НЕІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ
Бронхіальна астма Бронхіа льна астма (грец. ασθμα — тяжке дихання, ядуха) — алергічне захворювання, що спричиняє задишку. Астматик — це людина, що є хворою на бронхіальну астму. Астма частіше всього з'являється у віці 2 -3 років. На відміну від астми серцевої, бронхіальна астма є самостійним захворюванням, не зв'язаним з хворобами серця.
Прояви астми Приступи бронхіальної астми виникають переважно вночі, тривалість їх — від одної до кількох годин. Приступ може викликати перевтома, нервові переживання. Ознаки приступу: задуха, явища кисневого голодування організму, виділення склоподібної мокроти; в легенях вислуховуються свистячі хрипи. А також підвищене серцебиття.
Хронічний бронхіт Бронхіт хронічний — дифузне прогресуюче запалення слизової оболонки бронхів і глибших шарів бронхіальної стінки, пов'язане з тривалим подразенням їх різними шкідливими факторами (паління, вдихання пилу, диму, невеликих концентрацій подразнюючих парів і газів тощо) та впливом респіраторної інфекції (віруси грипу, парагрипу, РС-віруси (респіраторносинцитіальні), риновіруси, гемофільна паличка, рідше стафілококи, пневмококи, а також їхні асоціації, які виділяються більш ніж у половині випадків).
Рак легенів — злоякісна пухлина, що розвивається з епітеліальних клітин бронхів або альвеол, невелика частина має мезенхімальну і нейрогенну природу (мезотеліоми плеври, саркоми, нейробластоми). Рак легенів займає перше місце в структурі онкологічних захворювань. Частота раку легенів у чоловіків у віці 48 — 77 років вища ніж у жінок.
Емфізема легень (від дав. -гр. ἐμφυσάω — надуваю, роздмухую, розбухаю) — збільшення об'єму альвеол за рахунок руйнування перетинок між ними. Легені збільшуються в об'ємі, не спадаються, стають млявими, дихальні проходи звужуються. Видих вимагає при емфіземі великих зусиль. Газообмін кисню і вуглекислого газу в альвеолах через пошкодження тканин і закупорки знижується до небезпечного рівня.
Етіологія, патогенез Спостерігається зазвичай при хронічному бронхіті, бронхіальній астмі, які проходять з порушенням бронхіальної прохідності. При цьому поступово розвивається розширення альвеол з наступними деструктивними змінами їхніх стінок. В результаті в легенях збільшується кількість повітря, що не видаляється після глибокого видиху (залишкове повітря). Цей стан, відомий як розрив перетинки, призводить до значної деформації архітектури легень та має важливі функціональні наслідки.
пневмоторакс Пневмоторакс — скупчення повітря в плевральній порожнині і підвищення тиску в ній. Повітря може потрапити в порожнину плеври пораненнях, що проникають у грудну клітку, при розриванні емфізематозних альвеол на поверхні легені, розпаді легеневої тканини (туберкульоз, пухлина, абсцес). При цьому порожнина плеври може сполучатися з легенею та органами травлення — стравоходом, шлунком, кишкою. Іноді повітря вводять у плевральну порожнину з лікувальною метою.
Причини захворювання Найбільш часто СП викликають: — хронічні неспецифічні захворювання легень з формуванням бульозної емфіземи; — туберкульоз легень з деструкцією легеневої тканини, метатуберкульозні зміни; — гнійно-деструктивні процеси: абсцеси легень, деструктивна пневмонія, емпієма плеври; — руйнування легеневої тканини внаслідок пухлинного процесу в легенях та плеврі, перфорація бул, що утворюються іноді дистальніше місця обтурації бронха пухлиною. Рідкісними причинами СП є силікоз, саркоїдоз, антракоз, ревматизм, фіброзуючий альвеоліт, ендометріоз легень та ін. Перфорація бульозних утворень розглядається як провідна причина СП. З’являються внаслідок рубцевої деформації бронхіол після різноманітних запальних процесів, що веде до утворення клапанного механізму. Клапанний механізм може виникнути також при вже наявній дифузній емфіземі через часткове здавлювання бронхіол зовні збільшеними альвеолами, що втратили еластичність. В стінці були майже завжди знаходять зміни, що є характерними для хронічного неспецифічного запалення. До утворення бул призводить також спадкова неповноцінність легеневої тканини. Є дані про наявність у стінці бул мікропор діаметром до 10 мкм, що можуть спричиняти СП без розриву були. Рідше СП виникає через перфорацію вроджених кист легені, розриву легені спайками. В результаті розриву субплеврально розміщених порожнинних утворень (повітряних кист, бул, міхурців) формуються легенево-плевральне з’єднання та порожнина пневмотораксу. Наявність структурних змін у легенях надає цій патології рецидивний характер.
Скачать презентацию НЕІНФЕКЦІЙНІ ХВОРОБИ ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМИ Бронхіальна астма Бронхіа
ШРАМКО ЯРОСЛАВ.pptx