Навчально-науковий семінар “Оцінка рішень в галузі економічної політики:

Навчально-науковий семінар “Оцінка рішень в галузі економічної політики: принципи та підходи” Проф. Ігор Бураковський Національний університет “Києво-Могилянська Академія”, факультет економічних наук 2012-2013 н.р.

Замість вступу Економічне життя (як економічна діяльність) – це процес аналізу економічної інформації та прийняття рішень індивідами, підприємствами, (урядами). Предмет нашого аналізу – економічна політика як урядове рішення в широкому сенсі. Мета - оцінка вартості урядового рішення Вартість – це економічні наслідки урядового рішення

Як ми це будемо робити Лекції: ознайомлення з принципами та методами оцінювання Семінари: обговорення прикладів та результатів виконання практичних завдань Оцінювання: виконання практичних завдань, робота на семінарських заняттях, написання індивідуальної творчої роботи (тези)

Нові економічні реалії “Традиційна економіка” Основний капітал Робота (виробничо-комерційна діяльність) Товари та послуги (продукція)

Нові економічні реалії “Нова економіка” Інформація Гуманний (human) капітал Товари та послуги (продукція) Джерело: Хенінг Клодт та ін. Нова економіка: форми, причини та наслідки. Київ, 2006, с.31. Основний капітал, робота,

Попередні зауваження Теоретична база – економічна теорія (механізми розгортання економічних процесів та їх наслідки) Практичні аспекти аналізу – принципи та основні методи (способи) оцінювання Оцінювання – професійна етика Формат роботи – відповідальність, взаємоповага, особиста участь

Економічна політика як предмет аналізу Економічну політику можна розглядати з трьох точок зору, а саме: а) політико-економічний аналіз фактичної політики («що та як фактично робиться на практиці»); б) аналіз інструментів економічної політики, які можуть використовуватись для реалізації тих чи інших цілей («що можна було б зробити»); в) дискусії щодо цілей економічної політики та їх легітимізації («що слід було б зробити»).

Взаємопов'язаність як ключова риса соціально-економічних процесів Стрімкий розвиток взаємопов’язаності - зміни в одних секторах чи сферах життя неминуче зумовлюють зміни в інших. Така взаємопов’язаність найкраще виявляється у поступовому зникненні трьох традиційно важливих меж: а) між внутрішньою та зовнішньою політикою, б) між різними сферами державного управління, в) між державним, приватним та неприбутковим секторами.

Оцінювання: мета Оцінювання – одержання знань щодо державної діяльності, у тому числі щодо їх результатів. Подвійна мета оцінювання: по-перше, надати громадянам можливість оцінити значущість державної діяльності; по-друге, сприяти особам, які приймають рішення, підвищити релевантність, результативність, ефективність, цілісність і вплив політики.

Стратегічне рішення: REACH Документ (повна назва): РЕГЛАМЕНТ (ЄС) ЄВРОПЕЙСЬКОГО ПАРЛАМЕНТУ ТА РАДИ № 1907/2006 від 18 грудня 2006 року про реєстрацію, оцінку, авторизацію і обмеження хімічних речовин та препаратів (REACH), яким засновується Європейське Агентство хімічних речовин і препаратів, вносяться зміни до Директиви 1999/45/ЄС і скасовуються Регламент Ради (ЄЕС) № 793/93 і Регламент Комісії (ЄС) № 1488/94, а також Директива Ради 76/769/ЄЕС і Директиви Комісії 91/155/ЄЕС, 93/67/ЄЕС, 93/105/ЄС і 2000/21/ЄС

REACH: мета запровадження Цей Регламент повинен гарантувати підвищений рівень захисту людського здоров’я та довкілля, а також вільний рух речовин, як таких, у складі препаратів або виробів, а також в той же час сприяти конкуренції та інноваціям. Цей Регламент повинен також сприяти розвитку альтернативних методів для оцінки небезпеки, яку становлять речовини.

REACH: механізм дії У рамках REACH створюється єдина система обліку вже існуючих і нових хімічних речовин. Очікується, в рамках упровадження даного законодавства буде зареєстровано не менше 30 000 хімічних сполук. Нові правила передбачають здійснення контролю за виробництвом і використанням хімічних речовин усередині ЄС, тобто прямо впливає на виробників, імпортерів, дистриб’юторів і споживачів хімічної продукції в країнах Євросоюзу. Нове законодавство прямо не поширюється на виробників та експортерів хімічних речовин у країнах, що не входять до складу ЄС. Проте, для здійснення поставок своєї продукції на ринок Європейського Союзу компанії країн, що не належать до Європейського Союзу, матимуть дотримуватись відповідних вимог та процедур

REACH: оцінка вигод Вигоди діляться на дві групи: 1 група: вигоди, пов'язані з позитивним впливом на здоров'я населення. 2 група: вигоди, пов'язані з позитивним впливом на навколишнє середовище.

REACH: оцінка вигод 1-ої групи Вигоди: скорочення професійних та інших захворювань, що викликаються хімічними речовинами: захворювання дихальної системи та сечового міхура, мезотеліома, захворювання шкіри та очей, астма, тощо. Це означає скорочення відповідних втрат Припущення: а) на захворювання, викликані хімічними речовинами, припадає близько 1% захворювань всіх видів у країнах ЄС; б) результатом REACH стане зниження випадків названих хвороб на 10%, що призведе до скорочення захворювань всіх видів в Європейському Союзі на 0,1%.

