Навчальна дисципліна: ВІЙСЬКОВА ПІДГОТОВКА Навчальний предмет: МЕТОДИКА РОБОТИ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ З Тема 2. Морально-психологічне забезпечення бойової підготовки Збройних Сил України. Заняття 2. Морально-психологічне забезпечення виконання завдань основних видів бойової підготовки та бойової готовності у взводі (роті).
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ОБОРОНИ УКРАЇНИ ІМЕНІ ІВАНА ЧЕРНЯХОВСЬКОГО КАФЕДРА ГУМАНІТАРНОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЕКОНОМІЧНОЇ ПІДГОТОВКИ Навчальні питання: 1. Форми і методи морально-психологічного забезпечення основних видів бойової підготовки та бойової готовності. 2. Відпрацювання заходів безпеки під час проведення занять під час підготовки і проведення тактичних навчань.
Література: 1. Конституція України: офіційний текст. – К. : КМ Publishing, 2012. – 96 с. 2. Статути Збройних Сил України. – К. : Атіка, 2008. – С. 57 – 59. 3. Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України. Указ Президента України від 4. 09. 1998 р. № 981/98 // Народна Армія. – 1998, 6 вересня. 4. Концепція гуманітарного і соціального розвитку у Збройних Силах України. Указ Президента України від 12. 01. 2004 р. № 12/2004. 5. Організаційно-методичні вказівки щодо організації виховної роботи в Збройних Силах України на навчальний рік. 6. Бойовий статут сухопутних військ. Частина ІІ. (Батальйон, рота). – К. : Видавець Олег Філюк, 2014. Розділ 10. – С. 282288. 7. Бойовий статут сухопутних військ. Частина ІІІ. (Взвод, відділення, екіпаж танка). – К. : Видавець Олег Філюк, 2014. Розділ 10. – С. 333 -336.
8. Виховна робота в підрозділах Збройних Сил України / Безбах В. Г. , Баранівський В. Ф. , Бабенко М. С. та ін. : Навчальний посібник // За загальною редакцією В. В. Ягупова. – К. : НАОУ, 2005. Розділ 5. – С. 61 – 80. 9. Виховна робота у Збройних Силах України: підруч. / [А. О. Кобзар, О. В. Копаниця, В. М. Грицюк та ін. ]; за заг. ред. Б. П. Андресюка. – Чернівці: Місто, 2011. Розділ 4. – С. 196 – 217. 10. Військова психологія та педагогіка: інноваційний підхід: підручник: у 2 ч. Ч. 1 / колектив авторів; за заг. ред. С. Д. Максименка. – К. : НУОУ, 2012. Розділ 3. – С. 268 -319. 11. Інформаційно-комунікативні технології в гуманітарній сфері Збройних Сил України: досвід, проблеми, перспективи: Підручник / В. І. Осьодло, В. В. Стасюк, В. П. Шевчук та ін. ; за заг. ред. В. Г. Радецького. – К. : НАОУ, 2007. Розділ 4. – С. 343 -359. 12. Морально-психологічне забезпечення у Збройних Силах України: підручник: у 2 ч. Ч. І. / [В. М. Вилко, В. М. Грицюк, В. Г. Дикун та ін. ]; за заг. ред. В. В. Стасюка. – К. : НУОУ, 2012. Розділ 3. – С. 155 – 190.
13. Організація виховної роботи в підрозділах Збройних Сил України / Безбах В. Г. , Клименко В. С. , Кубіцький С. О. , Мацагор О. А. : Навчальний посібник. – К. , 2011. Розділ 5. – С. 344 – 352. 14. Психологія управління військами / Стасюк В. В. : Підручник. – К. : Національний університет оборони України імені Івана Черняховського, 2014. Тема 5. – С. 236 -365. 15. Стасюк В. В. Військова психологія видородової діяльності: Підручник для слухачів та студентів вищих навчальних закладів. – К. : ПП Золоті ворота, 2012. – С. 130 -139.
Бойова готовність підрозділу – це такий стан повсякденної життєдіяльності, бойової та моральнопсихологічної підготовки, техніки і озброєння, який дозволяє точно і своєчасно виконати поставлене бойове завдання. Бойова готовність (БГ) – це, перш за все здатність особового складу підрозділу діяти згідно із своїм призначенням незалежно від існуючих обставин зовнішнього характеру. Вимоги до бойової готовності підрозділу: Ø бойова готовність повинна бути постійною; Ø кожен військовослужбовець, техніка, озброєння, що за ним закріплені, – готові до бойового застосування; Ø бойова готовність підрозділу повинна постійно удосконалюватись.
