Навичка читання і процес її формування Якості повноцінної

Навичка читання і процес її формування. Якості повноцінної навички читання.

Мета вивчення

Розкрити напрями роботи з формування навички читання у молодших школярів із урахуваням сучасних психолого – педагогічних поглядів на дану проблему, нових методичних підходів і типових недоліків в оволодінні учнями навичкою на різних етапах навчання.

Основна проблема: Діяльнісний підхід до уроків читання Провідна ідея: В основі керування процесом формування навички читання лежить поєднання роботи з текстом із спеціальними вправами.

Основні поняття теми: Повноцінна навичка читання, техніка читання, якості повноцінної навички читання: правильність, швидкість, усвідомленість, виразність; читання мовчки

План і основний зміст теми

• Сутність навички читання. Основні етапи її формування, удосконалення. • Зміст якостей повноцінної навички читання ( правильності, швидкості, усвідомленості, виразності) і методика їх формування. Система роботи з навчання молодших школярів виразному читанню. • Читання мовчки. Формування швидкості, усвідомленості мовчазного читання.

Читання - один із видів мовленнєвої діяльності. В психологічній структурі діяльності розрізняють два аспекти: • змістовий (компоненти предметного змісту діяльності) • процесуальний (елементи процесу діяльності), причому провідне значення належить першому.

Змістовий бік діяльності складають: її мета, умови і завдання. Мета читання - це розуміння прочитаного. Процесуальний бік забезпечується перцептивними, мнемічними процесами і мисленням.

Таким чином, читання як вид мовленнєвої діяльності можна визначити як перцептивномислительну мнемічну діяльність, спрямовану на одержання інформації із друкованого тексту, процесуальний бік якої носить аналітико-синтетичний характер, обумовлений конкретною метою читача

Однією із складових частин читання є власне навичка читання. Психологи визначають навичку як автоматизований компонент дії. Термін "автоматизований" в основному використовується для позначення операції, яка на початковому етапі оволодіння використовується як усвідомлена дія, а на наступному, в результаті повторення, вона не усвідомлюється, але може бути усвідомлена.

Основне значення в цьому процесі мають вправи. На думку Т. Г. Єгорова, "Не система проб і помилок, не дресирування визначають результат навчальної діяльності, а розуміння тих зв’язків, які існують між предметами і явищами".

Які зв’язки в самому читанні? Читання включає два процеси: сприймання друкованого тексту і усвідомлення сприйнятої інформації.

Початковим моментом читання є зорове сприймання графічних знаків. Доведено, що слово сприймається як щось ціле, а не сукупність окремих букв. Саме образом слова, сформованим в ході читання, визначається цілісність його сприймання.

Значить, миттєве впізнавання слів здійснюється шляхом нагромадження їх цілісних образів, "словесних еталонів". Сприймання завершується впізнаванням слова, яке здійснюється в результаті його зіставлення з образом - еталоном, що зберігається в довготривалій пам'яті читача.

Зорове сприймання слова супроводжується актуалізацією його слухомоторного образу /результат промовляння/. "Тільки те слово може бути впізнане, яке уже утворене і сліди якого зберігаються в мовноруховому аналізаторі" /Жинкін М. І. /.

Наступна ланка впізнавання - зіставлення одержаного зорово-слухомоторного комплексу з певним значенням. Розглянуті операції називають перцептивними. Саме їх і треба автоматизувати, тобто досягти навички.

Так як читання - вид мовленнєвої діяльності, то для нього характерне прогнозування на різних рівнях: на вербальному /слово, словосполучення, речення/ і змістовому /передбачення фактів, подій в тексті/.

• Передбачення /антиципація/ є однією з основних ознак сформованості навички читання. Зовнішнім проявом його наявності є швидкість читання. • Процес розуміння - складна діяльність мислення, яка вимагає роботи пам'яті, здійснення різних операцій мислення - порівняння і узагальнення, аналізу і синтезу, абстрагування і конкретизації і т. д.

Відповідно, для усвідомлення прочитаного учні мають оволодіти рядом умінь: умінням виділяти в тексті окремі його елементи, узагальнювати, співвідносити окремі частини тексту; робити висновок, виводити головну думку, давати оцінку висловленому, розбиратися в підтексті і т. д.

Навичка читання характеризується правильністю, швидкістю, усвідомленням і виразністю. Всі ці якості розвиваються у взаємозв'язку. Проте такі якості, як швидкість і правильність, при відсутності необхідних умов, можуть взаємодіяти антагоністично. Чому?

• Зростання темпу читання вголос потребує більш досконалих зв’язків між зоровим, і мовноруховим і слуховим аналізаторами. Помилки з'являються, в результаті недостатньої спрацьованості зорового, мовно-рухового і слухового аналізаторів.