REACH: грошова оцінка вигод 1-ої групи Таке зменшення кількості захворювань еквівалентно зменшенню смертності від раку приблизно на 4500 випадків кожного року. Якщо оцінити життя в 1 млн. євро, потенційний економічний ефект від запровадження REACH складатиме приблизно 50 млрд. євро протягом 30 років.

REACH: оцінка вигод 2-ої групи Вигоди: зменшення викидів хімікатів у навколишнє середовище і, відповідно, впливу на людину через навколишнє середовище (зменшення забруднення повітря, води і ґрунту, а також скорочення техногенного тиску на біорізноманіття)

REACH: оцінка вигод 2-ої групи Оцінка здійснювалась на основі використання результатів аналогічних досліджень з застосуванням різних методів аналізу. Висновок: довгострокові економічні ефекти REACH будуть значними. Але: внаслідок обмеженої кількості таких досліджень та відсутності повного масиву необхідних даних, зробити комплексну кількісну оцінку загального впливу на навколишнє середовище неможливо. Велика частина інформації, необхідної для такого аналізу, стане доступною лише після реєстрації хімічних речовин, представлених сьогодні на ринку

REACH: оцінка витрат Розширена оцінка впливу нового акту (Extended Impact Assessment) Прямі витрати хімічної промисловості: 2.3. млрд. євро протягом перших 11 років запровадження REACH. NotaBene: Попередня оцінка станом на травень 2003 року, коли документ було оприлюднено для публічного обговорення, була більш ніж на 10 млрд. євро вищою

REACH: оцінка витрат Непрямі витрати (витрати для наступних користувачів) Припущення: лише 1-2 % речовин залишать ринок, оскільки їх виробництво стане невигідним Витрати споживачів хімічних товарів оцінюються в 0.5 – 1.3 млрд. євро Припущення: вищий рівень заміщення Витрати споживачів хімічних товарів оцінюються на рівні 1.7 – 2.9 млрд. євро Витрати споживачів залежать від цінової політики виробників (яка частина їх витрат буде в ціні реалізації) Оцінка загальних витрат: 2.8 - 5.2 млрд. євро

Аналіз впливу: основні види В теорії існує багато видів аналізу впливу Наведений далі перелік є досить загальним та має на меті ознайомити з основними методами аналізу можливих наслідків, тобто методологічними підходами до аналізу. Водночас, слід пам’ятати, що кожний з цих та інших методів аналізу передбачає використання різноманітних інструментів аналізу (практичних методів оцінки вигод та витрат).

Аналіз з позицій «вигоди-витрати» або вартісний аналіз прибутку CBA – оцінка альтернативних рішень (варіантів поведінки) з позицій витрат та вигод їх запровадження (реалізації), яка здійснюється у вартісному (грошовому вимірі). Аналіз з позицій «вигоди-витрати» або вартісний аналіз прибутку (cost-benefit analysis). Оскільки кожна альтернатива оцінюється через призму витрат та вигод у грошовому вимірі, її можна оцінити з точки зору співвідношення вигод та витрат: якщо вигоди перевищують витрати, то альтернативу слід розглядати. В кінцевому підсумку вибір робиться на користь альтернативи, яка має найвище співвідношення між вигодами та витратами (benefits-to-costs ratio), або найнижче співвідношення між витратами та вигодами (costs-to-benefits ratio).

Аналіз з позицій ефективності витрат або вартісний аналіз ефективності 2) Аналіз з позицій ефективності витрат або вартісний аналіз ефективності (cost effectiveness analysis); CEA – порівняльна оцінка відносних витрат та результатів (ефектів) двох або більшої кількості альтернатив. СЕА відрізняється від CBA тим, що в СBA ефект оцінюється в монетарній (грошовій) формі, тоді як в СEA здебільшого оцінюється якісний результат (тобто ефект). Саме тому СЕА використовується, наприклад, в сфері охорони здоров'я, де дуже часто важко «монетизувати» ефект. Вибір робиться на користь альтернативи, яка має найвище співвідношення між ефектом та витратами, причому ефект може визначатись як певне покращення стану здоров’я (збільшення тривалості (років) життя, зменшення кількості випадків дострокових пологів, смертності від тих чи інших захворювань, тощо) внаслідок запропонованого рішення (дії). Подібним до цього методу є вартісно-утилітарний аналіз (cost-utility analysis).

Аналіз з позицій виключно витрат 3) Аналіз з позицій виключно витрат (Cost feasibility analysis). CFA – порівняльна оцінка двох або більше альтернатив виключно з позицій витрат. Метою такого оцінювання є визначення, чи слід далі аналізувати ту чи іншу альтернативу. Іншими словами, якщо витрати реалізації того чи іншого рішення (дії) перевищують наявний бюджет або наявну кількість іншого ресурсу, то тоді втрачається сенс її подальшого аналізу. CFA має обмежену сферу застосування, оскільки він має на меті лише визначення, чи потрапляє певна альтернатива в поле подальшого розгляду. Водночас, такий аналіз не дає можливості визначити, яка альтернатива є кращою. Тому такий аналіз, як правило, є складовим елементом (етапом) комплексного (повного) оцінювання.

Сумарний (сукупний) аналіз витрат 4) Сумарний (сукупний) аналіз витрат (total cost assessment). ТСA – порівняльна оцінка двох або більше альтернатив з позицій вигод (економії) та витрат. На відміну від інших підходів такий аналіз враховує вигоди та витрати, які пов’язані зі змінами («навколишнього») середовища, в якому функціонує суб’єкт, стосовно якого реалізується відповідне рішення. Таким чином, в результаті такого аналізу можна оцінити в тому числі вплив операційних (послідовності операцій, технологічних процесів) змін та змін процедурного характеру. ТСA використовується для оцінки екологічних наслідків реалізації тих чи інших проектів або проектів, спрямованих на попередження забруднення навколишнього середовища. За таких умов «екологічні» інвестиції можуть більш ефективно змагатись з іншими інвестиційними проектами.