БОЙОВА ЗДАТНІСТЬ ЗБРОЙНИХ СИЛ ЗАБЕЗПЕЧУЄТЬСЯ відповідністю організаційної структури і технічного оснащення військ (сил) їх призначенню; укомплектованістю військ (сил) особовим складом, зброєю та військовою технікою; наявністю запасів матеріальних засобів; бойовим вишколом і злагодженістю підрозділів, військових частин, з’єднань і об’єднань, органів управління; організаторськими якостями командного складу; згуртованістю, високим моральнопсихологічним станом військ (сил); організованістю та дисциплінованістю особового складу, організацією надійного управління військами (силами).
Вогнева підготовка — це навчання військовослужбовця, особового складу військових підрозділів, в/частин навичкам і вмінням ефективного застосування зброї для ураження цілей у бою. .
Мета вогневої підготовки – навчити військовослужбовців майстерно застосовувати ввірену їм зброю в бою, забезпечувати вогнем успішне виконання бойових і навчально-бойових завдань
Ø Ø Ø Основними елементами вогневої підготовки є: заняття щодо вивчення матеріальної частини зброї, основ і правил стрільби із неї; стрілецька, танково-стрілецька, артилерійсько-стрілецька, повітрянострілецька підготовка; відпрацювання підготовчих вправ до стрільби і початкових вправ; проведення одиночних стрільб; бойові стрільби у складі підрозділів; участь у тактичних навчаннях, польотах і морських походах з бойовою стрільбою.
Під час вогневої підготовки, навчальних і бойових стрільб, пусків ракет у воїнів формується майстерність у діях зі зброєю, ведення прицільного вогню, нанесення вогневих ударів по противнику. Одночасно здійснюється розвиток особистості воїна, його провідних особистісних якостей, формується, розвивається і вдосконалюється психічна стійкість і готовність до ефективних дій у бойовій обстановці.
Основні завдання МПЗ вогневої підготовки у підрозділі: v Роз’яснення особовому складу вимог наказів Міністра оборони України, статутів, курсів стрільб і настанов. v Сприяння поліпшенню якості занять і тренувань, зростання методичних знань, навичок і вмінь командирів підрозділів (екіпажів, обслуг). v Підвищення у військовослужбовців відповідальності за власну вогневу майстерність. v Мобілізація їх на досконале вивчення зброї, основ і правил стрільби з неї, на якісне виконання всіх підготовчих вправ до стрільби і початкових вправ.
v Надання допомоги командирам в удосконаленні навчально-матеріальної бази. v Організація змагань щодо виконання завдань і нормативів вогневої підготовки. v Забезпечення взірцевості командирів взводів, відділень, обслуг і активу у вогневій підготовці, якісному обслуговуванні зброї. v Упровадження в практику вогневої підготовки досвіду кращих вогневиків. v Розвиток спортивно-стрілецької роботи, підготовка стрільців-розрядників і майстрів спорту.
Ефективність занять і тренувань з вогневої підготовки, у першу чергу, забезпечується методичною майстерністю офіцерів, сержантів і старшин. Їх підготовка здійснюється на командирських, інструктивнометодичних і показових заняттях та інструктажах, а також шляхом самостійної роботи над навчальнометодичною літературою.
У військових підрозділах рекомендується раз на два-три місяці проводити змагання, на яких визначати першість підрозділів (обслуг, екіпажів) і окремих воїнів у виконанні нормативів з вогневої підготовки.
Спеціальна підготовка проводиться з особовим складом спеціальних військ (сил) і окремих родів військ (сил) (наприклад, війська зв’язку, частини РЕБ, інженерні війська, війська РХБЗ, пошуково -рятувальна служба, метрологічна, топогеодезична, гідрографічна, гідрометереологічна служби, автомобільні війська тощо) для формування навичок і вмінь майстерного володіння зброєю (бойовою технікою) і ефективного виконання функціональних обов’язків в різноманітних умовах навчальної та навчально-бойової обстановки. Особлива увага звертається на практичні заняття, на яких формується і вдосконалюється бойова майстерність.