Удосконалення навички читання визначається перебудовою у співвідношенні між зоровим, мовноруховим, слуховим сприйманням і усвідомленням прочитаного. Така якість як виразність тісно взаємодіє з іншими якостями, особливо, із усвідомленням. Технічна недосконалість у використанні інтонації є зовнішнім виявом відсутності більш глибоких процесів, зв’язаних із проникненням у смисл твору.

• Оволодіння навичкою читання це і засіб, і одна із умов розвитку дітей. • Навчання читати не є ізольованим процесом. Воно зв’язане із розвитком сприймання, уваги, пам’яті, мислення, слухання, промовляння, письма, формування конкретних і образних уявлень, почуттів дітей.

Виходячи із розуміння сутності читання, умов для її формування, методисти розробили основи удосконалення читацької навички. На практиці пошуки шляхів вирішення завдання зосереджуються в різних напрямах: формування мотиваційного аспекту читання, реалізація міжпредметних зв'язків, методика активного впливу на навичку читання. Який би напрям роботи не вибрав для себе вчитель, він не повинен

забувати слова В. О. Сухомлинського про те, що шлях до успіху в оволодінні знаннями, навичками лежить через усвідомлення дитиною своїх досягнутих результатів: повітрям для слабого вогника спраги знань є тільки успіх дитини в навчанні, тільки горде усвідомлення і переживання тієї думки, що вона робить крок вперед, піднімаючись по крутій стежині пізнання.

Навичка читання вимагає цілеспрямованого керування її формуванням. Одним із таких шляхів є поєднання роботи з текстом із спеціальними вправами. Вправи будуються на словесному матеріалі тексту, що опрацьовується: вони впливають на основні параметри читання

Такий підхід дає можливість застерегти вчителя від серйозного. недоліку перетворення художнього твору в "полігон" для вироблення швидкості читання. Для удосконалення навички читання виділяються групи вправ, спрямовані на : розвиток мовленнєвого апарату, розширення поля читання; розвиток правильності; швидкості сприймання; розвиток здогадки /антиципації/; розвиток пам’яті; уваги в ході сприймання; розуміння прочитаного.

Завдання

1 -а/ Яким висновком щодо зорового сприймання слів керується вчитель, даючи учням завдання на миттєве сприймання слів; на читання важких слів, вибраних із тексту; на багаторазоване читання тексту; із нарощуванням темпу? б/ 3 чого починається сам процес читання? Як сприймається слово? в/ Чи правильна думка, що образом слова, сформованим в ході читання, визначається цілісність сприймання слова для читання важливим є нагромадження "образів" слів.

2 -а/ В чому полягає правильне керування процесом читання? б/ Які дії виконує читач в процесі читання. в/ Визначити, чи правильне твердження, що в процесі читання мають місце технічні дії /сприймання знакової системи/, осмислення тексту /переведення авторського коду на свій змістовий код/.

3 -а/ При якій обов'язковій умові читач буде більше засереджуватись на розумінні прочитаного? • б/ Що таке навичка читання? Які операції в процесі читання автоматизуються? • в/ Перевірте за змістом викладу теми, чи можуть автоматизуватися перцептивні операції /сприймання графічних знаків і переведення їх в значимі одиниці дії читання?

4 -а/ Чи правильно робить вчитель, вимагаючи від дітей на початковому етапі встановлення навички швидкого читання? б/ Які якості навички читання при відсутності належних умов негативно впливають одна на одну? в/ Удосконаленням яких зв’язків у процесі читання визначається встановлення повноцінної навички читання? Які треба створити умови?

Якості повноцінної навички читання. 1. 1. Правильність читання. Правильне читання - це читання без помилок. Залежить ця якість від багатьох факторів, зокрема: чіткої правильної вимови, правильного дихання, точності зорового сприймання, уваги, зорової пам'яті і т. д.

Саме на забезпечення цих умов вчитель спрямовує вправи. Так, для розвитку чіткої вимови корисними є: читання скоромовок, приказок, окремих речень, вправляння в чіткій вимові окремих звуків. Прийоми роботи можуть бути найрізноманітніші:

артикуляція голосних: а, о, у, е, и, і: промовлення сполучень: а-у, а-о, и-і і т. д. : після відпрацювання вимови голосних включаються сполучення голосних і приголосних: ба, бо, бу, би, бе, бі: . . . читання сполучень голосних: аоуие, аиуое; приголосних: з-с-ж, ш – ж - с;

• приголосних і голосних; • же, че, ща, три, тре. читання сполучень в словах, реченнях, що зустрічаються в тексті. • Практика показує, що ефективною є робота з таблицями № 1, № 2. Попередньо описані прийоми при цьому поєднуються з розвитком правильного дихання: напр. набрати стільки повітря, щоб вистачило його для читання букв першого рядка і т. д.

