі людей на водних об’єктах та реагування на них.
Загони Державної спеціалізованої АРС пошуку і рятування туристів МНС Ця служба є професійною у сфері запобігання виникненню та реагування на НС на об’єктах туристичних відвідувань України в гірських, лісових, спелеологічних районах та місцях масового відпочинку людей. До цієї служби структурно входять Івано. Франківський, Кримський, Львівський та Закарпатський гірські пошуково-рятувальні загони. Загони цієї служби підпорядковані ГУ(У) МНС тих регіонів, в яких вони дислокуються, і приєднані до АРЗ СП.
Державна служба медицини катастроф (ДСМК) Відповідно до ст. 8 Закону України “Про аварійно-рятувальні служби” та Положення про Державну службу медицини катастроф, затвердженого постановою КМУ 11. 07. 2001 р. № 827, ДСМК є особливим видом державних АРС, основним завданням якої є надання безоплатної медичної допомоги постраждалим при НС техногенного та природного характеру. ДСМК утворюється: на центральному рівні – МОЗ України; на територіальному рівні – обласними держадміністраціями.
До складу ДСМК входять медичні сили та лікувально-профілактичні заклади центрального і територіального рівня незалежно від виду діяльності та галузевої належності, визначені МОЗ за погодженням з МНС, МО, МВС, Мінтранс, ОДА. Координацію діяльності ДСМК при виникненні НС здійснюють центральна та територіальні координаційні комісії. До медичних формувань ДСМК належать мобільні госпіталі, мобільні загони, медичні бригади постійної готовності першої черги (БШМД), спеціалізовані медичні бригади постійної готовності другої черги, мобільний госпіталь МНС.
Міністерство оборони (МО) України В МО України та його структурних підрозділах розроблені Плани участі військ у ліквідації НС техногенного та природного характеру. Згідно цих Планів для ліквідації НС на об’єктах атомної енергетики, хімічної промисловості та гідроспорудах залучаються спеціальні війська з особовим складом понад 6000 осіб та до 1210 од. техніки. У разі виникнення НС на військових об’єктах – 6400 осіб та 950 од. техніки.
Державна авіаційна пошуково-рятувальна служба (Укравіапошук) Організація та забезпечення проведення авіаційних пошуково-рятувальних (аварійнорятувальних) робіт у разі виникнення авіаційних подій та інших НС здійснюється Укравіапошуком з використанням на договірних засадах сил та засобів МНС, Міноборони, Мінінфраструктури, МВС та цивільної авіації України – суб’ктів єдиної державної системи проведення авіаційних пошуково-рятувальних робіт.
Міністерство інфраструктури України Система реагування на небезпеки на автомобільному, залізничному, морському, річковому транспорті має органи управління, пошукові і аварійно-рятувальні сили і засоби постійної готовності, тимчасові формування, матеріальні та інші резерви для оперативного реагування на НС (спеціалізовані аварійно-рятувальні загони, команди, підрозділи дозиметричного контролю, ремонтновідбудовчі бригади, пожежні потяги, судна).
Міністерство енергетики та вугільної промисловості України НАК “Нафтогаз України”. Об’єкти підвищеної небезпеки нафтогазового комплексу обслуговує 725 од. відомчих протиаварійних формувань загальною чисельністю 12. 272 осіб, (2 протифонтанні служби, 2 водолазні служби, 5 газорятувальних служб, 6 рятувальних суден, 150 аварійно-відновлювальних бригад, 586 аварійно-диспетчерських служб підприємств). НАК “Енергетична компанія України”. На підприємствах Компанії діють 2, 6 тис. бригад (18, 9 тис. осіб) та 4, 3 тис. технічних засобів. Штатні оперативновиїзні бригади (ОВБ) здійснюють цілодобове чергування в кожному районі електричних мереж. НАЕК “Енергоатом”. На АЕС України утворено 109 аварійних груп і бригад (3979 осіб), які призначені для ліквідації наслідків аварії.
НЕК “Укренерго”. В цій компанії та її відособлених структурах створені служби протиаварійної роботи і технічного нагляду та інші технічні служби (лінії, виробничотехнічні, електротехнічні). Для проведення аварійно-відновлювальних робіт на енергооб’єктах створено 298 бригад (ланок) чисельністю понад 2, 3 тис. осіб, оснащених понад 500 одиниць спецтехніки і спецмеханізмів, а також аварійний запас матеріалів та обладнання. Вугільна промисловість. Цю промисловість обслуговує ДВГРС, у складі якої функціонують Центральний штаб та 11 ВГРЗ (4150 осіб), розташованих у Донецькій, Луганській, Дніпропетровській областях, а також Навчальнооперативний загін.