Зміст навчальних предметів і характер навчально-пізнавальної діяльності в/сл-в визначають: Ø військова спеціальність, Ø призначення конкретного військового підрозділу, виду Збройних Сил і роду військ, Ø наявна конкретна бойова техніка, зброя і особливості їх застосування у сучасній війні, Ø особливості зони бойових дій, природнокліматичних умов тощо. Спеціальна підготовка: v вивчення бойової техніки, основних принципів роботи її елементів та вузлів, v опанування правилами експлуатації, v формування міцних навичок і вмінь застосування в різноманітних складних бойових і кліматичних умовах, v виховання впевненості в силі та бойових можливостях нашої вітчизняної техніки тощо.
Оптимально організовані заняття на бойовій техніці: Ø викликають у особового складу глибоку віру в її надійність, Ø можливість ефективного використання в бою, Ø формують почуття впевненості у перемозі. Завдання заступника командира по роботі з особовим складом полягає в роз’ясненні о. с. необхідності досконалого знання бойової техніки, її характеристик та можливостей як основи досягнення переможного результату. Увага о. с. акцентується на тому, що техніка потребує правильного обслуговування. Це сприяє розвитку у військовослужбовців намагання до чіткого виконання своїх обов’язків, своєчасного проведення регламентних і ремонтних робіт.
Важливим елементом бойової готовності є стан техніки та озброєння підрозділу. Підтриманню техніки та озброєння у бойовій і мобілізаційній готовності сприяє технічна підготовка військовослужбовців.
Вивчення, експлуатація та обслуговування бойової техніки і озброєння здійснюється на заняттях з: Ø технічної, Ø спеціальної, Ø тактичної Ø вогневої підготовки, Ø під час відпрацювання практичних вправ на танкодромах, автодромах, аеродромах, стрільбищах і полігонах, Ø в процесі польових занять і навчань, морських походів, повітряних польотів, Ø регламентних робіт, Ø парково-господарських днів, Ø у ході самостійної підготовки.
Під час організації та проведенні занять з технічної підготовки особлива увага заступників командирів рот по роботі з особовим складом приділяється: Ø дотриманню особовим складом заходів безпеки, Ø неприпустимості травмування, каліцтва та загибелі людей внаслідок: q необережного поводження зі зброєю і бойовою технікою, q халатності і недисциплінованості окремих воїнів, q слабкої методичної та професійної підготовленості керівників занять.
Одним із найважливіших завдань технічної підготовки є оволодіння новою бойовою технікою і озброєнням. Відмінне володіння зброєю і бойовою технікою укріплює моральну стійкість, створює впевненість у своїх силах, підвищує активність і ініціативу. Оволодіння бойовою технікою і озброєнням також базується на відпрацюванні навичок і умінь, які представляють собою рухові умовні рефлекси. В процесі вивчення бойової техніки і озброєння, крім знань, у воїнів утворюються навички або автоматизовані дії, які дозволяють їм економніше витрачати свої сили.
Основні напрями МПЗ мобілізації особового складу на глибоке вивчення бойової техніки і озброєння такі: v турбота про високу якість кожного заняття, підвищення його пізнавального і виховного значення; v психологічне насичення занять із польової підготовки; v виховання у особового складу свідомого ставлення до вивчення бойової техніки і озброєння, правильної їх експлуатації та максимального використання їх бойових можливостей під час виконання навчальнобойових і бойових завдань;
v формування і підтримання у активному стані позитивної мотивації особового складу на якісне вивчення бойової техніки і зброї, ефективну їх експлуатацію та максимальне використання їх можливостей на заняттях з бойової підготовки; v сприяння всебічному розвитку психіки військовослужбовців на заняттях з технічної підготовки, у процесі експлуатації та збереження бойової техніки і озброєння, тобто формування психологічної стійкості і готовності особового складу до ефективного застосування бойової техніки і озброєння під час виконання бойових і навчально-бойових завдань тощо.
В основі організації заходів МПЗ підготовки механізованих підрозділів лежить принцип впровадження в процес підготовки особового складу елементів напруження, раптовості, небезпеки і ризику, властивих реальній бойовій обстановці, та багаторазових тренувань (не менше 15 повторень) особового складу для виконання прийомів і дій в умовах сучасного оборонного бою. Водночас необхідно спрямувати увагу на формування відповідних якостей, психологічних процесів, особливо уваги, пам'яті і швидкості мислення, кмітливості, ініціативності, самостійності, а також практичних навиків та дій на бойовій техніці.
