Неспроможність ринку і необхідність державного втручання в економіку Роботу виконала Студентка ІІ курсу групи МО-21 д Скрипник Вікторія
План Вступ 1. Необхідність державного втручання в економіку 2. Економічні функції держави та форми державного регулювання 3. Економічна політика, її форми 4. Перспективи розвитку державного регулювання в Україні
Вступ У сучасній розвинутій економіці основу життєдіяльності складає ринок. Держава ж підкоряється ринковим правилам гри, що засновані на правах власності. Але держава — не пасивний спостерігач за економічними процесами в ринковій економіці. Вона втручається в ринок, регулює його через оподаткування і бюджетний перерозподіл, законодавство, за допомогою вироблення обов'язкових для виконання стандартів (у тому числі й економічних) тощо. На відміну від ринкових сил, держава володіє загальновизнаним і виключним правом примусу, тобто правом обмежувати свободу вибору економічних суб'єктів. Форми взаємодії держави і ринку, межі державного втручання в економіку залишаються у центрі уваги багатьох економічних теорій.
1. Відомий американський учений у галузі економіки державного сектору Дж. Е. Стігліц називає шість обставин, пов'язаних із відмовами ринку, які обгрунтовують діяльність уряду: 1. Неефективність конкуренції. 2. Небхідність виробляти товари суспільного споживання. 3. Екстерналії. 4. Неповні ринки. 5. Недостовірність інформації. 6. Безробіття, інфляція і дисбаланс.
Існують ще деякі причини, що обумовлюють необхідність втручання держави в економіку. У суспільстві повинно існувати правове функціонування ринкового механізму. На державу покладається завдання захисту прав виробників і споживачів, діючих на ринку. Насамперед повинно бути забезпечено право власності. Власник, не впевнений у недоторканності своєї власності, буде побоюватися її відчуження, обмеження своїх прав на неї і не зможе використати повною мірою творчий і матеріальний потенціал. Тому необхідна наявність законодавства, яка забезпечує право власності. На таку необхідність ще у 18 ст. звертав увагу А. Сміт, який у своїй першій великій науковій праці «Теорія моральних почуттів» відмічав: «До тих пір поки нема власності, не може бути і держави, мета якої якраз і полягає в тому, щоб охороняти багатство і захищати заможніх від бідняків» .
Важливу роль у правовому забезпеченні має державна протидія необмеженій владі монополій. В економічно розвинутих країнах розроблене антимонопольне законодавство, яке обмежує діяльність недобросовісних конкурентів. Розроблені закони відносно захисту інтелектуальної власності, діяльності банківської сфери й інших галузей економіки.
Особлива роль покладена на державу у сфері соціальної політики, направленої на більш справедливий розподіл доходів у суспільстві. Ринкова економіка відтворює суттєву нерівність у суспільстві. Ринковий механізм відправляє товар тому, хто платить гроші. А це означає, що багаті люди володіють набагато більшою кількістю «грошових голосів» , ніж бідні. Звідси робиться висновок, що ринкова система може виділяти ресурси на виробництво дорогих предметів для багатих за рахунок ресурсів на виробництво товарів першої необхідності для бідних. Держава може змінити цю ситуацію при допомозі перерозподільчої політики, яка проявляється: 1) у трансфертних платежах (передача права володіння), які забезпечують допомогу безробітним, інвалідам, малозабезпеченим і т. ін. ; 2) уряд змінює також розподіл доходів шляхом ринкового втручання, тобто шляхом модифікації, які встановлюються ринковими силами
2. Держава як суб'єкт макроекономічного регулювання держави виконує багато функцій, їх можна поєднати за такими п'ятьма напрямками. 1. • Забезпечення економіки необхідною кількістю грошей. 2. • Формування правових засад функціонування економіки. 3. 4. • Усунення вад ринкового саморегулювання. • Перерозподіл доходів
3. Економіка - це цілісна, організована і строго субординована система, де окремі, зовні самостійні елементи, ланки і блоки перебувають в складній взаємодії. Значно впливає на характер взаємозв'язків економічна політика. Сама економічна політика охоплює суб'єкти, об'єкти, а також механізм впливу суб'єктів на об'єкти. Головний суб'єкт - держава. Економічна політика - це, насамперед, державна політика. Об'єкти економічної політики - це ті соціально-економічні процеси, що відбуваються в суспільстві на кожному етапі його розвитку. Механізм впливу суб'єкта на об'єкт залежить від типу економічної системи. У адміністративнокомандній економіці - це переважно адміністративні методи, у ринкової економічні. Політичні рішення, перш за все коли почнуть здійснюватися, через економічне прогнозування повинні передбачити майбутній результат, визначити ту мету і ті засоби, що необхідно використовувати для їх реалізації.
