Скачать презентацию ни ен Ім к  Іменник — самостійна Скачать презентацию ни ен Ім к Іменник — самостійна

горда 22.02.12.ppt

  • Количество слайдов: 12

ни ен Ім к ни ен Ім к

Іменник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа Іменник — самостійна частина мови, що має значення предметності, вираженої у формах роду, числа і відмінка, відповідає на питання хто? або що? .

Граматичні категорії іменника РІД чоловічий спільний середній жіночий ЧИСЛО однина множина ВІДМІНОК змінювані I Граматичні категорії іменника РІД чоловічий спільний середній жіночий ЧИСЛО однина множина ВІДМІНОК змінювані I незмінювані ВІДМІНА II IV

СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ІМЕННИКА Основна синтаксична роль іменників - підмет (Друзі поговорили трохи та й СИНТАКСИЧНА РОЛЬ ІМЕННИКА Основна синтаксична роль іменників - підмет (Друзі поговорили трохи та й розійшлися) та додаток (Василь знайшов Степана). Іменники можуть бути також: неузгодженим означенням (Рука Сашка лягла на моє плече); іменною частиною складеного присудка (Він завжди був чудовим хлопцем); обставиною (Наталка з Ларисою вийшли з будинку).

Лексично-граматичні критерії НАЗВИ істот неістот загальні власні конкретні абстрактні одиничні збірні речовинні Лексично-граматичні критерії НАЗВИ істот неістот загальні власні конкретні абстрактні одиничні збірні речовинні

Способи творення іменників 1. Префіксальний (будова-перебудова) 2. Суфіксальний (косити-косар) 3. Префіксально-суфіксальний (сніг-підсніжник) 4. Безафіксний Способи творення іменників 1. Префіксальний (будова-перебудова) 2. Суфіксальний (косити-косар) 3. Префіксально-суфіксальний (сніг-підсніжник) 4. Безафіксний (синій-синь) 5. Складання /основ, слів/ (верба + лоза- верболози) 6. Абревіація / утворення складноскорочених слів / (Донецький басейн – Донбас 7. Перехід прикметників і дієприкметників в іменники (черговий, набережна)

Відмінки іменників Називний - хто? що? (море) Родовий – кого? чого? (моря) Давальний – Відмінки іменників Називний - хто? що? (море) Родовий – кого? чого? (моря) Давальний – кому? чому? (морю) Знахідний – кого? що? (море) Орудний – ким? чим? (морем) Місцевий – на (у) кому? на (у) чому? (на морі ) Кличний (море)

Не відмінюються Іншомовні слова з кінцевим наголошеним голосним: метро , кашне Жіночі прізвища на Не відмінюються Іншомовні слова з кінцевим наголошеним голосним: метро , кашне Жіночі прізвища на приголосний та -о: Петрусенко, Собко, Чурай Складноскорочені слова, утворені з початкових літер: Єс , ООН Виняток: іменник пальто відмінюється

Схема розбору іменника 1. Назва частини мови. 2. Початкова форма (Н. в. одн). 3. Схема розбору іменника 1. Назва частини мови. 2. Початкова форма (Н. в. одн). 3. Лексично-граматичні особливості: а) власна чи загальна назва; б) істота чи неістота; в) конкретний чи абстрактний; г) одиничний чи збірний. 4. Граматичні значення: а) відмінок , відміна , група; б) число; в) рід. 5. Синтаксична роль.

Лиш сонечко зійшло, На світ благословлялось, В країні Частин Мов Вже сварка розгорялась. Ой, Лиш сонечко зійшло, На світ благословлялось, В країні Частин Мов Вже сварка розгорялась. Ой, що там коїлося, що творилось: Іменники-братці геть чисто всі побились!

ДЯКУЮ ЗА УВАГУ! ДЯКУЮ ЗА УВАГУ!