НІМЕЧЧИНА 1945 -1990 Наслідки війни На той

НІМЕЧЧИНА (1945 -1990)

Наслідки війни На той час, як 7 мільйонів полонениях і в'язнів концтаборів залишили Німеччину, більше 10 -ти мільйонів німецькомовних біженців повернулись зі Східної Європи, де умови життя були значно жорсткішими. Багатьох німецьких військовополонених було залучено до примусової праці на користь країн, спустошених Німеччиною у ході війни. Крім того, у якості компенсації до цих країн було вивезено частину промислового обладнання.

Розділ Німеччини Німеччину було позбавлено воєнних здобутків, а її східні території було передано Польщі і Радянському Союзу. Холодна війнарозколола Німеччину між союзниками на заході і соціалістами на сході. Німці мали обмежені права в управлінні країною аж до 1949, коли утворилося дві держави; Федеративна Республіка Німеччина (Західна Німеччина), що стала на шлях парламентської демократії з капіталістичною системою, вільним віросповіданням і профспілками.

Інша держава — Німецька Демократична Республіка (Східна Німеччина) була значно меншою за розмірами і керувалася за принципами сталінської тоталітарної системи з комуністичним керівництвом, призначеним Йосипом Сталіним задля включення її у сферу впливу Радянського Союзу.

Після окупації Німеччини саме західна її частина отримала шанс на встановленнядемократії. Представники трьох земельних парламентів окупаційних зон Німеччини — американської, британської та французької — розробили у 1948 -49 на парламентській раді в Бонні конституцію, згідно з якою новостворена німецька держава мала стати дієвою парламентською демократією з широкими владними позиціями федерального канцлера, якого позбавляли повноважень лише через «конструктивний вотум недовіри» , та федеральним президентом з обмеженими компетенціями. На відміну від Веймарської республіки, у ФРН не передбачалося конкурентного законодавства від народу, а відвертих противників демократії Конституція позбавляла основних прав, а партії, ворожі Конституції, заборонялися Федеральним конституційним судом. Підвалини держави були закріплені таким чином, що їх не можна було змінити навіть конституційною більшістю, що робило відхід від демократії неможливим. 20 вересня 1949 на території західних окупаційних зон була утворена Федеративна Республіка Німеччина (ФРН).

Німецька Демократична Республіка

Розвиток та стагнація Разом із досягненнями канцлера Конрада Аденауера з налагодження мирних відносин з Францією, Ізраїлем і Спол ученими Штатами, вступом до НАТО і згодом до ЄС, Західна Німеччина, завдяки «економічному диву» 1950 року, стала країною з найшвидшими темпами розвитку в Європі. Конрад Аденауер

Східна Німеччина переживала стагнацію, адже її економіка, керована за соціалістичними принципами, була залежна від Радянського Союзу; секретна поліція (Штазі) жорстко контролювала повсякденне життя, а Берлінська стіна(зведена 1961 року) зупинила стабільний потік біженців на захід.

Об'єднання Німеччини Приєднання НДР і Західного Берліну до. Відбулося 3 жовтня 1990 року. Після перших багатопартійних виборів 1990 року основу для об'єднання Німеччини заклав Договір про остаточне врегулювання стосовно Німеччини (його також називоють договором «Два плюс чотири» , за країнами, які його підписали: НДР і ФРН плюс Великобр итанія, Франція, СРСР, США). 3 жовтня 1990 р. , згідно з «Альянсом» , за який проголосувала більшість населення Східної Німеччини, німецькі землі було об'єднано в єдину Федеративну Державу Німеччину.