Навчальна дисципліна Управління виховною діяльністю Мета вивчення теорії

Навчальна дисципліна “Управління виховною діяльністю” Мета: вивчення теорії і практики управління виховною діяльністю в НЗ; вироблення й розвиток умінь щодо аналізу виховного процесу й діяльності педагогічних працівників, у т. ч. адміністрації НЗ

Структура навчальної дисципліни: Модуль 1 “Теоретичні засади виховання” Модуль 2 “Сучасні виховні системи” Модуль 3 “Діяльність керівника НЗ з управління виховним процесом” Підсумок вивчення навчальної дисципліни - іспит

Модуль 1 “Теоретичні засади виховання” Мета модуля: сформувати систему педагогічних знань про виховний процес як частину цілісного педагогічного процесу, його особливості, завдання і функції у загальній системі соціалізації, виховання й розвитку особистості

Тема 1. Виховання підростаючого покоління, його особливості в сучасних умовах

Питання 1. Виховання як педагогічний процес

Напрямами державної політики в галузі виховання стали принципи гуманістичної педагогіки, сформульовані у Законах України “Про освіту”, “Про загальну середню освіту”, “Про дошкільну освіту”, “Про позашкільну освіту”, “Про професійно-технічну освіту”, “Про вищу освіту”, Національній стратегії розвитку освіти, Конвенції ООН про права дитини тощо

Ключовий документ у сфері виховання – «Основні орієнтри виховання учнів 111 класів загальноосвітніх навчальних закладів» (наказ від 31. 10. 2013 № 1243)

Основою сучасного виховного процесу є людина як найвища цінність, а провідною тенденцією виховання стає формування системи ціннісного ставлення особистості до соціального та природного довкілля та самої себе

Виховання – це. . . n. Дорога без кінця; n. Джерело, рослина; n. Факел; n. Дзеркало; n. Білий лист; n. Лабіринт; n. Батіг і пряник ?

Виховання – це цілеспрямований процес свідомого розвитку людини

сукупність дій вихователя і вихованця в процесі їх діяльності й спілкування, що забезпечує взаємодію індивіда з оточуючим середовищем, формування його ставлення до дійсності (людей, себе, сім’ї, праці, держави, природи, світу речей тощо). Цей процес передбачає послідовну зміну мети, завдань, змісту, методів, форм, умов, необхідних для розвитку особистості й досягнення визначених позитивних результатів

Мета-ідеал виховання гармонійно, всебічно розвинена особистість

Реальна мета виховання формування морально-духовної життєво компетентної особистості, яка успішно самореалізується в соціумі як громадянин, сім’янин, професіонал

Питання 2. Актуальні проблеми виховання

n n Відповідно до орієнтирів виховання у сучасній школі виховання учнів здійснюється у контексті громадянської і загальнолюдської культури, охоплює весь навчально-виховний процес. Особливої уваги потребують питання превентивного виховання. Особливої ваги набуває питання національнопатріотичного виховання підростаючого покоління. Важливим завданням школи є підготовка підростаючої молоді до дорослого, сімейного життя.

n n Концепція національно-патріотичного виховання дітей та молоді (наказ МОН України від 16. 06. 2015 № 641); Стратегія національно-патріотичного виховання дітей та молоді на 2016 -2020 роки (Указ Президента України від 13. 10. 2015 № 580/2015 )

Питання 3. Специфіка процесу виховання

Специфічні особливості виховного процесу: n n n Цілеспрямованість; Процес багатофакторного впливу на особистість (сім’я, школа, оточення, ЗМІ, громадськополітичне життя тощо); Концентричність на індивідуум – розвиток цілісної особистості, одночасне формування її якостей; Віддаленість результатів виховання, їх стрибкоподібність; Безперервність та довготривалість виховного процесу

Питання 4. Структура й етапи виховного процесу

Структура виховного процесу Цільовий компонент Мета, завдання Змістовний компонент Напрями виховання Операційнодіяльнісний Методи, прийоми, форми, засоби Результативний компонент Результат Духовний + --- Матеріальн. + ---

В. І. Лозова виділяє такі етапи виховного процесу, які послідовно змінюють один одного: 1. 2. 3. 4. 5. Формування позитивних мотивів школярів у процесі усвідомлення ними мети виховної діяльності. Засвоєння соціального досвіду, знань, необхідних для оволодіння головними сферами життєдіяльності людини; Формування поглядів, переконань, ставлень, оцінок; Набуття учнями гуманного досвіду поведінки, участь у суспільно-корисних справах; Оцінка вихователем і самооцінка вихованцем дій, вчинків, проектування подальшої бажаної поведінки.