Т А Б Л И Ц Я № 1 БКТРВЗМНФТДБФСЛЗЦПЧШРГВЩХЦВБЧПШ ФВГКБЛШВД СТФНЗДЦКБЦРМФПБЧГКЛЩР ШВБФПВЛБСМДФШСТКСБНГЛЧБРЧ'ПШКНВ ЩФЗТШЛ ГВ БДНЖЩРПЛЧ КВ Н ШФПСЦР ТМ БЛДЦЦ РБВСКЗВЛТЦЧРМПФВКСМЩДВБШ ПМЧШВФБРТВГКФПЧЦЛДЗМВБРЛШПВГДЗК МДЧБЩШСГ С Б Р Ш Н ІІШ ШРЗЛЧНХВБМНР Т МПТШВГДЛЩШКГНБПНБНВСТЦЛРЧФГКНЗ МТДЛБВ С РД ЖНСВТБМЛДЧХПЦЛСТВХРШВ ЧЖЗКЧМТСГБТЛНБГБРЗМШМТЛМФЗКЩКРФ ЛВРЦМТ МПБРГДВШЛННЧДМТКГГФБЧЦДЛ РВЧСМРТППЦРЦКВНГШЗДБЛРПВФЧСМШТ ЛГБЧДЛЩРГФВБЧКФБВШРЩЛКГЧБП ФМР КБНЦБКТСЩЖНБДВГДШКЧБВФГРЩМШН

ТАБЛИЦЯ № 2 БВ ДЖ КС НЧ СФ СЛ МК КВ ДБ БЖ ДЛ МТ СД КВ ШК КР СМ НШ КТ ЖМ ГЛ ВГ ДГ КР НЦ СТ ШХ ЧН ХН ТВ ФГ РВ ЛБ 3 Н ДК ВЖ ВГ. ЖГ ПЦ ТД ЦВ ЧЛ ХТ НД ЛК ЗЛ ДМ ВП ВС БС НК СГ ШТ ШН ЦН ФЛ ПТ МП ЖД ГЖ БД НЩ СЦ ВШ ВЩ БХ ДН НЗ СВ ХЧ НГ КМ БР ВР ВТ ВЩ ШВ ЧВ ТК РЛ ЛХ ВБ ЖЛ ЛТ ПЧ ТЖ ЦК ЧК КЛ РМ ЛЧ ЗМ ДЗ МШ ВД ГВ ЗД РН ЧТ ШП ХМ КР БЗ ГН СН ФТ БЛ ТП ФС ШМ РЗ БН РШ ТН ЧШ БМ ТЩ ВК РЩ ДВ ЧХ КЖ ТЧ ШЛ МБ ЗС БР СП ФР СК ЧБ ЧМ ВЗ ТФ БК ТЦ ВМ ЛЖ ЛГ ЧР ХЛ ВН БП СЖ ПП 3 В ФН ТГ РФ ББ МН ҐД ЖР ЗБ ПК ТР НФ ВЛ ЗР ЇХ КЛ МЛ ТШ МЗ ГР ЖБ ЗГ ТС РК НС ЖН ЛМ ПР ЧШ РГ МХ РЦ РЧ МС ТМ ПФ МР СХ РС МК ЛБ РЖ БШ ВЩ. РП ШХ ФЛ РД ШЛ РБ ЧК СБ ВЩ РТ СН РХ ТБ ПЛ МД СР ЖВ ЗЖ ПФ. БВ ХТ ПЧ ДР ФТ БЩ ЦК ШВ ТЦ СК БВ СФ КВ ВЖ 3 В ЖМ ДГ НЦ ЩХ РВ 3 Н ВЖ ЦВ ВП ШН ФЛ МП ЖЛ ГЖ БД СЦ ВЩ НЗ СВ ХЧ НГ БР ВР ВТ ЧВ РЛ ТЖ ДЗ ШП ХМ СЧ ФС ЧШ ФР БК ТЦ БЩ ДР БВ ПФ ЗЖ ЖВ СР ПЛ РХ РД ФД

Вдосконалення правильності, чіткості вимови передбачає широке застосування зразка вчителя, хорове та індивідуальне проговорювання, використання опрацьованих слів в усному мовленні тощо. Увагу до слова, точність зорового сприймання розвивають вправи типу : прочитати слова і визначити в них спільну буквенну частину або букви, якими розрізняються слова із спільним коренем /префіксом, суфіксом, закінченням/: білий, білизна; чистота, частота

Практикується цілеспрямоване установочне читання, прийом взаємоперевірки: після підготовки учень читає текст із 1 -2 абзаців своєму сусіду, той слідкує за правильністю і відмічає помилки. Потім ролі міняються: інший читає наступні два абзаци. Правильність читання залежить від уміння вчителя організувати підготовчу роботу до читання тексту, навчити правильно читати окремі слова, які зустрінуться в тексті, /із незвичним наголосом, збігом приголосних, довгі та в контексті/.