Для формування у військовослужбовців механізованих підрозділів морально-психологічної стійкості та психологічної готовності ведення бойових дій командири, проводячи заходи інформаційно-пропагандистського забезпечення, повинні добитися створення у військовослужбовців чіткого уявлення картини бою виховувати впевненість в ефективності зброї і засобів захисту.
Необхідно формувати у підлеглих емоційно-вольову стійкість (під час обкатування особового складу танками, подолання вогняних смуг та водних перешкод, тренувань, спрямованих на відпрацювання способів захисту від ЗМУ, отруйних речовин тощо), а також формувати професійні якості: уважність, гнучкість мислення, відтворюючи під час підготовки особового складу елементи напруження, раптовості, небезпеки, ризику, які властиві реальній бойовій обстановці.
Особливу увагу командири повинні звернути на проблему водіння бойових машин. Водіння бойових машин само по собі небезпечно, тому що їхати доводиться не по шосе, а по пересічній місцевості, по полям, в бездоріжжя, часто з вимкненими фарами. Ці фактори здійснюють значний вплив на нервову систему воїна.
Найважливішим елементом боєздатності і боєготовності Збройних Сил є бойовий вишкіл військ. Саме на польових заняттях особовий склад частин і підрозділів практично навчається виконувати бойові завдання, опановує складну науку перемагати. Серцевину польового вишколу військ складає тактична підготовка. Її головна мета – озброїти солдатів, сержантів і старшин, офіцерів знаннями та навичками, які необхідні для умілих і рішучих дій на полі бою.
Тактична підготовка проводиться в комплексі з: Ø технічною, Ø вогневою, Ø спеціальною, Ø фізичною, Ø стройовою підготовкою, Ø вивченням засобів захисту від зброї масового ураження. Вона як би закріплює, удосконалює всі ці ланки і тому вважається головним видом бойової підготовки особового складу всіх видів і родів військ.
Тактична підготовка включає: Ø вивчення теорії бою; Ø вивчення організації, озброєння, бойових можливостей, прийомів і способів дій у бою власних військ і військ ймовірного противника; Ø вдосконалення навичок і умінь командирів, штабів та інших органів управління в організації забезпечення бойових дій; Ø опрацювання питань бойової готовності та вирішення завдань із бойового призначення; Ø навчання особового складу індивідуальному та груповому застосуванню зброї, бойової техніки у бойовій обстановці; Ø злагодженість підрозділів, частин і з’єднань різних видів Збройних Сил України і родів військ тощо.
Особливість тактичної підготовки полягає у тому, що під час її проведення вимагається від особистості військовослужбовця і військового підрозділу (частини) застосовувати у комплексі військово-професійні знання, навички та вміння, проявляти високі морально-психологічні якості, яких було набуто у процесі вивчення інших предметів бойової і воєнно-ідеологічної підготовки.
Кожне заняття в полі, тактичне навчання ретельно готувати і проводити в обстановці, максимально наближеної до бойової, коли ситуація, в якій діють воїни, викликає у них високу фізичну і психічну напруженість, потребує активного мислення, високого бойового вишколу, ініціативи, сміливості і мужності. З цією метою в бойове навчання слід вносити стрес-фактори сучасної війни. Це – елементи раптовості, небезпеки і ризику, обмежувати час, який необхідний для виконання бойових завдань, ускладнити самі навчально-бойові завдання.
На польових заняттях і тактичних навчаннях воїни Ø отримують реальне уявлення про характер і особливості сучасного бою, Ø навчаються уміло використовувати бойову техніку і зброю, самостійно вирішувати вогневі завдання, застосувати відповідні тактичні прийоми, воєнну хитрість.
Успіх в тактичній підготовці визначається цілеспрямованістю і безперервністю морально-психологічного забезпечення. МПЗ чинить глибокий вплив на хід бойового вишколу, коли ведеться: Ø повсякденно, Ø з урахуванням завдання, яке виконується, Ø носить конкретний характер.
Значно розвивають психологічну готовність воїна до реального бою навчання, які проводяться на різко пересічній місцевості, з: Ø бойовими стрільбами, Ø киданням бойових гранат, Ø наступом через зони загороджень і руйнувань, Ø обкаткою особового складу танками, Ø польотами літаків і вертольотів, Ø імітацією бомбових і ракетних ударів по об’єктах, які розташовані поблизу від своїх військ, Ø висадкою тактичних повітряних десантів.