Етапи виховного процесу за М. М. Фіцулою: 1. 2. 3. 4. Визначення сукупності рис і властивостей особистості, які слід сформувати у вихованця; Вивчення індивідуальних особливостей вихованця, його позитивних і негативних рис, прогнозування розвитку, планування виховної роботи у поєднанні з активністю самого вихованця; Реалізація програми виховання; Спонукання учнів до самостійної роботи з розвитку своєї особистості.

Питання 5. Підходи до організації виховної діяльності

Системний підхід Складниками системи виховання є: мета, завдання, принципи, суб’єкти, відносини між ними, умови виховання, управління, яке забезпечує інтеграцію цих компонентів.

Комплексність єдність цілей, завдань, змісту, методів і форм виховного впливу і взаємодії

Обов’язкові вимоги комплексного підходу до виховання: Комплексний підхід до виховання передбачає спільну діяльність педагога і вихованця, під час якої відбувається одночасний вплив на три сторони особистості останнього, а саме: пізнавальний світогляд (формуються знання, погляди, переконання), емоційно-вольову сторону (формуються почуття, бажання, емоції), дієво-практичну сторону (формуються вміння, навички, звички). Будь-яка справа має пройти через голову (ПС), 1.

Обов’язкові вимоги комплексного підходу до виховання: 2. Позитивний результат досягається за умов єдності виховання і самовиховання. 3. Координація зусиль всіх учасників навчально-виховного процесу; 4. Комплексний характер виховних творчих справ (різноспрямованість); 5. Системний підхід до виховання та управління ним.

Питання 6. Результативність виховного процесу

Результат виховного процесу по-перше, ті зміни, які відбулися з учасниками педагогічного процесу та у відносинах між ними, по-друге, результатом процесу виховання є рівень вихованості дитини

Вихованість – це ціла система відношень людини до оточуючого середовища (до природи, країни, себе самої, сім’ї, дорученої справи тощо)

Вихованість – це ступінь відповідності розвитку людини вимогам суспільства (Рожков М. І. , Байбородова Л. В. )

Ефективність виховного процесу ступінь досягнення запланованого результату відповідно до витрачених педагогічних зусиль і засобів

Показники рівня вихованості: n n n n Зовнішній вигляд, Громадська активність; Культура поведінки; Культура мовлення; Світогляд, ставлення до навчання; Прилучення до світової культури; Система відношень: до друзів, дорученої справи, спорту, здорового способу життя тощо

Рівні вихованості за М. М. Фіцулою: n n Дуже низький; Низький; Середній; Високий.

Методи дослідження рівнів вихованості: n n n n Спостереження; Анкетування, опитування, інтерв’ю, тестування; Проектування педагогічних ситуацій; Вивчення творчості, результатів праці вихованців (твори, малюнки тощо); Аналіз шкільної документації; Ранжування; Соціометрія; Метод експертних оцінок тощо.

Питання 6. Зміст виховання

Під змістом виховання розуміють науково обґрунтовану систему загальнокультурних і громадянських цінностей і відповідну сукупність соціально значущих якостей особистості, що характеризують її ставлення до суспільства й держави, інших людей, праці, природи, мистецтва, самої себе

Виховання здійснюють, формуючи такі групи цінностей: 1) ціннісне ставлення до суспільства й держави: • патріотизм; • політична культура; • розвинена правосвідомість;

2) ціннісне ставлення до людей: відповідальність, чесність, працелюбність, гідність, справедливість, милосердя, толерантність, здатність прощати й просити

3) ціннісне ставлення до природи: відповідальність за природні багатства, усвідомленні функцій природи в житті людини, здійснення природоохоронної діяльності з власної ініціативи

4) ціннісне ставлення до мистецтва: адекватне сприйняття художніх творів, сприймання об'єктів довкілля як естетичної цінності, ерудиція у галузі мистецтва

5) ціннісне ставлення до праці: працьовитість, відповідальність, охайність, бережливість, вміння раціонально розподіляти робочий час і т. п.

“Кодекс цінностей” Омеляна Вишневського (проф. Дрогобицького педагогічного університету)

Основа виховання цінностей – Абсолют Добра n n n Загальнолюдські вічні цінності – любов, надія, віра, добро, совість, правда, милосердя тощо; Основні національні цінності - патріотизм, готовність до захисту своєї Батьківщини, почуття національної гідності, історична пам’ять, пошана до державних та національних символів, дбайливе ставлення до національних багатств, рідної природи тощо; Основні громадські цінності - прагнення до соціальної гармонії й справедливості, захист індивідуальних прав і свобод, висока повага закону, право людини на життя, гідність, безпеку, рівні можливості, право на свободу думки, совісті, вибору конфесії, толерантне ставлення до інших поглядів; Цінності сімейного життя - вірність, довіра, піклування про дітей, піклування про батьків, злагода між членами сім’ї; Цінності особистого життя - орієнтація на пріоритет задоволення духовних потреб, внутрішня свобода, воля, мудрість, розум, реалізація власних нахилів, інтересів.

Дякую за увагу!