Отже, якщо вчитель постійно працює над виробленням правильності читання, використовує вправи, які впливають на фактори, від яких залежить правильність, запобігає помилкам, а не лише виправляє їх, то в змозі навчити читати дітей так, що помилки зустрічатимуться поодиноко.

Запитання. Завдання. 1. а) На якому етапі формування навички повинна бути приділена особлива увага правильності читання молодших школярів? б) Від яких факторів залежить встановлення правильності читання? в) Які умови повинен забезпечити вчитель, щоб читання учнів початкових класів було правильним? Яка із наведених відповідей повна і правильна?

1. Вчитель повинен дбати про розуміння учнями значення слів, змісту, виховання уважності час читання. 2. Щоб читання було правильним, в читача мають бути розвинені точність зорового сприймання, чіткість вимови: дихання — правильне, значення слів, змісту — зрозуміле, тобто забезпечена тонка взаємодія між зоровим, мовноруховим, слуховим аналізаторами, усвідомленням.

2 а) Побудувати всі можливі вправи для забезпечення правильності читання. Мама послала Сергійка до сусідів позичити солі. Сергійко довго не повертався. Уже й борщ закипів, а його немає. Нарешті прийшов, приніс у баночці сіль. б) Визначити, з якою метою вчитель запропонував першокласникам такі вправи: — на одному диханні, чітко промовити звуки: с, с; ш, ч, т, т; н, н; ц, ц;

— набрати повітря, чітко промовити склади: си-сі ли-лі са-сі ли-лі ни-ні ча-чі — прочитати склади: чі, при, сла, вчо, йшов. — визначити в словах спільну буквену частину: послала повертався прийшов приніс позичити закипів

— відшукати в тексті слова — позичити, борщ, баночці — прочитати з ними речення. За) На якому етапі уроку, на вашу думку, доцільними є вправи на формування чіткості, правильності вимови, точність зорового сприймання, прийом взаємоперевірки? .

б) Чи правильно вчитель визначив місце вправам: — на точність, правильність вимови — на початку уроку; — точність зорового сприймання — після читання нового художнього твору; — прийом взаємоперевірки — під час повторного перечитування нового твору

в) Побудувати вправи, спрямовані на розвиток правильності читання. Визначити їх місце в структурі уроку. У маленької дівчинки була лялька. Колись давно, граючись, дівчинка ненароком відбила в іграшки руку. І відтоді перев’язувала кожного дня покалічену руку.

4 -а. Спробуйте визначити доцільність вправ на правильність у 1, 2, 3, 4 класах. б/ Чи потрібно проводити читання важких слів, зазделегідь вибраних із тексту у 3, 4 класах? в/ Коли вчитель може вважати досягнутою мету щодо правильності читання? -

1. 2. Швидкість читання Вплив на швидкість читання учнів полягає в розвитку пам’яті, уваги, розширенні поля читання, розвитку периферичного зору, формуванні уміння передбачати, подоланні регресій.

З цією метою ефективними є диктанти за методикою професора І. Т. Федоренка , (ж. "Початкова школа № 5, 199 о) , вправа "Снігова куля", суть якої зводиться до того, що вчитель читає кожне речення певного відрізку тексту, учні прочитують це речення за вчителем, потім приєднують його до попередніх речень /напр. , вчитель читає речення, учні читають теж за ним це речення, потім перше, друге; вчитель читає третє, учні - третє, 1+2+3; і т. д. /.

Неабиякі резерви для розширення поля читання містить периферичний зір. Нагадаємо, що в процесі читання око рухається не рівномірно, а стрибками. Відрізок тексту, що охоплює читач від однієї до другої точки фіксації, є полем читання. Наше око бачить не лише те, на що безпосередньо спрямований погляд, а й те, що знаходиться навколо: вгорі, внизу, зліва, справа. Розвивають периферичний зір вправами, в основі яких лежить завдання: дивитись, не зводячи очей. на певну точку, намагаючись побачити те, що поруч з нею.

Наприклад: З. 4 5 Садок. сад ми. ви са. ни я. ми ли. ни ми. ли Результатом подібних вправ має бути усвідомлення учнями потреби в такій роботі для зростання темпу читання. Для розв'язання проблеми швидкості сприймання необхідно формувати в дітей уміння миттєво впізнавати слово.

