Навчання читанню та письму формування компетенції в читанні

Навчання читанню та письму (формування компетенції в читанні та письмі) 1. 2. 3. 4. 5. 6. 7. 8. 9. 10. 11. 12. 13. Суть читання та його психофізіологічні механізми. Характер текстів для читання. Труднощі навчання читання. Навчання техніці читання. Навчання читанню як виду МД. Читання як засіб навчання та його зв’язок з іншими вилами МД. Письмо і писемне мовлення. Вимоги до базового рівня володіння письмом. Психолінгвістичні механізми письма. Навчання техніці письма. Етапи навчання писемного мовлення. Зв’язок письма з іншими видами МД. Письмо як засіб навчання та контролю.

Суть читання та його психофізіологічні механізми l l l Читання ІМ як комунікативне уміння та засіб спілкування – важливий вид МД та найбільш розповсюджений спосіб іншомовної комунікації, яким учні мають оволодіти згідно з вимогами чинної програми з ІМ. Читання – рецептивний вид МД, який включає техніку читання (ТЧ) і розуміння того, що читається. Психофізіологічну основу читання складають операції зорового сприймання тексту і його розуміння З психологічної точки зору процес сприймання та розуміння тексту безпосередньо пов’язаний з мисленням та пам'яттю. Сприймання інформації та її осмислення здійснюються одночасно. Від якості сприймання залежить характер і рівень розуміння тексту, його повнота, глибина і точність.

Рівні розуміння тексту l l l Рівень значення (встановлення значень сприйнятих мовних одиниць та їх безпосередніх зв'язків). Рівень смислу / змісту (розуміння змісту тексту як цілісної мовної одиниці). Навички та вміння, які забезпечують розуміння тексту, умовно поділяють на дві групи: Навички, які пов'язані з технічним аспектом читання (забезпечують безпосередній акт сприймання графічних знаків та співвіднесення їх з відповідним значенням); Вміння, які забезпечують смисловий аспект читання (встановлення смислових зв'язків між мовними одиницями тексту, досягнення розуміння змісту, задуму автора, тобто розуміння тексту як завершеного мовленнєвого твору).

Процес читання l l l Акт читання відбувається тоді, коли очі читця рухаються уздовж рядка, цей рух – стрибкоподібний: зупинка (для фіксації сприйнятого) – стрибок – зупинка – стрибок. Процес осмислення включає роботу пам'яті та різних розумових операцій (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація та ін. ). Мотивом читання як комунікативної діяльності є спілкування, а метою – отримання необхідної інформації.

Етапи навчання читання l l l На першому етапі основним завданням є розвиток навичок техніки читання уголос і про себе, досягнення швидкості читання (300 др. зн. /хв. ) На другому етапі ставиться завдання навчити учнів читати вголос і про себе складніші тексти пізнавального характеру, що представленні в підручнику та в читанці (Reader). На третьому етапі учні повинні вміти читати без словника з метою отримання основної інформації, або зі словником для повного розуміння змісту тексту, що включає до 6% незнайомих слів.

Характер текстів для читання l l l l l Характер текстів для читання (їх зміст, інформативність, цікава фабула і т. п. ) має велике значення для формування адекватних умінь читання. Від якості текстового матеріалу залежить мотивація читацької діяльності учнів. Вимоги до іншомовних текстів для читання: Ідейно-виховна цінність Пізнавальна цінність, науковість змісту Відповідність змісту віковим особливостям та інтересам учнів. Функції іншомовного тексту: Збагачення і розширення знань учнів Тренування Розвиток усного мовлення учнів Розвиток смислового сприйняття тексту.

Труднощі навчання читання ІМ l l l l Об'єктивні фактори: Труднощі орфографічної системи, які склалися історично Мовні труднощі. Система вправ для навчання читання включає три групи: 1 – вправи для формування навичок техніки читання 2 – вправи для формування мовленнєвих навичок читання 3 - вправи для розвитку вмінь читання

Навчання техніці читання l l l Техніка читання включає комплекс автоматизованих навичок, спрямованих на швидше сприймання графічних образів слів, автоматичне співвіднесення їх зі звуковими образами та значеннями цих слів. На першому етапі основною формою читання є читання уголос, яке є важливим засобом навчання читання про себе. Два умовні періоди в навчанні читання уголос: дотекстовий та текстовий.