Аналіз ризиків 5) Аналіз ризиків (risk analysis). RA являє собою процес визначення та аналізу небезпек (ризиків) для приватних осіб, підприємств і державних установ, які можуть потенційно виникати внаслідок несприятливих подій (явищ) природного характеру або дій людини. Кількісний аналіз ризиків має на меті отримати числові оцінки ймовірності настання різних несприятливих подій і та ймовірні масштаби втрат, якщо та чи інша подія матиме місце. Якісний аналіз ризиків (який використовується на практиці найчастіше) не передбачає отримання числової оцінки настання несприятливої події або прогнозу ймовірних витрат. Метою якісного аналізу є визначення переліку загроз та їх природи, визначення ступеня вразливості та розробку заходів на випадок несприятливого розвитку подій.

Вибір методу аналізу: попередні кроки Формальне визначення та розуміння проблеми. Аналіз та вибір альтернатив, які слід оцінити. Визначення аудиторії та її потреб. Вибір відповідного (адекватного) способу аналізу. Оцінка принципової здійсненності аналізу (можливості здійснити оцінку в принципі). Оцінка того, чи матиме аналіз якийсь значущий результат.

Цілі та засоби Розповсюджена помилка на початку аналізу полягає в нерозумінні різниці між термінами «засоби» та «цілі». Мета політики - це кінцевий результат, який хоче отримати політик (урядовець), тоді як засіб – це інструмент досягнення цілі. Наприклад, мета – це скорочення смертей в результаті ДТП. Обмеження швидкості - одним із засобів досягнення мети, але не є метою. Іншими засобами досягнення мети можуть бути вимоги використання ременів безпеки або поліпшення стану доріг. Таким чином, є кілька альтернативних варіантів вирішення проблеми, які можуть бути реалізовані як певний пакет заходів.

Вигоди: що оцінити Вигоди – це грошова оцінка (вартість) бажаних (очікуваних) наслідків економічної політики та рішень. Разом з витратами вони відображають зміни індивідуального та суспільного добробуту, які зумовлені реалізацією альтернативних програм. В цілому всі вигоди можна поділити на три великі групи, а саме: Прямі вигоди - це грошова вартість отриманих (очікуваних) результатів. Непрямі вигоди можна визначити як витрати, яких вдалось уникнути, та заощадження (економія), які є результатом інтервенцій, але прямо не пов’язані з ними. Нематеріальні вигоди – це «вартість» позитивних результатів, які не можна оцінити з ринкових позицій.

Вигоди: приклад Програма вакцинації (щеплення) проти грипу захищає учасників від зараження грипом та забезпечує додатковий «популяційний імунітет» для населення, включаючи тих, хто не отримав щеплення. Економія (виграш), що пов’язана з попередженням захворювання серед тих, отримав щеплення, є прикладом прямих вигод. Економія (виграш), пов’язана зі зниженням рівня захворюваності тих, хто не отримав щеплення, завдяки «популяційному імунітету», є прикладом непрямих вигод. Зменшення рівня ризику зараження грипом осіб, що отримали щеплення та «спокій душі» щодо зменшення ризику є прикладом нематеріальних вигод.

30 Основні етапи процедури оцінки регуляторного впливу Формулювання та опис проблеми Обґрунтування необхідності проведення оцінки Визначення цілей оцінки Опис можливих варіантів досягнення поставленої мети Аналіз представлених альтернатив (у т.ч. за допомогою аналізу витрат і вигод)

31 Основні етапи 6.Консультації 7 Висновки і результати, подання рекомендованого варіанту (альтернативи), рекомендації щодо альтернативи, якій надається перевага 8. Реалізація обраної альтернативи та подальший моніторинг

32 Цілі та засоби Розповсюджена помилка на початку аналізу полягає в нерозумінні різниці між термінами «засоби» та «цілі». Мета політики - це кінцевий результат, який хоче отримати політик (урядовець), тоді як засіб – це інструмент досягнення цілі. Наприклад, мета – це скорочення смертей в результаті ДТП. Обмеження швидкості - одним із засобів досягнення мети, але не є метою. Іншими засобами досягнення мети можуть бути вимоги використання ременів безпеки або поліпшення стану доріг. Таким чином, є кілька альтернативних варіантів вирішення проблеми, які можуть бути реалізовані як певний пакет заходів.

33 Вигоди: що оцінити Вигоди – це грошова оцінка (вартість) бажаних (очікуваних) наслідків економічної політики та рішень. Разом з витратами вони відображають зміни індивідуального та суспільного добробуту, які зумовлені реалізацією альтернативних програм. В цілому всі вигоди можна поділити на три великі групи, а саме: Прямі вигоди - це грошова вартість отриманих (очікуваних) результатів. Непрямі вигоди можна визначити як витрати, яких вдалось уникнути, та заощадження (економія), які є результатом інтервенцій, але прямо не пов’язані з ними. Нематеріальні вигоди – це «вартість» позитивних результатів, які не можна оцінити з ринкових позицій.

34 Вигоди: приклад Приклад: Програма вакцинації (щеплення) проти грипу захищає учасників від зараження грипом та забезпечує додатковий «популяційний імунітет» для населення, включаючи тих, хто не отримав щеплення. Економія (виграш), що пов’язана з попередженням захворювання серед тих, отримав щеплення, є прикладом прямих вигод. Економія (виграш), пов’язана зі зниженням рівня захворюваності тих, хто не отримав щеплення, завдяки «популяційному імунітету», є прикладом непрямих вигод. Зменшення рівня ризику зараження грипом осіб, що отримали щеплення та «спокій душі» щодо зменшення ризику є прикладом нематеріальних вигод.

