21___.ppt
- Количество слайдов: 10
Німецька класична філософія. Філософія Гегеля В основі світу лежить ідеальне начало - "ідеальна ідея ", основними рисами якої є активний і діяльний характер, постійний рух і розвиток. Георг Геґель
Німецька класична філософія - впливовий напрямок філософської думки кінця ХVIII – першої половини ХІХ століть, що підводить підсумок розвитку філософії на цьому відрізку західноєвропейської історії • Важливу роль у формуванні німецької філософії зіграли досягнення природознавства і суспільних наук: стали розвиватися фізика і хімія, просунулося вперед вивчення органічної природи. • В кінці ХVIII і на початку ХIХ в. Німеччина була аграрною, відсталою в економічних і політичних відносинах країною. • Письменники і філософи Німеччини використовували теоретичний досвід інших народів. • Німецька класична філософія зробила істотний внесок у постановку й розробку проблеми співвідношення суб'єкта й об'єкта, розробила діалектичний метод пізнання та перетворення дійсності.
Німецька класична філософія Матеріалістичний. напрямок Л. Фейербах К. Маркс Ф. Енгельс Ідеалістичний напрямок І. Кант Й. Фіхте Ф. Шеллінг Г. Гегель
Філософи Німецької класичної філософії Ф. Шеллінг Й. Фіхте И. Кант Л. Фейербах Гегель
Принципи, введені Німецькою класичною філософією активності або діяльності системності знання розвитку рефлексії в основі всіх знань понять і думок лежить людська активність; ми знаємо лише те і настільки, що і наскільки увійшло в контекст нашої діяльності будь-яке знання набуває свого обгрунтування, достовірності та виправдання лише в системі знань у світі все повязане з усім; цей загальний звязок резюмується єдиним результатом – розвитком розвиток знань, а також і розвиток взагалі можливий лише тому, що кожен крок у процесі буття входить у єдине ціле. Тому розвиток постає поглибленням і збагаченням змісту тих процесів, що розвиваються. Розвиток пізнання відбувається через рух від неусвідомленого до усвідомленого, від усвідомленого частково – до усвідомленого поніше та ін.
Німецька класична філософія виступає єдиним духовним утворенням і характеризується такими рисами: • 1. Усі представники німецької класики ставилися до філософії як до спеціальної системи філософських дисциплін, ідей, категорій. • 2. Філософія в історії розвитку світової культури покликана бути совістю, «душею» культури, «конфронтуючою свідомістю» , яка «насміхається» над дійсністю. • 3. У класичній німецькій філософії розроблено цілісну концепцію діалектики як методу пізнання природної і соціальної дійсності. • 4. Поряд з історією досліджувалася людська сутність. • 5. Німецькі мислителі підкреслювали роль філософії у розробці проблем гуманізму, здійснивши спробу осмислити життєдіяльність людини в суспільстві.
Георг Вільгельм Фрідріх Гегель (27 серпня 1770 - 14 листопада 1831) Створив систематичну теорію діалектики. Її центральне поняття — розвиток — характеристика діяльності світового духу, його понадрухи в області чистої думки у висхідному ряду усе конкретніших категорій. Діалектика розглядалася також як протиставлення тези, антитези й синтезу, вирішення протиріч.
Критикуючи історію суспільного договору і відмовляючись вважати державу продуктом домовленості, Гегель виступає уособленням ідеї свободи держави і виділяє пять етапів розвитку людства. Основні етапи розвитку людства: ь Доісторичний - етап несвободи; ь Давній Схід – вільний тільки деспот; ь Давньогрецький і римський – вільні деякі рабовласники; ь Християнський світ – номінальна свобода для всіх; ь Німецький протестантський світ нового часу (Прусська держава) – найвище втілення ідеї свободи (всезагальна свобода).
Філософська система ділиться за Гегелем на три частини: 1) Логіка Логічні форми не тільки змістовні, але і знаходяться у взаємному звязку і розвитку. Гегель проповідує рівність, перевагу діалектики, логіки і теорії пізнання 2)Філософія природи Природа є породженням абсолютної ідеї, тому вони не можуть існувати окремо 3)Філософія духу Тут абсолютна ідея пробуджується, звільняється від природних оков і знаходить своє вираження в абсолютному дусі.
Кінець…