Вправи з навчання читання уголос l l l Некомунікативні вправи На розвиток графемно-фонемних зв'язків З техніки читання слів та словосполучень На прогнозування форми слова На розвиток навичок синтагматичного членування речень та їх інтонаційного оформлення На розширення поля читання та швидкості сприймання навчального тексту

Навчання читання як виду МД l l l Читання з розумінням основного змісту тексту (ознайомлювальне читання) Комунікативні цілі: Визначити тему та проблеми Виділити основну думку Вибрати головні факти Виразити своє ставлення

Вправи на виявлення розуміння основної інформації тексту: l l l l Прочитати заголовок і сказати, про що може розповідатися у тексті Дати відповіді на запитання щодо основного змісту Вибрати з кількох запропонованих заголовків найбільш прийнятний Послухати твердження і виправити неправильні Вибрати з ряду малюнків ті, що ілюструють текст Підібрати до запитань правильні відповіді Коротко передати основний зміст тексту рідною мовою Висловити свою думку, дати оцінку (рідною мовою)

Читання з повним розумінням тексту (вивчаюче читання) l l l l Мета – досягнення максимально повного і точного розуміння інформації тексту і критичне осмислення цієї інформації Комунікативні цілі: Зрозуміти зміст прочитаного тексту з достатньою глибиною Зіставити здобуту інформацію зі своїм досвідом Оцінити інформацію, висловити свою думку про неї Передати почерпнуті з тексту відомості іншим Прокоментувати окремі факти

Вправи для формування умінь вивчаючого читання l l l Відповісти на запитання вчителя щодо основного змісту тексту та його деталей Вибрати з кількох малюнків ті, які ілюструють провідну думку тексту Визначити чи відповідає запропонована інформація основному змісту тексту Скласти план тексту Підібрати до кожного пункту плану речення з тексту, які його уточнюють Виконати письмовий переклад тексту

Читання з метою пошуку необхідної інформації (вибіркове/переглядове) l l l Мета – формування уміння швидко переглянути ряд матеріалів, щоб знайти конкретну інформацію. Точність розуміння тексту визначається правильністю відповіді на запитання. Контроль розуміння прочитаного проводиться за допомогою завдань такого типу: відповісти на запитання вчителя щодо основної інформації тексту; відповісти на запитання, що стосуються важливих деталей; знайти у тексті вказані факти; сказати чи співвідноситься сказана вчителем інформація…

Читання як засіб навчання та його зв’язок з іншими видами МД l l Читання як вид МД – одна з головних практичних цілей навчання. Читання – засіб навчання. Характерна риса читання, аудіювання та письма – функціювання мовленнєво-рухового аналізатора у внутрішньому мовленні Читання іншомовних текстів розвиває мислення учнів, допомагає усвідомити особливості системи ІМ і глибше зрозуміти особливості рідної.

Навчання письма (формування мовної компетенції у письмі) l l l l Письмо і писемне мовлення Вимоги до базового рівня володіння письмом Психолінгвістичні механізми письма Навчання техніці письма Етапи навчання писемного мовлення Зв’язок письма з іншими видами МД Письмо як засіб навчання і контролю

Письмо і писемне мовлення l l l Письмо – видатне надбання людства, величезний здобуток кожного народу, кожної людини, що оволодіває писемністю. Письмо – потужний фактор прискореного розвитку людства. Механізм письма складається з двох фаз: складання слів за допомогою літер та формування письмових повідомлень, до складу яких входять слова, словосполучення, тощо. В основі реалізації першої фази лежить оволодіння графікою та орфографією, другої – оволодіння мовленнєвим умінням. Писемне мовлення – письмо в широкому розумінні терміна – це специфічний код мовленнєвої діяльності, кодування інформації з урахуванням графічного способу звязку.

Роль письма на різних етапах навчання ІМ l l l На 1 етапі – реалізується мета оволодіння технікою письма, формування навичок, пов'язаних із засвоєнням звуко-буквених відповідностей На 2 етапі – основним є навчання орфографії у зв'язку з накопиченням нового мовного матеріалу; одночасно розвивається писемне мовлення як засіб, що сприяє формуванню вмінь та навичок усного мовлення На 3 етапі – набуті раніше навички письма удосконалюються поряд з удосконаленням усного мовлення.