Рекомендують спеціальні вправи: перед школярами висвітлюють певний матеріал на дуже короткий час /картки -блискавки/. Добираючи матеріал для вправ на швидкість зчитування, вчитель повинен поступово збільшувати кількість слів, які дитина здатна прочитати мовчки /самима очима/. Спочатку добирають зовсім короткі слова:

я. ти, і, й, ми, де, іде, дим, тут, хто, що, два і т. д. Потім дітям пропонують слова з чотирьох-п’яти букв, наприклад: мама, поле, школа, сніг, вода. Поступово до вправ включають все довші слова, але не збільшують час показу картки. Виконання цієї умови дуже важливе, бо інакше немає підстав говорити про цілеспрямоване вдосконалення швидкості здорового сприймання. /Ґудзик І. П. , 1993 р. , Київ, Освіта. "Розвиток навички читання. Методичні рекомендації"/.

Для розвитку навички швидкого читання необхідно вчити швидко сприймати групи слів, типу: говорив би, вже немає, швидко казка мовиться. Привчати учнів до сприймання матеріалу з картокблискавок варто без зайвого поспіху. Доцільно спочатку дати дітям можливість уважно придивитись до слова чи групи слів і вже після цього пропонувати завдання на швидкість розпізнавання. Роботу на миттєве впізнавання слів доцільно починати з другого класу. Матеріал для картокблискавок береться із твору, який читається.

Крім вправ на швидкість, рекомендується включати: цільові настанови - читаєш перше слово, дивись зараз же на наступне за ним, постарайся його зрозуміти. Вправи для розвитку антиципації: а/ передбачення частин стійких словосполучень; б/частин приказок, прислів’їв; в/ частин діалогу.

Розкриємо суть кожної вправи: Антиципація частин речення: а/ пропонується прикрити папером першу половину сторінки, читати початок словосполучення на лівій половині і доповнити до нього можливі варіанти закінчень. Якщо виникають сумніви, правильність перевіряється за текстом правої половини, яка відкривається. Двері були зачинені, відчинені. Вітер гойдає тополі, дерева. Я вже прочитав цю книжку. Вулицю переходь там, де дозволено.

Антиципація частин прислів’їв, приказок б/ Сім раз відмір…………… Не помиляється той, ……… Дай серцю волю - …………… Якби знав, де впадеш, . …………. Антиципація частин діалогу в/ Ти вже читав цю книжку? • • • ………… Я тобі її дам прочитати. ……………. Для вправ в антиципації дається і зв’язний текст, в якому пропущені слова.

Працюючи над швидкістю читання, як і всієї навички, не варто забувати. що треба пропонувати учню багато простого й цікавого матеріалу для читання. Завдання 1. а/ Чому для зростання швидкості читання недостатньо лише багаторазового перечитування тексту? б/ Від яких факторів залежить швидкість читання? в/ Закінчити думку: удосконалювати швидкість читання треба шляхом вправлянь у читанні, використанням різних прийомів впливу на пам’ять, увагу, поле читання, периферичний зір. .

Завдання 2. а/ Як можна використати особливості руху ока під час читання для збільшення швидкості читання? б/ Що таке поле читання? в/Чи правильна думка? : Відрізок тексту, що охоплює око від фіксації до фіксації, однаковий у кожного читача. Завдання 3. а/ Побудувати вправи на розширення поля читання, розвиток периферичного зору. Костя й Павло - брати. У неділю мати дала їм хлібину й сказала: - Сходіть, хлопці, на пасіку до діда Юхима. Понесіть йому хліба і чисту сорочку.

б/ Проаналізувати, чи правильно проводиться вправа на розвиток периферичного зору. Бі. ла Ста. Вок Завдання дітям: Прочитати мовчки. Прочитати /вголос/ швидко, ще швидше. в/ Яке завдання ставить вчитель перед учнями, працюючи з пірамідками?

Завдання 4. а/ Визначити доцільність вправи з карткамиблискавками. Після ознайомлення із текстом про Різдво, святий вечір вчителька запропонувала дітям завдання - гру: "Спробуємо накрити святковий стіл". Діти швидко читають слова, записані на картках, знаходять зайве /кутя, узвар, каша, риба, гриби, борщ, капуста, вареники, пиріжки, ковбаса, бараболя, голубці, коржі/.

б/ Яка умова є обов’язковою під час вправ на швидкість зорового сприймання /миттєвого сприймання/? Завдання 5. а/ Як можна вправи на розвиток антиципації вписати в хід уроку, щоб вони одночасно сприяли вирішенню завдань з розвитку уявлення, мовлення, кращого усвідомлення художнього твору?