З цією метою рекомендується створити спеціальні смуги психологічної підготовки, які обладнуються на основі смуги перешкод зі створенням елементів бойової обстановки (в населеному у пункті, в смузі оборони противника, на марші). На змодельовану обстановку накладаються звукові, світлові та інші стрес-фактори сучасного бою, для чого застосовуються горючі суміші, димові шашки, вибухові пакети, сигнальні (освітлювальні) ракети, звукозапис стрілянини та інші ефекти.
Для більш успішного проведення занять в окремих військових частинах навчальні смуги, дільниці, поля об’єднуються в навчальне містечко психологічної підготовки, до складу якого входять: Ø смуга початкового навчання способам боротьби з танками, Ø смуга одиночного комплексного навчання, Ø навчальне поле з психологічної підготовки в складі підрозділу, Ø смуга психологічної підготовки військових спеціалістів (розвідників, саперів, зв’язківців, танкістів та інших).
У процесі тактичної підготовки офіцери удосконалюють навички: Ø командування підрозділами, Ø організації бою, Ø взаємодії, Ø чіткої постановки завдань підлеглим, Ø запровадження бойових наказів, розпоряджень старших начальників і своїх рішень. Командири, офіцери по роботі з особовим складом: Ø удосконалюють методи моральнопсихологічного забезпечення, Ø шукають найбільш ефективні шляхи безперервного впливу на різні категорії військовослужбовців у навчально-бойових умовах.
МПЗ при цьому спрямовується на: Ø глибоке вивчення офіцерами характеру сучасного бою, Ø опанування усім особовим складом ефективних способів бойових дій, Ø формування у воїнів: § мужності, § стійкості, § ініціативи, § рішучості, § взаємовиручки й інших високих морально-бойових якостей, здатності в будь-якій обстановці чітко і своєчасно виконати навчально-бойові завдання.
Важливими завданнями моральнопсихологічного забезпечення є також: Ø розповсюдження передового досвіду, Ø задоволення матеріальних і культурних запитів особового складу, Ø турбота про збереження матеріальних і культурних цінностей, які знаходяться в районі навчань і маневрів.
Тактична підготовка здійснюється у трьох основних формах: Ø у ході одиночної підготовки воїнів, Ø на тактико-стройових заняттях Ø і на тактичних навчаннях. У відповідності з цим організовується і морально-психологічне забезпечення.
Становлення молодого воїна починається з одиночної підготовки, чим закладаються основи бойової майстерності кожного воїна, а отже, і високої бойової готовності підрозділу, військової частини. Заняття з одиночної підготовки проводять, як правило: Ø командири взводів, Ø їх заступники, Ø командири відділень, обслуг, екіпажів.
Командири, офіцери органів по роботі з особовим складом, перш за все, повинні турбуватись про зростання військової підготовки і методичного рівня офіцерів, сержантів і старшин, домагатися підвищення їх особистої відповідальності за якість навчання. В підрозділах з ними проводити: Ø показові й інструктивно-методичні заняття; Ø обговорювати передовий досвід і виявлені недоліки на службових нарадах; Ø відвідуючи навчальні заняття, на місці надавати допомогу. А також: Ø давати доручення досвідченим воїнам: з ким із молодих солдатів і що саме вивчити, з яких питань доцільно надати їм допомогу; Ø заохочувати воїнів старшого призову до взаємодопомоги і взаємовиручки.
Тактичні навчання з бойовою стрільбою, які передбачають реальне ведення вогню, представляють вищу форму бойової виучки військ (сил). Морально-психологічне забезпечення тактичних навчань, як правило, організовується у три етапи: Ø під час підготовки до виходу в поле, Ø у процесі тактичних навчань, Ø під час підбиття їх підсумків.