Найважливіша мета економічної політики держави: • збалансованість стабільний державного бюджету рівень цін орієнтація на інновації • підвищення економічної ефективності • повна й ефективна зайнятість стабільне економічне зростання
4. Сучасна ринкова економіка є регульованою. Державне регулювання стало невід'ємним елементом ринкового економічного механізму, яке здійснюється через такі економічні функції:
визначення головних цілей і пріоритетів макроекономічного розвитку, виходячи із стану економіки і перспектив її розвитку; розробка і впровадження правових норм функціонування ринкової економіки; здійснення цілеспрямованого впливу на економічну діяльність господарюючих суб'єктів через фінансові важелі; контроль за дотриманням антимонопольного законодавства для захисту і стимулювання конкуренції; регулювання зовнішньоекономічних відносин; соціальний захист громадян; фінансування суспільних потреб.
Висновок: Сучасна ринкова економіка не може існувати без державної господарської діяльності. Дискутуються тільки масштаби втручання держави в економіку. Так, класики економічної теорії (А. Сміт, Д. Рікардо) вважали, що ринкова економіка повинна розвиватися на основі саморегулювання. Проте криза капіталістичної економіки 1929 -1933 рр. ознаменувала кінець "ери" вільного підприємництва, показала, що ринкова економіка без втручання держави розвиватися не здатна. Державне регулювання ринкової економіки - це вплив держави на відтворювальні процеси в економіці за допомогою прямого інвестування, правових та економічних важелів з метою орієнтації господарських суб'єктів і окремих громадян на досягнення цілей і пріоритетів державної соціальноекономічної політики. Держава може виконувати свої функції впливу на економіку прямо (через фінансування розвитку державного сектора, науки, культури, освіти, соціального захисту населення) або непрямо (через систему правових та економічних регуляторів, надаючи їм можливість орієнтувати діяльність господарських суб'єктів і окремих громадян на досягнення цілей і пріоритетів соціально-економічної політики).
Список використаних джерел: 1. Білецька Л. В. Економічна теорія: Політекономія. Мікроекономіка. Макроекономіка: Навчальний посібник/ Л. В. Білецька, Л. В. Білецький, В. І. Савич; М-во освіти і науки України. - К. : Центр навчальної літератури, 2005. 651 с. 2. Дзюбик С. Основи економічної теорії: Навчальний посібник/ Степан Дзюбик, Ольга Ривак, . - К. : Знання , 2006. - 481 с. 3. Дратвер Б. Економічна теорія: Навчальний посібник/ Борис Дратвер, Наталія Пасічник, ; Мін-во освіти і науки України, Кіровоградський держ. пед. ун-т ім. В. К. Винниченка. - Кіровоград: РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2006. 256 с. 4. Економічна теорія: Підручник/ В. М. Тарасевич, В. В. Білоцерківець, С. П. Горобець, О. В. Давидов та ін. ; За ред. В. М. Тарасевича; М-во освіти і науки України, Нац. металургійна акад. України. - К. : Центр навчальної літератури, 2006. - 779 с.
Дякую за увагу!
Скачать презентацию Неспроможність ринку і необхідність державного втручання в економіку
Скрипник В..pptx