б/ Чи впливає на розвиток вміння передбачати вправа такого змісту: Спробуйте закінчити оповідання за частиною діалогу /В. О. Сухомлинський, Правда буває гірша за неправду/. - Який же ти нечема, Сергійку! розгнівалась мати. - Треба було сказати: дякую, я не голодний. - Але ж. . . - Правда буває гірша за неправду, - каже мати.

в/ Визначити, чи сприяє розвитку антиципації, кращому усвідомленню прочитаного твору М. Коцюбинського "Харитя" вправа: Складіть і прочитайте прислів’я, визначте, чи відноситься їх зміст до головної героїні твору. Добре роби, їздять Щастя з нещастям До доброї криниці на одних санях стежка протоптана добре й буде

1. 3. Усвідомлення прочитаного Читання в початкових класах вимагає 100 %-го усвідомлення прочитаного. Психологи розрізняють два рівні розуміння тексту - рівень значень і рівень смислу. Рівень значення - це розуміння фактів, рівень смислу розуміння підтексту, замислу автора.

Основні характеристики розуміння прочитаного: повнота, точність, глибина. Повнота розуміння визначає кількісну міру одержаної із тексту інформації, точність характеризує якісний бік сприймання, тобто відповідність змісту.

Методисти розглядають три ступені розуміння під час читання: розуміння предметного змісту, тобто значення; розуміння узагальненого змісту і розуміння підтексту. Успішність розуміння прочитаного залежить від розуміння значення слова, змісту речення, тексту; ефективного розв’язування читачем мислительних задач, пов’язаних із зоровим сприйманням і смисловою переробкою матеріалу: виділення в тексті окремих елементів, узагальнення, синтезування, оцінювання фактів.

Що повинен пам’ятати вчитель, навчаючи учнів усвідомлено читати текст? Під час читання читач розв’язує дві групи задач: задачі, пов’язані із процесом сприймання графічних знаків і перекодуванням їх в значимі одиниці, і задачі, пов’язані із осмисленням прочитаного.

Відповідно, ця робота передбачає два напрямки, і необхідні завдання, спрямовані на відпрацювання швидкості, правильності читання /технічний бік - вправи на правильність, швидкість/ і смислових процесів. 2. Текст сприймається читачем частинами: слово за словом, речення за реченням. В ході читання між частинами встановлюється зв’язок і здійснюється розуміння тексту. Отже, до уміння прочитати свідомо текст дитина рухається поетапно.

Спочатку вона оволодіває навичкою читання слова, потім усвідомлює синтаксичні зв’язки. В цей період вона вже автоматично використовує попередні операції сприймання слова. Із появою синтаксичних зв’язків дитина набуває здатності сприймати тексти, складніші за структурою, змістом, більші за обсягом, удосконалює навичку читання і на текстах інших навчальних предметів.

Отже, текст, що читається, повинен бути зрозумілим читачеві за лексичним складом. А тому вчитель проводить в різних формах словникову роботу, пропонує вправи на уважність до слова, одночасно розвиваючи операції мислення. Наприклад, -прочитай слова, назви серед них зайві; прочитай слова, об’єднай їх у тематичні групи; прочитай спочатку слова однієї групи, потім другої; відшукай в тексті слова і вислови, протилежні за змістом; добери слова, близькі за значенням.

Формування уміння розуміти стуктуру тексту здійснюється серією вправ: добери свій заголовок, що відповідає змісту тексту; розташуй речення так, щоб вийшла зв’язна розповідь; прочитай оповідання і пронумеруй до нього запитання по порядку; відшукай у тексті основну частину; постав запитання до кожної частини; відшукай в абзаці речення, яке уточнює зміст виділеного речення; визнач, чи є в тексті речення, що підводить до висновку; визнач, між якими абзацами втрачений зв’язок; відшукай в тексті слова, найважливіші для висловлення головної думки.

1. Запитання, завдання. а/ Що ви розумієте під предметним змістом, узагальненим і підтекстом. б/ Визначте, які запитання пропонуються для вияснення розуміння учнями предметного змісту, які узагальненого і які підтексту.

Блакитні журавлі. В. О. Сухомлинський Зоя вийшла сьогодні з дому радісна, весела. Учора ввечері тато й мама довго сиділи біля її ліжка, розповідали казки. А коли їй захотілося спати , /поцілували і сказали: - Хай присниться тобі ясне сонечко. Зої й снилося ясне сонечко.