35 Оцінка витрат Прямі витрати, пов’язані з регулюванням, - це витрати підприємців або фізичних осіб, які виникають внаслідок безпосереднього дотримання правил, норм та вимог; витрати уряду на адміністрування та забезпечення дотримання правил.

36 Прямі витрати підприємців -1 1) придбання нового обладнання, яке необхідне для дотримання нових вимог (нормативів); 2) залучення додаткових співробітників, які забезпечують відповідність діяльності підприємства новим вимогам (нормативам); 3) залучення консультантів та інших джерел знань та досвіду з тим, щоб отримати необхідну допомогу в процесі запровадження та дотримання нових вимог (нормативів);

37 Прямі витрати підприємців - 2 4) запровадження змін у виробничих процесах, пов’язаних з новими вимогами (нормативами); 5) додаткові витрати на виробництво товарів; 6) пов’язані зі збором та зберіганням інформації, якщо це вимагається новими правилами. Крім прямих витрат, слід також врахувати непрямі (накладні) витрати, пов’язані з використанням додаткової робочої сили. Мова йде про витрати на офісні приміщення, та непов’язані з робочою силою витрати.

38 Конкуренція Важливим елементом оцінювання регуляторного акту є визначення його впливу на стан конкуренції на ринку, в секторі, тощо. Оцінка впливу на конкуренцію повинна проводитись тоді, коли має місце хоча б один з названих ефектів, а саме:

39 1. Обмеження кількості або кола постачальників Така ситуація може виникати тоді, коли рішення передбачає: - надання ексклюзивних прав на постачання товарів або послуг; - запровадження ліцензії, дозволу або процесу авторизації в якості вимоги для того чи іншого виду діяльності; - пряме або опосередковане обмеження спроможності деяких постачальників надавати товар чи послугу; - пряме або опосередковане зростання витрат, пов’язаних зі входом постачальника на ринок та виходом з нього; - створення географічних бар'єрів, які обмежують здатність компанії надавати товари чи послуги, здійснювати інвестиції чи постачати робочу силу;

40 2. Обмеження можливостей постачальників конкурувати між собою Така ситуація може виникати тоді, коли наслідком запропонованого рішення може бути: запровадження контролю або істотний вплив на ціни на товари та послуги; обмеження свободи постачальників рекламувати свої товари або послуги та проводити їх маркетинг; запровадження стандартів якості продукції, які забезпечують перевагу деяким постачальниками порівняно з іншими або таких, які перевищують той рівень вимог, на які зазвичай орієнтуються добре поінформовані споживачі; значне підвищення витрат на виробництво окремих постачальників порівняно з іншими (особливо, коли до нових учасників застосовуються інші правила, ніж до тих, хто вже присутній на ринку)

41 3. Зниження стимулів для постачальників активно конкурувати між собою Така ситуація може виникати тоді, коли наслідком запропонованого рішення може бути: створення режиму само- або спільного регулювання запровадження вимоги або стимулів надавати інформацію щодо обсягів виробництва постачальника, цін, обсягів реалізації або витрат, яка потім буле оприлюднена; звільнення (вилучення) діяльності конкретної галузі або групи постачальників зі сфери дії загального закону про конкуренцію; зниження мобільності в плані вибору постачальників товарів або послуг за рахунок збільшення прямих або непрямих витрат, пов’язаних зі зміною постачальників.

42 Методологія оцінок: час З точки зору часу оцінка наслідків може здійснюватись в трьох форматах: 1) у форматі Еx - анте (ex-ante) , тобто попередня оцінка наслідків. При цьому ви виходимо з припущення про те, що майбутні процеси та явища можна пояснити на основі наших сьогоднішніх уявлень та методів аналізу. Проблема екстраполяції: наскільки адекватно можна пояснити (спрогнозувати) майбутні тенденції та явища, базуючись на поточних знаннях про закономірності розвитку тих чи інших процесів в минулому.

43 Методологія оцінок: час 2) у форматі Ех- пост (ex-post, de-facto), тобто оцінка наслідків після запровадження певного рішення (дії). Очевидно, що порівняння оцінок ex-ante та ex-post дає можливість а) оцінити, наскільки співпали очікувані та реальні результати, що дає можливість відповідним чином скоригувати політику; б) уточнити методику оцінки наслідків для даного класу альтернатив або змінити інструментарій оцінки.

44 Методологія оцінок: час 3) протягом реалізації проекту з метою оцінки ступеню реалізації поставлених цілей.

Аналіз вигод та витрат: спортивні змагання Схема аналізу

46 СЗ: вступ Олімпійські ігри або чемпіонат світу (Європи) з футболу або інших видів спорту традиційно вважаються економічно вигідними для країн (міст), які їх приймають. Виникає питання, як же коректно з позицій CBA оцінити чистий ефект від спортивних заходів такого масштабу CЗ)? СЗ – це не просто проект, який має загальносуспільне значення. Це сукупність проектів відповідного значення.

47 Проблема Виникає питання як відрізнити вигоди та витрати, що визначаються саме фактом прийняття відповідного СЗ, від вигод та витрат, які необхідні для того, щоб СЗ мав місце саме в даній країні (місті)? Дуже часто говориться про те, що «спадком» СЗ є поліпшена транспортна інфраструктура, нові готелі, тощо. Наскільки це коректно?

