Неокласичний синтез ХХ століття Пол Самуельсон Введення

Неокласичний синтез ХХ століття Пол Самуельсон

Введення. n П. А. Самуельсон, народився 15 травня 1915 р. в США, - видатний економіст, його найбільш відомою роботою є підручник "Економікс", вперше виданий в 1951 р. і витримав вже 13 перевидань. На російську мову було переведено 5 -е видання підручника в 1964 р. Лауреат Нобелівської Премії з економіки 1970 Одна з основних робіт "Підстава економічного аналізу"

n n Наприкінці 70 -х рр на засаді теорій економічного зростання відбулося органічне поєднання двох напрямків економічної теорії, було проголошено принцип «неокласичного синтезу» . Такий підхід було запропоновано Джоном Хіксом ще 1937 р. , у 40— 50 -х рр. підтримано Франко Модільяні та остаточно обгрунтовано Полом Самуельсоном.

Найвидатнішим пропагандистом і автором теорії «неокласичного синтезу» був американський економіст, професор П. Самуельсон, який писав: «Мої погляди вичерпуються загальною неокласичною теорією, яка включає в класичну традицію будь-яку частину кейнсіанського і неокейнсіанського аналізу, що є придатною для сучасної економіки»

Основи неокласичного синтезу. n П. А. Самуельсон писав: "Моя точка зору зводиться до загальної неокласичної теорії, яка включає в класичну традицію будь-яку частину кейнсіанського і неокейнсіанського аналізу, що представляється придатною для сучасної економіки ".

Суть неокласичного синтезу n Суть синтезу полягала в тім, що залежно від стану економіки пропонувалось використовувати або кейнсіанські методи регулювання, або рецепти економістів, які стояли на позиціях обмеження втручання держави в економіку та вважали найліпшими регуляторами грошово-кредитні механізми, що діють за умов вільного ринку, забезпечуючи рівновагу між попитом і пропозицією, виробництвом і споживанням

Предмет економічної теорії n Найбільш узагальнюючим він уважає визначення предмета економічної теорії через проблему вибору, тобто дослідження способу раціонального використання обмежених факторів виробництва для створення благ з метою забезпечення потреб суспільства та індивідів.

Таке визначення обов’язково включає: 1. вивчення всіх сторін суспільного життя, 2. впливу всіх факторів на економічний розвиток, 3. усіх причин, що спонукають до вибору. n

n Зазначаючи, що економічний розвиток базується на раціональному виборі, він указує на те, що цей вибір залежить від умов функціонування виробництва, тобто від реального економічного порядку.

n n Самуельсон порівнює ознаки ринкової та командної економіки і віддає перевагу ринковому механізму, що здатний, на його думку, автоматично підтримувати економіку в стані рівноваги. Велику увагу Самуельсон звертає на аналіз функціонування ринкової економіки на рівні підприємства, зазначаючи, що без розуміння того, від чого залежить цикл ділової активності суб’єкта, неможливі макроекономічні узагальнення.

n На його думку, ринковий механізм визначає ціни та обсяги виробництва, а держава регулює ринок з допомогою податків, державного субсидування та інших економічних методів.

n У його праці «Економікс» подано характеристику організаційної та фінансової структури підприємств, основних їхніх рис, їхню класифікацію. Самуельсон ретельно досліджує основні мотиви діяльності будь-якої фірми за умов ринку — максимізацію прибутку. Він указує, що реалізація цієї мети обмежується витратами виробництва, які є основним фактором зростання пропозиції.

Розподіл доходів Самуельсон розглядає як функцію факторів виробництва — землі, праці та капіталу.

Висновок n З погляду неокласичного синтезу, світова економічна система є сталою, незалежно від спрямування національних політичних курсів. Вона функціонує за законами ринкової економіки, які відбивають зіткнення економічних інтересів. Тому умовою її успішного розвитку є досягнення ринкової рівноваги за мінімального міждержавного регулювання.

n Ці особливості в інтерпретації деяких економічних проблем можна розглядати як внесок у розвиток неокласичної теорії, оскільки представники цієї школи також користуються різноманітними підходами до характеристики економічних явищ.