1. З яким настроєм Зоя йшла до школи? Чому? 2. Що відчувала Зоя, поспішаючи до школи? 3. Що є найважливішим для дитини у сімейних відношеннях? в/ Що намагається вияснити вчитель: - добираючи до тексту запитання, що починаються словами: хто, що, де, коли, чому, як, звідки? ; - пропонуючи зробити висновок із описаних фактів, подій. . . ; - допомагаючи учням розібратися, які думки,

2. а/ Побудувати вправи, які активізують мислення учнів під час читання, готують до усвідомленого сприймання тексту /на тексті/. Однокласник Зої Дмитрик вийшов із дому смутний і задумливий. Учора ввечері мама й тато сварилися. Мама плакала. Дмитрикові довго не спалося. Коли він заснув, побачив уві сні заплакані матусині очі. б/ Вправу на блискавичне читання слів, записаних на карточці, перебудувати так, щоб сприяла одночасно розвитку мислительних дій. На уроці опрацьовується твір Г. Малика "Королівство Ану".

Слова на карточках: Чемні виховані добрі грубіяни ввічливі злі в/ Чи сприяє усвідомленому читанню вправа; На дошці записані назви тварин, про які йшлося на попередніх уроках читання: барсук, білка, вовк, ведмідь, заєць, їжак, лисиця. Прочитати спочатку назви тих тварин, які засинають на зиму, потім тих, кого можна в лісі зустріти взимку.

1. 4. Виразність читання свідчить про наявність цілісного сприймання і усвідомлення тексту, про готовність дитини до визначення мети свого читання і вибору відповідно до неї конкретної інтонації. Отже, щоб навчити дітей виразно читати, треба формувати в неї уміння користуватися засобами інтонаційної виразності, озброїти уміннями, пов’язаними з аналізом твору (уміння визначати настрій твору, уявляти описану картину, уміння проникати в підтекст, уміння визначати мету свого читання вголос.

Уміння проникнути в емоційний настрій всього втору чи зрозуміти стан героя включає в себе такі мікроуміння: здатність відшукати в тексті слова, якими автор описує стан героя, визначити цей стан, співвіднести його із вчинком, проникнутись співчуттям, симпатією чи антипатією до описаного, визначити своє ставлення, ставлення автора, а потім вибрати потрібні інтонаційні засоби. , щоб передати все під час читання.

Щоб сформувати вміння уявляти описану картину, треба навчити дітей розбиратися у змісті твору, вибирати відповідну до запропонованої теми частину тексту, визначати об'єкти /що буде намальовано/, відшукувати слова, за допомогою яких картина буде відтворена /фарби/, уявити її і намалювати словами.

Складне уміння визначити мету читання включає в себе: - уміння розуміти думки героїв, співпереживати; - уявляти ситуацію; - виражати своє ставлення до подій і вибирати інтонаційні засоби для передачі. До інтонаційних засобів, як відомо, належать: пауза, логічний наголос, тон, темп, сила голосу. Формування уміння користуватися засобами інтонаційної виразності проводиться в двох напрямах: уміння вибирати їх для читання і дотримуватись під час читання. Наприклад, уміння користуватися паузою /як і іншими засобами/ проходить поетапно.

Перший етап - спостереження за паузою з опорою на розділові знаки. Наступний етап - спостереження і практичні вправи на визначання пауз між синтагмами, словосполученнями. Наприклад. 1. Учитель записує речення на дошці і рисками позначає місця пауз. Далі він читає речення точно за розміткою, а діти уловлюють паузи. Потім речення читають діти, відтворюючи інтонацію вчителя. 2. Учитель записує на дошці речення, не позначаючи місця пауз. Попереджує учнів, що прочитане речення з певною кількістю пауз /називає їх кількість/. Учні слухають, вловлюють паузи, потім читають речення. 3. Учитель читає з дошки речення, а учні визначають кількість зроблених пауз /називають їх кількість/. Учні слухають, вловлюють паузи, потім читають речення.

4. Учитель записує на дошці і розмічає речення, але, читаючи, робить навмисне відхилення від розміченого. Дітям треба помітити відповідність і прочитати правильно. 5. Учні самостійно визначають місця пауз, доводять свою думку, читають речення. Далі робота переноситься на текст. Наведена система роботи описана в методичних рекомендаціях "Розвиток навички читання", Київ, Освіта, стор. ЗЗ-36. Працюючи з художніми творами, необхідно організувати спостереження за психологічними паузами /зміна думок, настрою/.

Уміння, які формуються протягом другого класу, можна орієнтовно розділити на три групи: перша група вправ пов’язана з виявленням жанрових особливостей, визначенням особливостей читання твору даного жанру, вибором тону, темпу, читання залежно від змісту;

Як практично здійснити роботу над виразністю читання? Пропедевтична робота в даному напрямку починається з першого класу: основою вироблення виразності є усні практичні вправи. В другому класі - практичні спостереження над інтонацією читання оповідань, казок, віршів і інших жанрів з опорою на зміст і значення текстів, включаються уміння, які забезпечують емоційне, образне і логічне сприймання тексту, уміння "бачити", відчувати, оцінювати події, факти, героїв.