48 Що робити Для того, щоб відповісти на ці питання, аналітик має виконати наступні завдання: 1). Чітко визначити межі (масштаби) СЗ. 2). Якщо для проведення СЗ потрібно реалізувати пов’язані проекти, які несуть вигоди навіть без СЗ, необхідно визначити правила, за якими а) можна ідентифікувати такі проекти; б) віднести їх витрати та вигоди саме на рахунок СЗ.

49 Визначення меж аналізу Оскільки метою аналізу є оцінка наслідків саме СЗ, потрібно дати відповідь на питання: що означає приймати СЗ? Прийняти СЗ означає запрошення спортсменів світового (європейського) рівня, журналістів (преси) та туристів (глядачів) провести в країні (місті) певний час (10 днів, 5 днів, тощо) з метою участі в змаганнях.

50 Вигоди та витрати: перший крок На основі такого визначення всі вигоди та витрати СЗ можна поділити на дві частини: 1. Вигоди та витрати від самої події (СЗ): вони мають місце лише за умови проведення СЗ. Вигоди: доходи від продажу квитків, спортивний туризм, доходи від реалізації символіки, зростання патріотичних почуттів та національної гордості, тощо. Витрати: безпека, спеціальна інформація для учасників та гостей, організація роботи прес-центру, реклама, тощо. Витрати, пов’язані з СЗ, - це витрати, без яких не можна отримати вигоди від СЗ, але вони не обов’язково приносять інфраструктурні вигоди.

51 Вигоди та витрати: перший крок 2. Вигоди та витрати інфраструктурного характеру. Вигоди: поліпшення транспортної інфраструктури, тощо, можна отримати і не запрошуючи «все флаги в гости к нам». Два питання щодо інфраструктурних проектів: 1) Чи має сенс будувати даний об’єкт? 2) Чи був би побудований даний об’єкт в будь-якому випадку?

52 Вигоди та витрати: другий крок Очевидно, що на основі відповідей на ці питання всі інфраструктурні проекти (об’єкти) можна поділити на наступні групи. Інфраструктурні об’єкти (призначення, дизайн, строки, тощо), які б були побудовані (і які варто побудувати) навіть без СЗ. Інфраструктурні об’єкти, які б не будувались за відсутності СЗ, і які не має сенсу будувати «просто так».

53 Вигоди та витрати: перший крок Інфраструктурні об’єкти, які потрібно побудувати навіть за умови відсутності СЗ, але будівництво яких без СЗ ніколи б не мало місця. Інфраструктурні об’єкти, призначення, дизайн, терміни будівництва яких змінились під впливом очікуваного СЗ. А тепер треба рахувати !!!

54 Ризики та урядові рішення Бізнесмени та урядовці практично завжди приймають рішення, результат яких характеризується певним рівнем невизначеності

55 Ризики та можливості -1 З точки зору аналізу ризиків всі події можна поділити на дві групи: А) Ризик (risk) – це випадкова подія, яка може настати, і якщо така подія матиме місце, ми (уряд, суспільство, група, фірма, тощо) стикаємось з негативними наслідками (впливами) для реалізації відповідних цілей. Таким чином, ризик складається з трьох елементів: сценарій розвитку подій (настання події), імовірність його реалізації (настання події), масштаби впливу (наслідків) або розподілу, та масштаби негативних наслідків (оцінка втрат або розподіл) у випадку реалізації сценарію (настання події).

56 Ризики та можливості - 2 Б) Можливість (opportunity) – це випадкова подія, які може настати, і якщо така подія матиме місце, ми (уряд, суспільство, група, фірма, тощо) стикаємось з позитивними наслідками (впливами) в плані реалізації відповідних цілей. Таким чином, як і ризик, можливість також складається з трьох елементів: сценарій розвитку подій (настання події), імовірність його реалізації (настання події), масштаби впливу (наслідків) або розподілу, та масштаби позитивних наслідків (оцінка втрат або розподіл) у випадку реалізації сценарію (настання події).

57 Ризики та можливості: підсумок Фактично, ризик та можливості можна розглядати як дві різні сторони однієї медалі. Філософія ризику та можливостей: потенційну подію можна вважати ризиком, якщо вона матиме негативні наслідки а її імовірність становить менше 50%. Водночас, якщо імовірність ризику перевищує 50%, його треба враховувати в основному плані, та вважати відсутність виникнення ризику можливістю.

58 Управління ризиками: стратегія 1 1. Визнання (пасивне) ризику (поведінка «нічого не робити»). Умови: витрати управління ризиком непропорційні його (ризику) масштабам. Такий підхід використовується за умов низької імовірності ризику, порівняно незначних величин ризиків та можливостей. Перелік таких ризиків може бути досить великим, але при цьому економічний агент не має в своєму розпорядженні деяких високовитратних інструментів мінімізації ризику.

59 Управління ризиками: стратегія 2 2. Підвищення рівня ризику. Умови: витрати на мінімізацію ризику вже є досить значними порівняно з бажаним рівнем безпеки, який задовольняє економічного агента. Тому має сенс скоротити рівень захисту від даного ризику та перерозподілити ресурси на мінімізацію інших ризиків, підвищивши тим самим стійкість системи до сукупного ризику. Водночас, таке рішення не завжди може бути політично прийнятним.

60 Управління ризиками: стратегія 3 3. Збір додаткової інформації. Аналіз ризиків дає можливість оцінити рівень невизначеності, пов’язаний з вирішенням даної проблеми. Невизначеність можна обмежити шляхом отримання додаткової інформації. Іншими словами, економічний агент має визначити, чи не є рівень невизначеності таким високим, коли неможливо прийняти раціональне рішення.