Третє навчальне питання Невоєнізовані формування, спеціалізовані служби цивільного захисту та добровільні пожежні дружини (команди)
Невоєнізовані формування ЦЗ (НФ ЦЗ) Для ліквідації наслідків НС техногенного, природного та воєнного характеру, які потребують великої кількості людей, спеціальної та іншої техніки, в областях, районах, на підприємствах, в установах, організаціях створюються позаштатні НФ ЦЗ поділяються на територіальні та об’єктові, а за призначенням – на формування загального призначення та формування спеціалізованих служб ЦЗ. Об’єктові НФ ЦЗ створюються на базі і за рахунок організацій та підприємств, які продовжуватимуть свою діяльність у воєнний час, за рішенням їх керівників. Територіальні НФ ЦЗ створюються шляхом об’єднання об’єктових НФ ЦЗ, які розташовані на цій території, за рішенням відповідних керівників МОВВ та ОМСВ. НФ ЦЗ загального призначення (зведені об’єктові загони, ланки, команди, групи) створюються для виконання АРР, відновлювальних робіт безпосередньо в зоні НС.
НФ ЦЗ спеціалізованих служб ЦЗ призначені для виконання спеціальних робіт або забезпечення робіт з ліквідації НС. До НФ ЦЗ зараховуються працездатні громадяни, за винятком жінок, які мають дітей віком до 8 років, та жінок з вищою та середньою медичною освітою, які мають дітей віком до 3 років, та осіб, які мають мобілізаційні розпорядження. Порядок використання особового складу НФ ЦЗ, його матеріального, технічного і фінансового забезпечення, а також матеріального стимулювання в мирний час визначають облдержадміністрації.
Спеціалізовані служби цивільного захисту Для забезпечення заходів цивільного захисту та проведення спеціальних робіт за функціональною спрямованістю у системах галузевих міністерств, областях, містах обласного значення, районах, відповідно до системи адміністративнотериторіального устрою, на підприємствах, в установах та організаціях відповідними центральними та місцевими органами виконавчої влади, виконавчими органами міських рад, керівниками підприємств, установ та організацій створюються спеціалізовані служби цивільного захисту: енергетики, захисту с/г тварин і рослин, інженерні, комунально-технічні, матеріального забезпечення, медичні, зв’язку і оповіщення, протипожежні, тогівлі і харчування, технічні, транспортного забезпечення, охорони громадського порядку.
Добровільні пожежні дружини (команди) (ДПД, ДПК) створюються відповідно до Положення про добровільну пожежну дружину (команду), затвердженого постановою КМУ від 25 02. 2009 р. № 136 ДПД, ДПК – є підрозділом, що утворюється на підприємстві, в установі та організації за рішенням їх керівника. Керівник підприємства за погодженням з органом державного пожежного нагляду визначає категорію ДПД чи ДПК. ДПД першої категорії – забезпечується пожежними мотопомпами та первинними засобами пожежогасіння. ДПД другої категорії – забезпечується первинними засобами пожежогасіння. ДПК першої категорії – передбачається цілодобове чергування караульних в пожежному депо. ДПК другої категорії – передбачається цілодобове чергування диспетчера та водіїв пожежних машин з перебуванням інших караульних за місцем роботи (навчання) або за місцем проживання. ДПК третьої категорії – передбачається цілодобове чергування диспетчера з перебуванням інших караульних (у тому числі водіїв пожежних машин) за місцем роботи (навчання) або за місцем проживання. Членом ДПД чи ДПК на добровільних засадах може бути особа з числа робітників, службовців, інженерно-технічних працівників підприємства.
Склад сил ЦЗ Дніпропетровської області Начальник ЦЗ області – голова ОДА Гарнізон ОРС ЦЗ області Спеціалізовані служби ЦЗ ДПД, ДПК НФ (позаштатні) Державні АРС: Дніпропетровськ. ВГРЗ; (Криворізький ВГРЗ, Марганецький ВГРЗ, 8 -й ВГРЗ – оперативного підпорядкування); Обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф. Комунальні АРС: КП “АР мобільна служба рятування на воді”; КП “Міська АРС на воді”; АР водолазна служба на воді; КЗ “Рятувальноводолазна служба”; Дніпровська комунальна рятувальноводолазна служба на воді; Жовтоводська міська комунальна АРС О Об’єктові АРС: б. ОАРС філії “Вільногірський ГМК”; СОАРС ВАТ: “Інгулецький ГЗК”; “Центральний ГЗК”; “Північний ГЗК; “Південний ГЗК; АРС ДП “Східний ГЗК”; АРС ВАТ “Арсерол. Міттал Кривий Ріг”; Газорят. служба ВАТ“Дніпроазот ”
Висновки: Ø Ø Ø сили ЦЗ є основною складовою ЄДС ЦЗ; структура сил ЦЗ побудована за територіальногалузевим принципом; ОРС ЦЗ у складі сил ЦЗ є елітною. Ця служба є тільки державною і створена тільки в МНС, її особовий склад перебуває на службі цивільного захисту; АРС є не тільки державними, а й комунальними, АРС громадських організацій та об’єктовими. Державні АРС створюються не тільки МНС, а й іншими міністерствами. Особовий склад цих служб комплектується на контрактній основі, але не перебуває на службі цивільного захисту. сили ЦЗ залучаються для ліквідації НС за їх призначенням; в основі створення та підготовки сил ЦЗ є їх висока готовність до дій за призначенням.
Презентация Сили ЦЗ.ppt