У підготовчий період основна діяльність пов’язана із: Ø роз’ясненням особовому складу отриманого навчально-бойового завдання, Ø формуванням у воїнів психологічної готовності до виконання завдань навчань у складній обстановці. Особлива увага звертається на молодих воїнів, на тих, хто раніше не був учасником навчань, а також на тих, які мають нервово-психічну нестійкість. За необхідності із ними проводяться додаткові заняття, бесіди, організовується шефство досвідчених солдат і сержантів над молодими воїнами. Особовому складу роз’яснюються: Ø положення міжнародного гуманітарного права в умовах воєнного часу, Ø вимоги щодо дотримання заходів безпеки, Ø правил взаємовідносин із місцевим населенням в районі навчань, Ø воїни попереджаються про недопущення руйнування доріг, мостів, пошкодження сільськогосподарських угідь тощо. Готується до роботи у польових умовах матеріальна база воєнно-ідеологічної підготовки та інформування.
У роботі з офіцерами, сержантами і старшинами основна увага повинна приділятись: Ø удосконаленню їх оперативно-тактичної і методичної підготовки, Øумінню навчати і виховувати підлеглих у польових умовах. . На нарадах вони повинні ознайомитись із завданнями майбутнього навчання і одночасно обговорити питання морально-психологічного забезпечення.
Під час навчань робота спрямовується на оперативне доведення до військовослужбовців та роз’яснення навчальнообстановки і нових завдань, мобілізацію особового складу на активні та рішучі дії, подальший розвиток у воїнів психічної стійкості, недопущення під час навчань послаблень і спрощень, збереження і правильну експлуатацію бойової техніки та зброї, забезпечення організованості, дисципліни, пильності, дотримання заходів безпеки, своєчасне задоволення матеріальнопобутових і культурних потреб особового складу, підтримання духу колективізму та взаємної допомоги.
Основними завданнями МПЗ в динаміці «бою» є: оперативне доведення до воїнів навчально-бойової обстановки і нових завдань; мобілізація особового складу на активні і рішучі дії щодо виконання наказів командира; забезпечення передової ролі офіцерів, прапорщиків, сержантів; формування у воїнів високих моральних, бойових і психологічних якостей; боротьба з послабленнями і спрощеннями на навчаннях; збереження і правильна експлуатація бойової техніки і озброєння; забезпечення організованості, дисципліни і пильності; збереження військової таємниці, службових і особистих документів; дотримання заходів безпеки; своєчасне задоволення матеріально-побутових і культурних запитів особового складу; підтримання дружніх стосунків з місцевим населенням.
На завершальному етапі тактичних навчань морально-психологічне забезпечення спрямовується на підтримання високої активності та дисципліни особового складу, приведення в належний стан бойової техніки, зброї і організоване повернення на постійне місце дислокації. Цей період завжди пов’язаний із зниженням емоційної напруги особового складу, зниженням уваги, накопиченням фізичної втоми, що в умовах відсутності необхідного контролю і психологічного впливу на воїнів може призвести до порушення військової дисципліни, вимог безпеки, послабленню пильності, спричинення аварії бойової та іншої техніки, травмування військовослужбовців.
Під час підведення підсумків навчань проводиться аналіз ефективності проведених заходів морально-психологічного забезпечення згідно із основними етапами навчань, визначається його конкретність, цілеспрямованість, дієвість і ступінь впливу на воїнів, оцінюється діяльність організаторів цієї роботи, узагальнюється позитивний досвід і виробляються рекомендації щодо його впровадження в практику військового навчання і виховання. Особлива увага повинна приділятися виявленню недоліків в змісті і організації морально-психологічного забезпечення, а також визначенні шляхів їх усунення.
Після загального аналізу, який проводить керівник навчань, командир підрозділу робить частковий підсумок. Заступник командира по роботі з особовим складом допомагає йому всебічно оцінити дії кожного військовослужбовця. При цьому командир відмічає військовослужбовців, які найбільш відзначилися, які особистим взірцем надихали воїнів на уміле і самовіддане виконання навчально-бойових завдань. На основі загальної оцінки тактичних навчань заступник командира по роботі з особовим складом більш детально аналізує морально-психологічне забезпечення, ефективність діяльності редакторів Бойових аркушів, стінних газет, усіх активістів, робить з цього висновки на майбутнє.
Завдання для самостійної роботи: 1. Усвідомити особливості роботи командира підрозділу щодо виконання заходів МПЗ тактичної підготовки. 2. Вивчити методи та форми командира підрозділу по роботі щодо проведення МПЗ тактичної підготовки.
Скачать презентацию Навчальна дисципліна ВІЙСЬКОВА ПІДГОТОВКА Навчальний предмет МЕТОДИКА РОБОТИ
T_2_2_gz_KV_2015.ppt