61 Управління ризиками: стратегія 4 4. Уникнення (виключення) ризику. Умови: така поведінка має місце тоді, коли економічний агент стикається з ризиками, які мають високий рівень імовірності та суттєві наслідки у випадку реалізації. Економічний агент змінює технології, процедури, план реалізації проекту, інвестиційну стратегію, тощо з тим, щоб уникнути появи визначеного ризику. Водночас, такі зміни можуть привести до появи нових ризиків.

62 Управління ризиками : стратегія 5 5. Зниження ризиків (мінімізація наслідків реалізації ризиків). Умови: така поведінка має місце тоді, коли економічний агент не може уникнути ризиків іншим способом. Тому він здійснює заходи, які спрямовані як на зменшення імовірності реалізації ризику та/або мінімізацію наслідків у випадку його реалізації. Така стратегія застосовується тоді, коли імовірність та масштаби впливу залишкового ризику (тобто ризик з врахуванням антиризикових заходів) є порівняно низькими, або коли виграш (зменшення рівня та величини ризику) перевищують вартість антикризових заходів.

63 Управління ризиками: стратегії 6 та 7 6. Планування на випадок надзвичайних обставин (планування непередбачених витрат). Умови: імовірність та масштаби впливу ризику є досить значними. Тому необхідно заздалегідь підготуватись до дій у випадку реалізації ризику. Така поведінка може поєднуватись зі стратегією визнання ризику або зменшення ризику. 7. Створення резервів під ризики. Умови: така поведінка має місце тоді, коли мова йде про малі та середні за рівнем імовірності та масштабами впливами є порівняно значними. Тому можна створити певні резерви на випадок реалізації ризику.

64 Управління ризиками: стратегія 8 Страхування ризиків. Умови: Страхування має місце тоді, коли ризики знаходяться за межами «зони комфорту» економічного агента (тобто тоді, коли економічний ризик оцінюється економічний агентом вище, ніж очікувана величина ризику). Страхування має місце тоді, коли економічний агент вважає, що його рівень ризику перевищує усереднений рівень ризику аналогічної групи, а тому витрати на страхування є частиною очікуваних витрат, що робить страхування привабливим.

65 Управління ризиками: стратегія 9 9. Передача ризику. Умови: контрактні відносини між двома і більше економічними агентами. Мова йде про використання в контрактах пунктів, які передбачають відповідальність сторін за невиконання тих чи інших зобов’язань, або такі умови співпраці, за яких певні ризики (наприклад, валютні) перекладаються на контрагента.

66 Які якості повинен мати експерт, що аналізує ризики 1. Креативне мислення: аналіз ризиків передбачає це розв’язання задач та прийняття рішень. 2. Впевненість у власних силах: експерт дуже часто має пропонувати оригінальні шляхи вирішення проблеми. Тому пропозиції, які базуються на раніше оприлюднених оцінках та методах, можуть свідчити про намагання «убезпечити себе». Водночас, презентація результатів аналізу та захист висновків може вимагати певної мужності та вмінь.

67 Якості - 2 3. Скромність. Дуже часто аналітик впевнений в тому, що може зробити дослідження без сторонньої допомоги або порад. 4. «Товстошкірість». З одного боку аналітик працює з різними - часто досить суперечливими уявленнями та інформацією, а з іншого боку презентує результати, які не завжди очікують (хочуть почути) замовники. Тому робота часто викликає серйозні критичні зауваження. 5. Вміння ефективної комунікації. Потрібно вміти слухати людей та презентувати нові та інколи складні для розуміння ідеї.

68 Якості - 3 6. Прагматичність: моделі завжди можна покращити, якщо мати більше часу, ресурсів та інформації, але споживачі аналітичних послуг (урядовці, які приймають рішення) мають чіткі терміни (обмеження по часу). 7. Спроможність до концептуалізації: існує велика кількість інструментів аналізу ризиків, тому аналітик повинен вміти знайти в тому чи іншому варіанті аналізу ідею, яку можна застосувати для розв’язання даної конкретної задачі. 8. Допитливість: експерт повинен постійно навчатись.

69 Якості - 4 9. Володіння математичними методами аналізу. Оцінка проектного ризику вимагає, передовсім, інтуїції та наполегливості, страхова та фінансова справа вимагає інтуїції та гарних математичних навичок, безпека продуктів харчування вимагає середнього рівня інтуїції та математичних навичок. 10. Відчуття цифр. Одна справа гарно рахувати, інша справа відчувати порядок цифр, що дає можливість перевірити результат та інколи спростити розрахунки.

70 Якості - 5 11. Вміння доводити справу до кінця: деякі люди можуть буквально випромінювати ідеї, але втрачають інтерес, коли ідеї треба реалізовувати. 12. Цинізм (професійний): необхідно ставитись зі здоровим цинізмом до опублікованих праць та оцінки професійних якостей експертів. 13. Педантизм: розробка імовірнісних (стохастичних) моделей вимагає точного визначення кожної змінної.

71 Якості - 6. 14. Обережність: помилки робити дуже легко. 15. Вміння спілкуватись: дуже часто робота виконується командою. 16. Нейтральність (незаангажованість): аналіз має бути об’єктивним та неупередженим. Менеджер проекту, як правило, не є ідеальною кандидатурою для аналізу ризиків, оскільки якість його дослідження так чи інакше відображатиме його здатність керувати проектом. Водночас, і вчений не може бути ідеальною кандидатурою для аналізу ризиків, якщо він звик спиратись на одну теорію, що може привести до упередженого підходу до аналізу відповідного явища.

