Назва дисципліни ВЕДЕННЯ ШКІЛЬНОЇ ДІЛОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ У ПОЧАТКОВИХ

Назва дисципліни: ВЕДЕННЯ ШКІЛЬНОЇ ДІЛОВОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ У ПОЧАТКОВИХ КЛАСАХ ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

План лекції 1. Поняття про предмет та мету навчальної дисципліни. 2. Основні завдання вивчення дисципліни. 3. Документи: функції та класифікація. Склад та послідовність розміщення реквізитів.

предмет вивчення та завдання дисципліни; основні поняття теми, функції та критерії класифікації документів, вимоги до укладання й оформлення документів. самостійно працювати з інформаційними джерелами; розкривати сутність функцій документів

вивчення навчальної дисципліни «Ведення шкільної ділової документації у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладах» є • документаційне забезпечення роботи вчителя початкових класів загальноосвітніх навчальних закладів.

викладання навчальної дисципліни «Ведення шкільної ділової документації у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладах» є розкриття перед студентами особливостей ведення шкільної ділової документації вчителем початкових класів, надання практичної допомоги майбутнім фахівцям, сприяння підготовці їх до майбутньої професії.

вивчення дисципліни «Ведення шкільної ділової документації у початкових класах загальноосвітніх навчальних закладах» є: сформувати у студентів загальне уявлення про документи, їх функції та види; ознайомити із документуванням як регламентованим процесом запису інформації, який забезпечує її юридичну силу; ознайомити із основними документами, які веде вчитель початкових класів;

допомогти студентам зорієнтуватися в нормах ділового стилю; збагатити активний словник професіоналізмами й науковою термінологією; надати практичну допомогу майбутнім фахівцям початкової ланки освіти; сприяти формуванню особистості майбутнього педагога, розвитку його культури, ерудиції.

(справочинство) – це документування й зорганізування роботи з документами, що осягає сукупність форм, прийомів, способів і методів їх укладання та опрацювання.

– зафіксована на матеріальному носієві інформація з реквізитами, які дають змогу її ідентифікувати. – регламентований процес запису інформації на папері чи іншому носії, який забезпечує її юридичну силу.

У виготовленні документів розрізняють оригінал і копію. • Оригінал – перший або єдиний примірник документа. • Копія точно відтворює текст оригіналу, а також усі його реквізити. • З юридичної точки зору оригінали і копії є рівнозначними. • Обидва документи завіряються підписом посадової особи.

• Будь який службовий документ належить до офіційного стилю. Це означає, що в ньому мають реалізуватися такі загальні особливості, як стислість і нейтральність викладу. Важливими вимогами до тексту документів є також достовірність, повнота, точність, переконливість. Джерело: osvitacv. com

Розрізняють кілька значень поняття « » : Письмове офіційне свідчення, довід юридичної сили, зафіксований на спеціальному папері (паспорт, свідоцтво про народження, диплом про освіту й ін. ). Діловий папір, що посвідчує певний юридичний факт, потвер джує дії, повноваження чи права конкретної особи (закон, акт, протокол, заповіт, доручення й ін. ). Матеріальний об'єкт, у якому міститься певна інформація (перфокарта, дискета, файл, кіно та фотоплівка й ін. ). Історично вірогідні письмові джерела (грамота, указ й ін. ).

Отже, – матеріальний об'єкт, що містить зафіксовану інформацію, оформлену в усталеному порядку, і має, відповідно до чинного законодавства, юридичну силу, щоб виконати конкретні, йому призначені функції.

це матеріальний об'єкт, який використовують, щоб закріпити та зберегти на ньому мовну, звукову чи зображувальну інформацію, у тому числі й у перетвореному вигляді.

здатність офіційного документа, надана йому чинним законодавством, компетенцією органу, що його видав, й усталеним порядком його оформлювання. Юридична сила документа забезпечена встановленим для кожного різновиду документів комплексом реквізитів – обов'язкових складників укладання документа.

(від латин, requisition – потрібне) – тут: обов'язкові (вихідні) відомості як складник правильного оформлювання офіційних документів.

сукупність реквізитів і схема їх розміщування на документі складають його формуляр (від латинського – форма)

До належать: 1 • Інформаційна 2 • Соціальна 3 • Комунікативна 4 • Культурна

До належать: 1 • Управлінська 2 • Правова 3 • Історична

• Головною класифікаційною ознакою конкретного документа є його зміст, зосібна віднесеність зафіксованої в ньому інформації до особи, структури, предмета або до напряму діяльності укладача чи адресата. • Робота з таблицями

Діловий документ має юридичну силу, коли його правова функція доповнюється відповідним складом і розташуванням реквізитів, відповідними зовнішніми ознаками, часовими й територіальними межами та об'єктами його дії.

Вивчити термінологію та вільно володіти нею під час відповідей. Опрацювати питання блоку контролю. Підібрати зразки документів у відповідності до поданої класифікації.