Вимоги до базового рівня володіння письмом l l l Володіння письмом на базовому рівні передбачає досягення елементарної комунікативної компетенції, яка забезпечує учневі вміння: Заповнити нескладну анкету, формуляр, опитувальний лист Написати привітальну листівку зарубіжному ровеснику Написати листа зарубіжному ровеснику Написати нотатки для себе або інших людей Написати коротке повідомлення

Комунікативні завдання l l l Завдання для заповнення анкети передбачають виконання таких дій: писати друкованими літерами, писати свою адресу, писати дату народження Завдання для написання листівки передбачають: написати адресу адресата, написати дату, оформити привітання, викласти свої думки, завершити привітання Завдання для написання листа передбачають: написати свою адресу, написати дату, сформулювати звернення, повідомити інформацію, висловити свою думку, описати дії, характеризувати їх, запитати інформацію, завершити листа Завдання для написання нотаток передбачають: точно записати необхідну інформацію, оформити коротке повідомлення, точно і стисло викласти думку Завдання для оформлення виписок з тексту та складання плану передбачають: визначити основну думку тексту, записати її, сформулювати своє ставлення до прочитаного, оформити пункти плану

Психолінгвістичні механізми письма l l l Письмо – складний вид МД, до якого залучаються всі мовленнєві аналізатори. Як засіб формування та формулювання думок письмо базується на використанні мовних знаків, закріплених нервовими зв'язками кори головного мозку у вигляді зорових та рукомоторних образів, що взаємодіють із слуховими та мовленнєворуховими. Процес писемного мовлення складається з внутрішнього проговорювання та фіксації підготовленого матеріалу на папері, що вимагає автоматизованого оперування звукографічними асоціаціями.

Психолінгвістичні механізми письма l l l Письмо з самого початку оволодіння ним є усвідомленим актом. Поєднання слухо-мовленнєворухових образів внутрішнього мовлення та зоро-рукомоторних образів у процесі письма забезпечує комплексне засвоєння знань. У писемному мовленні чіткіше виявляється мовленнєва природа зв'язного висловлювання, яке звичайно складається з декількох логічно і структурно пов'язаних між собою речень. Письмо – техніка використання графічної та орфографічної систем даної мови Писемне мовлення – вміння викладати думки у писемній формі.

Навчання техніці письма l l l Головна мета навчання ТП іноземною мовою – формування у учнів графічних-каліграфічних та орфографічних навичок. Навчання ТП слід здійснювати паралельно з оволодінням технікою читання. Каліграфічні навички – навички писання букв і буквосполучень даної мови як окремо, так і в писемному мовленні. Головна увага при навчанні ТП приділяється чіткості і нормативному написанню букв. Для формування графічних/каліграфічних навичок слід використовувати вправи, метою яких є навчити учнів писати букви алфавіту.

Труднощі в оволодінні графемнофонемною системою мови l l Буквосполучення, що передають один звук (sh, th, ck) Одна буква може передавати різні фонеми (c, g, s) Один звук зображується різними графемами (ir, er, ur) Наявність “німих” букв (e, wh-, ght 0

Навчання орфографії l l Вправи на списування: просте списування; ускладнене списування ( з підкресленням певних графем, з групуванням слів за певними ознаками) Вправи для запису на слух (диктанти різних видів): зорові диктанти, зоро-слухові диктанти, самодиктанти.

Етапи навчання писемного мовлення l l l 1 – оволодіння графікою/орфографією із залученням матеріалу, опрацьованого усно (мета – формування орфографічних навичок; вправи: з аналізу, на ідентифікацію, на диференціацію) 2 – засвоєння структурних моделей речень, властивих усній та письмовій формам спілкування, комбінування їх у мовленні (мета – формування лексико-граматичної правильності письма; вправи: запитання, трансформація, підстановка, розширення, скорочення, диктанти) 3 – оволодіння писемних мовленням як засобом спілкування (мета – формування дій, що забезпечують виклад власних думок в письмовій формі; вправи: відповіді на запитання, складання запитань, складання плану до прочитаного, переказ за планом, складання листа, резюме, розповідь, переказ, анотація, опис, написання замітки, тощо)

Зв’язок письма з іншими видами МД l l l Зв’язок письма з усною мовою та читанням – два етапи формування писемного мовлення (кодування чи декодування і кодування у графіці) та наявність усного випередження Позитивний вплив письма на процес шкільного нвчання: учні записують значну частину навчального матеріалу і користуються цими записами при заучуванні повторенні, закріпленні; вони привчаються до різних видів письмових вправ; у процесі письма активізуються всі аналізатори. Усне і писемне мовлення – дві форми спілкування однією і тією ж мовою.

Письмо як засіб навчання і контролю l l l Поточні контрольні роботи проводяться після засвоєння певної частини мовного матеріалу або усної теми. Підсумкові письмові контрольні роботи проводяться один раз на чверть відповідно до загального шкільного графіка. Форми письмових робіт: для перевірки знань мовного матеріалу (лексичного і граматичного); для перевірки мовленнєвих навичок та вмінь (контроль розуміння аудіотексту; контроль уміння висловлюватися в письмовій формі; контроль розуміння прочитаного).