72 Якості експерта Ці якості повною мірою стосуються як аналітика з питань ризиків, так і експерта

73 Проблема виконання рішень (дотримання правил)

74 Проблема виконання рішень Окреме місце в оцінці рішень займає проблема виконання прийнятих рішень або дотримання регуляторних норм та правил (compliance problem). Якщо рішення не виконується або економічні агенти не дотримуються встановлених правил та норм, то тоді як всі розрахунки в плані ефекту не справджуються, а понесені витрати виявляються марними. В більш загальному плані, ефективність рішення (правила) визначається тим, якою мірою воно виконується.

75 Проблема дотримання правил: перший аспект По-перше, за наявності високого ризику недотримання необхідно визначити, в чому полягає причина такого ризику. На основі цього можна визначити, що саме треба змінити (зміст рішення (правила), способи та формати його комунікації до цільової аудиторії, механізми примусу до виконання).

76 Проблема дотримання правил: другий аспект По-друге, якщо і після цього ризик недотримання залишається високим, необхідно замислитись, чи варто наполягати на даному рішенні. Можливо, ми маємо справу з «неспроможністю регулювання» (regulatory failure). «Неспроможність регулювання» - ситуація, коли регуляторний акт (рішення) не може вирішити проблему «неспроможності ринку» (market failure) або іншу проблему, або коли витрати вирішення проблеми є просто неспіввимірними порівняно з її (проблеми) масштабами.

77 Фактори (чинники) виконання рішення або дотримання правила. А. Фактори, що впливають на добровільне виконання або дотримання. 1. Наскільки добре цільова група обізнана з рішеннями (правилами) та розуміє їх? 2. Які відносні вигоди та витрати виконання рішення (дотримання правил) та невиконання рішення (недотримання правил) цільовою групою? 3. Якою мірою цільова група визнає (сприймає) рішення (правила) як адекватні (такі, що відповідають даним умовам) та легітимні (прийнятні)?

78 Фактори дотримання -2 4. Якою мірою цільова група в цілому схильна виконувати рішення (дотримуватись правил)? 5. Наскільки імовірною є ситуація, коли третя сторона може встановити факт невиконання рішення (недотримання правила) цільовою групою та покарати за це цільову групу (наприклад, відмовитись від стосунків з нею)?

79 Фактори дотримання - 3 Б. Вплив примусу на виконання рішення (дотримання правила). 6. Наскільки імовірним є встановлення факту невиконання рішення (недотримання правила) цільовою групою іншим шляхом, ніж офіційне розслідування? 7. Наскільки імовірним є перевірка або аудит цільової аудиторії з боку органів влади? 8. Наскільки імовірним є встановлення факту невиконання рішення (недотримання правила) цільовою групою в процесі перевірки? 9. Якою мірою цільові перевірки підвищують імовірність встановлення факту невиконання рішення (недотримання правила)?

80 Фактори дотримання - 4 В. Вплив санкцій (покарань). 10. Наскільки імовірним є застосування санкцій у разі встановлення факту невиконання рішення (недотримання правила)? 11. Наскільки жорсткими можуть бути санкції?

Уроки оцінки Мій досвід помилок та здобутків

82 Урок 1 NotaBene: При аналізі отриманих результатів слід пам’ятати про те, що всі інструменти економічного аналізу з позицій оцінювання наслідків (впливу) можна поділити на дві групи, а саме: а) інструменти оцінювання можливої величини (масштабів та напрямків) ефектів або змін; б) інструменти прогнозування динаміки (результатів) відповідних соціально-економічних процесів. Розуміння цього є критично важливим для коректної інтерпретації отриманих результатів.

83 Урок 2 NotaBene: Обсяг вигод та витрат, особливо в майбутньому, залежить від вихідних припущень аналізу.

84 7 «смертних гріхів» аналізу економічних ефектів (наслідків) реалізації програм (рішень) на місцевому (регіональному) рівні 1. Ототожнення економічної ролі (сукупний ефект) об’єкту або програми з чистим впливом на економіку регіону; 2. Додавання (об’єднання) різних показників, що характеризують одне й те саме явище (зміну) (наприклад, обсягів продажів та доходів домогосподарств); 3. Помилкове визначення сфер аналізу (ефекти на рівні громади, міста, області, країни). 4. Помилкове визначення часових проміжків (наприклад, коротко-, середньо- та довгострокових наслідків для економічного зростання). 5. Припущення про те, що спроможність об’єкту та його фактичний рівень функціонування є однією і тією самою величиною. 6. Застосування мультиплікаторів у випадках, коли цього не можна робити. 7. Ігнорування ринкових впливів на заробітну плату, вартість землі та будівництва, тощо, які можуть вплинути на конкурентоспроможність регіону.

85 Ефективність versus справедливість Аналіз наслідків (впливу) та «вічна» дилема «Ефективність (доцільність, раціональність) versus справедливість». Аналіз наслідків має виходити з того, що економічна (політична) ефективність та справедливість є якісно різними поняттями. На відміну від поняття «ефективності» поняття «справедливості» є значно більш суб’єктивним. Водночас, суто в теоретичному плані можна спробувати їх поєднати за допомогою різних вагових коефіцієнтів. Приклад проблеми «ефективність versus справедливість»: повернення (компенсація) заощаджень громадян та підприємств, що зберігались на депозитах в Ощадбанку СРСР (Сбербанке СССР). Проблема не має раціонального економічного вирішення (ефективність). Гроші практично конфісковані, тому їх власники втратили частину добробуту (справедливість).