друга група пов’язана із смисловим аналізом - розумінням фактів, узагальнень, основних думок і почуттів героїв, ставлення до них. Готуючи дітей до виразного читання, вчитель показує їм в тексті орієнтири: слова, вислови, фрази, які допоможуть пройнятися відповідними почуттями до описаних подій, викличуть інтерес, співчуття; третя група вправ активізує уяву, творчість малювання, вільні висловлювання. Паралельно проводиться робота над засобами інтонаційної виразності: паузою, логічним наголосом, тоном.

Навчаючись в 3, 4 класах, діти використовують набуті уміння під час самостійної підготовки тексту до читання. Особливе значення приділяється визначенню мети /завдання/ свого читання, бо саме так можна допомогти учням глибше проникнути в зміст, уявити описане, визначити відповідне ставлення у слухачів

Запитання. Які дві групи умінь необхідно сформувати у учнів, щоб навчити їх читати виразно? Завдання. Григорій Коваленко. СНІЖИНКА І КАРАСИК. Наші діти Оксанка і Петрусь гуляли надворі. Саме тоді падав сніг, і на Петровій чорній одежі видно було гарні біленькі сніжинки, як зірочки. Зима ще тільки починалася, і діти були раді. У них щічки були червоні, самі були веселі.

а/ Чому навчає вчитель учнів, працюючи над словами з тексту: чорній одежі; гарні, біленькі сніжинки, як зірочки, раді, щічки, веселі, зима ще тільки починалася. б/ Щоб підготувати учнів до виразного читання тексту, вчитель провів аналіз твору так, щоб діти відчули радісний настрій, самі нам пройнялись, зрозуміли, за допомогою яких художніх засобів автору вдалось викликати відповідні почуття.

Для цього відшукали в тексті слова, якими автор описує стан дітей /гуляли, раді, веселі/, розібрались, чому дітям було радісно /падали сніжинки гарні, біленькі, як зірочки, так яскраво вимальовувались на гарному одязі; тим радісніше, що це був тільки початок зими/. Оксанці і Петрусеві радісно, читачам теж радісно за дітей, вони переживають такі ж почуття. Щоб передати веселий настрій, слова, що допомогли краще у творі розібратись /логічні центри/, треба виділити голосом. Тон веселий, темп звичайний.

Визначити, чи правильно проводилась робота над формуванням уміння розбиратися в емоційному настрої твору. 2. а/ Який вид роботи над віршем буде найефективнішим для його наступного виразного читання? Олександр Олесь. Біга зайчик-скакунець, в затишок тікає. А зима на помелі зайця доганяє. б/ Вчитель провів логічний аналіз вірша. Чому зайчик тікає в затишок? Від кого він ховається? Чи достатньо такого аналізу?

в/ Вчитель, працюючи над віршем, запропонував учням відшукати слова, якими автор змальовує зайчика /зайчик -скакунець/, допоміг помітити, що автор співчуває зайчику, називає його лагідно, ніжно. 3’ясувавши значення слова "помело", діти спробували уявити описану картину: зайчика, зиму-сиву, злу; все в похмурих кольорах. Холодно, незатишно. Так жаль зайчика!

Потім - виразне читання вірша. Тоном, темпом, логічними наголосами діти передають своє ставлення до героя віршика, "малюють" уявлену картину. Зробити методичний коментар проведеній роботі. З. а/ Розробити послідовність підготовки дітей до виразного читання твору /прийом - визначення мети читання/.

б/ Дайте методичну оцінку проведеній роботі над твором В. О. Сухомлинського "Блакитні журавлі". 1. Поділ твору на 4 частини. 2. Визначення в кожній частині найсуттєвішого: 1/ - Зоя весела, бо дома все гаразд; 2/- Дмитрик сумний із-за сварки; З/ - діти по-різному бачать журавлів; 4/ - мудрість, уважність, доброта вчителя. 3. Виявлення, що найважливіше треба передати під час читання кожної частини: /1 -радість, 2 -сум, 3 -у радості блакитні кольори, у сумі-сірі; 4 -розсудливість, доброта у словах учителя/.

4. Підготовка кожної частини до читання з метою передачі силою голосу, логічними наголосами, тоном, тембром, темпом особливого в кожній частині. 5. Читання з намаганням викликати адекватне сприймання змісту, почуттів слухачами. в/ Розкрити послідовність роботи над художнім твором /твір за вибором/. Мета - в ході аналізу твору формувати в учнів уміння визначати завдання свого читання /що хочу донести слухачам/. . .