Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна: Надія вернутись ще раз на Вкраїну, Поглянути ще раз на рідну країну, Поглянути ще раз на синій Дніпро, – Там жити чи вмерти, мені все одно; Поглянути ще раз на степ, могилки, Востаннє згадати палкії гадки… Ні долі, ні волі у мене нема, Зосталася тільки надія одна. [Луцьк, 1880]
Портрет Title in here Оточення Світогляд Title in here Обдарування Освіта Title in here Захоплення Леся Українка як особистість 1871 -1913 Вдача Title in here Характер Title in here
Лариса Петрівна Косач. Леся Українка. Окраса й гідність української нації, одна з фундаторів нової української літератури… Наш патент на благородство перед Європою і світом… Б. Степанишин
«Лесі йшов восьмий рік – білява, тендітна»
« 11 років - бліденька, аж зеленкувата, тоненька та довгенька, починає відпускати косу»
« 15 р. - Леся вже заввишки з маму, тільки зовсім тоненька та кволенька»
« 26 років - дуже худа, бліда, страшно втомлюється, ноги попухли внизу»
« 28 років -струнка, з виразом терпіння дама, обличчя якої так сильно оживлене внутрішньою духовністю, що вона виглядає прямо красивою»
« 32 роки схудла, і до того змарніла, що до павутинки подібна»
«Лесю уявляють мужеською, але вона відзначалася великою жіночністю. Леся любила одягатися. Одягалася гарно, але скромно, спеціально любила гарні блузки. На лівій руці носила чорну рукавичку. Ходила Леся рівно, але з паличкою. . . »
«Приглянтесь уважно до портретів Лесі Українки, Олени Пчілки та Петра Косача — і побачите, яка то міцна порода» Євген Сверстюк
“Батько був дуже начитаною людиною… З російських письменників чи не найулюбленішим батьковим письменником був Салтиков-Щедрін. Читати з батьком Щедріна було просто насолодою, так батько досконало знав, як треба розшифровувати всі щедрінські “иносказания”, так гарно він умів коментувати всі твори Щедріна”. О. Косач-Кривинюк. З моїх споминів. 1941 «Розказували, як батько Лесю, ще зовсім маленьку, навчав, проказуючи, - бо вона не вміла ще читати, байки Л. Глібова «Кущ та Билина» , і вона дуже гарно та чуло її декламувала» . О. Косач-Кривинюк. З моїх споминів. 1941
Лесин білий будиночок. Місячної ночі він аж світився своїми білими стінами, тому така назва.
Професор, ерудит, соціаліст, учитель багатьох українських письменників; материн брат, Лесин духовний батько.
Книги та журнали, які читала Леся в дитинстві
«Великим вкладом до лектури дітей були Андерсенові казки в перекладі Старицького і сербські пісні в його ж перекладі, що дуже полюбила Леся» . Олена Пчілка. З «Автобіографії» . 1929 «Леся проявляла великий інтерес до різних галузей знання, головним чином до літератури, мистецтва, історії, географії, іноземних мов. … вона оволоділа німецькою, французькою, а також грецькою та латинською мовами. Пізніше вона вивчила англійську, італійську, польську, болгарську та іспанську мови» . О. Дейч. Леся Українка. 1954
Принципова Має почуття людської гідності Скромна Перші (та й не тільки) вірші, доводилось в неї видобувати мало не силоміць. А біографію свою до друку нізащо не хотіла давати, навіть тоді, коли була авторкою геніальної збірки «На крилах пісень» . «Коли б я побачила свою біографію в друку, се була б найприкріша хвилина мого життя» . «Мене називають правою рукою дядька (Драгоманова); добре було б, якби мене можна було назвати одним пальцем на його руці» .
Самокритична Має xристиянськe милосердя Солідарна з однодумцями у спільній боротьбі за долю рідного краю Має силу волі і цілеспрямованість Спроможна до боротьби Відверта Делікатна Жертовна Безстрашно дивиться смерті у вічі
Про високий рівень виконавської майстерності Лесі Українки свідчить список нот, який вона складає для матері з проханням надіслати до Ялти. У цьому списку її улюблені сонати Бетховена, твори Гріга, Вагнера та багато інших славетних композиторів. Леся годинами могла сидіти за роялем, переливаючи на чорно-білі клавіші свою душу та свої мрії.
Мій давній друже, мушу я з тобою Розстатися надовго. . . Жаль мені! З тобою звикла я ділитися журбою, Вповідувать думки, веселі і сумні.
Цю картину можна охарактеризувати як ностальгію за материнством, що не збулося. Стільки ніжності, доброти і любові у постаті матері, що навчає свою дитину пізнавати світ. “Мати і дитина”. Леся Українка. Олія. 1893
Національні погляди Лесі Українки «Ми відкинули назву українофільство, а звемось просто — українцями, бо ми ними таки є» . Загальнолюдське у світогляді поетеси «Зніміть з мене се ганебне тавро азіата; воно гнітить мене — я європейка» . Оптимізм — життєве кредо «Я прогресистка і думаю, що світ іде до кращого, а не до гіршого» . «Я можу в літературі або тримати бойовий тон, або мовчати» .
Битим шляхом та крутим Підіймалась колись на Ай-Петрі Дівчина з серцем гарячим, Ніжним, як шелест весняний в гаю, Сильним, мов криця незламна. Тут , на узгір’ї, знайшла вона десь Непоказну, невелику рослину, І назву латинську її - Saxifraga Переклала на мову батьків. І сама ж ти достойна була, Дівчино горда, що стала взірцем для поетів, Назви тієї. Ти йшла проти бурі, Мірялась силою з нею, Проти надії надіялась ти. Тож годиться й тебе, не поклінну, Слово твоє, що міцніше за крицю, Називать - Л о м и к а м і н ь! М. Рильський. 1949
Ні! Я жива! Я буду вічно жити! Я в серці маю те, що не вмирає… Леся Українка