Політико-аналітичний документ Що подати керівництву

87 Завдання документу формулювання (визначення) проблеми та потенційних варіантів її вирішення; інколи формулювання остаточних висновків та рекомендацій.

88 Структура - 1 Резюме. 1. Загальна характеристика проблеми: А). Опис проблемної ситуації. Б). Попередні спроби вирішити проблему. 2. Масштаби та гострот проблеми: А). Оцінка дієвості колишньої державної програми (політики). Б). Вагомість проблемної ситуації. В). Необхідність аналізу.

89 Структура - 2 3. Формулювання (визначення) програми: А). Визначення проблеми. Б). Основні зацікавлені сторони. В). Цілі та завдання. Г). Параметри оцінки результативності. Д). Потенційні варіанти вирішення проблеми.

90 Структура - 3 4. Альтернативні варіанти політики: А). Опис альтернатив. Б). Порівняння майбутніх наслідків. В). Побічні ефекти. Г). Обмеження та реалістичність (здійсненність) політики.

91 Структура - 4 5. Рекомендації щодо політики: А). Критерії вибору альтернатив. Б). Опис кращої альтернативи (альтернатив). В). План впровадження запропонованих заходів (політики). Г). Система моніторингу та оцінювання. Д). Попередження (мінімізація) неочікуваних наслідків. Посилання. Додатки.

92 Як оцінити документ Шкала оцінок аналітичного документу: 1 = абсолютно адекватний 2 = адекватний 3 = неадекватний 4 = абсолютно неадекватний 5 = такий, що не може бути використаний

Стратегічне планування

94 Цілі та вимоги Стратегічне планування (СП) – упорядковані дії, спрямовані на розробку засадничих рішень та заходів, які визначатимуть, чим є конкретна організація, що вона робить і чому це вона робить. Щоб отримати найкращі результати, стратегічне планування потребує: а) широкого та ефективного збору інформації; б) розробка та аналіз стратегічних альтернатив; в) посиленої уваги до майбутніх наслідків теперішніх рішень.

95 Переваги стратегічного планування - 1 По-перше, стратегічне планування стимулює стратегічне мислення та дії. Це зумовлює, в свою чергу, більш систематизований збір інформації про зовнішнє та внутрішнє середовище організації, про інтереси різних осіб, так чи інакше пов’язаних з нею. Завдяки стратегічному плануванню посилюється інтерес до отримання нових знань, чіткіше вимальовуються майбутній напрям (напрямки) діяльності та визначаються пріоритети.

96 Переваги стратегічного планування - 2 По-друге, вдосконалення процесу прийняття рішень. СП допомагає зосередити увагу на найважливіших питаннях та проблемах, які стоять перед організацією і визначити, що можна зробити для їх вирішення. Таким чином, СП: дає можливість сформулювати та оголосити про свої стратегічні наміри; допомагає приймати рішення сьогодні у світлі майбутніх наслідків таких рішень; допомагає розробити логічну та обґрунтовану базу для ухвалення рішень; сприяє поліпшенню координації рішень між різними організаційними щаблями та функціональними підрозділами; сприяє максимально виваженому підходові до всіх питань, що належать до компетенції організації.

97 Переваги стратегічного планування - 3 По-третє, СП має можливість бути більш чутливою до внутрішніх та зовнішніх чинників. По-четверте, СП може принести користь самій організації. NotaBene: Водночас, ці переваги є потенційними, але не гарантованими.

Окремі приклади ВІЛ/СНІД в Україні. ЄС: запровадження євро ЄС: створення економічного союзу. Неспроможність регулювання.

ВІЛ/СНІД в Україні: оцінка масштабів та наслідків Мета дослідження: оцінити потенційний вплив епідемії ВІЛ/СНІД, враховуючи високі темпи її поширення. 1995 р. ВОЗ: Україна - країна з низьким рівнем поширення ВІЛ/СНІД. 2005 р. Британські експерти: найбільше вражена ВІЛ/СНІД серед країн Європи. Практичне значення: визначити пріоритетні напрямки політики протидії ВІЛ/СНІД. Джерело: Socieconomic Impact of HIV/AIDS in Ukraine. International HIV/AIDS Alliance in Ukraine, World bank. 2006

ВІЛ/СНІД: особливості епідемії Зростання темпів інфікування. З 1994 року – на 33% щорічно. Водночас, коефіцієнт поширення залишається порівняно низьким. Змінюється механізм передачі хвороби. Епідемія – від груп високого ризику до “звичайного” населення. Найбільш ураженою групою є молоді жінки. Поширення ВІЛ/СНІД в країні відбувається нерівномірно (територіально). Найбільш потерпають Донецька, Дніпропетровська, Одеська та Миколаївська області.

Доповідь Делора Самміт 1988 року (Ганновер). Рішення Голів держав і урядів про створення Комітету у складі голів центральних банків держав-членів Співтовариства та незалежних експертів. Він отримав назву Комітету Делора (від прізвища президента Європейської Комісії) Завдання: визначення етапів та переліку дій, спрямованих на створення ЕВС. Результат: Доповідь Делора, у якій містилися пропозиції щодо економічної та валютної інтеграції. Автори пояснювали потребу створення реалізації ЕВС (Європейського валютного союзу), який мав мав стати кінцевим результатом економічної інтеграції, окреслювали початкові умови та етапи його формування, тощо.

102 Дякую за увагу! Спасибо за внимание Thanks for Your attention Наша адреса: Інститут економічних досліджень та політичних консультацій www.ier.com.ua [email protected] вул. Рейтарська 8/5-А, Київ 01034 тел. 278-6360, 278-6342